Некроз фіброматозного вузла

Некротичні зміни у фіброматозних вузлах, які пов’язані з розладом кровообігу (здавлення судин, облітерація) спостерігаються в 7-10% випадків.

Якщо до некротичного вузла гематогенно або лімфогенно потрапляє інфекція, то настає нагноєння пухлини.

Клінічно некроз фіброматозних вузлів проявляється різким болем у животі, підвищенням температури до 39⁰С, ознобом, симптомами пельвіоперитоніту (напруження передньої черевної стінки в гіпогастрії, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, здуття живота, затримка газів). У крові – лейкоцитоз, прискорення ШОЕ. Діагноз некрозу фіброматозного вузла визначають на основі: анамнезу (наявна фіброміома матки), клінічної картини (біль внизу живота, підвищення температури, явища пельвіоперитоніту), вагінального дослідження (наявність фіброматозних вузлів, болючість вузла при пальпації, напруженість його), додаткових методів дослідження (лапароскопія, ультразвукове сканування).

Якщо виявлено некроз фіброматозного вузла, проводиться оперативне лікування – ампутація або екстирпація матки з видаленням маткових труб (можуть бути джерелом інфекції); у жінок, яким за 40, також видаляють яєчники.

Якщо некроз фіброматозного вузла виник під час вагітності, то вагітну треба госпіталізувати та спостерігати. При розлитих болях та підвищенні тонусу матки необхідно проводити токоліз і трансфузійну терапію.

Показаннями до оперативного втручання є висока температура, зростання лейкоцитозу, симптоми загального перитоніту. Залежно від терміну вагітності (28 тижнів і більше) виконують кесарів розтин із подальшою екстирпацією матки.

При більш ранніх термінах вагітності здійснюють ампутацію або екстирпацію матки. Тільки при поверхневому субсерозному розташуванні вузла або наявності субсерозного вузла на ніжці з некрозом без розпаду вузла (внутрішній некроз) можна ризикнути на більш консервативне втручання – видалення цього вузла (енуклеація вузла) зі збереженням матки та вагітності. Черевну порожнину в таких випадках обов’язково треба дренувати на 3-4 дні. Зазначимо, що така операція спрямована на збереження вагітності, часто призводить до підвищення скоротливої діяльності матки, результатом чого є спонтанний аборт або передчасні пологи.

Картина гострого живота може виникнути при перектурі ніжки підочеревинного (субсерозного) міоматозного вузла.

При піхвинному дослідженні визначають болючий утвір щільної консистенції, пов’язаний із маткою.

Лікування: оперативне – міомектомія або надпіхвинна ампутація матки, якщо є інші вузли.

Гострий сальпінгоофорит або загострення хронічного сальпінгоофориту.

Хвора не почуває себе вагітною, об’єктивні ознаки вагітності відсутні. Температура підвищена. Картина крові характерна для запального процесу (лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, прискорення ШОЄ).

При піхвовому дослідженні ознак вагітності немає. Матка звичайної величини, щільної консистенції. Імунологічні тести на вагітність - негативні.

Пельвіоперитоніт.

Це вторинний запальний процес очеревини малого тазу на основі запалення матки, додатків, піосальпінксу або піовара.

З’являються сильні болі внизу живота, підвищення температури до 39Сº, нудота, блювота, біль при сечовипусканні і дефекації, прискорюється пульс, симптом Боткіна - Блюмберга позитивний нижче пупка.

В крові відмічається лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, прискорення ШОЕ. При огляді: гіперемія шкіри обличчя, живіт помірно здутий, приймає участь в акті дихання, чим пельвіоперитоніт відрізняється від перитоніту. При покашлюванні посилюється біль внизу живота.

Піхвове обстеження частіше дуже болюче, при можливості за маткою визначається інфільтрат, що випинає заднє склепіння. З діагностичною метою проводиться пункція черевної порожнини через заднє склепіння.

При вчасній діагностиці і адекватному лікуванні перераховані симптоми поступово зникають, стан хворої поліпшується. При прогресуванні процесу розвивається дифузний перитоніт.

Розрив піосальпінксу (піоовару)

Основні клінічні прояви.

• виражений больовий синдром, колаптоїдний стан, різка слабкість, нудота, блювота, гикавка, блідість шкіри, сухий язик;

• раптове підвищення температури тіла до 39-40С, пульс до 100 уд/хв і більше, озноби, холодний піт, зниження діурезу;

• здуття живота, затримка сечовипускання, рідкий кал, ригідність м’язів черевної стінки в ділянці найбільш вираженої болючості. Позитивні симптоми подразнення очеревини в нижніх ділянках живота, а при розлитому перитоніті - у всіх ділянках може розвиватися клініка септичного шоку.

Загальній аналіз крові - лейкоцитоз, нейтрофільний зсув формули вліво, прогресуюча анемія, позитивна реакція на С-реактивний білок, підвищення сіалових кислот вище 260 ОД. Загальний аналіз сечі - альбумінурія, лейкоцити, еритроцити, циліндрурія. Пункція черевної порожнини через заднє склепіння піхви - гнійний чи серозно-гнійний вміст. Лапароскопія виявляє вільну рідину в черевній порожнині (серозну, серозно-гнійну), маткова труба збільшена, неправильної форми із злуковими нашаруваннями.

УЗД - наявність вільної рідини в малому тазу.

Алгоритм дій лікаря.

Провести диференційну діагностику.

1. Позаматкова вагітність. Раптовий біль внизу живота з ірадіацією, інколи в плече і лопатку (френікус-симптом, обумовлений подразненням діафрагмального нерва), холодний піт, зниження АТ. Вагінально: кров’янисті виділення, матка дещо збільшена, як при вагітності, позитивний симптом Соловйова ( матка «плаває»).

Лікувальні заходи при піосальпінксі.

Комплексна передопераційна підготовка (при загрозі септичного шоку - в межах 1,5-2 годин), включає: боротьбу з ацидозом і гіповолемією (до 1200мл рідини включаючи свіжезаморожену плазму 200мл, корекцію електролітичного балансу: ацидозу (сольові розчини до 200-300мл, 3-5% гідрокарбонат натрію до 50-100мл/кг), введення 30-60мг преднізолону, інгібіторів протеаз (Городокс до 100 тис.ОД, Трасилол до 75тис. ОД, Котрикал до 30тис. ОД), Глюкоза 20% з інсуліном кожні 3-4г сухої глюкози 1ОД інсуліну; антибіотики внутрішньовенно в максимальних дозах. В подальшому лапаротомія. Об’єм оперативного втручання залежить від характеру процесу, супутньої патології статевих органів, важкості загального стану і віку хворої. При зниженні АТ нижче критичного рівня -дофамін в/в крапельно.

При важкому загальному стані хворої обмежуються відсмоктуванням гною, дренуванням черевної порожнини. Для кращого відтоку роблять контрапертури в здухвинним ділянках. Якщо дозволяє стан хворої, то видаляють джерело інфекції. Необхідно широко дренувати черевну порожнину через контрапертури і через заднє склепіння піхви. Післяопераційна інтенсивна терапія включає антибіотики, десенсибілізуючі, дезінтоксикаційні засоби, препарати харчування, вітаміни, імунокоректори.

4. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.

з/п	Етапи заняття	Розподіл часу	Види контролю	Засоби навчання (об’єкти, які використовуються в навчальному процесі)
1.	Підготовчий етап 15%
1.1.	Організаційні питання.	2 хв.
1.2.	Формування мотивації.	5 хв.		методичні рекомендації
1.3.	Контроль початко-вого рівня підго-товки.	8 хв.	усне або письмове опитування за стандартизованим переліком питань, тестування	методичні рекомендації; стандартизова-ний перелік питань, тести.
2.	Основний етап 65% (вказати всі види робіт, які виконують студенти під час цього етапу)	55 хв.		підручник з гінекології; методичні рекомендації;
3.	Заключний етап 20%
3.1.	Контроль кінцевого рівня підготовки.	10 хв.	- розв’язання ситуаційних задач; - структурована письмова робота; - усне опитування.	методичні рекомендації; ситуаційні задачі; стандартизова-ний перелік питань
3.2.	Загальна оцінка навчальної діяльності студента	5 хв.
3.3.	Інформування сту-дентів про тему наступного заняття.	3 хв.		методичні рекомендації.

5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

1. Підготовчий етап.

Підкреслити (розкрити) значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.

Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.

5.2. Основний етап – має бути структурованим і передбачати проведення зі студентами навчальної діяльності залежно від видів навчальних занять (практичних); забезпечувати навчальну діяльність студента з об’єктами або моделями, що їх замінюють з метою формування нових знань, умінь, практичних навичок відповідно до конкретних цілей заняття.

Важливим для засвоєння нових знань та умінь на цьому етапі є вирішення ситуаційних задач, зображення графіків, малюнків, схем. Бажано, щоб завдання для студентів на цьому етапі були точними і структурованими, виконувались письмово і перевірялися викладачем під час заняття, обговорювалися результати.

6. Додатки. Засоби контролю.