2.4. Механізація лісозахисних робіт

Для захисту лісів і лісонасаджень від шкідників та хвороб застосовують лісогосподарські, механічні, біологічні та інші заходи.

Лісогосподарські заходи зводяться до створення здорових лі­сонасаджень, добре організованого догляду за лісом та збері­гання заготовлених лісоматеріалів, а також проведення не­обхідних лісомеліоративних заходів, своєчасного збирання пошкоджених бурями та пожежами дерев тощо.

Механічні заходи боротьби передбачають збирання комах та їх личинок за допомогою різноманітних прийомів: ручне збирання, спорудження ловильних канав, застосування елек­троосвітлювальних пристроїв у нічний час та ін.

В основі біологічного методу лежить використання для бо­ротьби зі шкідливими комахами їх ворогів із тваринного та рослинного світу (тварин, птахів, паразитичних комах, бак­терій, грибів).

Хімічний захід боротьби полягає у знищенні шкідників різни­ми хімічними речовинами: обприскуванні отруйною рідиною, об­пилюванні порошкоподібною отрутою, обкурюванні (фумігації), газуванні аерозолями, згодовуванні отруйних принад.

З усіх заходів боротьби зі шкідниками і хворобами лісу найпоширенішим є хімічний. У лісогосподарській та лісо­меліоративній практиці найбільш ефективна боротьба зі шкід­никами лісонасаджень полягає в обприскуванні та обпилюванні. Часто застосовують і обкурювання (фумігацію) ґрунту газом для очищення його від личинок хруща та інших шкідників. Хімічні методи застосовують також для боротьби з бур'яна­ми. Отруйні речовини для обприскування застосовують у виг­ляді розчинів, суспензій, емульсій, аерозолей (туманів) та екстрактів.

При обпилюванні отрута наноситься на заражені рослини у вигляді дрібного порошку або пилу. Для фумігації ґрунту в ньо­го певним способом вносять отруту, яка, поступово випарову­ючись, насичує парами шари ґрунту і знищує шкідників, що в ньому перебувають.

На виробництві використовують ранцеві, тракторні та аеро-обприскувачі.

Ранцеві обприскувачі з налитою в них рідиною мають ма­су близько 20 кг, робітники носять їх за спиною на наплічних ремінцях. Рідину виштовхують із розприскувачів ручними на­сосами: поршневими, діафрагмовими або іншими.

Тракторні обприскувачі можуть бути начіпними або причіпни­ми. Начіпні монтуються безпосередньо на тракторі або навішу­ються на його навіску. Причіпні працюють в агрегаті з трактором.

Аерообприскувачі встановлюють на літаках та вертольотах.

Обпилювачі групують за тими самими ознаками, що й об­прискувачі.

Фумігатори, що подають отруйну рідину у ґрунт, бувають ручними (інжектори) та механічними.

Протруйні машини призначені для обробки насіння отру­тохімікатами перед сівбою з метою знищення збудників хвороб на його поверхні (вкриваючи його розчинами або порошками отрутохімікатів).

Розділ 3. Розрахунок продуктивності машино-тракторних агрегатів

3.1. Розрахунок продуктивності машино-тракторних агрегатів

Технічну або розрахункову продуктивність визначають за формулою:

де, В - конструкттвна на ширина захвату машини або знаряддя, м; V - фактична швидкість руху агрегату, км/год.; Т - час роботи агрегату протягом зміни, год.(8 год.); Кт - коефіцієнт використання часу зміни (0,90-0,95);

Для агрегатів, результати роботи яких можуть вимірюватись у лінійних одиницях (нарізка борозен, посадка лісових культур, догляди за ними, прокладка протипожежних мінералізованих смуг, догляди за ними та ін.) продуктивність за зміну визначають за формулою:

Змінна продуктивність корчувальної машини в гектарах за зміну може бутлі визначена за формулою:

де і - кількість викорчуваних пнів за 1 хв.: для злів діаметром 36-40 см і 1 шт.; для пнів діаметром 41-45 см. і = 0,3-0,6 шт.; Т - тривалість зміни, год.; Кт - коефіцієнт використання робочого часу (0,80-0,85); п- кількість пнів на 1 га.

Змінну продуктивність при трелюванні пнів у штуках за зміну визначають за формулою:

де п - кількість пнів, які вивозять за один рейс (2-3 шт.); Т- тривалість зміни, год.; - середня відстань трелювання пнів, м (до 50 м); - середня швидкість руху; - час навантаження пеньків (3 хв);- час розвантаження пнів (1,5 хв); - час,який витрачаються на розвертання корчувача (1,0 хв).

Продуктивність універсального бульдозера при розрівнюванні грунта (м²) можна визначити за формулою:

деТ-тривалість зміни, год.;- коефіцієнт використання робочого часу (0,8-0,9); -довжина планованої ділянки (від 10 до 50 м); b - ширина відвала, м (залежно від марки бульдозера); а - кут захвата відвала (для поворотних відвалів - до 62°, для неповоротних - 90°); а - частина смуги, що перекривається при наступному проході (0,3-0,4 м); - середня робоча швидкість (60 м/хв); - поворот/ (0,2-0,4 хв); n-кількість проходів по одному місцю (n = 1-2).

Продуктивність агрегата при вичісуванні кореневих залишків - розраховують за формулою:

дe, - кількість поворотів агрегату (30-40 пов. за зміну); - час, що витрачається на один поворот агрегата, год. (0,003-0.005).

Продуктивність агрегатів при обприскуванні, обпилюванні та при аерозольній обробці насаджень (га/зм) розраховують за формулою:

де, - кількість повторних проходів.

Розрахункова частина

Розрахунок змінної продуктивності виконуємо по порядку виконання робіт. Порядок робіт нумеруємо згідно виду виконання робіт в курсовій роботі:

3.1.1. Корчування пнів:

0,8-коефіцієнт використання часу зміни

0,2- коефіцієнт який враховує непередбачені витрати часу

3с час підходу машини до пня

10с- затрата часу на вилучення пня з грунту

7с –затрата часу на підняття рами

16с затрата часу на відтрелювання викорчованого пня

3.1.2. Трелювання пнів:

2 – кількість пнів, які вивозяться за один рейс(шт)

8- тривалість зміни, год

0,8- коефіцієнт використання часу зміни

40 -середня відстань трелювання пнів, м(до 50м)хв)

60- середня швидкість руху(60м/хв)

3- час навантаження пнів(3 хв)

1,5- час розвантаження пнів(1,5хв)

1 -час затрачений на розвертання корчувача(1,0 хв)

3.1.3. Засипання пневих ям:

8 -тривалість зміни, год

0,8- коефіцієнт використання робочого часу(0,8-0,9)

40- довжина планової ділянки(від10 до 50м)

0,3- частина смуги , що перекривається при наступному проході(0,3-0,4м)

60- середня робоча швидкість (60м/хв)

0,2- час повороту(0,2- 0,4 хв)

1 – кількість проходів по одному місцю(1-2 рази)

3.1.4. Вичісування коренів:

2 - конструктивна ширина захвату машини

5- ширина відвала

8- тривалість робочої зміни

0,8 – коефіцієнт використання робочого часу

30 - кількість поворотів агрегата (30-40 пов. за зміну)

0,004- час , що витрачається на один поворот агрегата , год(0,003-0,005)

2 – кількість повортних проходів

3.1.5. Основна підготовка ґрунту:

_{Wтех=0,1*1,2*6*8*0,9=5,1 (га/зм)}

1,2 – конструктивна ширина захвату машини або знаряддя, м

6- фактична швидкість руху агрегата , км/год

8 – тривалість робочої зміни, год

_{0,9 – коефіцієнт використання часу зміни}

3.1.6. Поверхнева підготовка ґрунту:

3- конструктивна ширина захвату машини або знаряддя, м

8- конструктивна ширина захвату машини або знаряддя, м

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 – коефіцієнт використання часу зміни

3.1.7. Доставка садивного матеріалу:

4 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 – коефіцієнт використання часу зміни

0,96 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.1.8. Садіння лісових культур:

4 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 – коефіцієнт використання часу зміни

0,96 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.1.9. Обробіток ґрунту в рядах

6- фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,85 – коефіцієнт використання часу зміни

0,95 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.1.10. Обробіток ґрунту в міжряддях:

6 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,85 – коефіцієнт використання часу зміни

0,95 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.2.1. Корчування смуг завширшки 3,0 м

0,8 – коефіцієнт використання робочого часу(0,8- 0,9)

2 – коефіцієнт , який враховує непередбачені витрати часу

3- час підходу машини до пня , с

10 – затрати часу на відтрелювання викорчованого пня , с

7 – затрати часу на підняття рами корчувача, с

16 – затрати часу на відтрелювання викорчованого пня, с.

3.2.2. Вичісування коренів у 2 сліди

2 - конструктивна ширина захвату машини

5- ширина відвала

8- тривалість робочої зміни

0,8 – коефіцієнт використання робочого часу

30 - кількість поворотів агрегата (30-40 пов. за зміну)

0,004- час , що витрачається на один поворот агрегата , год(0,003-0,005)

2 – кількість повортних проходів

3.2.3. Основна підготовка ґрунту - оранка

6- фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,85 – коефіцієнт використання часу зміни

0,95 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.2.4. Поверхнева підготовка ґрунту – боронування

7 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 – коефіцієнт використання часу зміни

0,95 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.2.5. Доставка садивного матеріалу

4 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 – коефіцієнт використання часу зміни

0,96 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.2.6. Садіння лісових культур

4 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 – коефіцієнт використання часу зміни

0,96- коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.2.7. Догляд за лісовими культурами в рядах та міжряддях

6 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,85 – коефіцієнт використання часу зміни

0,95 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.3.1. Нарізання борозен

6 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,85 – коефіцієнт використання часу зміни

0,95- коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.3.2. Розпушування борозен

4 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 – коефіцієнт використання часу зміни

0,96 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.3.3. Доставка садивного матеріалу

4 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 – коефіцієнт використання часу зміни

0,96- коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.3.4. Садіння лісових культур

4 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 – коефіцієнт використання часу зміни

0,96 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

_{3.3.5. Агротехнічний догляд за культурами в міжряддя}

6 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,85 – коефіцієнт використання часу зміни

0,95- коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

_{3.3.6. Хімічний обробіток в рядах}

15 - конструктивна ширина захвату машини

8- фактична швидкість руху агрегата , км/год

_{8- тривалість робочої зміни}

_0,8- коефіцієнт використання часу зміни

3.4.1. Обробка поверхні гербіцидами

20- конструктивна ширина захвату машини

8- фактична швидкість руху агрегата , км/год

_{8 - тривалість робочої зміни}

_{0,9 – коефіцієнт використання часу зміни}

3.4.2. Основна обробка ґрунту оранка

1,2- конструктивна ширина захвату машини

7 – фактична швидкість руху агрегата, км/год

8 – тривалість робочої зміни

0,95 – коефіцієнт використання часу зміни

0,9 – коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.4.3. Поверхнева підготовка ґрунту – культивація

8 – фактична швидкість руху агрегата, км/год

_{8 – тривалість робочої зміни}

_{0,95 – коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу}

_{2,8 – конструктивна ширина захвату машини}

3.4.4. Внесення добрив:

10- конструктивна ширина захвату машини

8 – фактична швидкість руху агрегата, км/год

_{8 – тривалість робочої зміни}

0,9 – коефіцієнт використання часу зміни

3.4.5. Сівба лісового насіння

1 - конструктивна ширина захвату машини

7 – фактична швидкість руху агрегата, км/год

_{8 – тривалість робочої зміни}

0,9 – коефіцієнт використання часу зміни

_0,95 - коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.4.6. Мульчування посіву:

Мульчування посіву виконується у зчепленні з сівалкою , тому змінну продуктивність розраховувати не потрібно.

3.4.7. Міжрядковий обробіток і внесення добрив:

6 - конструктивна ширина захвату машини

_{8 – тривалість робочої зміни}

0,9 – коефіцієнт використання часу зміни

_0,96 - коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.4.8. Дощування

3.4.9. Викопування і вибирання сіянців:

4 – конструктивна ширина захвату

8 – тривалість робочої зміни

0,9 – коефіцієнт використання часу зміни

0,96 – коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.5.1. Розчистка смуг від чагарникової рослинності:

6 – конструктивна ширина захвату

8 – тривалість робочої зміни

0,8 – коефіцієнт використання часу зміни

0,96 – коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.5.2. Прокладання мінеральних смуг:

6 – конструктивна ширина захвату

8 – тривалість робочої зміни

0,85 – коефіцієнт використання часу зміни

0,96 – коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.5.3 Підновлення та догляди за смугами:

6 – конструктивна ширина захвату

8 – тривалість робочої зміни

0,85 – коефіцієнт використання часу зміни

0,96 – коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.6.1 Догляд за мінеральними смугами

8 – конструктивна ширина захвату

8 – тривалість робочої зміни

0,85 – коефіцієнт використання часу зміни

0,9 – коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.7.1 Обприскування

25 – конструктивна ширина захвату

6 – конструктивна ширина захвату

8 – тривалість робочої зміни

0,95 – коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

2 - кількість повторних проходів

Складання розрахунково-технологічних карт

Кількість тракторо-змін необхідних для виконання операції розраховується за формулою:

де, О – заданий обсяг робіт (га, км, тис. ); - змінна продуктивність машино-тракторного агрегату.

Для розрахунку необхідної кількості тракторів для виконання операції використовують формулу:

де, - кількість календарних днів протягом яких можливо виконувати дану операцію;- коефіцієнт змінності.

Значення фактичної кількості робочих днів, витрачених на виконання кожної операції, визначають за формулою:

Обрахунок:

Розраховуємо кількість тракторо-змін необхідних для виконання операції:

Розрахунок для інших операцій проводимо аналогічно.

Розраховуємо необхідну кількість тракторів для виконання операції:

Розрахунок для інших операцій проводимо аналогічно.

Значення фактичної кількості робочих днів, витрачених на виконання кожної операції, визначаємо так: