Кіммерійці (іх–vіі ст. До н. Е.)
Кіммерійці
– найдавніший народ української історії,
який був південним сусідом праслов'ян
у X-VII
ст. до н. е. Кіммерійці жили в
південноукраїнських степах від Дону
до Дунаю. Їх
остаточне походження не з'ясоване.
Кіммерійський народ складався з племен,
об'єднаних у союзи на чолі з царями-вождями.
Військо кіммерійців формувалось з
загонів вершників, які були добре
озброєними. Ці племена займалися
скотарством, в якому провідне місце
посідало конярство. Широкого розвитку
у кіммерійців набуло мистецтво,
яке носило прикладний характер. На
кам'яних виробах висікались зображення
різноманітної військової амуніції. За
мовою кіммерійці, вірогідно, були
іранцями. Розвиток їхнього суспільства був
зупинений навалою скіфів.