5.Вогнегасники

Вогнега́сник — технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в ньому, під дією надмірного тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування однією людиною.

Види вогнегасників:

Вогнегасники розрізняють за способом спрацьовування:

автоматичні — стаціонарно монтуються в місцях можливого виникнення вогню.

ручні (приводяться в дію людиною) — розташовуються на спеціально оформлених місцях.

У залежності від акумуляторної вогнегасної речовини вогнегасники поділяються на п'ять видів:

вуглекислотні,

повітряно-пінні,

порошкові,

водні,

аерозольні.

За обсягом корпуса:

ручні малолітражні з обсягом корпуса до 5 л;

промислові ручні з обсягом корпуса від 5 до 10 л;

стаціонарні й пересувні з обсягом корпуса понад 10 л.

За способом подачі вогнегасного складу:

під тиском газів, що утворюються в результаті хімічної реакції компонентів заряду;

під тиском газів, що подаються зі спеціального балончика, розміщеного в корпусі вогнегасника;

під тиском газів, закачаних у корпус вогнегасника;

під власним тиском вогнегасного засобу.

По виду пускових обладнань:

з вентильним затвором;

із запірно-пусковим обладнанням пістолетного типу;

з пуском від постійного джерела тиску.

Вогнегасники класифікують за видом вогнегасної речовини на вуглекислотні, галоідовуглеводневі і порошкові

Вуглекислотні вогнегасники . Застосовують ручні вогнегасники ВУ-2 (рис . 3 . 65), ВУ-5, ВУ-8 і в транспортному виконанні ВУ-25 і ВУ-80 . Вогнегасники наповнюються стиснутим газом (диоксид вуглецю не більше 0,75 кг/л) до робочого тиску 60 кгс/см2 . Усі вуглекислотні вогнегасники приводяться до дії при вертикальному положенні балона і застосовуються для гасіння різноманітних речовин і матеріалів (виключення складають лужні метали та інші речовини, які горять без доступу повітря), електроустановок під напругою до 380 В, транспортних засобів і т п

Вуглекислотні-брометилові вогнегасники (рис . 3 . 66) ВУБ-3А і ВУБ-7А є стальними тонкостінними балонами із сифонними трубками всередині і пусковими головками важільного типу з розпилювачами . Ємність балонів ВУБ-3А - 3,2 л, ВУБ-7А - 7,4 л . Вогнегасники заряджають сполукою "4 НД", що складається 97% брометилу і 3% вуглекислого газу . Для викиду заряду у вогнегасник закачують повітря під тиском 8,6 кгс/мм2 . Час дії вогнегасників 20-30 с при довжині струменя 3-4 м .

Порошкові вогнегасники бувають ручні, транспортні і установки порошкового гасіння За будовою такий вогнегасник складається з циліндричної посудини, в якій міститься порошок, балончика з вуглекислим газом під тиском Час дії вогнегасника 20 с при довжині порошкового струменя 5 м.

6.Установка пожежноъ автоматики:

Під поняттям «автоматична установка пожежогасіння» розуміється установка пожежогасіння (тобто сукупність стаціонарних технічних засобів для гасіння пожежі за рахунок випуску вогнегасної речовини) з автоматичним способом приведення в дію.

Основними засобами пожежної автоматики також є:

система оповіщення людей про пожежута керування евакуацією (комплекс технічних засобів, за допомогою якого забезпечується відповідно до розроблених планів евакуації передавання сигналів оповіщення одночасно на всьому об'єкті, що захищається, а у разі необхідності — послідовно або вибірково до окремих його частин);

система протидимного захисту(комплекс технічних засобів, призначений для захисту людей від впливу диму під час евакуації в разі пожежі за рахунок його видалення із приміщень, що захищаються та/або за рахунок запобігання його поширенню шляхами евакуації);

система підпору повітря(комплекс технічних засобів, призначений для запобігання поширенню диму інженерними комунікаціями за рахунок створення надлишкового тиску повітря на сходових клітках і шахтах ліфтів);

система димовидалення(комплекс технічних засобів, призначений для примусового видалення диму з приміщень).

Автоматичні установки пожежогасіння поділяють:

за конструктивним виконанням наспринклерні, дренчерн'і, агрегатнітамодульні;

за видом вогнегасної речовини — наводяні, пінні, газові, порошкові.

Сигнали від приймально-контрольних приладів установок пожежогасіння та пожежної сигналізації виводять, за наявності технічної можливості, на пульти централізованого спостереження пожежної охорони.

На кожному об'єкті для забезпечення надійної експлуатації установок пожежної автоматики наказом або розпорядженням адміністрації мають бути призначені:

- особа, яка відповідальна за експлуатацію установок пожежної автоматики;

— оперативний (черговий) персонал для контролю за працездатним станом установок пожежної автоматики (оперативний персонал — для щоденного контролю; черговий персонал — для цілодобового). Функції оперативного (чергового) персоналу можуть суміщатися.

Експлуатація установок пожежної автоматики на підприємствах без призначення особи, яка відповідає за організацію цієї роботи, не дозволяється.

Система пожежної сигналізаціїскладається з пожежних сповіщувачів (пристроїв для формування сигналу про пожежу), які включені у сигнальну лінію (шлейф або промінь), приймально-контрольного приладу, ліній зв'язку.

Пожежні сповіщувачіперетворюють прояви пожежі (тепло, світло полум'я, дим) в електричний сигнал, який по лініях зв'язку надходить до контрольно-приймального приладу. Контрольно-приймальний прилад здійснює приймання інформації від пожежних сповіщувачів, виробляє сигнал про виникнення пожежі чи несправності, передає цей сигнал та видає команди на інші пристрої (наприклад, включає автоматичні установки пожежогасіння чи димовидалення).

В залежності від проявів процесу горіння сповіщувачі можуть бути:

теплові,які реагують на певне значення температури та (чи) швидкість її наростання ;

димові,які реагують на аерозольні продукти горіння;

полум'я,які реагують на електромагнітне випромінювання полум'я.

ПРИНЦИП РОБОТИ ОПОВІЩЕННЯ

Спочатку нагадаємо, з чого складається пожежна сигналізація:

сенсорні пристрої, тобто сповіщувачі і датчики;

обладнання, яке відповідає за збір і обробку інформації з сенсорних пристроїв, датчиків;

обладнання централізованого управління, наприклад, центральний комп'ютер.

Периферійні пристрої (володіють самостійним конструктивним виконанням і підключаються до контрольної панелі):

пульт керування;

світловий оповіщувач;

звуковий оповіщувач;

модуль, що ізолює коротке замикання: використовується для того, щоб забезпечити працездатність кільцевих шлейфів в тому випадку, якщо сталося коротке замикання.

Загалом принцип роботи немає нічого складного: через спеціальні датчики інформація піддається програмі обробки, а потім виводиться в моніторинговий центр, який відповідає за безпеку. Тут окрему увагу варто приділити самим датчикам, які діляться на два види.

Активні датчики. У них генерується постійний сигнал, що належить охоронній зоні. Якщо він змінюється, вони починають реагувати.

Пасивні датчики. Їх дія заснована на прямому зміні навколишнього оточення, що викликається загорянням.