Тема 11. Проблема буття у філософії

Висновки

В сучасній філософій поняття буття доволі глибоко розроблене, гнучке, внутрішньо диференційоване. Воно дає нам вагомі орієнтири для пізнання та практичної діяльності. Водночас стає зрозумілою і причина складності цього поняття: воно охоплює самі підвалини суб'єктно-об'єктного відношення й одночасно вписує людину у структуру світобудови, роблячи її, а особливо її свідомість фундаментальною умовою виявлення форм буття. Отже, ми, люди, є завжди при бутті у відношенні до буття, а з іншого боку, буття ніби стоїть завжди за нами, за нашими спинами, воно апріорно надане нам як тотальна якість, котру ми знаходимо в усьому (тому що вона — у нас) і в яку ми вкладаємо все те, з чим маємо справу. Буття є наш універсальний масштаб для пізнання та діяльності, а наші пізнання та діяльність постають реальними мірами використання цього масштабу.

("?"") Питання для обговорення на семінарському занятті

1. Зміст та функції поняття буття у філософії. Людські виміри проблеми буття.

2. Категоріальні визначення буття в історії філософії. Класичне та некла-сичне розуміння буття.

3. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття.

4. Філософсько-світоглядні позиції, що виникають на ґрунті різних тлумачень буття.

Й Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт

1. Значення проблеми буття для філософії.

2. Основні функції поняття буття у фііософії.

3. Людські виміри проблеми буття.

4. Класичне та не класичне розуміння буття.

5. Сучасна космологія та квантова механіка про світобудову.

6. Поняття буття та провідні фіаософсько-світоглядні позиції.

w

Завдання для самостійного опрацювання і закріплення

матеріалу з теми

Завдання 1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філософії. Завдання 2. Окресліть та поясніть виявлення людських вимірів проблеми буття у філософії.

Завдання 3. Окресліть категорії, якими визначалось буття в античній та середньовічній філософіях.

Завдання 4. Дайте категоріальні визначення буття у філософії Нового часу та в німецькій класичній філософії.

Завдання 5. Виділіть особливості розуміння та визначення буття у некласичній філософії.

Завдання 6. Поясніть, яке місце в пізнанні світу належить "науковій картині світу".

Завдання 7. Окресліть, якими постають визначення буття у сучасній науці.

Завдання 8. Наведіть перелік основних філософських позицій, пов'язаних із розумінням вихідних підвалин буття.

Ш Додаткова література з теми

1. Введение в философию. Ч.2. М., 1989. Гл. V.

2. Виндельбанд В. История древней философии. К., 1995.

3. Доброхотов А. Л. Категория бытия в классической западно-европейской философии. М., 1986.

А.ДыитевыйП. С, ЯценкоЛ. В. Что такое научная картина мира. М., 1984.

5. Кримський С. В. Зміст та функції природничо-наукової картини світу/ / Філософська думка. 1972. № 2.

6. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. Мюнхен; Львів, 1995. Розд. 7.

7. Псевдо-Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии. М., 1994. Гл.IV.

8. Сенека Л. А. Нравственные письма к Луцилию. Письмо LVIII, 16-22.

9. Філософія: Курс лекцій. К., 1993. Розд. III.

10. Філософія: Підручник для вузів. К., 1995. Розд. 5.

11. Фрагменты ранних греческих философов. Ч. І. М., 1989.

12. Хайдеггер М. Что такое метафизика?// Новая технократическая волна на Западе. М., 1986.

13. Целлер Е. Очерк истории греческой философии. М., 1995.

276