4.6. Політичний ризик, валовий внутрішній продукт та зовнішній борг

Світ — цілісний (цілісна система), тому важливо враховувати те, що такі царини суспільного буття, як економіка, політика, культура, взаємодіють і взаємопроникають. Важливо розрізняти їх, але розрізняти означає не ізолювати, а передусім долати плутанину та враховувати їх взаємозалежність (взаємозв’язок). Роз- гляньмо взаємозв’язок (оцінку) ступеня політичного ризику та деяких ключових макроекономічних показників.

Питання політичного ризику сьогодні стає особливо важливим для аналізу економічного потенціалу країни, її економічної безпеки. Сфера впливу політичного ризику на даний момент є досить широкою, виявляючись у втраті патентних і авторських прав, обмеженні прав особи на землю та інші ресурси, обмеженні доступу до певних ринків тощо. Це пояснюється тим, що політичне середовище досить тісно пов’язане з економікою. Дедалі частіше політична боротьба точиться за прийняття тих чи інших економічних рішень або методів (способів) їх здійснення. Однак слід пам’ятати, що політичний ризик породжується невизначеністю, нестабільністю урядового курсу стосовно до бізнесу, інвестиційної, інноваційної політики, зволіканням з раціональним вирішенням нагальних питань на рівні законодавства або непослідовністю рішень, конфліктністю між основними гілками влади тощо.

Існує низка методик кількісної оцінки політичного ризику. В основному це — експертні оцінки. До них належать: індекси, що їх обчислює Інститут Ханера (політичний ризик тут градуюється за шкалою від 0 до 25 умовних одиниць), експертна шкала на базі моделі Ханера (від 0 до 100 умовних одиниць), «Принц-модель» (від –125 до +125), індекси BERI (від 0 до 100) тощо. Розгляньмо одну з найпоширеніших методик оцінки політичного ризику — методику німецької фірми BERI (Інститут інформації ризику в бізнесі). Згідно з даною методикою рівень політичної стабільності (чи нестабільності, тобто політичний ризик) визначається за допомогою індексу BERI. Його кількісним вимірюванням займаються близько 100 експертів, які чотири рази впродовж року за допомогою експертних оцінок аналізують основні аспекти політичної та економічної ситуації в країні. Анкета, яку заповнюють (анонімно) фахівці з різних країн, містить 15 оцінних деталізованих кількісних критеріїв. Кожне питання оцінюється за бально-відсотковою шкалою та має п’ять варіантів відповіді: 0 — дуже добре, 1 — добре, 2 — задовільно, 3 — погано, 4 — неприйнятно. Чим більша кількість зібраних балів, тим вища ймовірність політичного ризику. Форма анкети подана в таблиці 4.6¹.

Таблиця 4.6

Анкета для визначення індексу beri

№ з/п	Питання	Питома вага питання в інтегрованому показнику, %	Країна (бали щодо відповідного показника)
1	Політична стабільність у країні та її вплив на економічне життя	12
2	Ставлення до іноземних інвестицій та прибутку	6
3	Ступінь та варіанти націоналізації	6
4	Імовірність та ступінь девальвації валюти	6
5	Стан платіжного балансу	6
6	Бюрократизм	4
7	Темп зростання ВВП (ВНП)	10
7а	Темп зростання ВНП (нижче 3 % у рік)	2,5
7б	Темп зростання ВНП (від 3 % до 6 %)	5
7в	Темп зростання ВНП (від 6 % до 10 %)	7,5
7г	Темп зростання ВНП (вище 10 %)	10
8	Конвертованість валюти	10
9	Аналіз виконання договірних зобов’я­зань	6
10	Витрати на заробітну плату з урахуванням рівня продуктивності праці	8
11	Можливість використання експертних і консалтингових послуг	2
12	Організація зв’язку та транспорту	4
13	Стосунки з державними органами	4
14	Умови отримання короткострокового кредиту	8
15	Умови отримання і використання довго­строкового кредиту та власний капітал	8
Усього		100

Відомим є також розподіл міри політичного ризику на 9 ступенів. Політичний ризик пов’язується з обсягом зовнішнього боргу і можливостями країни своєчасно його виплатити. Оскільки обидва показники (зовнішній борг та політичний ризик) є одними з основних критеріїв оцінки рейтингу країни на світовому ринку, було б доцільно оцінювати їх комплексно, з урахуванням їх взаємозв’язку. Пропонуємо такий варіант оцінювання взаємодії політичного ризику з допустимим рівнем зовнішнього боргу.

Використовуючи кількісну оцінку (рейтинг) політичного ризику, можна знайти його кореляційно-регресійний зв’язок із зовнішнім боргом країни. Так, на основі статистичних даних щодо економічного і політичного стану України можна побудувати економетричну модель залежності ступеня політичного ризику від обсягу зовнішнього боргу. Для опису цієї залежності доречно використовувати криві зростання. На підставі аналізу відповідних даних неважко дійти висновку, що цю залежність досить адекватно опише модель, яка має такий вигляд:

. (4.77)

де R_p — ступінь політичного ризику; В — рівень зовнішньої заборгованості, α і β — коефіцієнти регресії; u — випадкова величина.

Аналізуючи наявні дані, можна скласти відповідну таблицю (табл. 4.7). Останній стовпчик містить показник політичного ризику, який оцінено за допомогою моделі (4.77). Як легко пересвід­читися, відхилення теоретичних даних, отриманих за її допомогою, від даних, отриманих методом BERI, здебільшого не є значним. Після визначення коефіцієнта детермінації, який для нашого випадку становить R² = 0,903549, та після виконання F-тесту можна твердити, що модель (4.77) є адекватною. Окрім цього коефіцієнт розбіжності, запропонований Г. Тейлом, також є незначним, що підтверджує адекватність даної моделі:

.

Зазначимо, що у випадку ідеального прогнозування v = 0.

Отже, запропоновану модель (4.77) можна застосовувати для подальшого аналізу.

Таблиця 4.7