- •Борис Маєвський, Олег Лозинський,
- •Скорочення та позначення
- •Авпт – аномально високий пластовий тиск
- •Кмзх – кореляційний метод заломлених хвиль
- •Мзгт – метод загальної глибинної точки
- •Мрнп – метод регульованого направленого прийому
- •Передмова
- •Частина і. Наукові основи Прогнозування нафтогазоносності надр
- •Розділ 1. Історія, стан і перспективи геологопошукових робіт на нафту і газ
- •1.1 Історичний огляд розвитку нафтогазопошукових робіт
- •1.2 Сучасний стан і перспективи нарощення ресурсів і видобутку нафти та газу
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 2. Об’єкти прогнозування нафтогазоносності надр
- •2.1 Геоструктурні об’єкти
- •2.2 Неструктурні об’єкти
- •До резервуарних об’єктів прогнозу відносяться літолого-стратиграфічні комплекси, які містять товщу проникних порід (колекторів), обмежених непроникними породами (флюїдоупорами).
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 1. Критерії прогнозування нафтогазоносності надр
- •1.1 Структурно-тектонічні критерії
- •Характеристики деяких нафтогазоносних басейнів країн світу
- •1.2 Літолого-фаціальні критерії
- •Класифікація порід-покришок за екранувальною здатністю
- •3.3 Геохімічні критерії
- •3.4 Гідрогеологічні критерії
- •3.4.1 Гідродинамічні критерії
- •3.4.2 Гідрогеохімічні критерії
- •Області з віддаленням від контуру нафтогазоносності
- •3.4.3 Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв
- •3.5 Мікробіологічні критерії
- •3.6 Геотермічні критерії
- •3.7 Природні нафтогазопрояви
- •Класифікація природних нафтогазопроявів
- •3.7.2 Дослідження природних нафтогазопроявів
- •Питання для самоперевірки
- •Частина іі. Методи досліджень при нафтогазопошуково-розвідувальних роботах
- •Розділ 7. Геологічні методи
- •7.1 Геологічне картування
- •Характеристика різних видів геологічного картування
- •7.2 Структурно-геологічне картування
- •7.3 Геоморфологічні дослідження
- •7.4 Дистанційні методи
- •Питання для самоперевірки
- •8.1 Гравірозвідка
- •8.2 Магніторозвідка
- •8.3 Електророзвідка
- •8.4 Сейсморозвідка
- •8.5 Геотермія
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 9. Геохімічні методи
- •9.1 Газовий метод
- •9.2 Бітумінологічний метод
- •9.3 Біогеохімічний метод
- •9.4 Літогеохімічний метод
- •9.5 Газовий каротаж
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 10. БурІння та випробування свердловин
- •10.1 Класифікація свердловин
- •10.2 Обґрунтування конструкції свердловин
- •10.3 Документація при будівництві свердловин
- •10.4 Геолого-геофізичні дослідження у свердловинах
- •10.4.1 Геологічні спостереження за бурінням свердловин
- •10.4.2 Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
- •Методи позірного (уявного) опору. Цю групу методів складають стандартний електрокаротаж, бокове каротажне зондування, методи мікрозондів (мікрокаротаж), пластова нахилометрія, резистивіметрія.
- •У залежності від завдань, що вирішуються гдрс, виділяються загальні, детальні та спеціальні дослідження: – загальні виконуються скороченим (основним) комплексом гдс по всьому стовбуру свердловини;
- •Максимальні інтервали детальних геофізичних досліджень
- •10.4.3 Розкриття і випробування перспективних об’єктів
- •10.4.4 Гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів
- •10.5 Операції, що завершують будівництво свердловин
- •Питання для самоперевірки
- •Частина III. Геологорозвідувальний процес
- •Розділ 11. Регіональний етап
- •11.1 Стадія виділення зон і районів для першочергового вивчення
- •11.2 Стадія виявлення об’єктів (структур)
- •11.3 Стадія визначення наявності пасток вв і підготовка об’єктів (структур) до глибокого буріння
- •11.3.1 Формування фонду нафтогазоперспективних об’єктів
- •11.3.2 Оцінка якості підготовлених структур
- •11.3.3 Оцінка ступеня підтвердження підготовлених структур
- •11.3.4 Вибір нафтогазоперспективних об’єктів до першочергового пошукового буріння за допомогою експертних систем
- •11.4 Основні методичні принципи проведення регіональних робіт
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ 12. Пошуковий етап
- •12.1 Стадія пошуку родовищ (покладів)
- •12.2 Методика пошукового буріння
- •12.2.1 Основні принципи методики пошукового буріння
- •12.2.2 Геологічна основа для закладання свердловин
- •12.2.3 Методичні прийоми закладання пошукових свердловин у різних геологічних умовах
- •12.2.4 Геологічна ефективність пошукового буріння
- •Питання для самоперевірки
- •13.1 Стадія оцiнки та пiдготовки родовищ (покладiв) до розробки
- •13.2 Стадія дорозвідки родовищ (покладів)
- •13.3 Методика розвідки покладів нафти і газу
- •13.3.1 Основні принципи розвідки
- •13.3.2 Системи розвідки покладів і родовищ нафти і газу
- •13.3.3 Системи розміщення розвідувальних свердловин
- •13.3.4 Методологічні основи вибору оптимальної системи розміщення свердловин
- •13.3.5 Прийоми вибору точок закладання розвідувальних свердловин
- •13.3.6 Оптимізація розвідки
- •13.4 Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ)
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •14.1 Багатопокладні родовища
- •14.2 Масивні поклади
- •14.3 Газові родовища
- •14.4 Газоконденсатні родовища
- •14.5 Нафтогазові родовища
- •14.6 Поклади нафти і газу в карбонатних колекторах
- •14.7 Поклади нафти і газу в рифогенних утвореннях
- •14.8 Поклади нафти і газу на великих глибинах
- •14.9 Поклади нафти і газу в породах фундаменту
- •14.10 Поклади нафти і газу в умовах акваторій
- •14.10.1 Методи пошуків нафтогазоперспективних структур
- •Профілі: а – геологічний, б – геоакустичний;
- •14.10.2 Пошукове і розвідувальне буріння на морських площах
- •Питання для самоперевірки
- •16.1 Основні положення геолого-економічної оцінки геологорозвідувальних робіт
- •16.2 Визначення геологічних показників результатів грр
- •16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
- •16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
- •16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
- •16.3 Методика визначення вартості і тривалості грр
- •16.4 Прогноз технологічних показників розробки родовищ
- •16.5 Визначення витрат на розробку родовищ
- •16.5.1 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових
- •16.5.2 Витрати на облаштування і видобуток з газових об’єктів
- •16.5.3 Витрати на облаштування і видобуток з нафтових родовищ
- •16.6 Розрахунок показників економічної ефективності інвестицій
- •16.7 Шляхи підвищення ефективності грр
- •Питання для самоперевірки
16.2.1 Оцінка результатів грр на ділянках з виявленими об’єктами
Спочатку визначається ймовірна кількість виявлених об’єктів, які за результатами наступних геофізичних досліджень знайдуть своє підтвердження, тобто в подальшому перейдуть в групу підготовлених. Для цього застосовується досягнутий в даному нафтогазоносному районі (НГР) чи області (НГО) коефіцієнт підтвердження виявлених об’єктів.
(16.1) |
де – реальна кількість об’єктів;
–загальна кількість виявлених об’єктів;
–коефіцієнт підтвердження виявлених об’єктів.
Далі за близькими гірничо-геологічними умовами проводиться групування всіх виявлених об’єктів на перспективних ділянках з таким розрахунком, щоб з урахуванням коефіцієнта успішності пошуків даного НГР (НГО) можна було б відкрити не менше одного родовища. У разі недостатньої кількості виявлених об’єктів з урахуванням геологічного ризику можна і не проводити групування об’єктів, а вважати, що кожний окремий об’єкт може бути родовищем.
Головним чинником геологічної оцінки є визначення можливого приросту розвіданих запасів ВВ по кожній групі об’єктів. За допомогою коефіцієнта успішності пошуків, який склався а даному НГР (НГО), визначається можлива кількість відкриттів нових родовищ ВВ в групах виявлених об’єктів на перспективних ділянках.
Величина можливого приросту розвіданих видобувних запасів ВВ одного чи групи об’єктів визначається з формули (16.2) із застосуванням коефіцієнтів успішності та переведення прогнозних локалізованих ресурсів у групу розвіданих запасів. Якщо оцінка робиться для одного об’єкта, то коефіцієнт успішності приймається рівним одиниці, але у цьому випадку геологічний ризик робіт збільшується у 1/Кусп раз.
, |
(16.2) |
де q – величина можливого приросту ВВ;
Кусп – коефіцієнт успішності пошуків у даному НГР (НГО), частка одиниці;
–коефіцієнт переведення прогнозних локалізованих ресурсів в розвідані запаси на родовищах;
–сума локалізованих прогнозних ресурсів одного чи об’єктів.
16.2.2 Оцінка результатів грр на об’єктах, підготовлених до пошукового буріння (гео-3)
Для складання ГЕО-3 передбачається такий же порядок, як і для виявлених об’єктів, а саме:
– групування об’єктів;
– визначення величини можливого приросту видобувних запасів за формулою:
, |
(16.3) |
де q – величина можливого приросту ВВ;
Кусп – коефіцієнт успішності пошуків в даному НГР (НГО);
–коефіцієнт переведення перспективних ресурсів в розвідані запаси на родовищах;
–сума перспективних ресурсів одного чи N об’єктів;
– розробку сценарію пошуково-розвідувальних робіт і їх тривалість;
– визначення витрат на ГРР.
16.2.3 Оцінка прогнозних результатів розвідки родовищ (гео-2)
ГЕО-2 здійснюється для кожного конкретного відкритого родовища на основі попередньо розвіданих (категорія С2) і розвіданих (категорія С1) видобувних запасів ВВ, а також перспективних ресурсів, якщо вони прогнозуються на родовищі.
Загальний приріст розвіданих видобувних запасів, як результат реалізації проекту розвідки, визначається виходячи з величини вже частково розвіданих запасів, величини попередньо розвіданих запасів даного родовища, а також з урахуванням, по можливості, величини перспективних ресурсів нерозвіданих блоків і глибоко занурених горизонтів родовища. Для визначення величини приросту розвіданих запасів застосовуються відповідні коефіцієнти переведення попередньо розвіданих запасів (категорія С2) і перспективних ресурсів (категорія С3) в розвідані видобувні запаси (категорія С1), які склалися за попередній період в районі (області). Вказані коефіцієнти визначаються на основі багаторічних статистичних даних для конкретних НГР (НГО). Розмір можливого приросту розвіданих запасів можна також визначити через величину приросту видобувних запасів на кожну розвідувальну свердловину по конкретному покладу.
Виходячи з розмірів родовища, його будови, глибини залягання продуктивних горизонтів і їх особливостей, складається проект на розвідку (дорозвідку) родовища (покладу}. З урахуванням будови родовища визначаються завдання кожної свердловини, їхнє місцезнаходження та черговість буріння. На підставі проектного обсягу бурових робіт обчислюється вартість робіт разом з витратами на дослідно-промислову розробку родовища.
За даними геологічного вивчення родовища визначаються попередні геологічні показники для обґрунтування видобутку ВВ.
За результатами ГЕО проектів ГРР визначаються обґрунтовані показники, до яких належать:
– величина розвіданих видобувних запасів ВВ та приуроченість їх до продуктивних горизонтів і глибин;
– обсяги ГРР за роками, включаючи підготовку об’єктів, а також пошуки і розвідку родовищ;
– витрати на ГРР з розбивкою по роках, включаючи витрати на регіональні роботи і геофізичні дослідження;
– геолого-промислові параметри покладів.
Додатково можуть визначатися інші показники, які характеризують особливості геологічної будови району робіт.