Розрахунок площі земельного відводу полігону тпв

Полігони - це природоохоронні споруди, які призначені для складування ТПВ і, які забезпечують захист від забруднення атмосфери, ґрунтів, підземних і поверхневих вод, які не дають розповсюджуватися патогенним мікроорганізмам за межі площадки складування і які забезпечують обеззаражування ТПВ біологічним способом. На полігонах можлива утилізація органічної складової ТПВ шляхом вловлювання біогазу.

Строк служби полігону повинен бути не менш 15-20 років. Розміщувати полігони необхідно з врахуванням вимог санітарних норм, з віддаленням від найближчої жилої будівлі на відстані не менш 500 м. До полігону повинна бути підведена дорога з твердим покриттям. По всьому периметру площадки, відведеної для полігону, повинна бути зроблена захисна лісополоса шириною не менш 20 м. Рівень ґрунтових вод під днищем полігону повинен знаходитися на глибині більше 2 м. На площадці полігону не повинно знаходитися виходів джерел. Категорично забороняється використовувати під полігони акваторії річок, озер, стариць та боліт.

Площа місця складування полігону розбивається на черги експлуатації з розрахунку 3-5 років на кожну чергу. У складі першої черги виділяється перший пусковий комплекс з об'ємом складування на протязі 1-2 років.

Захист від забруднення ґрунтів та ґрунтових вод здійснюється шляхом устройства спеціального противофільтраційного екрану, який покладений по всьому днищу й бортам полігону, системи перехвату, відводу й очищення фільтрату, а також системи спостережувальних скважин для контролю якості ґрунтових вод.

Захист від забруднення грунтів і повітряного басейну здійснюється шляхом щоденного перекриття заповнених робочих карт полігону шарами грунту, організації системи збору, відводу й утилізації біогазу, обладнання робочих карт переносними сітками, які перехвачують рознесені вітром легкі фракції (папір, плівки), рекультивації поверхні заповнених частин полігону.

Захист поверхневих водних об'єктів від забруднення лівневими й талими водами, які стікають з території полігону, яка обмежена лісополосою, здійснюється шляхом очищення поверхневого стоку на площадці «біоплато» відводу транзитних поверхневих вод.

На першій стадії проектування розробляється форпроект полігону, де розглядаються декілька альтернативних варіантів розміщення площадки складування ТПВ, приводяться їх техніко-економічні показники, на основі яких вибирається оптимальний.

Проектом полігону визначається його потрібна місткість. В залежності від місце розміщення встановлюється тип і конструкція полігону - висотний, яровий, кар'єрний, траншейний. Площадка полігону розбивається на черги будівництва й пускові комплекси, складається технологічна схема заповнення за сезонами року. В проекті організації робіт приводиться розрахунок потреби у машинах, механізмах й обслуговуючому персоналі, визначається потреба ґрунту для перекриття робочих карт й описується технологія рекультивації полігону. Архітектурно-будівельний розділ проекту включає генеральний план, вертикальне планування, внутрішньо квартальні дороги, всі види споруд і приміщень, огородження й інші конструкції. Гідротехнічний розділ проекту включає розрахунок стійкості відкосів, плотин, дамб, противофільтраційних екранів, нагірних канав, швидко токів, системи очищення скидних вод типу «біоплато» й відкачки фільтрату. Санітарно-технічний розділ включає зони санітарного розриву, водопровід, каналізацію, пристрій для миття машин, заходи з поливу пилячих поверхонь робочих карт, боротьбі з крисами, очистці фільтрату, утилізації біогазу тощо. Проектом передбачається електропостачання, освітлення й засоби зв'язку.

Площадка під полігон вибирається спочатку на крупномасштабній карті з урахуванням рельєфу, розміщення доріг, населених пунктів, рози вітрів й інших факторів, причому є декілька можливих варіантів. Перевага віддається місцям, де в основі залягають глини та суглинки, інші водоупірні породи.

Після попередньої оцінки можливих місць розміщень полігону площадки вибирається на місцевості.