Міністерство освіти і науки України
Криворізький технічний університет
Кафедра геології та розвідки родовищ корисних копалин
Паранько І.С., Євтєхов Є.В., Смирнова Г.В.,
Стеценко В.В.
методичний посібник
з учбової геологічної практики в Кривбасі
для студентів негеологічних спеціальностей
Кривий Ріг – 2002 р.
ББК
П
УДК 551.1./4(447.63)
Паранько І.С., Євтєхов Є.В., Смирнова Г.Я., Стеценко В.В. Методичний посібник з учбової геологічної практики в Крив басі для студентів негеологічних спеціальностей – Кривий Ріг, КТУ, 2002. - с.
Викладено основні відомості про геологічну будову, історію розвитку і корисні копалини Криворізького залізорудного басейну. Детально охарактеризовані об’єкти вивчення з зазначенням завдань, які необхідно виконати студентам. Акцентовано увагу на меті, задачах і організації практики. Детально розглянуто методику та прийоми вивчення геологічних об’єктів, опису відслонень, відбору зразків, заміру елементів залягання гірських порід; подано зміст звітної документації. В додатках наводяться зразки оформлення зарисовок відслонень, титульних сторінок польового щоденника і звіту, етикеток для відібраних зразків, каталогу зразків, оформлення схеми вивчених геологічних об’єктів.
Посібник розрахований на студентів гірничих і будівельних спеціальностей, які проходять учбову геологічну практику в Кривбасі.
Рецензенти:
Пижик М.М. – кандидат технічних наук, доцент, декан гірничого факультету;
Тарасенко В.М. – кандидат геолого-мінералогічних наук, професор кафедри мінералогії та збагачення корисних копалин, декан геолого-збагачувального факультету.
Друкується згідно з рішенням методичної ради Криворізького технічного університету. Протокол № ___від “___”___________2002 р.
вступ
Складовою частиною навчальних програм підготовки фахівців напрямку “Гірництво” є вивчення студентами основ геології, як науки котра дає всебічні знання про середовище до якого приурочене гірниче виробництво. Мета цього курсу передбачає ознайомлення студентів з будовою нашої планети, складом і фізичними властивостями її зовнішніх та внутрішніх геосфер, історією розвитку земної кори, геологічними процесами та явищами, які сприяють мінерало-, рудо- і породоутворенню, причинами виникнення цих процесів, законами та закономірностями їх протікання. Ці відомості потрібні майбутнім спеціалістам гірничої справи для того щоб мати загальні уявлення про геологічні споруди, їх будову і склад, що має велике значення при проектуванні та виконанні гірничих робіт. Крім того, знання законів геологічного розвитку Землі як природної системи планетарного рівня організації речовини лежить також в основі розв’язання низки екологічних проблем, пов’язаних з негативним впливом техногенезу (у тому числі і проведення гірничих робіт) на природні процеси та явища.
Практична частина курсу передбачає надбання студентами навичок діагностики мінералів, руд, порід, читання графічних геологічних документів, складання елементарних карт геологічного змісту та геологічних розрізів, прогнозування впливу техногенезу на зміни природних процесів і явищ тощо. Проте навіть найбільш сучасні та обладнані лабораторії і аудиторії не можуть замінити природного середовища, в якому відбувалися і відбуваються геологічні процеси. Враховуючи це, навчальними програмами передбачено проведення польових геологічних практик, під час яких студенти мають змогу при безпосередньому вивченні геологічних об’єктів не тільки закріпити набуті теоретичні та практичні знання, але і засвоїти елементарні способи та методи проведення геологічних досліджень в природних умовах.
Особливе місце при проведенні практики належить вибору полігону в межах якого можна було б познайомитися з максимальною кількістю проявлення геологічних процесів і продуктами їх діяльності (мінералами, різними генетичними групами гірських порід, корисними копалинами, тектонічними порушеннями, форми рельєфу тощо). В цьому відношенні територія Криворізького залізорудного басейну якнайкраще відповідає вимогам проведення навчальних практик з геології. В його будові беруть участь комплекси осадових, метаморфічних і магматичних порід сформованих впродовж практично всієї історії розвитку Землі, від архею до кайнозою. Складчастий і розбитий численними розривними порушеннями кристалічний фундамент і осадовий чохол, породи якого залягають практично горизонтально, дають можливість познайомитися з усіма формами залягання гірських порід. Наявність метаморфічних і магматичних утворень дозволяє в природних умовах познайомитися з продуктами цих ендогенних процесів, а широкий спектр корисних копалин доповнює характеристику геологічної будови району. Численні техногенні споруди, такі як кар’єри, шахти, відвали, шламосховища, дають можливість прослідкувати вплив техногенезу на довкілля в цілому, і геологічне середовище зокрема і можуть служити “еталонами” для виявлення закономірностей зміни природних процесів під впливом техногенних факторів.
Густа мережа ярів, балок і річок сприяє широкому розвитку природних виходів на поверхню різновікових комплексів гірських порід, а велика кількість гірничих виробок (кар’єрів) підвищує ступінь відслоненості гірських порід і забезпечує об’єктивність геологічної інформації. Більшість з природних відслонень гірських порід належать до геологічних пам’ятників республіканського та світового значення, які несуть вагому інформацію про процеси, що відбувалися впродовж докембрійського і кайнозойського періодів розвитку Землі.