Структура видатків на соціальний захист за 2012-2016 роки

Таблиця 1.1

Показник	201	2	2013			201		4		2015			201		6
	млрд. грн.	%	млрд. грн.	%	млрд. грн.		%		млрд. грн.		%	млрд. грн.		%
Соціальний захист	57,1	11,6	57,8	11,4	58,2		11,1		76,8		11,30	110,7		13,2
Пенсії	68,3	13,9	87,3	17,3	79,8		15,3		99,6		14,65	147,6		17,7
Усього видатків	492,5	100,0	505,8	100,0	523,1		100,0		679,8		100,00	835,6		100,0

Згідно даних таблиці 1.1, загальна структура видатків на соціальний захист в середньому подібна та не має значних відхилень, особливо значна частка спостерігається в 2016 та 2013 роках, що спричинене значною кількістю наданих державних субсидій та збільшенням грошового забезпечення незахи- щенних верств населення.

На розвиток і координацію соціальної політики, соціального захисту, системи надання послуг, обслуговування громадян похилого віку, інвалідів та інших верств населення спрямовано цілу низку державних документів, законів, указів, постанов, розпоряджень та інше.

Основоположним документом є Конституція України, в статті 46 якої вказано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право їх на забезпечення повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, страти годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Нині система соціального обслуговування має бути спрямована на реформування системи соціального обслуговування та надання допомоги мало­забезпеченим верствам населення, спрямовуватись на розроблення нових меха­нізмів реалізації чинних законодавчих актів з питань соціальної політики.

Відсутність збалансованої системи планування і прогнозування в Україні дає змогу страховим фондам приймати занижені показники доходів своїх бюдже­тів, мати можливість регулювати їх виконання, у ручному режимі використо­вувати надпланове надходження коштів. Досягнення фінансової стабільності фондів соціального страхування можливо, якщо законодавчо передбачити звіль­нення їх від фінансування платежів не страхового характеру, що, у свою чергу, розширить можливість фондів підвищувати розміри страхових виплат та здійснювати превентивні заходи. Ефективним є застосування механізму актуарних розрахунків при визначенні розміру страхових внесків до фондів со - ціального страхування.

Співвідношення працездатного населення, внески якого беруть участь у формуванні бюджету Пенсійного фонду, та одержувачів виплат за рахунок його коштів становить менш ніж 1,5:1.

Для послаблення фінансової взаємозалежності та розмежування коштів пенсійного страхування та державного бюджету, зобов'язання по виплаті яких несе держава, можуть бути перенесені до фінансових установ (наприклад, професійні чи корпоративні пенсійні фонди тощо).

Важливим кроком на користь фінансової стабільності пенсійної системи є необхідність запровадження поряд із солідарною пенсійною системою меха­нізму обов’язкових та добровільних пенсійних накопичень. Крім того, акуму - лювання коштів у накопичувальному фонді, а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондах, зменшить тягар суспільних пенсійних зо - бов’язань, створить потужне джерело довготривалих інвестицій в економіку країни. Удосконаленню заходів з пенсійних виплат сприятиме розмежування джерел фінансування бюджету Пенсійного фонду.

Перспективою подальших розвідок у даному напрямку може бути розробка досконалих та ефективних фінансових механізмів управління соціаль­ним захистом на регіональному рівні, які б враховували, з одного боку фінансові можливості регіону, а з іншого - задовольняли державні соціальні гарантії.