7. Сутність і принципи процесу виховання.

Виховання - процес цілеспрямованого - формування особистості. Це спеціально організована взаємодія вихователів і вихованців, спрямована на формування особистості, потрібної та корисної собі і суспільству. Це також цілеспрямоване формування емоційного ставлення до дійсності у відповідності з прийнятою системою цінностей.

Сутність виховання полягає у тому, що вихователь навмисне намагається вплинути на вихованця. Тобто виховання є одним з видів діяльності по перетворенню людини чи групи людей. Це практико-перетворювальна діяльність, спрямована на зміни психічного стану, світогляду і свідомості, знань та способів діяльності, ціннісних орієнтацій вихованця. При цьому потрібно враховувати єдність природної, генетичної, психологічної та соціальної сутності вихованця, а також його вік та умови життя.

Принципи виховного процесу

Принципи виховного процесу (принципи виховання) - це загальні вихідні положення, в яких виявлені основні вимоги до змісту, методів, організації виховного процесу.

Основні вимоги до принципів:

1. Обов'язковість - вони вимагають обов'язкового та повного втілення у практику.

2. Комплексність - передбачає їх одночасне, а ізольоване застосування на всіх етапах виховного процесу.

3. Рівнозначність - серед них немає головних та другорядних.

- гуманістичний характер виховання - вимагає гуманного ставлення до особистості дитини, поваги її прав та свобод, відмови від принижуючих особу методів виховання, подання до неї посильних і розумно сформульованих вимог;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей кожного учня - вимагає постійного вивчення і доброго знання особливостей темпераменту, характеру, поглядів, смаків, звичок вихованців, уміння діагностувати реальний рівень сформованості важливіших якостей особистості (спосіб мислення, мотиви, інтереси, установки, спрямованість, ставлення до праці, ціннісні орієнтації), залучення вихованця до посильної для нього виховної діяльності;

- зв'язок виховання з життям - вимагає широкого ознайомлення вихованців з громадським та трудовим життям людей та залучення їх до реальних життєвих відносин, різних видів суспільно-корисної діяльності;

- громадська спрямованість виховання - вимагає орієнтації виховання на підтримку та зміцнення державного устрою, формування у вихованців громадянських і соціальних якостей;

- єдність виховних впливів - вимагає врахування впливів інших сфер виховання (родина, колектив тощо), підтримки розумних вимог інших членів педагогічного колективу, координування зусиль причетних до виховання соціальних інститутів.

Принципи національного виховання:

- природовідповідність;

- культуровідповідність;

- етнізація;

- гуманізм;

- демократизм;

- єдність сімї та школи;

- наступність;

- спадкоємність поколінь.

8. Інноваційні педагогічні технології в практиці роботи сучасного загальноосвітнього навчального закладу

Під педагогічними інноваційними технологіями розуміється якісно нова сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка приносить суттєві зміни у результат педагогічного процесу. Важливою проблемою педагогічної технології є забезпечення цілісного педагогічного впливу, зорієнтованого не на окремі якості особистості, а на структуру особистості в цілому.

Принципово нові педагогічні ідеї і положення вимагають переорієнтації методичної роботи на пошук та розробку інноваційних шляхів розвитку всіх ланок і складових систем освіти, формування в освітньому середовищі справді нового педагогічного мислення на всіх рівнях педагогічної діяльності.

Аналіз інноваційної діяльності показує, що в їх практиці в основному впроваджуються технології, серед яких можна виділити: особистісно орієнтоване навчання та виховання, громадянську освіту, профільне навчання, технологію групової навчальної діяльності, теорію рівневої диференціації навчання, психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів, інформаційні технології, здоров’я зберігаючі технології навчання, проективне навчання, теорію проблемного навчання, інтерактивні технології, технологію формування творчої особистості, театральну педагогіку, технологію навчання як дослідження, технологію гуманізації педагогічної діяльності, розвиток критичного мислення, технологію комплексно-цільового управління закладом освіти, теорію ігрових технологій, теорію раннього та інтенсивного навчання грамоті.

Найбільш поширеною в Україні є Технологія розвивального навчання. Система розвивального навчання передбачає формування активного, самостійного творчого мислення учнів і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання.

Інтерактивні технології, ідея якої полягає в тому, що процес пізнання відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Залежно від мети уроку, форм організації навчальної діяльності використовуються інтерактивні технології кооперативного навчання, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань.

Технологічний концепт проектних технологій орієнтує на дієвий спосіб здобуття нових знань у контексті конкретної ситуації та їх використання на практиці. Метод проектів як технологія у сучасних умовах трансформувався у проектну систему організації навчання, за якою учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань проектів.

Технологія особистісно орієнтованого навчання полягає у створенні оптимальних умов для розвитку й становлення особистості як суб’єкта діяльності і суспільних відносин, яка будує свою діяльність і стосунки відповідно до стійкої ієрархічної системи гуманістичних і буттєвих особистісних цінностей.

Інформаційні технології навчання надають доступ учням до нетрадиційних джерел інформації. Створюють можливості для творчої діяльності, формування професійних навиків. Можливість реалізувати нові форми та методи навчання.

Освітня програма «Крок за кроком» передбачає спрямування ранньої освіти дітей на виховання рис, необхідних для життя у демократичному суспільстві: вміння критично мислити, самостійно здійснювати свідомий вибір, окреслювати та вирішувати проблеми, сприймати зміни та ефективно впливати на них, бути творчими та чуйними, толерантно ставитись до відмінностей.