1. Термін «культура» вперше застосував по відношенню до формування людської душі:

1. Марк Аврелій

2. Аристотель

3. Марк Туллій Цицерон

4. Платон

2. Опис та перелік явищ національної культури – це єдине завдання дисципліни «Історія української культури»:

1. так;

2. ні.

3. Марк Туллій Цицерон вважав культурою людського духу науку:

1. культурологію;

2. філософію;

3. естетику;

4. етику.

4. Культура – це:

1. історично визначений рівень розвитку продуктивних сил суспільства, поєднаний з певним рівнем накопичення матеріальних та духовних цінностей;

2. історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, втілений у типах і формах організації життя і діяльності людей, а також утворених ними матеріальних та духовних цінностях;

3. історично визначена сукупність творів мистецтва, наукових досягнень, вірувань та побутової культури народу;

4. сукупність матеріальних та духовних цінностей етносу на певному етапі його історичного розвитку.

5. Виділіть причини зростання цікавості до культури серед вчених в кінці 19 – на початку 20 ст.:

1. Відмова від “культурного евроцентризму”;

2. накопичення великої кількості артефактів культури та необхідність їх систематизації;

3. невідповідність процесів історичного та культурного розвитку;

4. розвиток демократичних тенденцій в європейському суспільстві;

5. кризові явища у європейській культурі.

6. Чи можлива матеріально-практична діяльність людини поза культурою?

1. Так

2. ні

3. в деяких аспектах можлива

7. «Культурний євроцентризм» - це:

1. Концепція, за якою лише європейська культура має право на існування;

2. концепція, за якою європейська культура концентрує в собі найпрогресивніші культурні здобутки людства;

3. концепція, за якою лише європейська культура розвивається, всі інші - зупинились в розвитку.

8. Історія української культури є частиною науки:

1. Філософії;

2. культурології;

3. історії України.

9. Предметом історії української культури є:

1. Закономірності та специфіка взаємовідносин людини та світу;

2. закономірності зародження, формування та розвитку світової та національних культур в різних аспектах;

3. закономірності зародження, формування та розвитку вітчизняної культури в різних аспектах.

10. Культурологія поділяється на такі розділи:

1. Історична, філософська, теоретична;

2. історична, етико-естетична, філософська;

3. філософська, національна, практична.

11. Основним методом культурології є:

1. Єдність пояснення та розуміння;

2. дедуктивний метод;

3. індуктивний метод.

12. Розподіл культури на матеріальну та духовну є:

1. Абсолютним;

2. відносним;

3. залежним від світогляду дослідника.

13. Доповніть аспекти, які вивчає історія української культури:

1. Розвиток національної науки та техніки;

2. ___розвиток освіти_______________________________

3. ____фольклору______________________________

4. _____мистецтва_____________________________

5. _____суспільноі думки_____________________________

14. Видовий принцип дослідження культури – це:

1. поділ культури на матеріальну й духовну;

2. Поділ культури на предметну (зовнішню), й особистісну (внутрішню);

3. виділення основи культури і власне самої культури та її значення.

15. Родовий принцип дослідження культури – це:

1. поділ культури на матеріальну й духовну;

2. поділ культури на предметну (зовнішню), й особистісну (внутрішню);

3. виділення основи культури і власне самої культури та її значення.

16. Доповніть джерела вивчення матеріальної культури:

1. Реальні предмети (археологічні й етнографічні пам’ятки, архітектура, техніка тощо);

2. __макети та моделі ,сучасні оригіналу___________________________

3. ____зображення _предметів________________________

4. _____песемні джерела________________________

17. Макети та моделі, сучасні оригіналу, належать до джерел:

1. Духовної культури;

2. матеріальної культури.

18. Доповніть компоненти духовної культури:

1. політична культура;

2. __правопа_______________

3. __етична_______________

4. ___релігійна______________

19. Людинотворча функція культури полягає в тому, що:

1. Культура формує людську особистість, специфічну для кожного суспільства;

2. культура регулює поведінку людей у всіх сферах життя;

3. культура накопичує, зберігає та передає людський досвід від покоління до покоління;

4. культура концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для його подальшого пізнання.

20. Пізнавальна (гносеологічна) функція культури полягає в наступному:

1. Культура формує людську особистість, специфічну для кожного суспільства;

2. культура регулює поведінку людей у всіх сферах життя;

3. культура накопичує, зберігає та передає людський досвід від покоління до покоління.

4. культура концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для його подальшого пізнання.

21. Акумулятивна (трансляційна) функція культури полягає в наступному:

1. Культура формує людську особистість, специфічну для кожного суспільства;

2. культура регулює поведінку людей у всіх сферах життя;

3. культура накопичує, зберігає та передає людський досвід від покоління до покоління.

4. культура концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для його подальшого пізнання.

22. Ціннісна (аксіологічна) функція культури полягає в тому, що:

1. Культура налагоджує зв’язки між індивідами та соціальними групами, здійснює взаємопроникнення різних культур;

2. культура забезпечує духовну та психологічну розрядку, відволікає людину від повсякденних проблем;

3. культура синтезує в цілісну форму всі складові внутрішнього світу особистості.

4. культура формує у людини ціннісні потреби та орієнтації, за якими визначається ступінь культурності особистості.

23. Комунікативна функція культури полягає в тому, що:

1. Культура налагоджує зв’язки між індивідами та соціальними групами, здійснює взаємопроникнення різних культур;

2. культура забезпечує духовну та психологічну розрядку, відволікає людину від повсякденних проблем;

3. культура синтезує в цілісну форму всі складові внутрішнього світу особистості.

4. культура формує у людини ціннісні потреби та орієнтації, за якими визначається ступінь культурності особистості.

24. Компенсаторна функція культури полягає в тому, що:

1. Культура налагоджує зв’язки між індивідами та соціальними групами, здійснює взаємопроникнення різних культур;

2. культура забезпечує духовну та психологічну розрядку, відволікає людину від повсякденних проблем;

3. культура синтезує в цілісну форму всі складові внутрішнього світу особистості.

4. культура формує у людини ціннісні потреби та орієнтації, за якими визначається ступінь культурності особистості.

25. Доповніть функції культури:

1. Людинотворча;

2. _______регулятивна______

3. __________акумулятивна___

4. ____пізнавальна_________

5. ___ціннісна__________

26. Доповніть характеристики етносу:

1. Його представники мають спільні типові риси : зовнішність, світогляд, традиції та звичаї, релігійні вірування, територію та мову;

2. _____осередком збереження етнічноі спорідненості є духовна культура________________________

3. ____етнос явище історичне_________________________

27. Доповніть історичні форми етносу в хронологічному порядку їх виникнення:

1. Рід;

2. плем*я________

3. __народність______

4. __нація______

28. Оберіть варіант з вірним розташуванням в хронологічному порядку історичних форм етносу:

1. Рід, плем’я, народність, нація;

2. рід, народність, плем’я, нація;

3. народність, рід, плем’я, нація.

29. Нація – це:

1. історична форма етносу, що виникає в період капіталізму і утворюється шляхом об’єднання декількох народностей;

2. історична форма етносу, що базується на територіальних та економічних зв’язках;

3. історична форма етносу, властива первісній культурі, в основі якої лежать родові відносини.

30. Плем’я – це:

1. історична форма етносу, що виникає в період капіталізму і утворюється шляхом об’єднання декількох народностей;

2. історична форма етносу, що базується на територіальних та економічних зв’язках;

3. історична форма етносу, властива первісній культурі, в основі якої лежать родові відносини.

31. Процес еволюції етносу, його історико-культурного розвитку називається:

1. філогенез;

2. етногенез;

3. історія культури.

32. Основним виробничим осередком первісного ладу вважається:

1. Плем’я;

2. рід;

3. нація;

4. народність.

33. Рід, плем’я, народність, нація – це:

1. Форми політичної організації суспільства;

2. історичні форми етносу;

3. історичні форми виробничої діяльності етносу;

4. культурні епохи.

34. Основною ознакою нації є наявність:

1. Спільної території проживання;

2. єдиної мови;

3. державності;

4. специфічного менталітету та національного характеру;

5. єдиної релігії.

35. До представників офіційної історичної науки Російської імперії, який не вважав українців окремим етносом, належить історик:

1. В. Ключевський;

2. М. Костомаров;

3. М. Грушевський.

36. Вперше існування українського етносу як окремого утворення обґрунтував історик:

1. В. Ключевський;

2. М. Костомаров;

3. М. Грушевський.

37. Вважав, що український етнос формується з 4 ст., а Київська Русь – це українська держава, історик:

1. В. Ключевський;

2. М. Костомаров;

3. М. Грушевський.

38. За даними сучасних дослідників, українська нація утворилася у :

1. XII-XIII ст.

2. XIV-XVII ст.

3. XIXст.

39. Вважали, що український, білоруський та російський народи та їхні мови мають єдине коріння – давньоруську народність, представники історичної науки:

1. Російської імперії;

2. СРСР;

3. УНР;

4. сучасної незалежної України.

40. Сучасні українські історики у питанні щодо періоду виникнення українського етносу в цілому погоджуються з точкою зору:

1. Радянських вчених;

2. М. Костомарова та М. Грушевського;

3. В. Ключевського.

41. Доповніть етапи формування українського етносу:

1. III-II тис. до н.е. – витоки етнічних відмінностей, часи формування давньоєвропейських праетносів, в тому числі - українського;

2. XII-XIII ст. н.е. - виникнення українського етносу;

3. _____14-17 консолідація укр. народності_____________

4. _____________укр. Нація утворилась у сер. 19 ст_____

5. ___фіксація нац. Ідентичності українців на рівні незалежноі держави відбулася у 90 роки_______________

42. Українська нація утворилась у:

1. III-II тис. до н.е.;

2. XII-XIII ст.;

3. XIV-XVII ст.;