- •2. Охарактеризуйте філософію як одвічно-діяльну любов людини до мудрості. Розкрийте Ваше розуміння мудрості.
- •3. Охарактеризуйте міфологічний тип світогляду.
- •4. Загальна характеристика релігійного світогляду.
- •6. Обґрунтуйте Ваше розуміння предмету і функцій філософії як форми суспільної свідомості.
- •7. Розкрийте предмет філософії та розгляньте його історичну зміну
- •8. Розкрийте взаємозв’язок філософії та світогляду. В чому полягає світоглядна функція філософії?.
- •10. Визначте, в чому полягає методологічна функція філософії.
- •11. Визначте, в чому полягає культурно-виховна функція філософії та покажіть взаємозв’язок філософії та культури.
- •12. Визначте, в чому полягає гуманістична орієнтація філософії.
- •13. Розкрийте зміст основного питання філософії.
- •14. Визначте, в чому полягає проблема методу в філософії та покажіть взаємозв’язок діалектики та метафізики.
- •15. Розкрийте особливості свідомості як вищої форми відображення.
- •16. Поясніть сутність філософського вчення про свідомість.
- •17. Поясніть, в чому полягає суспільна сутність свідомості.
- •18. Розкрийте взаємозв'язок свідомості і мови.
- •20. Дайте поняття категорії матерії у філософському розумінні.
- •21. Розкрийте сутність категорії руху як способу існування об’єктивної та суб’єктивної реальності.
- •22. Охарактеризуйте філософські та природничо-наукові концепції простору та часу.
- •23. Розкрийте взаємозв'язок філософських категорій руху та розвитку, прогресу і регресу.
- •24. Порівняйте форми чуттєвого та логічного пізнання. Розкрийте їх роль у науковому пізнанні.
- •26. Дайте типологію та розкрийте сутність методів наукового пізнання.
- •27. Назвіть та охарактеризуйте історичні форми діалектики.
- •28. Чим детерміновані основні закони діалектики.
- •29. Розкрийте зміст основних категорій діалектики та обґрунтуйте їх пізнавальну роль.
- •30. Розкрийте сутність практики як способу людського буття у природному і соціальному світі.
- •31. Порівняйте різні історичні форми сім’ї (за працею ф. Енгельса «Походження сім’ї, приватної власності та держави»).
- •32. Розкрийте сутність та охарактеризуйте структуру способу матеріального виробництва.
- •33. Охарактеризуйте структуру та сутність суспільної свідомості.
- •35. Дайте оцінку суспільству як системі, що саморозвивається.
- •36. Розкрийте особливості проблеми сенсу, цінності людського життя та його відображення в духовному досвіді людства.
- •37. Розкрийте зміст ідеї та ідеалу цілісної людини.
- •39. Охарактеризуйте основні філософські школи Стародавньої Індії.
- •40. Охарактеризуйте філософські школи Стародавнього Китаю.
- •42. Розкрийте зміст принципу космоцентризму у давньо-грецькій філософії.
- •43. Порівняйте ідеї грецьких натурфілософів щодо першооснови всього сущого.
- •44. Розгляньте проблему людини у філософському вченні Сократа.
- •45. Проаналізуйте вчення Платона про ідеї, його етичні та соціологічні погляди.
- •46. Філософія Аристотеля.
- •47. Порівняйте уявлення про державу Платона та Аристотеля.
- •48. Розкрийте особливості елліністичної філософії. Охарактеризуйте філософські школи епікуреїзму, стоїцизму та скептицизму.
- •49. Охарактеризуйте сутність та основні риси філософії Середньовіччя.
- •50. Визначте особливості розвитку філософії Середньовіччя: патристика, апологетика, схоластика, містика.
- •51. Охарактеризуйте специфіку антропоцентризму філософії доби Відродження.
- •52. Поясніть зміст основних принципів філософії доби Відродження: антропоцентризм, геліоцентризм, пантеїзм.
- •53.Порівняйте соціальні утопії доби Відродження (т. Мор, т. Кампанелла).
- •54. Розкрийте сутність філософських поглядів ф. Бекона.
- •55. Дайте оцінку значенню раціоналізму р. Декарта для подальшого розвитку філософії.
- •56. Дайте оцінку основним гносеологічним та соціологічним ідеям т. Гоббса.
- •57. Проаналізуйте основні положення сенсуалізму Дж. Локка.
- •58. Назвіть та прокоментуйте основні ідеї філософії б. Спінози.
- •59. Розкрийте основні положення вчення г. Ляйбніца про монади.
- •60. Визначте соціальний ідеал філософії Просвітництва. Поясніть відмінність філософських поглядів Вольтера і ж.-ж. Руссо.
- •61. Охарактеризуйте основні положення французького матеріалізму XVIII ст. (Ламетрі, Дідро, Гельвецій, Гольбах).
- •62.Розкрийте основні ідеї німецької класичної філософії.
- •63. Проаналізуйте основні філософські ідеї і. Канта.
- •64. Охарактеризуйте етичну концепцію і. Канта.
- •65.Викажіть критичні зауваження стосовно основних положень суб'єктивного ідеалізму і. Канта.
- •66. Покажіть взаємозв’язок діалектики та принципу історизму в філософії г. Гегеля.
- •67.Розкрийте сутність протиріччя між системою і методом у філософії г. Гегеля.
- •68. Охарактеризуйте антропологічний принцип філософії л. Фейєрбаха.
- •69. Назвіть та дайте оцінку основним ідеям філософії марксизму.
- •70. Поясніть сутність матеріалістичного розуміння історії..
- •71. Розкрийте суть проблеми відчуження та шляхів її подолання.
- •72. Дайте загальну характеристику сучасної західної філософії.
- •73. Охарактеризуйте позитивізм і його історичні форми.
- •74. Визначте основні положення «філософії життя» ф. Ніцше.
- •75. Охарактеризуйте філософію екзистенціалізму.
- •76. Розкрийте зміст основних категорій фрейдизму: «свідоме» та «несвідоме».
- •77. Визначте місце концепції людини у філософії е. Фромма.
- •78. Розкрийте особливості концепції абсурду і бунту у філософії а. Камю.
- •79. Охарактеризуйте концепцію екзистенціалізму ж.П. Сартра.
- •80. Вкажіть на особливості розвитку філософської думки в Україні.
- •81. Визначте особливості філософської думки в Україні.
- •82(81).Охарактеризуйте філософські ідеї в Україні хх ст.
- •83(82). Оцініть значення «практичної філософії» г. Сковороди для сьогодення.
- •84. Проаналізуйте вчення про «Сродну працю» г. Сковороди.
- •85. Розкрийте сутність проблеми людини в філософських розмислах г. Сковороди.
- •86(83). Дайте власну оцінку вчення про ноосферу в. І. Вернадського.
- •84. Функція слова відносно поняття
- •85.В чому полягає едність, а чому….
- •86.Дайте визначення простого та складного суджень…
- •87. Назвіть основні закони логіки….
- •88. Охаректиризуйте логічну струкуру умовиводу…
- •89.Дайте характеристику видам безпосередных умовиводів
- •90.Охарактеризуйте простий категоричний силогізм
42. Розкрийте зміст принципу космоцентризму у давньо-грецькій філософії.
Рання антична філософія була заснована на міфологічному уявленні про світ, який нерозривно пов’язаний з природою та її явищами, тому вона носила назву «фізичної», тобто натуральної. Космоцентризм античної філософії розглядає космос як центр світобудови, в основі якого лежить природна гармонія.
Головним було питання про походження світу — з чого, з якої матерії, яким чином зародилося життя. Філософи-«фізики» знаходили відповідь в природних явищах, а джерелом порядку і гармонії вони вважали природу. У давньогрецькій мові слово «природа» було протилежністю слова «хаос».
Основним завданням своїх роздумів мислителі ставили пошук першооснови буття, якоїсь матерії, з якої зміг зародитися не тільки весь видимий світ, але і розумні одушевлені істоти.
Космоцентризм античної філософії прагнув також виявити причину світової гармонії і порядку.
Матеріалісти-натурфілософи вважали, що причина гармонії закладена в самій природі, у фізичних процесах і явищах. Вода, земля, повітря, вогонь, атоми — все це несе в собі природні природні закономірності.
Ідеалісти-раціоналісти бачили причину світового порядку в духовних процесах і явищах. Основні поняття для цієї лінії філософії — ейдос, ідея, розумне початок, безмежне — апейрон.
43. Порівняйте ідеї грецьких натурфілософів щодо першооснови всього сущого.
Слід мати на увазі, що філософія почалася з намагання пояснити Космос з нього самого. Тому логічно, що вихідною ідеєю, з якої починається історія філософії, стала ідея пошуку першоосновивсього сущого в самій природі..
Найдавніша з відомих нам філософських шкіл виникла в Малій Азії. Засновником її вважається Фалес. Він стверджував, що першоосновою світу є вода, з якої все виникає і в яку все перетворюється. Учень Фалеса Анаксимандр піднявся до думки про абстрактний характер першооснови. За принцип всіх принципів, початок всіх початків він прийняв "апейрон", тобто безмежне. Він підкреслив відсутність у першооснови визначеної якості. Безпочатковий, без’якісний, безмежний апейрон уявляється як початок усього іншого, визначеного в початку, часі та просторі. Узагальнюючи матеріальне, Анаксімандр підійшов до філософської ідеї безкінечності, що складається з ідей безмежності (відсутності просторових меж) і вічності (відсутності часових меж).
Анаксимен бачив основу світу в повітрі, Але пошуки першооснови серед природних стихій заводили в логічній тупик - першооснова не може бути частиною природи, оскільки те, що пояснюється (тобто природа), точніше її частина, не може бути принципом пояснення, яким має бути першооснова.
Піфагор початок всього сущого, причину, що визначає його розмаїття, вбачав у числі – "Все є число". Світ, вважав мислитель, побудований на основі числових пропорцій і є гармонійним. Піфагор розвинув принципи раціонального типу мислення; запровадив сам термін „філософія” – любов до мудрості.
В ідеї матеріальної першооснови внутрішньо закладена діалектика. Найяскравіше діалектичні тенденції в ранній грецькій філософії проявились у вченні Геракліта. Першоосновою світу він вважав вогонь. Філософ пояснював буття як безперервний процес руху і зміни, породжений єдністю і боротьбою протилежностей. Рушійною силою розвитку є Логос, всезагальний закон, який ще розглядається у зв'язку з першоосновою.
Філософи елейської школи - Парменід, Зенон, Ксенофан, на противагу діалектичним поглядам Геракліта і мілетської школи висунули вчення про незмінну сутність буття, ілюзорність змін, відносність руху. Парменід уперше запропонував поняття буття як єдність, цілісність сущого. Зенон вперше поставив питання про проблеми безперервності і безкінечності.
Проти ідей елеатів пізніше виступив Демокрит. Він переходить до множинної першооснови, подолавши ті труднощі в її розумінні, які були в елеатів. За першооснову Демокрит прийняв "атом" (у перекладі з грецької -"неподільний"). Під атомом філософ розумів матеріальну першооснову і в той самий час сутність речей. Всесвіт містить безмежну кількість частинок-атомів, які відрізняються розміром, формою, фігурою. Атом розуміють як єдність матеріального й ідеального.
Стародавні грецькі філософи, розуміючи філософію перш за все як раціональне пізнання світу, зробили спробу пояснення світу з нього самого. На перший план висували проблему пошуку першооснови. Філософи мілетської школи, Геракліт вбачали її в певній природній стихії - воді, повітрі, вогні, але надавали їй не лише матеріального, але й символічного змісту, намагаючись передати невизначену безконечну, безмежну, абсолютну основу буття, проявом якої є весь світ.