Висновки
У дисертаційній роботі наведене нове вирішення актуального завдання акушерства – підвищення ефективності лікування остеопенічного синдрому у вагітних з анемією. На підставі проведення ретроспективного дослідження особливостей клініко-анамнестичних даних вагітних з остеопенічним синдромом, оцінки наявності неспецифічних симптомів кальцієвої недостатності в різні періоди вагітності, вивчення характеру кісткового метаболізму й кальцій-фосфорного обміну у жінок з фізіологічною вагітністю та ускладненою анемією – розроблений і впроваджений спосіб профілактики й корекції порушень кісткового метаболізму, кальцій-фосфорного обміну за цієї патології, що привело до зниження частоти й підвищення ефективності лікування остеопенічного синдрому у вагітних з анемією, зниження у них акушерських ускладнень та поліпшення стану новонароджених дітей.
Остеопенічний синдром при неускладненому перебігові вагітності розвивається в 33 % випадків, при ускладненому – у 60-70 %. При вагітності, ускладненій анемією, у 47,5 % випадків розвивається остеопенічний синдром, тоді як у 63,3 % вагітних з остеопенічним синдромом виявляється анемія. Порушення кальцій-фосфорного обміну під час вагітності з анемією призводять до загрози її переривання в 63,3 % випадків, раннього токсикозу в 44,9 %, прееклампсії – у 18,4%, фетоплацентарної недостатності –53,1 %. Для дітей, які народилися від матерів з остеопенічним синдромом, характерне зниження маси тіла на 7,7 % (р<0,01), росту – на 2,5 % (р<0,01), функціонального стану за шкалою Апгар – на 5,6 % (р<0,01).
Прогресування вагітності у пацієнток з анемією супроводжується наростанням найбільш виражених неспецифічних симптомів кальцієвої недостатності, таких як: парестезії (І триместр – 10,0 %, ІІ – 20,0 %, ІІІ – 35,6 %); судорожні посмикування й судомлення м’язів (І – 17,5 %, ІІ – 31,3 %, ІІІ – 42,2 %); болі в костях таза (І – 15,0 %, ІІ – 17,8 %, ІІІ – 31,3 %); загострення карієсу (І – 10,0 %, ІІ – 31,3 %, ІІІ – 37,8 %); пародонтоз (І – 2,5 %, ІІ – 13,3 %, ІІІ – 26,7 %).
У вагітних з анемією порушення кісткового метаболізму й кальцій-фосфорного обміну виявляються у зниженні в сироватці периферійної крові рівня остеокальцину в ІІ триместрі вагітності на 3,09 % (р<0,001), у ІІІ-му – на 14,65 % (р<0,001), кальцію – відповідно на 1,38 % (р<0,02) та 1,70 % (р<0,001), фосфору в ІІІ триместрі – на 6,14 % та підвищенні концентрації лужної фосфатази – у ІI триместрі вагітності на 5,47 % (р<0,001), у ІІІ – на 10,18 % (р<0,001), концентрації β-CrossLaps – на 6,82 % (р<0,005) і на 15,12 % (р<0,005).
Зі збільшенням строку гестації при вагітності з анемією й остеопенічним синдромом відбувається достовірне зниження кальцію крові (r=-0,63, р<0,05), фосфору крові (r=-0,38, р<0,05) та підвищення ЛФ (r=0,54, р<0,05) і β-CrossLaps (r=0,38, р<0,05). При цьому показники кальцію й фосфору крові прямо корелюють між собою (r=0,47, р<0,05). Зі збільшенням концентрації β-CrossLaps у сироватці крові знижуються показники рівнів кальцію (r=-0,36, р<0,05) і фосфору (r=-0,37, р<0,05).
У жінок з остеопенічним синдромом і анемією під час вагітності пологи характеризуються збільшенням кількості випадків застосування утеротоників у 3,31 рази (р<0,05), збільшенням тривалості після пологового періоду в 1,44 рази (р<0,05), збільшенням кількості випадків дефекту часточки плаценти в 5,39 рази (р<0,05), збільшенням крововтрати в пологах на 51,37 % (р<0,05). У дітей, народжених від матерів з остеопенією та анемією під час вагітності, відзначається зниження маси тіла на 5,48 % (р<0,05), росту – на 2,5 % (р<0,01), функціонального стану за шкалою Апгар – на 7,29 % і 4,27 % (на 1-й і 5-й хвилинах відповідно) (р<0,05), а також зниження у сироватці периферійної крові рівня кальцію на 0,79 % (р<0,03), фосфору – на 8,95 % (р<0,05).
Упровадження в клінічну практику розробленого способу профілактики й корекції остеопенічного синдрому у вагітних з анемією порівняно з традиційним привело до підвищення рівня кальцію й фосфору в сироватці крові на 1,79 % (р<0,005) і 6,14 % (р<0,05) та зниження їх екскреції із сечею на 11,88 % (р<0,05) і 6,34 % (р<0,05), зниження концентрації в сироватці крові лужної фосфатази на 7,93 % (р<0,005) і β-CrossLaps на 11,41 % (р<0,005), що, у свою чергу, зумовило зменшення симптомів кальцієвої недостатності (судорожні посмикування й судомлення м’язів у 2,00 рази (р<0,05), загострення карієсу в 2,16 рази (р<0,05), загострення пародонтозу в 3,56 рази (р<0,05)); зниження частоти загрози передчасних пологів в 2,48 рази (р<0,05); збільшення кількості нормальних пологів в 2,43 рази (р<0,05); зменшення кількості випадків застосування утеротоників у пологах у 2,96 рази (р<0,05), зниження обсягу крововтрати в пологах на 15,87 % (р<0,05).