1. У першому триместрі вагітності:

1.1. Детально ознайомлюються з історією хвороби, спільно з ендокринологом проводиться огляд хворої, призначається комплексне обстеження: глікемія натще та після їжі, добова глюкозурія, ацетонурія, концентрація глікозильованого гемоглобіну А_1С; показники функції нирок, огляд очного дна.

1.2. Вирішується питання щодо можливості виношування вагітності.

1.2.1. Протипоказання до виношування вагітності (до 12 тижнів):

• діабетична нефропатія IV або V стадії за Mogensen;

• клінічні прояви діабетичної макроангіопатії (ішемічна хвороба серця, ішемічна хвороба мозку, ішемія нижніх кінцівок);

• кома або прекоматозний стан у І триместрі;

• концентрація глікозильованого гемоглобіну А_1Су І триместрі >10%.

1.3.Хворим з цукровим діабетом типу 2 відміняються пероральні цукрознижуючі засоби і призначається людський інсулін у картриджній формі.

1.4. Хворих з цукровим діабетом типу 1 “переводять” з інсуліну тваринного походження на людський інсулін, проводиться корекція (зазвичай, зменшення) дози.

1.5. Проводиться УЗД у 10–12 тижнів.

Терміни госпіталізації вагітних з цукровим діабетом :

I госпіталізація- до 12 тижнів

II- 22-24 тижні

III- 36-37 тижнів.

2. У другому триместрі (див. Алгоритм):

2.1. Критерії компенсації вуглеводного метаболізму:

- нормоглікемія натще (3,3–5,6 ммоль/л);

- нормоглікемія упродовж доби (до 8,0 ммоль/л);

- відсутність гіпоглікемій;

- відсутність ацидозу.

2.2. Планова госпіталізація у 22–24 тижні вагітності для корекції інсулінотерапії, виявлення ознак затримки внутрішньоутробного розвитку плода або діабетичної фетопатії, попередження багатоводдя, прееклампсії, інфекційних ускладнень.

2.3. Показання до негайної госпіталізації:

- декомпенсація вуглеводного метаболізму;

- прогресування судинних ускладнень;

- артеріальна гіпертензія;

- ниркова недостатність;

- ускладнення перебігу вагітності (загроза переривання, багатоводдя, пре­­еклам­п­сія);

- порушення стану плода.

2.4. Ознаки діабетичної фетопатії:

- збільшення швидкості щотижневого приросту середнього діаметра живота до 3,6 мм чи більше;

- збільшення швидкості щотижневого приросту середнього діаметра грудної клітки до 3,4 мм чи більше;

- підвищення погодинної екскреції сечі плодом до 7,6 мл чи більше.

3. У третьому триместрі (див. Алгоритм):

3.1. Моніторинг стану плода в стаціонарі – УЗД кожні 2 тижні; кардіотокографія щотижня, актографія двічі на день.

3.2. Ознаки діабетичної фетопатії:

- подвійний контур голівки;

- подвійний контур тулуба;

- багатоводдя;

- макросомія (при нормальних розмірах голівки).

3.4. Оцінка зрілості легенів плода проводиться за необхідності передчасного розродження або розродження хворої з поганою компенсацією діабету шляхом визначення співвідношення лецитин/сфінгомієлін, пальмітинова кислота/стеаринова кислота та наявності фосфатидилгліцерину у навколоплідних водах, отриманих трансабдомінальним амніоцентезом.

Розродження.

1. Показання до планового кесаревого розтину:

- “свіжі” крововиливи у сітківку;

- прееклампсія середньої важкості чи важкого ступеню;

- гіпоксія плода;

- тазове передлежання;

- маса плода > 4000 г.

2. Протипоказаннями до планового кесаревого розтину є діабетичний кетоацидоз, прекоматозний стан, кома.

3. Родозбудження за достатньої зрілості шийки матки починається з амніотомії і проводиться внутрішньовенним краплинним введенням окситоцину (5 ОД) або простагландину Е₂ (5 мг), розчинених у 500 мл 5% глюкози.

4. Контроль глікемії під час пологів проводиться щогодини.

5. Контроль стану плода здійснюється моніторним спостереженням.

6. Знеболення пологової діяльності – епідуральна анестезія.

7. Ретельний контроль та корекція артеріального тиску.

8. Виведення голівки проводиться в інтервалі між потугами, щоб народження плечового поясу співпало з наступною потугою.

9. У разі відсутності повного розкриття шийки матки упродовж 8 годин вирішується питання про закінчення пологів шляхом кесаревого розтину.

Лікування.

4.3. Мета інсулінотерапії під час пологів – підтримання глікемії в межах 4,5–7,5 ммоль/л.

4.4. Для корекції глікемії під час пологів або операції кесаревого розтину застосовують інсулін короткої дії (підшкірно або внутрішньовенно) та інфузією 5% або 10% глюкози.

Алгоритм ведення хворої на цукровий діабет у ІІ триместрі вагітності (с)

Хвора на цукровий діабет

Динамічний контроль компенсації вуглеводного метаболізму

Стан компенсації

Стан декомпенсації

Амбулаторне спостереження Огляд акушера-гінеколога 1 раз на 2 тижні		Госпіталізація до спеціалізованого відділення екстрагенітальної патології
УЗД у 16–18 тижні
Посів сечі Аналіз сечі кожні 2 тижні		Компенсація вуглеводного метаболізму

Госпіталізація у 22–24 тижні Корекція дози інсуліну Біофізичний профіль плода

Ускладнення Немає Є

Виписка під нагляд		Лікування ускладнень
жіночої кон­сультації

	Стан нормалізовано		Ускладнення прогресують
			Вирішення питання про переривання вагітності або передчасне розродження

Алгоритм ведення хворої на цукровий діабет у ІІІ триместрі вагітності (с)

Хвора на цукровий діабет

Динамічний контроль компенсації вуглеводного метаболізму

Стан компенсації

Стан декомпенсації

Амбулаторне спостереження Огляд акушера-гінеколога щотижня		Госпіталізація до спеціалізованого відділення екстрагенітальної патології
Контроль АТ Визначення біофізичного
профілю плода у 28–32 тижні Посів сечі		Компенсація вуглеводного метаболізму
Аналіз сечі щотижня

Ускладнення

Госпіталізація до
спеціалізованого відділення	Немає	Є
екстрагенітальної патології
у 33–34 тижні		Інтенсивне
		лікування ускладнень
Ускладнення
Немає Є

Допологова підготовка Моніторинг стану плода		Ефект Є Немає
Контроль АТ		Визначення зрілості
		легенів плода
Розродження
у 37–38 тижнів Спосіб – залежно від стану плода		Розродження передчасне (34–36 тиж.) шляхом кесаревого розтину

Гестаційний діабет- порушення толерантності до глюкози будь-якого ступеня, яке виникло (або вперше виявлено) під час вагітності.

2. Діагностика(див. алгоритм).

2.1. Чинники ризику гестаційного діабету (A):

- діабет у родичів першого ступеня;

- гестаційний діабет за попередньої вагітності;

- ожиріння (>120 % від ідеальної маси тіла);

- багатоводдя;

- обтяжений акушерський анамнез:

- крупний плід (> 4000 г);

- мертвонародження;

- вроджені вади розвитку плода;

- глюкозурія (встановлена двічі або більше).

2.2. Показанням до негайного обстеження на гестаційний діабет, окрім наявності чинників ризику, є глікемія натще: у плазмі венозної крові 5,83 ммоль/л, у цільній капілярній крові5,0 ммоль/л (A).

2.3. Техніка годинного тесту толерантності до глюкози(ТТГ) з навантаженням 50 г: у будь-який час, необов'язково натще, вагітній дається випити розчин 50 г глюкози у 200 мл води, через 1 годину визначається глікемія у плазмі венозної крові.

2.4. Техніка тригодинного тесту толерантності до глюкози(ТТГ) з навантаженням 100 г: вранці натще (останній прийом їжі не менше ніж за 12 годин) у периферичну вену встановлюється катетер і береться кров для визначення глікемії, дається випити розчин 100 г глюкози у 250 мл води з додаванням лимонного соку, кров для визначення глікемії береться через 1, 2 та 3 години. Упродовж дослідження вагітна має перебувати у стані спокою (сидячи або лежачи) і не їсти, може пити воду.

2.5. Нормальні показники концентрації глюкози (ммоль/л) у плазмі венозної крові вагітних при тригодинному ТТГ з 100 г глюкози (A):

натще <5,83;

1 год. <10,55;

2 год. <9,16;

3 год. <8,05.

3. Лікування(див. алгоритм).

3.2. Інсулінотерапія (C).

3.2.1. Призначення здійснюють лише в умовах стаціонару.

3.2.2. Використовується лише людський інсулін у картриджній формі (вводиться шприц-ручкою).

3.2.3. До першого введення проводиться внутрішньошкірна проба.

3.2.4. Хвору навчають самоконтролю глікемії.

3.2.5. Починають з призначення малих доз інсуліну короткої дії (2 - 4 ОД) за 20 хв. перед основними прийомами їжі. Контролюють глікемію натще та постпрандіальну (через 1 год.), коригуючи дози інсуліну. Якщо глікемія натще утримується у плазмі венозної крові5,83 ммоль/л (або у капілярній крові5,0 ммоль/л), призначається додатково ін'єкція інсуліну середньої тривалості (напівдобовий інсулін) перед сном.

3.2.6. Критеріями ефективності терапії гестаційного діабету (компенсації) є: нормоглікемія натще та упродовж доби, у т. ч. після їжі, відсутність кетозу та епізодів гіперглікемії.

4. Тактика ведення вагітності і пологів(див. алгоритм).

4.1. За необхідності корекції інсулінотерапії та відсутності акушерських ускладнень хвору госпіталізують до ендокринологічного відділення.

4.2. У разі розвитку ускладнень (гіпертензія вагітних, прееклампсія, багатоводдя, гіпоксія плода) лікування проводиться у спеціалізованому відділенні екстрагенітальної патології вагітних.

4.3. Найбільш адекватними методами моніторингу стану плода є актографія та визначення біофізичного профілю.

4.3.1. Актографія - підрахунок вагітною кількості рухів плода упродовж години вранці та ввечері.

4.3.2. Біофізичний профіль плода - визначення під час ультразвукового дослідження та кардіотокографії (нестресовий тест) рухів плода, тонів серця, реактивності, дихання та об'єму амніотичної рідини.

4.4.3. За необхідності розродження хворої у терміні менше 37 тижнів проводиться оцінка зрілості легенів плода.

4.4.4. За необхідності передпологової підготовки шийки матки це проводиться за допомогою препаратів простагландину E₂місцево.

Вагітність та захворювання нирок.

Мета заняття: вивчити із студентами перебіг вагітності і пологів при захворюванні нирок і сечовидільних шляхів, клініку, діагностику, лікування, тактику ведення пологів та післяпологового періоду.

Студент повинен вміти: обстежити вагітну, провести диференційну діагностику між захворюваннями нирок, гестозами , хірургічними хворобами органів черевної порожнини. Знати методи лікування та тактику ведення пологів. Серед екстрагенітальної патології у вагітних захворювання сечовидільних шляхів займає друге місце після хвороб серцево-судинної системи.

Вагітність сприяє до захворювання нирок внаслідок порушення уродинаміки обумовленої наступними факторами:

- гормональними змінами;

- ротацією матки вправо;

- гіпотонією і розширенням чашечно-лоханочної системи;

- збільшення частоти міхурово- сечовідного рефлексу;

- патологічною рухливістю норок;

- наявність варикозного розширення вен правого яєчника.

Інфекція проникає в сечові шляхи:

• висхідним шляхом ( із сечового міхура)

• лімфогенним ( із кишківника, особливо при закрепах)

• гематогенним ( при різних інфекційних захворювання)

Збудники:

• кишкова паличка;

• грамнегативні ентеробактерії;

• синьогнійна паличка;

• протей;

• ентерокок;

• золотистий стафілокок;

• стрептокок;

• гриби типу Candida.

Клінічні форми захворювань:

• пієлонефрит;

• гідронефроз;

• безсимптомна бактеріурія;

• гломерулонефрит;

• туберкульоз нирок;

• сечокам'яна хвороба;

• аномалії розвитку сечовидільних шляхів.

Пієлонефрит.

Частота 6-12 %.Вплив на перебіг вагітності і плід:

• гіпертензивні розлади у вагітних;

• невиношування вагітності;

• внутрішньоутробне інфікування плода;

• ЗВУР.

Вплив на стан вагітної та породіллі:

• гостра ниркова недостатність;

• уросепсис, септичний стан.

Терміни вагітності, при яких частіше виникає пієлонефрит:

• 12- 15 тижнів

• 24- 29 тижнів

• 32- 34 тижнів

• 39- 40 тижнів.

В післяпологовому періоді - на 2-5, 10-12 добу.

Класифікація пієлонефрита за клінічним перебігом:

• гострий;

• хронічний;

• латентний;

• загострення хронічного;

• гестаційний.

Гострий пієлонефритсупроводжується наступними клінічними симптомами:

• головний біль;

• підвищення температури тіла;

• біль в поперековій ділянці;

• підвищена пітливість;

• біль по ходу сечоводу;

• вимушене положення на боку з приведеними нижніми кінцівками;

• симптом Пастернацького позитивний;

• зміни сечі, крові.

Хронічний пієлонефрит- тупі періодичні болі в поперековій ділянці, в сечі збільшена кількість лейкоцитів.

Диференційний діагноз проводити з гострим апендицитом, холециститом, нирковою та печінковою кольками.

Лікування:

• проводиться за загальними принципами запальних процесів під контролем посіву сечі і чутливості антибіотиків враховуючи термін вагітності;

• дезінтоксикаційна терапія;

• антибіотики та сульфаніламіди до 10 днів;

• спазмолітики: уролісан, канефрон.

При неефективності лікування - катетеризація сечоводів, а в разі виникнення загрози уросепсісу проводять стентування ниркової лоханки, нефростомію.

Розродження проводять через природні шляхи.

Протипокази до виношування вагітності ( за старими рекомендаціями):

- пієлонефрит єдиної нирки;

- хронічна ниркова недостатність.

Гломерулонефрит.Частота від 0,1 -9 %. Це інфеційно-алергічне захворювання, що сприяє імунокомплексному враженню клубочків нирки. Збудник гемолітичний стрептокок ( ангіни, грип)

Класифікація:

• нефротична;

• гіпертонічна;

• змішана;

• латентна.

Найбільш благоприємний перебіг вагітності, пологів т а післяпологового періоду спостерігається при латентній формі.

Лікування узгоджують з нефрологом( антибіотики, гіпотензивні, периферичні вазодилятатори, гіпотензивні,десенсибілізуючі).

Протипокази до виношування вагітності:

• гострий гломерулонефрит;

• хронічний гломерулонефрит в стадії загострення із значною гіпертензією;

Безсимптомна бактеріурія.

При безсимптомній бактеріурії в 25 % розвивається гострий пієлонефрит, тому цей стан лікується антибіотиками пеніцилінового ряду.

Сечокам’яна хвороба.

Частота 0,1-0,2 % вагітних і проділь.

Для клінічного перебігу характерна тріада симптомів:

• біль в попереку;

• гематурія;

• відходження конкрементів.

Діагностика на основі клінічних симптомів та УЗД.

Лікування:

• спазмолітики;

• анальгетики;

• катетеризація сечоводів, при відсутності ефекту - оперативне лікування.

Аномалії розвитку нирок і вагітність:

• дистопія нирок;

• подвоєння нирки;

• аплазія однієї нирки;

• підковоподібна нирка;

• полікістозні нирки;

Вагітність протипоказана при цій патології у разі значного порушення функції цих органів та при полікізтозних нирках. Якщо нирка знаходиться в малому тазу - кесарським розтином.

Захворювання органів дихання.

Гострий бронхіт -розвивається внаслідок інфекційного, вірусного враження бронхів при переохолодженні тіла. При вагітності можливе внутрішньоутробне інфікування плода.

Лікування: в І триместрі - засоби пеніцилінового ряду.

в ІІ триместрі - можна застосовувати засоби групи цефалоспорінів.

Хронічний бронхіт -не являється протипоказом до виношування вагітності.

Бронхіальна астма. Це захворювання під час вагітності може мати різну клінічну картину. Так в І триместрі погіршується перебіг бронхіальної астми, в другому триместрі – покращується із-за збільшення глюкокортикоїдів фетоплацентарного походження. В І триместрі вагітності можуть з’явитися симптоми бронхіальної астми вперше і зникати в процесі прогресування вагітності (окрема форма раннього гестозу).

Лікування нападу бронхіальної астми проводиться:

• β –адреномиметики (сальбутамол, бриканил, беротек, изадрин) в інгаляційній формі (1-2 вдихи)

• підшкірно вводять 5 % -1 мл. розчину ефедрину, або 0,05 %-1 мл. алупенту.

• глюкокортикоїди 100 мг. в/в.

Адреналін вагітним протипоказаний (за виключенням анафілактичного шоку).

При розродженні жінок з бронхіальною астмою, протипоказано застосування простогландінів F_2α.

Протипоказами до виношування вагітності при захворювання органів дихання являється дихальна недостатність ІІІ-ІV ступенів ( по Вотчалу), в разі виникнення цього ускладнення в пологах - потужний період виключити акушерськими щипцями.

Туберкульоз та вагітність.

Покази для переривання вагітності ( до 12 тижнів):

• фіброзно-кавернозний туберкульоз легень.

• активна форма туберкульозу хребта, тазу, особливо з утворенням абсцесу або фістули.

• двобічний туберкульоз нирок.

• резистентні форми з частими рецидивами.

• стан після пульмонектомії за наявності специфічного процесу в єдиній легені.

• активний туберкульоз легень в поєднанні з цукровим діабетом, вадами серця.

Планова госпіталізація вагітних проводиться :

• до 12 тижнів для вирішення питання щодо виношування вагітності

• 26-32 тижні в зв’язку з підвищеним навантаженням на серцево-легеневу систему

• 36-37 тижнів для дородової підготовки.

Другий період пологів виключається акушерськими щипцями:

• при фіброзно-кавернозній формі процесу

• при серцево-легеневій недостатності

Грудне вигодовування новонароджених протипоказане при БК(+).

Лікування процесу проводиться специфічними засобами.

Вагітність та захворювання печінки.

Гостра жирова дистрофіяпечінки (гострий гепатоз) у вагітних частіше виникає в останньому триместрі на тлі пізнього гестозу.

Клініка: нудота, блювота, болі в животі, слабкість, свербіж шкіри, печія.

Різке підвищення білірубіну в крові та активності трансаміназ в 2-3 рази, при вірусному гепатиті значно більше, наростають симптоми печінкової недостатності, формування ДВС синдрому за рахунок внутрішньосудинного згортання крові.

Лікування: термінове розродження.

Внутрішньопечінковийхолестаз вагітних( доброякісна жовтяниця, ідіопатична жовтяниця). Зустрічається в 0,1 -2 % вагітних, доказана генетична схильність. Надлишок ендогенних статевих гормонів збільшує утворення жовчі, але гальмує жовчовиділення, наступає зворотна дифузія білірубіна в кров.

Клінічно проявляється свербіжом і жовтяницею, може бути нудота, блювота, помірний біль в правому підребер’ї. Рівень білірубіну в крові збільшується не більше як в 5 разів ( за рахунок прямої фракції, в 7-10 разів збільшується рівень лужної фосфатази, активність трансаміназ (АЛТ,АСТ) залишається в межах норми або незначне підвищення, підвищується рівень жовчних кислот.

Лікування направлено на зв’язування жовчних кислот: холестирамін, маалокс, альмагель, фосфалюгель.

Жовчокам′яна хвороба у вагітнихчастіше загострюється . Протипоказів для виношування вагітності при цій патології немає. Лікування не відрізняється від інших хворих.

Гострий вірусний гепатит.Виділяють декілька варіантів гострого вірусного гепатиту.

Найбільш часто зустрічаються :

• вірусний гепатит А (ВГА)

• вірусний гепатит В (ВГВ)

• вірусний гепатит С (ВГС)

ВГАвідноситься до ентеровірусів.

Клініка: диспептичні та астеноневротичні порушення, підвищення температури тіла,

Лабораторні показники: збільшується рівень трансаміназ (АЛТ, АСТ), підвищується тимолова проба. З появою жовтухи стан хворої поліпшується – це характерно для ВГА. Можливе захворювання без жовтяниці, але лабораторні показники залишаються.

ВГВ- вірусний гепатит В, скринінг проводять при взяті на облік. Перебіг значно важчий. З появою жовтяниці стан хворої погіршується , інтоксикація (на відміну від ВГА).

Лабораторно знижується сулемова проба, загальний білок крові, протромбіновий індекс до 50 %.

Може розвинутись енцефалопатія і кома, зменшуються розміри печінки ( симптом пустого підребер’я), частіше гепатоспленомегалія. Противовірусна терапія під час вагітності не проводиться, лікування проводиться згідно прийнятих схем. Грудне годування не протипоказане, ізоляція породіллі не проводиться. Профілактику ВГВ у новонароджених від матерів, які являються носіями вірусу, або перенесли ВГВ в третьому триместрі проводять вакциною перші 24 години після народження, а також через 1, 2, 12 місяців.

ВГС – скринінг не проводять. Клінічні ознаки гострого процесу як при гепатиті В. Часто перебіг безсимптомний. Противірусна терапія вагітним не проводиться. Розродження через природні шляхи. Грудне вигодовування не протипоказано.

Вагітність у жінок з захворюванням травної системи.

При вагітності, в наслідок нейрогуморальних та анатомо-топографічних змін спостерігаються порушення в секреторній і моторній діяльності шлунка, кишківника, жовчовидільної системи:

- недостатність кардії;

- шлунково-стравохідний рефлекс;

- дискенезія жовчного міхура та жовчних шляхів;

- закрепи.

Захворювання стравоходу.

Ахалазія кардії - нервово-м′язове захворювання, порушення проходження їжі в результаті відсутності рефлекторного відкриття нижнього сфінктера стравоходу під час ковтання.

Лікування – розширення кардії за допомогою кардіоділятатора. При відсутності ефекту-переривання вагітності.

Грижі стравохідного отвору діафрагми.

Найбільш часто розвиваються аксіальні грижі у багатонароджуючих вагітних, а також при надмірній блювоті, яка продовжується після 15-16 тижнів. При великих аксіальних грижах розродження кесарським розтином.

Захворювання шлунку та 12-ти палої кишки.

Під час вагітності ці захворювання часто перебувають в стадії ремісії, обумовленої гормональною перебудовою та зниженням утворення гастрина. У разі виникнення загострення (частіше в першому триместрі) при лікуванні не призначаються H-2 блокатори, засоби вісмуту.

Перфорація язви шлунку та 12-ти палої кишки супроводжується стертою клінічною картиною, особливо у великих термінах вагітності. Лікування оперативне.

Хвороби кишківника.

Коліти, обумовлені дискінезією товстого кишківника за рахунок здавлювання його вагітною маткою та послабленням перистальтики із-за гормональних порушень. Клінічно це проявляється закрепами, рідко проносами. Лікування проводиться харчуванням та фітотерапією.

Хвороба Крона( грануломатозний ілеоколіт)- це запалення термінального відділу тонкої кишки. Клініка: болі в черевній порожнині та діарея.

Вагітність при цій патології допустима при наявності стійкої ремісії. Загострення процесу являється показом для переривання вагітності.

Вагітність та малярія.

У вагітних знижена резистентність по відношенню до збудників малярії, тому зараження збільшується в чотири рази, а вірогідність смерті - в два рази. Інкубаційний період 8-20 днів. Малярія у вагітних проявляється в двох основних формах:

• неускладнена (гіпертермія, лихоманка, головний біль, астенія, артралгія, міальгія, гастрентеріт)

• ускладнена ( коматозний стан, генералізовані судоми, важка анемія, олігурія, набряк легенів, геморагічний синдром)

Акушерські ускладнення ( самовільні викидні, мертвонародження, передчасні пологи, ЗВУР)

Лікування: хлорохін, періметамін, мефлохін, хінін.

В ендемічних по малярії регіонах вагітним проводять профілактику протималярійними засобами.

Вагітність та захворювання нервової системи.

Епілепсія.Протипокази до виношування вагітності:

• часті, що не піддаються лікуванню напади

• епілептичний статус

• епілептична розумова відсталість

Лікування вагітних проводиться за призначенням спеціаліста-епілептолога, але не бажано призначати фенобарбітал, фенітоін. Кесарський розтин проводиться за акушерськими показами.

Міастенія- захворювання м’язової та нервової систем. В основі захворювання лежить утворення вилочковою залозою великої кількості речовин з холінестеразною дією, що призводить до швидкого розпаду ацетилхоліну, який є медіатором периферичних нервово - м’язових синапсів.

Клініка: птоз, диплопія, слабкість жувальних м’язів та глотки і гортані, порушення ковтання їжі, слабкість поперечно-полосатих м’язів кінцівок та шиї, різко виражена слабкість, розлади дихання.

Протипокази до виношування вагітності:

• міастенія, що виникла під час вагітності

• наростання симптомів міастенії

Лікування. Проводиться антихолінестеразними засобами: вітаміни групи В, прозерин, калімін, оксазил, препарати калію.

Протипоказані: аміназин, діпразін, дроперідол, сульфат магнію, наркотичні анальгетики, хінін, міорелаксанти.

Розродження: через природні шляхи, в важких випадках - кесарський ростин. Можливі ремісії як під час вагітності, так і після пологів.

В 10-20 % новонароджених спостерігається міастенія, яка проходить через 2-3 тижні.

Вагітність та розсіяний склероз( РС).

Загострення процесу спостерігається в 0,16 % в першому триместрі, а після пологів в 60 %, що пов’язано з гормональною перебудовою. Можливість виношування вагітності вирішується сумісно з невропатологом.

Найбільш часто ускладнення спостерігаються при церебральних та церебро-спінальних формах захворювання:

• ПРПО

• аномалії пологової діяльності ( слабкість)

• дистрес плода

• гіпотонічна кровотеча

При спінальній формі РС інфекційно-алергічного ґенезу – перебіг благоприємний.

Протягом вагітності проводиться не менше 2 курсів протирецидивної терапії, а також після пологів.

Пологи ведуть консервативно, при ПРПО – стимуляцію пологової діяльності проводити, не очікуючи самостійного виникнення перейм. Проводити профілактику хоріонамніоніту. Після пологів в/в вводиться пропер-міл ( згідно інструкції) протягом 30-40 днів. В тяжких випадках- гормонотерапія.

TORCH- інфекція у вагітних.

Комплексне обстеження жінок з метою виявлення інфікованності збудниками цієї групи та лікування слід проводити до вагітності.

Токсоплазмоз - скринінг не проводиться. Безсимптомний перебіг не лікується. Якщо інфікування наступило до 22 тижнів ( з клінічними проявами – гіпертермія, головний біль, міальгія, лімфоцитоз, біль в горлі, збільшення потиличних лімфовузлів), то вагітність рекомендовано перервати.

При вагітності ризик внутрішньоутробного зараження плода збільшується з ростом терміну. Для вродженого токсоплазмозу характерно враження очей, мозоку – гідроцефалія, мікроцефалія.Якщо інфікування наступило в кінці вагітності, то у новонародженого може спостерігатися менінгоенцефаліт, висипка, збільшення печінки, селезінки.

На УЗД можна виявити вентрікуломегалію, внутрішньочерепні кальцифікати, гепатоспленомегалію, асцит, перикардіальний та плевральний випоти. Плацента може бути потовщена.

Лікування проводиться при гострих клінічних ознаках:

- до 16 тижнів призначається спіраміцин

- після 16 тижнів - піріметамін по 100 мг. 2 рази на добу, а дарапрім, тіндурін, хлорідін по 0,025 2 рази на добу

- сульфодіметоксин по 0,5 2 рази на протязі 7 днів.

Курс лікування 3-4 цикли з переривами 7 днів.

Додатково - фолієва кислота 0,01 2 рази та вітамін В₁₂.

Можна застосовувати фансідар ( комбінація піріметаміну та сульфодіметоксину) 1 таб. 2 рази 7-10 днів.

Сифіліс. Скринінг проводиться при взятті на облік та в 28-30 тижнів вагітності. Лікування за призначенням дерматовенеролога. Протипоказів до виношування вагітності немає.

Краснуха. Скринінг не проводиться. При інфікуванні під час вагітності остання переривається до 21 тижнів, так як у 50 % виникають вади розвитку плода. Якщо інфікування виникає в пізніх термінах, особливо перед пологами, у плодів виникає вроджена пневмонія.

ВІЛ – інфекція.Скринінг вагітних проводитьсяза згодою жінки при взятті на облік та в 27-28 тижнів. В 20-40 % випадків плід ( новонароджений інфікується в разі відсутності профілактики). Профілактика проводиться з 24-26 тижнів вагітності лікарем СНІД- центру противовірусними засобами. Розродження ВІЛ- інфікованих родількесарським розтином проводиться у разі вірусного навантаження 1000 і більше копій, при ПРПО більше 4 годин у доношеної вагітності і при ПРПО після 28 тижнів.

Генітальний герпес. Скринінг не проводять. Лікування противірусними засобами не проводиться ( за виключенням показань з боку матері). Кесарський розтин показаний, якщо інфікування наступило за 1 місяць до пологів. При рецидиві генітального герпесу за 7 днів до пологів також проводиться кесарський розтин.

Цитомегаловірусна інфекція.Скринінг та лікування вагітних не проводять.

Гостре інфікування найчастіше перебігає субклінічно і проявляється катаральним синдромом. Хронічна інфекція клінічних проявів немає. З боку плода та новонародженого :

• вроджені аномалії розвитку

• ЗВУР

• при первинній інфекції у матері плід інфікується в 30-50 % випадків.

Клінічні симптоми інфікування у новонародженого:

• жовтяниця

• пневмонія

• гепатоспленомегалія в 50 %

• сліпота

• глухота

• енцефалопатія

• порушення розумового та фізичного розвитку в 5 %

Вітряна віспа. Скринінгу не існує. Частота трансмісії до плода 1 %. Вроджена вітряна віспа виникає при інфікуванні до 20 тижнів, ії прояви:

• мала маса

• рубці на шкірі

• порушення будови скелету

• аномалії очей

• розумова відсталість

Якщо інфікування наступило перед пологами, то у новонародженого можливі слідуючи клінічні прояви:

• лихоманка

• везикулярний висип

• пневмонія

• енцефаліт

Жінка впродовж 5 днів після останнього висипу є контагіозною та потребує ізоляції. Грудне вигодовування протипоказане в гострому періоді.

Хламідіоз-обстеження проводять за клінічними ознаками. Лікування – після 14 тижнів вагітності антибіотиками - макролідами : вільпрафен або еритроміцин 500 мг. 6 раз на добу протягом 7-10 днів. У новонародженого можуть бути:

• мала маса

• кон’юнктивіт

• пневмонія в перший місяць життя

Трихомоніаз- діагностується при бактеріоскопічному дослідженні піхвової флори та за клінічними ознаками. Лікування проводиться після 12 тижнів вагітності похідними групи імідазолу місцево ( згідно наказу МОЗ України)

Аномалії розвитку статевих органів.

Подвоєна матка – дві матки, дві шийки, дві піхви.( uterus duplex separatus cum vagina duplex separate). При подвоєній матці вагітність може розвиватись та доношуватись.

Можливі ускладнення:

• невиношування

• неправильні положення плода

• аномалії пологової діяльності

• кровотечі в ІІІ та ранньому післяпологому періодах.

Двурога матка- сідловидна (uterus bicornis). Розділено тільки тіло матки. Ускладнення, як і при попередній аномалії.

Рудіментарний ріг матки – вагітність може розвиватись внаслідок попадання заплідненої яйцеклітини через трубу додаткового рогу, або через канал шийки ( якщо є сполучення з рогом). Вагітність в додатковому розі матки переривається в терміні 12-14 тижнів із значною кровотечею.

При доношеній вагітності розвинутою маткою ( з рудиментарним рогом)- розродження проводиться кесарським розтином з видаленням додаткового утворення, додатки підшиваються до матки. Якщо є сполучення між маткою та рудиментарним рогом, останній вишкрібають.

Додаткові утворення у вигляді перетинок. Перетинка в матці може бути повна та неповна. Якщо на перетинці прикріплюється плацента, то виникає значна кровотеча із-за відсутності скорочення перетинки. В піхви зустрічаються перетинки поздовжні, горизонтальні, повні та неповні. Як правило, вони розтинаються та прошиваються під час пологів ( у разі неповної перетинки).

Тестові завдання.

1. Методи обстеження, що застосовуються для діагностики пієлонефриту.

А. Клінічний аналіз сечі, по Нечипоренко, по Земницькому, добовий діурез, загальний аналіз крові, УЗД.

Б. Термометрія

В. Контроль маси вагітної.

Г. ЕКГ.

Д. Цукор крові.

2. Вагітність при пієлонефриті протипоказана.

А. Пієлонефрит з гіпертонією і азотемією, приєднання важких форм пізнього гестозу, гострій нирковий недостатності.

Б. В поєднанні з анемією

В. Набряках вагітної.

Г. Лейкоцитурія.

Д. Загрозі переривання вагітності.

3. Метод розродження при пієлонефритах.

А. Через природні шляхи.

Б. Кесарський розтин.

В. Акушерські щипці.

Г. Вакуумекстракція плода.

Д. Індукція пологової діяльності.

4. Фактори, що сприяють виникненню пієлонефритів у вагітних.

А. Збільшення ОЦК.

Б. Збільшення маси тіла вагітної

В. Зниження тонусу та гіпокинезія сечоводів, застій сечі в ниркових мисках.

Г. Поява конкрементів.

Д. Зниження питомої ваги сечі.

5. Характерні симптоми гострого пієлонефриту.

А. Набряки на нижніх кінцівках.

Б. Протеїнурія.

В. Зниження АТ.

Г. Підвищення температури тіла, лихоманка, головний біль, біль в крижовій ділянці.

Д. Негативний симптом Пастернацького.

6. Клініка сечокам'яної хвороби у вагітних.

А. Підвищення температури тіла.

Б. Підвищення АТ.

В. Головний біль.

Г. Запаморочення.

Д. Раптовий біль в крижовій ділянці з іррадіацією болю в стегно, статеві губи, в епігастральну ділянку, дизурічні явища.

7. Обстеження вагітних, що підтверджують сечокам'яну хворобу.

А. Радіоізотопну ренографія.

Б. Цистоскопія.

В. Катетеризація сечоводів.

Г. УЗД.

Д. Загальний аналіз сечі.

8. Найбільш небезпечний метод обстеження вагітних з підозрою на сечокам'яну хворобу.

А. Радіоізотопна ренографія.

Б. Цистокоскопія.

В. Катетеризація сечоводів.

Г. УЗД.

Д. Аналіз сечі по Земницькому.

9. Хронічний пієлонефрит це:

А. Пієлонефрит до вагітності.

Б. Захворювання нирок під час вагітності.

В. Пієлонефрит однієї нирки.

Г. Двобічний пієлонефрит.

Д. Біль в попереку.

10.Гестаційний пієлонефрит це:

А. Правосторонній пієлонефрит.

Б. Двобічний пієлонефрит.

В. Пієлонефрит, що виник під час вагітності.

Г. Пієлонефрит, що мав місце до вагітності.

Д. Загальні набряки.

10. Клінічні прояви гострого пієлонефриту.

А. Гіпертензія.

Б. Набряки.

В. Адинамія.

Г. Болі в попереку, гіпертермія, позитивний симптом Пастернацького.

Д. Болі внизу живота.

11. Загальний аналіз сечі при пієлонефриті.

А. Протеїнурія.

Б. Глюкозурія.

В. Лейкоцитурія.

Г. Аналіз сечі в межах норми.

Д. Еритроцитурія.

12. Покази для госпіталізації з хронічним пієлонефритом.

А. Появи набряків.

Б. Бактеріурія.

В. Анемія першого ступеня.

Г. Загострення процесу.

Д. Глюкозурія.

13. При загрозі уросепсісу альтернативним (консервативному) методу лікування є:

А. Видалення нирки

Б. Нефростомія

В. Стентування.

Г. Дострокове розродження.

Д. Переривання вагітності до 12 тижнів.

14. Основні симптоми гострого гломерулонефриту.

А. Набряки на нижніх кінцівках.

Б. Часте сечовиділення.

В. Блювота.

Г. Набряки під очима, підвищення АТ, біль в крижах, головний біль, ангіоретинопатія, гематурія, анемія, ціліндрурія.

Д. Біль в епігастральній ділянці.

15. Протипокази до вагітності при хронічний гломерулонефриті.

А. Нефротична форма.

Б. Латентна форма.

В. Набрякова форма.

Г. Будь яка з азотемією, гіпертензією та змішана.

Д. Анемічна.

16. Клінічні симптоми цукрового діабету.

А. Підвищення температури тіла.

Б. Глюкозурія.

В. Протеїнурія.

Г. Спрага, сухість в роті, слабкість, поліурія, швидка втрата маси тіла

Д. Набряки на нижніх кінцівках.

17. Фактори ризику цукрового діабету у вагітних.

А. Двійня.

Б. Пізній гестоз.

В. Великий плід, багатоводдя.

Г. Анемія вагітних.

Д. Пієлонефрит.

18. Протипокази до виношування вагітності до 12 тижнів.

А. Глюкозурія 1 %.

Б. Цукор крові натще 6,5 ммоль/л.

В. Кома або прикоматозний стан в першому триместрі.

Г. Гіпоглікемія.

Д. Відсутність ацидозу.

18. Пероральні антидіабетичні засоби при цукровому діабеті:

А. Застосовуються.

Б. Протипоказані.

В. Застосовувати після 12 тижнів.

Г. Напередодні пологів.

Д. Можна в поєднанні із ін’єкційними.

18. Чи глюкозурія у вагітних являється симптомом цукрового діабету?

А. Так.

Б. Ні.

В. Так, якщо вживати багато цукру.

Г. Так, якщо глюкозурія 0,5 %.

Д. Якщо глюкозурія до 1 %.

18. Протипокази до виношування вагітності до 12 тижнів.

А. Цукор крові натще 7 ммоль/л.

Б. Мікроангіопатії ( ІБС, ішемія мозоку, ішемія нижніх кінцівок).

В. Глюкозурія 1 %.

Г. Глюкозурія 0,5 %

Д. Артеріальна гіпотензія.

18. Протипокази до виношування вагітності до 12 тижнів.

А. Інсулінозалежній діабет.

Б. Легка ступінь важкості.

В. Діабетична нефропатія 4 або 5 стадії.

Г. Відсутність ацидозу.

Д. Компенсований діабет.

18. Клініка кетоацидотичної коми.

А. Головний біль.

Б. Гіпоглікемія, вологість шкіри.

В. Висока гіперглікемія, різка дегідратація, ацетонурія, наявність кетонових тілець, запах ацетону при видиху.

Г. Відсутність запаху ацетону.

Д. Запаморочення.

18. Чинники ризику гестаційного діабету.

А. Глюкозурія 1 %.

Б. Глікемія натще 5,7 ммоль/л ( у венозній крові).

В. Глікемія натще 5,0 ммоль/л ( у капілярній крові)

Г. Діабет у родичів, гестаційний діабет при попередній вагітності.

Д. Глюкозурія 0,5 %.

18. Чинники ризику гестаційного діабету.

А. Маловоддя.

Б. Дистрес плода.

В. Одноразова глюкозурія.

Г. Ожиріння ( більше 120 кг.), багатоводдя, великий плід.

Д. Глікемія натще 5,6 ммоль/л ( в венозній крові).

18. Фактори ризику гестаційного діабету.

А. Ожиріння 1 ступеню.

Б. Маловоддя.

В. Мертвонародження, глюкозурія двічі або більше, ВПР плода, багатоводдя.

Г. Гіпотонія.

Д. Дистрес плода.

18. Акушерські ускладнення у вагітних з цукровим діабетом.

А. ЗВУР.

Б. Спленомегалія.

В. Пізній гестоз, багатоводдя, передчасні пологи, дистрес плода, великий плід.

Г. Гіпотонія.

Д. Гіпоглікемія.

18. Ускладнення перебігу пологів при цукровому діабеті.

А. Абсолютно коротка пуповина.

Б. Відносно коротка пуповина.

В. Слабкість пологової діяльності, ПРПО, дистрес плода, дистоція плечиків, травматизм плода та пологових шляхів.

Г. Швидке вигнання плода.

Д. Гіпоглікемія.

18. Кольоровий показник крові підвищується в разі виникнення анемії:

А. Залізодефіцитній анемії.

Б. Фоліеводефіцитній анемії.

В. Гіпопластичній анемії.

Г. Таласемії.

Д. Після кровотечі.

18. Яка форма анемії вагітних пов'язана з дефіцитом фолієвої кислоти?

А. Мегалобластична.

Б. Гемолітична.

В. Серпевидноклітинна.

Г. Залізодефіцитна.

Д. Гіпопластична.

18. Протипокази до виношування вагітності при захворюваннях крові.

А. Залізодефіцитна анемія.

Б. Апластична анемія.

В. Мегалобластична.

Г. Хвороба Верльгофа.

Д. Фолієводефіцитна анемія.

18. При якій формі анемії етіопатогенетичним являється лікування глюкокортикоїдами?

А. Залізодефіцитній.

Б. Мегалобластичній.

В. Фолієводефіцитній.

Г. Гемолітичний.

Д. Аліментарній.

18. Лабораторні ознаки залізодефіцитної анемії.

А. Кольоровий показник 0,87.

Б. Кольоровий показник < 0,86.

В. Кольоровий показник 0,88.

Г. Кольоровий показник 0,9.

Д. Кольоровий показник 0,91.

18. Важкий ступінь анемії.

А. Гемоглобін 40-69 г/л, гематокрит 23-13.

Б. Гемоглобін 70 г/л, гематокрит 24.

В. Гемоглобін 72 г/л, гематокрит 25.

Г. Гемоглобін 74 г/л, гематокрит 28.

Д. Гемоглобін 75 г/л, гематокрит 26.

18. Добова доза заліза для вагітних має складати:

А. 2 мг/кг маси тіла (100-200 мг/добу)

Б. 1 мг/кг

В. 1,5 мг/кг.

Г. 0,5 мг/ кг.

Д. 0,2 мг/ кг.

18. Призначення препаратів заліза показано, якщо:

А. Концентрація гемоглобіну 94 г/л.

Б. Концентрація гемоглобіну 70-89 г/л.

В. Концентрація гемоглобіну 98 г/л.

Г. Концентрація гемоглобіну 100 г/л.

Д. Концентрація гемоглобіну 105 г/л.

18. Яка анемія найбільш часто зустрічається у вагітних.

А. Мегалобластична.

Б. Гіпопластична.

В. Залізодефіцитна.

Г. Серпеподібна.

Д. В-₁₂дефіцитна.

18. Гемотрансфузія при залізодефіцитних анеміях проводиться:

А. Так.

Б. Ні.

В. Якщо гемоглобін 80 г/л.

Г. Якщо гемоглобін 75 г/л.

Д. Якщо гемоглобін 72 г/л.

18. Консультація гематолога при анеміях у вагітних показана, якщо:

А. Гемоглобін крові > 70 г/л.

Б. Гемоглобін крові < 70 г/л.

В. Гемоглобін крові 75 г/л.

Г. Гемоглобін крові 80 г/л.

Д. Гемоглобін крові 82 г/л.

18. Виразкова хвороба при вагітності частіше :

А. Загострюється.

Б. Перебуває в стадії ремісії.

В. Наступає заживлення виразки.

Г. Загострюється в 30 тижнів.

Д. Наступає перфорація язви.

18. Ремісія перебігу виразкової хвороби під час вагітності обумовлена:

А. Збільшенням продукції гастрина.

Б. Зниженням продукції гастрина.

В. Підвищенням кількості вітаміну В-₁₂ .

Г. Підвищення вмісту заліза в крові

Д. Зниженням гемоглобіну.

18. Для лікування загострення виразкової хвороби у вагітних не застосовуються:

А. В’яжучи засоби.

Б. Антагоністи Н-₂рецепторів гістаміна, атропін, засоби із вмістом вісмуту.

В. Папаверин, но-шпа.

Г. Вітаміни групи В

Д. Корінь валеріани, трава пустинника.

18. При перфорації виразки шлунку чи 12-ти палої кишки необхідно:

А. Консервативна терапія.

Б. Оперативне лікування.

В. Переривання вагітності чи дострокове розродження.

Г. Оперативне лікування після розродження.

Д. Динамічне спостереження.

18. Печія при вагітності обумовлена:

А. Підвищенням кислотності шлункового вмісту

Б. Зниженням кислотності.

В. Рефлюксом шлункового вмісту.

Г. Зниженням перистальтики кишківника.

Д. Зниженням тонусу шлунку.

18. Лактація сприяє загостренню виразкової хвороби.

А. Ні.

Б. Так

В. При гіпогалактії.

Г. При гіпергалактії.

Д. При відсутності лактації.

18. Перебіг хвороби Крона ( термінальний ілеіт) під час вагітності.

А. Наступає ремісія

Б. Загострюється.

В. легко піддається лікуванню.

Г. Не потребує лікування.

Д. Потребує переривання вагітності.

18. Коліт, виразковий неспецифічний коліт при вагітності.

А. Загострюється.

Б. Перебуває в стадії ремісії.

В. Не потребує лікування.

Г. Являється показом для переривання вагітності.

Д. Призводить до виникнення анемії.

18. При захворюванні органів дихання вагітність протипоказана:

А. Хронічний бронхіт.

Б. Гострий бронхіт.

В. Важка форма бронхіальної астми.

Г. Пневмонія

Д. Реніт.

18. При пневмонії у вагітних показано:

А. Переривання вагітності.

Б. Лікування пневмонії.

В. Переривання вагітності після лікування пневмонії.

Г. Призначення глюкокортикоїдів.

Д. Призначення інфузійної терапії.

18. Перебіг бронхіальної астми погіршується:

А. В І триместрі вагітності.

Б. В ІІ триместрі вагітності.

В. В ІІІ триместрі вагітності.

Г. В пологах.

Д. Після пологів.

18. При розродженні вагітних з бронхіальною астмою застосовуються простогландини F_2α:

А. Так

Б. Ні.

В. Можна для підготовки пологових шляхів.

Г. Можна для індукції пологової діяльності.

Д. Так, при двійні.

18. Для лікування нападу бронхіальної астми у вагітних застосування адреналіну:

А. Протипоказано.

Б. Застосовується.

В. Застосовується в поєднанні з еуфіліном.

Г. Застосовується в поєднанні з алупентом.

Д. Можна крапельно в/в.

18. Вагітність після пневмоектомії.

А. Протипоказана.

Б. Не протипоказана при відсутності легеневої недостатності.

В. Протипоказана при поєднанні з пієлонефритом.

Г. Протипоказана при поєднанні з ГРВІ.

Д. Протипоказана при поєднанні з хронічним гастритом.

18. Туберкульозний менінгіт у вагітних необхідно диференціювати з:

А. Гіпертонічними кризами.

Б. Септичним станом.

В. Пізні гестози.

Г. Інсультом.

Д. Пухлиною мозоку.

18. Переривання вагітності при туберкульозі ( до 12 тижнів) показано при:

А. Туберкульоз в стадії ущільнення.

Б. Туберкульоз в стадії кальціфікації.

В. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень ( прогресуючий з утворенням каверни).

Г. Туберкульоз з БК (-).

Д. Безсимптомний перебіг процесу.

18. Покази до переривання вагітності при туберкульозі.

А. Резистентні форми з частими рецидивами. Стан після пульмонектомії за наявності специфічного процесу в єдиній легені.

Б. Туберкульоз з БК (-).

В. Безсимптомний перебіг процесу.

Г. Туберкульоз в стадій ущільнення.

Д. Туберкульоз в стадії кальцифікації.

18. Грудне вигодовування при туберкульозі легень протипоказано при:

А. Гіпогалактії.

Б. БК (-).

В. БК (+).

Г. Гіпергалактії

Д. За бажанням жінки.

18. Напад епілепсії у вагітних необхідно диференціювати з :

А. Невростеничним синдромом.

Б. Еклампсією.

В. Гіперглікемічною комою.

Г. Інфарктом міокарда.

Д. Менінгітом.

18. Протипокази до виношування вагітності при епілепсії:

А. Анемія та епілепсія.

Б. Двійня та епілепсія.

В. Часті напади, що не піддаються лікуванню.

Г. Загроза переривання вагітності.

Д. Рідкі напади судом.

18. Протипокази до виношування вагітності при епілепсії:

А. Порушення сну.

Б. Поява набряків.

В. Епілептична розумова відсталість.

Г. Зменшення нападу судом до 12 тижнів.

Д. Поява набряків.

18. Міастенія

А. Це захворювання вегетативної нервової системи.

Б. Захворювання симпатичної нервової системи.

В. Захворювання нервової та м′язевої систем.

Г. Пухлина мозоку.

Д. Захворювання хребта.

18. Протипокази до виношування вагітності при міастенії:

А. Наростання симптомів міастенії.

Б. Довготривала ремісія.

В. Короткотривала ремісія.

Г. За бажанням вагітної .

Д. Загроза переривання вагітності.

18. Лікування міастенії проводиться:

А. Антибіотиками.

Б. Сульфаніламідами.

В. Прозерин, калімін, оксазіл, препарати калію. Вітаміни групи В.

Г. Протимікробні.

Д. Спазмолітикі.

18. При міастенії протипоказані:

А. Антибіотики.

Б. Антихоліноестеразні засоби.

В. Нейролептики, наркотичні анальгетики, магнію сульфат.

Г. Глюкокортикоїди.

Д. Протимікробні.

18. Скринінг на токсоплазмоз:

А. Проводять.

Б. Не проводять.

В. Проводять до 12 тижнів вагітності.

Г. Проводять в ІІ половині вагітності.

Д. Проводять перед пологами.

18. Токсоплазмоз при вагітності:

А. Лікують до 12 тижнів вагітності

Б. Лікують активну форму перебігу захворювання ( після 12 тижнів).

В. Лікують в другій половині вагітності.

Б. Лікують перед пологами

Д. Лікують після пологів.

18. Засоби, що застосовують для лікування токсоплазмозу до 16 тижнів.

А. Антибіотики.

Б. Сульфаніламіди.

В. Спіраміцин.

Г. Періметамін

Д. Спазмолітики.

18. Засоби для лікування токсоплазмозу після 16 тижнів вагітності.

А. Макроліди.

Б. Періметамін.

В. Спазмолітики.

Г. Аміноглікозиди.

Д. Цефалоспоріни.

18. Терміни обстеження вагітних на сифіліс.

А. В 12 тижнів.

Б. При взятті на облік та в 28-30 тижнів.

В. В 20 тижнів.

Г. Перед пологами.

Д. При загрозі переривання вагітності.

18. Чи являється сифіліс проти показом для виношування вагітності.

А. Так.

Б. Ні.

В. Так, якщо діагностований в І триместрі.

Г. Так, якщо діагностований в 20 тижнів.

Д. Так, якщо діагностований в 30 тижнів.

18. Основні засоби для лікування сифілісу.

А. Макроліди.

Б. Аміногликозиди.

В. Пеніцилін.

Г. Фторхінолони.

Д. Цефалоспоріни.

18. Краснуха та вагітність.

А. Скринінг проводиться.

Б. Не проводиться.

В. Проводиться в 12 тижнів.

Г. Проводиться в 20 тижнів.

Д. Проводиться перед пологами.

18. Якщо краснуха діагностовано до 21 тижня вагітності, то остання:

А. Не переривається.

Б. Переривається.

В. Дострокове розродження до 30 тижнів.

Г. Дострокове розродження до 36 тижнів.

Д. Дострокове розродження до 38 тижнів.

74.Терміни обстеження вагітних на ВІЛ-інфекцію.

А. При взятті на облік та 27-28 тижнів.

Б. В терміні 14 тижнів.

В. В терміні 20 тижнів.

Г. В терміні 36 тижнів.

Д. В пологах.

75.Діагностика ВІЛ- інфекції у вагітних:

А. Проводиться обов’язково.

Б. Не проводиться.

В. Проводиться за згодою вагітної.

Г. Проводиться в 38 тижнів.

Д. Проводиться в пологах.

76. Інфікування плода ВІЛ-інфекцією проводиться в термінах:

А. З 12 тижнів.

Б. З 24 тижнів.

В. В 28 тижнів.

Г. В 30 тижнів.

Д. В пологах.

77. Скринінг на геніальний герпес вагітним:

А. Проводиться.

Б. Не проводиться.

В. Проводиться в 12 тижнів.

Г. Проводиться в 20 тижнів.

Д. Проводиться в 30 тижнів.

78. Покази до кесарського розтину при геніальному герпесі:

А. Інфікування в 18 тижнів.

Б. Інфікування в 20 тижнів.

В. Інфікування в 30 тижнів.

Г. Інфікування в 32 тижні.

Д. За 1 місяць до пологів.

79. Покази до кесарського розтину при рецидиві генінального герпесу.

А. Рецидив за 7 днів до пологів.

Б. Рецидив більше 7 днів до пологів.

В. Рецидив в 20 тижнів.

Г. Рецидив в 28 тижнів.

Д. рецидив в 30 тижнів.

80.Скринінг на хламідіоз при вагітності:

А. Проводять при взятті на облік.

Б. Проводять за клінічними ознаками.

В. Проводять в 30 тижнів.

Г. Проводять в 36 тижнів

Д. Проводять в 38 тижнів.

81. Засоби для лікування хламідіозу у вагітних.

А. Пеніциліни.

Б. Макроліди.

В. Аміноглікозіди.

Г. Фторхінолони.

Д. Цефалоспоріни.

82. Лікування хламідіозу у вагітних проводять:

А. При загрозі викидня.

Б. Після 14 тижнів вагітності.

В. При підозрі на позаматкову вагітність.

Г. В 8 тижнів вагітності.

Д. В 10 тижнів вагітності.

83. Діагностику трихомоніазу у вагітних проводять:

А. При взятті на облік.

Б. Не проводять.

В. Проводять в 14 тижнів.

Г. Проводять в 30 тижнів.

Д. Проводять в 38 тижнів.

84. Лікування трихомоніазу у вагітних

А. Місцево після І триместру.

Б. Загальне лікування.

В. Лікування в 6 тижнів.

Г. Лікування в 8 тижнів.

Д. Лікування в 10 тижнів.

85. Засоби для лікування трихомоніазу у вагітних:

А. Пеніциліни.

Б. Похідні імідазолу.

В. Тетрацикліни.

Г. Макроліди.

Д. Цефалоспоріни.

86. Скрининг на цитомегаловірусну інфекцію у вагітних:

А. Проводять.

Б. Не проводять.

В. Проводять при взятті на облік.

Г. Проводять в 28-30 тижнів.

Д. Проводять перед пологами.

87. Лікування цитомегаловірусної інфекції у вагітних:

А. Не проводять.

Б. Проводять.

В. Проводять при взятті на облік.

Г. Проводять в 30 тижнів.

Д. Проводять в 36 тижнів.

88. Лікування геніального герпесу у вагітних проводиться:

А. Тільки за показами стану матері.

Б. За показами стану плода.

В. За бажанням вагітної.

Г. При відсутності висипки.

Д. При загрозі переривання вагітності.

89. Скринінг на вітряну віспу у вагітних:

А. Проводиться.

Б. Не проводиться.

В. Проводиться за бажанням жінки.

Г. Проводиться в 30 тижнів.

Д. Проводиться в 38 тижнів.

90. Інфікування перед пологами вітряною віспою сприяє:

А. Клінічним проявам у новонародженого.

Б. Відсутності клінічних проявів у новонародженого.

В. ПРПО.

Г. Маловоддя, анемія вагітної.

Д. Травматизму плода під час пологів.

91. Жінка впродовж 5 діб після останнього висипки:

А. Не потребує ізоляції.

Б. Є контагіозною.

В. Не є контагіозною.

Г. Не потребує ізоляції, якщо проводиться лікування.

Д. Жінці не проводиться лікування.

92. Грудне вигодовування при вітряній віспі:

А. Не протипоказане.

Б. Протипоказане в гострому періоді.

В. Можливе за згодою матері.

Г. Не протипоказане при гіпергалактії.

Д. Не протипоказане при лактостазі.

93. Терміни І госпіталізації вагітних із захворюванням серця.

А. 14 тижнів.

Б. До 12 тижнів.

В. 15 тижнів.

Г. 18 тижнів

Д. 20 тижнів.

94. Терміни ІІ госпіталізації вагітних із захворюванням серця.

А. За 2-3 тижні до пологів.

Б. 24-29 тижнів.

В. 35 тижнів.

Г. 36 тижнів.

Д. 37 тижнів.

95. Терміни ІІІ госпіталізації вагітних із захворюванням серця.

А. 35 тижнів.

Б. 37-38 тижнів.

В. 36 тижнів

Г. 32 тижня.

Д. 31 тиждень.

96. Протипокази до виношування вагітності із захворюванням серця.

А. Незарощення Баталового протоку.

Б. Стеноз мітрального клапану ( ІІІ-ІV-V ст. по Бакулеву)

В. Незарощення міжперердсердної перетинки.

Г. Незарощення міжшлуночкової перетинки.

Д. Порушення кровообігу І ст.

97. Протипокази до виношування вагітності після комісуротомії.

А. Комісуротомія 1 рік тому.

Б. Рестеноз.

В. Комісуротомія 1,5 року тому.

Г. Задишка при фізичному навантаженні.

Д. Відсутність задишки при фізичному навантаженні.

98. Ведення пологів при захворюваннях серця.

А. Кесарський ростин.

Б. Найбільш бережливе ведення через природні шляхи.

В. Акушерські щипці.

Г. Вакуум-екстракція плода.

Д. Стимуляція пологової діяльності.

99. Покази до кесарського розтину при захворюваннях серця.

А. Різко виражений стеноз мітрального клапану.

Б. Передбачувана маса плода 3000 гр.

В. Порушення кровообігу І ступеню ( клас І)

Г. Порушення кровообігу ІІ-А ст. ( клас ІІ)

Д. Дефект міжпередсердної перетинки.

100. Покази до кесарського розтину при захворюваннях серця.

А. Стеноз мітрального клапану І ст.

Б. Поєднання вади серця з акушерською патологією.

В. Недостатність мітрального клапану І ст.

Г. Пролапс мітрального клапану І-ІІ ст.

Д. Декстрапозиція серця.

101. Ускладнення стану вагітної при набутих вадах серця.

А. Гостра серцева недостатність.

Б. Головний біль.

В. Порушення зору.

Г. Печінкова недостатність.

Д. Ниркова недостатність.

102. Необхідність планової госпіталізації вагітних з вадами серця.

А. Так.

Б. Ні.

В. Так, якщо є ускладнення стану вагітної.

Г. Так, якщо є акушерські ускладнення.

Д. Госпіталізація при розвитку пологової діяльності.

103.Покази до акушерських щипців при захворюваннях серця.

А. Порушення кровообігу І ст.

Б. Розвиток гострої серцевої недостатності в ІІ періоді пологів.

В. Пролапс мітрального клапану І ст.

Г. Недостатність мітрального клапану без порушення кровообігу.

Д. Відкритий Баталов проток.

104. При набутих вадах серця після пологів може бути:

А. Приєднання пізнього гестозу.

Б. Загострення ревматичного процесу.

В. Тромбоемболія.

Г. Розвиток септичного стану.

Д. Декомпенсація серцевої діяльності.

105. Аортальні вади з порушенням кровообігу являються протипоказом до вагітності.

А. Ні.

Б. Так.

В. В залежності від віку вагітної.

Г. В залежності від бажання вагітної.

Д. В залежності від наявності іншої соматичної патології.

106. Ознаки гострої серцево-судинної недостатності з вадами серця.

А. Пульс 60 в 1 хв., тахіпноє 20 в 1 хв.

Б. Пульс більше 120 в 1 хв., дихання більше 24 в 1 хв.

В. Зниження АТ.

Г. Набряки на нижніх кінцівках.

Д. Головний біль.

107. Кортикостероїди при активному ревматичному артриті і вагітності.

А. Не застосовується.

Б. Застосовується.

В. В залежності від терміну вагітності.

Г. При ознаках гострої серцевої недостатності.

Д. При відсутності протипоказів.

108. При вроджених вадах серця вагітність протипоказана.

А. Відсутність порушення кровообігу при тріаді Фалло.

Б. Тріада, тетрада, пентада Фалло.

В. Незарощення Баталового протоку.

Г. Незарощення міжпередсердної перетинки.

Д. Незарощення міжшлуночкової перетинки.

Задача № 1.

В ВПВ пологового будинку доставлена вагітна в терміни 12 тижнів з втратою свідомості. Зі слів чоловіка жінка хворіє на цукровий діабет, отримує інсулін пролонгованої дії в ін'єкціях. Свідомість втратила раптово, запаху ацетону немає, тонус очних яблук нормальний, дихання поверхневе, сухожильні рефлексі підвищені. Пульс 90 уд/хв., АТ 120/80 мм.рт.ст.

Діагноз: ?, диференціальний діагноз, лікування.

Задача № 2.

Повторновагітна в терміні 10-11 тижнів, 27 років, хворіє цукровим діабетом, важка форма, діабетична проліферативна ретинопатія. I вагітність була перервана рік тому через декомпенсацію захворювання.

Яка акушерська тактика? Деонтологічна практика.

Задача №3.

Вагітна поступила в ВПВ з діагнозом : III вагітність, 18 тижнів, ревматизм, активна фаза, ендокардит, комбінована мі тральна вада з перевагою стенозу. ЖК не відвідувала. У зв’язку з посиленням задишки звернулась до лікаря ЖК.

Яка акушерська тактика?

Задача № 4.

Вагітна 30 років, поступила з пологовою діяльністю. Термін 38 тижнів. Скарги на головний біль. АТ постійно 140/90 мм.рт.ст., набряків не було, білка в сечі не виявлено. При поступленні стан задовільний, АТ 160/100 мм.рт.ст. Піхвове дослідження: розкриття шийки матки на 6 см, плідний міхур цілий, голівка виповнює 1/3 лона та крижової западини.

Діагноз, лікування та план ведення пологів.

Задача № 5.

До акушера обласної лікарні направлена вагітна 22 років, в терміні 9-10 тижнів зі скаргами на носові кровотечі, підвищену температуру тіла, задишку. При обстеженні визначається анемія, тромбоцитопенія, виражена лейкопенія. В пунктаті кісткового мозку виявлені бластні клітини ( 30 -40%)

Попередній діагноз. Тактика лікаря.

Задача № 6.

До пологового відділення поступила роділля з активною пологовою діяльністю при доношеній вагітності, що страждає дефектом міжпередсердної перетинки. Пульс 88 в 1 хв., АТ 120/70 мм.рт.ст., дихання 16 в 1 хв., шкіра та видимі слизові оболонки блідо-рожевого кольору. Вагінальне дослідження: розкриття шийки матки повне, голівка виповнює 2/3 крижової впадини та лона.

Акушерська тактика?

Задача № 7.

Першовагітна в терміні 8 тижнів стала на диспансерний облік з захворюванням серця, 5 років тому проводилась комісуротомія з приводу стенозу мі трального клапану. Вагітну турбує задишка, тахікардія при незначному фізичному навантаженні.

Методи обстеження. Тактика акушера-гінеколога.

Задача № 8.

У роділлі, що хворіє хронічним бронхітом з асматичним компонентом в I періоді пологів розвинувся напад бронхіальної астми. Акушерський статус: розкриття маткового зіву 4 см., плідній міхур цілий, голівка плода виповнює термінальну лінію.

Діагноз?. Тактика лікаря.

Задача № 9.

Першовагітна в терміні 6 тижнів, перехворіла краснухою, на облік по вагітності стала в 8 тижнів.

Діагноз? Тактика лікаря.

Задача № 10.

У вагітної в терміні 13тижнів діагностовано мегабластична анемія. Тактика лікаря.

Задача № 11.

Вагітна 20 років хворіє гломерулонефритом з дитячого віку. В терміні 8 тижнів наступило загострення патологічного процесу.

Методи остеження? Тактика лікаря.

Література.

1. В.Н. Серов и др. Практическое акушерство .Москва « Медицина» 1989 стр. 108-133

2. В.И. Бодяжина . Акушерство . Москва « Медицина» 1986 стр 239-256

3. Наказ МОЗ України № 676 від 31.12.2004 року « Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги»

4. И.В. Дуда, В.И.Дуда. Клиническое акушерство . Минск. « Высшая школа» 1997 стр. 202-345

5. Э.К. Айламазян. Акушерство. Санкт-Петербург. 1998 год. Стр 199-223

6. Г.К. Степанківська . Акушерство .Київ 1998 рік

Автор доцент Дзісь Н.П.

Затверджено на засіданні кафедри, протокол № 1 від «31» серпня 2012 року.

Переглянуто на засіданні кафедри, протокол № ____ від «___» _______ 20____ року.

8