Глава 7. Платники податків і зборів

вподатковомуправізасновананаповноваженні. Розрізняютьсяжформи податковогопредставництвазалежновідпідставвиникненняцихповноважень (закон, установчі документи, адміністративний акт, договір).

3. Офіційнеподатковепредставництво— представництвоплатника податків, в основі якого лежить ініціатива податкових органів.

Таким чином, податкове представництво — це правовідносини, у силу яких юридичні дії, вчинені податковим представником від імені платника податків у межах повноважень, що визначаються особливістю, пов’язаною зі сплатою податків і зборів, створюють, змінюють чи припиняють права й обов’язки платника податків.

Контрольні питання

1.Поняття платника податків

2.Обов’язки і права платників податків

3.Фізичні особи як платники податків

4.Юридичні особи як платники податків

5.Особи, що сприяють сплаті податків, зборів, мит.

6.Особливості податкового представництва.

7.Набуття статусу податкового представника.

53

Глава 8

Об’єкт оподаткування

§ 1. Поняття об’єкта оподаткування

Поняття об’єкта оподаткування передбачає два підходи: правовий (розширений) і законодавчий (більш вузький). Як правова категорія об’єкт оподаткування являє собою родове визначення об’єкта (доходи чи їх частина; майно; вартість тощо), з яким пов’язане виникнення обов’язку платника податків сплатити податок. У більш вузькому значенні (яке в основному закріплюється в законодавчих актах) об’єкти оподаткування можна визначити як видові форми родового поняття об’єкта оподаткування (доходи фізичних осіб; майно юридичних осіб іт. ін.), щоізакріплюютьсяспеціальнимиподатковимизаконодавчими актами.

Необхідно враховувати, що законодавець не дає вичерпного перелікувидівоб’єктівоподаткування, авиділяєнайбільшпоширенізних, залишаючипереліквідкритим. Так, наприклад, об’єктомоподаткування може бути фонд оплати праці і т. ін.

Об’єктомоподаткуванняможебутивартістьтоварів(робіт, послуг), дохід чи його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), використанняприроднихресурсів. Прицьомуодинітойсамийоб’єктне можебутиоб’єктомоподаткуванняподекількохподаткаходноговиду. Це, однак, не забороняє використовувати об’єкт при оподаткуванні податкамирізноговиду. Томуодиноб’єкт(наприклад, прибуток) може використовуватисяякоб’єктоподаткуваннявдекількохвипадках. Так, використання доходу як об’єкта при загальнодержавних податках не є перешкодою для введення податку з аналогічних об’єктів на місцевому рівні.

Певною мірою відкритим залишається і питання законодавчого регулювання поняття «об’єкт оподаткування». Тут деяка теоретична незавершеністьпроблемипоєднуєтьсязневизначеністюнормативною. Закон України від 18 лютого 1997 року «Про систему оподаткування» як об’єкт оподаткування виділяє прибуток (доходи), додану вартість продукції, вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митну чи її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів,

54

Глава 8. Об’єкт оподаткування

майно юридичних і фізичних осіб і інші об’єкти, визначені законами України (ст. 6).

Таким чином, об’єктом є переважно такий предмет, із приводу якогонеобхіднасплатаподатку, наприклад, отриманийдохід, володіння чим-небудь, споживання певних предметів. Саме таким чином закріплюєтьсяоб’єктоподаткуваннязаконодавствомУкраїниіРосійської Федерації (ст. 6 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 38 Податкового кодексу Російської Федерації). Фактично доктринальне визначення категорії об’єкта оподаткування відсутнє, а законодавець йде простим шляхом: закріплює вичерпний перелік об’єктів оподаткування (вартість майна, вартість товарів (робіт, послуг), доходи, обороти по реалізації товарів (робіт, послуг)) і т. ін.

§ 2. Види об’єктів оподаткування

Більшість економістів і фінансистів XIX століття брали за податковий об’єкт тільки чистий прибуток платника. Вони виходили з того, щорівністьобов’язкунестиподатковуповинністьвиражаєтьсяврівностіматеріальноговажеляцієїповинності, аїїрівністьполягаєувідповідності податку коштам платника.

Саме підхід, що ґрунтується на характеристиці об’єкта як чистого прибутку в податках реальних (у непрямих податках чистий прибуток є об’єктом не прямо, а через споживання), ліг в основу трактування об’єкта законодавством Російської імперії. Так, у першому томі Зводу Законів Міністерства фінансів підкреслюється: «Нові способи для примноженнядержавнихдоходівнеповиннідоторкатисядокапіталів, потрібнихдлядобуткудоходівпоказеннихіприватнихзакладах, промислах, оборотах і справах, а повинні стягуватися від чистих їхніх прибутків». І. Х. Озеров під об’єктом обкладання розуміє «факти чи предмети, внаслідок наявності яких податок сплачується, наприклад земля, промисел, особа...». Об’єктомобкладанняможутьбути(заОзеровим): 1) особа; 2) предмети споживання; 3) окремі джерела доходу; 4) загальний дохід; 5) майно платника; 6) моменти переходу майна. Оподаткування повинне бути пов’язане з такимпредметом, станомчи процесом, у якому виражається господарська активність.

Серед об’єктів оподаткування громадян можна виділити: 1) дохід (сукупний дохід по прибутковому податку);

55

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

2)майно (у тому числі земля, нерухомість, предмети розкошів);

3)споживання (наприклад, акцизи на окремі види товарів);

4)ввіз і вивіз товарів за кордон (митні збори).

При цьому один і той самий об’єкт оподаткування не може виступати об’єктом оподаткування для декількох податків. Закріплення цього положення законодавством особливо необхідно, оскільки саме такимчиномзакріплюєтьсяодинзнайважливішихпринципівоподаткування — запобігання внутрішньому подвійному оподаткуванню.

Контрольні питання

1.Поняття об’єкта оподаткування.

2.Види об’єктів оподаткування.

56