- •3. Право власності.
- •5. Загальна характеристика злочину та покарання у "руській правді"
- •2.1 Злочини проти особистості
- •2.2 Майнові злочини
- •2.3 Злочини проти родини і моральності
- •2.4 Злочину проти князівської влади
- •2.5 Злочини проти церкви
- •6. Види покарань
- •3.1 Помста
- •3.2 Грошове стягнення
- •3.3 Потік і розграбування
- •3.4 Страта
- •3.5 Покарання шляхом калічення
- •3.6 Ув'язнення
2.2 Майнові злочини
Майнові злочини не одержали тієї диференціації, що існувала в пізньому феодальному або в буржуазному праві. Так, не були відомі як особливі злочини — грабіж, шахрайство, вимагання, присвоєння чужої власності. Проте і по Руській Правді можна розрізнити:
1. Розбій.
2. Татьбу — крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна.
3. Винищування чужого майна.
4. Ушкодження чужого майна.
5. Протизаконне користування чужим майном.
Розбій. Руська Правда як Коротка, так і Велика знає вже поняття розбою. Так, у Короткій Правді говориться про убивство огнищанина в розбої (стаття 19 Акад.), причому винні сплачували подвійну виру — 80 гривень. Велика Правда, підсилюючи репресію стосовно розбійників, установлює вищу міру покарання: потік і розграбування. "Будеть ли стал на разбо и без всякоя свады, то за разбойника люди не платять, но выдадять и всего с женою и с детми на поток и на разграбление" (ст. 5 (7) Тр.).
Крадіжка (татьба). У Правді Ярослава малася лише одна стаття про крадіжку, що встановлювала 3 гривні за крадіжку коня, зброї або одяга ("Аже поиметь кто чюжь конь, любо оружие, любо порт, а познаеть в своемь миру, то взяти ему свое, а 3 гривне за обиду" (ст. 13 Акад.).
У Правді Ярославичей статей про крадіжку мається досить багато. Найбільш серйозним видом крадіжки була крадіжка холопа або раби (12 гривень).
Оскільки розвивається князівське доменіальне господарство. Ярославичи передбачили з великою подробицею крадіжки худоби, домашніх птахів і сільськогосподарських продуктів. Так, за крадіжку князівського коня (із плямою) стягувалося 3 гривні, за смердьєго—2, за кобилу — 60 різаний, за вола--гривню, за корову — 40 різаний, за третьяк— 15 кун, за лонщину — полгривні, за теля — 5 різаний, за ярку — ногату, за барана — ногату (ст. 27 (28) Акад.), за голуба і курку — 9 кун, за качку і гусака, за журавля і лебедя — 30 різан і продажі — 60 різаний (ст. 35 (36) Акад.), за крадіжку сіна і дров — 9 кун (ст. 38 (39) Акад.). По статті 30 (31) за крадіжку коня, вола або клети встановлюється продаж по 3 гривні і 30 різаний, а за крадіжку вівці, кози або свині — по 60 різан.
У Правді Ярославичей передбачається також і крадіжка тури (30 різан винагороди потерпілому і 60 різан продажі) і мисливських тварин — пса, яструби, сокола (3 гривні за образу).
По статті 37 (38) Акад. убивство злодія надворі, у клети або в хліва не підлягає покаранню. Але якщо хазяїва двору тримали його, з ним не розправивши, до світанку, то їм належало вести його на князівський двір. Якщо ж люди бачили злодія дожившим до-світла, а потім убитим, то винуватці його убивства повинні платити встановлене за убивство стягнення.
Велика Правда містить в основному ті ж постанови про крадіжку, що і Коротка. Але додатково вказуються уроки за крадіжки інших, не згаданих у Короткій Правді, предметів. Найбільш великим доповненням була постанова про видачу коневого татя на потік і розграбування. Потім був установлений продаж за крадіжку гумна або жита в ямі, причому кожен участвовавший у крадіжці платив по 3 гривні і по 30 кун (ст. 37 (43) Тр.).
Додатково вказувалися уроки за крадіжку третьяка (30 кун), лонщины — полгривні, за свиню — 5 кун, за порося — нога, та, за жеребця, якщо він не був об'їжджений, — гривню кун, за коров'яче молоко — 6 ногат.
Спеціально вказувалося, що князівські, боярські, чернечьские холопи, викриті в крадіжці, не обкладаються продажем, але зате вони сплачують урок потерпілому в подвійному розмірі, ("двоиче платить ко истьцю за обиду" — ст. 40 (46) Тр.).
У Статуті Володимира Мономаха перераховані уроки за крадіжку тих предметів, що не були зазначені в Короткій Правді й у Статуті Ярослава (яструби, сокола, голуба, курей і т.д.) і додатково встановлений продаж за крадіжку бобра (12 гривень,, ст. 60 (69) Тр.) і уроки за деякі види човнів (ст. 71 (79) Тр.): за морську лодью (3 гривні), за набивну (2 гривні), за челн (20 кун) і за струг (гривня).
Винищування й пошкодження чужого майна. У Правді Ярослава малася тільки одна стаття, що стосується винищування чужого майна,— 18 Акад.
"А иже изломить копье, любо щит, любо порт, а начнеть хотети его деръжати у себе, то приати скота у него; а иже есть изломил, аще ли начнеть приметати, то скотом ему заплатити, колъко дал будеть на нем".
У Правді Ярославичей маються дві інші статті — про ушкодження борті ("любо пожгуть любо изудруть") — 3 гривні продажу (ст. 31 (32) Акад.), про переорані межі — 12 гривень продажу ст. 33 (34) Акад.).
У Великій Правді мається ряд нових статей, що відносяться до цього виду майнових злочинів, а саме, ушкодження знарядь лову бобрів (продаж, очевидно, у розмірі 12 гривень), рознаменовання борті (12 .гривень), ушкодження межових знаків (12 гривень), знищення дуба "знаменного" або "межного" (12 гривень), посечение борті (3 гривні продажу і полгривны уроку за посечение дерева), знищення бджіл (3 гривні продажу), посічення мотузки в перевазі (3 гривні продажу й урок гривня кун).
Статут Володимира Мономаха вводить як один із серьезнейших злочинів підпал гумна або двору, що карав після відшкодування збитків вищою мірою покарання — потоком і розграбуванням (ст. 75 (83) Тр.).
Нарешті, у цій частині Великої Правди мається стаття (76 (84) Тр.), що передбачає злісне знищення коня і худоби. Цей злочин, оскільки він спричиняє вищий розмір продажу (12 гривень), є одним із серьйознейших майнових злочинів. Досить врахувати, що за крадіжку або загублення коня і худоби стягувався продаж від 3 гривень (ст. 13 Акад.) і урок від 3 гривень до 5 різаний.
Протизаконне користування чужим майном. Серед злочинів цього виду треба вказати на:
самовільну їзду на чужому коні (ст. 12 Акад. 26 (33) Тр.). — 3 гривні продажу;
приховування збіглих холопів. Спочатку в Короткій Правді говорилося тільки про приховування холопів варягами і колбягами "Аще ли челядин съкрыется любо у варяга, любо у кольбяга, а его за три дни не выведуть, а познають и в третий день, то изымати ему свой челядин, а 3 гривне за обиду" (ст. 11 Акад.).
Але потім у Великій Правді — у Статуті Ярослава — цей випадок вже узагальнений.
"А челядин скрыеться, а заключить и на торгу, а за 3 дни не выведуть его, а познаеть и третий день, то свои челядин поняти, а оному платити 3 гривны продажи" (25 (32) Тр.).
У Статуті Володимира Мономаха більш детально встановлені покарання у відношенні тих, хто вкривав збіглих холопів і сприяв їхній утечі. Так, по статті 101 (112) Тр. винні в тім, що вони давали збіглим холопам хліб і вказували їм шлях, повинні платити їх хазяїнам урок у розмірі 5 гривень за холопа і 6 гривень за рабу.
присвоєння-знайденного предмета. Про цей вид злочину говорить стаття 27 (34) Тр.
"Аче кто конь погубить, или оружье, или порт, а заповесть на торгу, а после познаеть в своем городе, свое ему лицемь взяти, а за обиду платити ему три гривны"
Як видно з цієї статті, винний у присвоєнні загублених коня, зброї й одяги повинний повернути хазяїнові річ ("лице") і, крім того, сплатити 3 гривні продажу.
злісна невиплата довга. До злочинів цього виду ближче усього злісна невиплата довга, передбачена статтею 15 Акад.
"Аже где взъыщеть на друзе проче, а он ся запирати почнеть, то ити ему на извод пред 12 человека; да еще будеть обидя не вдал будеть достойно ему свой скот, а за обиду 3 гривне".
присвоєння майна шляхом незаконних угод. Серед злочинів цього виду необхідно згадати про продаж паном закупа в повне холопство ("обель"), причому закуп одержує повне звільнення від боргу ("свобода во всех кунах"), і, крім того, пан платив 12 гривень продажу, і покупка чужого холопа, передбачена статтею 125 Карамз.
"Оже кто купить чюж холоп, а не ведая, то первому господину холоп пояти, а оному куны имать, роте ходившие, яко неведая есмь купил, ведая ли будеть купил, то кун ему лишену бытии".
Як видно з приведеної статті, особа, що купила свідомо чужого холопа, втрачала уплаченну за нього суму.