• Висновки

На підставі результатів багаторічних лабораторних та натурних експериментів в роботі вперше вирішене актуальне наукове та народно-господарське завдання – науково обгрунтовані нормативи безпечного застосування 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти на радіаційно забруднених територіях, проведена повна токсиколого-гігієнічна оцінка нової діючої речовини з гербіцидними властивостями – мезотріону та обгрунтовані гігієнічні нормативи і регламенти застосування препаратів на його основі в Україні, в тому числі на територіях з підвищеним вмістом радіонуклідів, що дозволило знизити потенційний ризик для здоров’я професійних контингентів, зайнятих застосуванням пестицидів, та населення, яке споживає вирощену з застосуванням хімічних засобів захисту рослин продукцію.

1. Доведено, що надходження 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти в діапазоні доз 96-850 мг/кг маси тіла до організму опромінених малими дозами іонізуючого випромінювання щурів призводить до зростання рівня їх летальності та вираженості дистрофічних змін у печінці і нирках, у порівнянні з неопроміненими тваринами, що свідчить про більш швидке виснаження компенсаторних можливостей органів детоксикації та виведення ксенобіотику, розвиток хвороб адаптації.

2. Науково обгрунтовано необхідність зниження затвердженої раніше в Україні допустимої добової дози 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти для людини при її використанні на радіаційно забруднених територіях з 0,0001 до 0,00006 мг/кг маси тіла, враховуючи встановлений виражений загальнопошкоджуючий та потенціюючий ефект при одночасній дії дозованих за інтенсивністю і тривалістю досліджуваних фізичного та хімічного стресорних факторів довкілля.

3. Визначено, що новий гербіцид мезотріон та препарат на його основі Каллісто 480 SC, к.с. при надходженні до організму різними шляхами (через шлунок, органи дихання, шкіру) за параметрами гострої токсичності, ступенем вираженості подразнюючої та алергенної дії належать до помірно небезпечних речовин (ІІІ клас небезпечності). Встановлено різну чутливість лабораторних тварин до впливу мезотріону в залежності від їх виду і статі. Розрахований за загальнотоксичним впливом у субхронічному експерименті коефіцієнт видової чутливості складає для самців щурів – 800,0, самиць – 266,7; самців мишей – 16,7, самиць – 1,8 порівняно з найбільш резистентним видом – собаками.

4. Доведено, що відмінності у ступені вираженості токсичних ефектів в організмі щурів та мишей після надходження мезотріону обумовлені підвищеною концентрацією тирозину в плазмі крові щурів. Причиною тирозинемії є знижена концентрація в їх організмі пара-гідроксифенілпіруват діоксигенази – ключового ензиму у перетворенні амінокислоти тирозин в організмі теплокровних, та знижена активність тирозинамінотрансферази – ферменту, який приймає участь у метаболізмі тирозину. Доведено, що при оцінці небезпеки мезотріону для людини найбільш адекватною є екстраполяція результатів досліджень, отриманих в дослідах на мишах, приймаючи до уваги ідентичну активність ферменту тирозинамінотрансферази в плазмі крові цих теплокровних та людини.

5. Науково обгрунтовано допустиму добову дозу мезотріону для людини на рівні 0,001 мг/кг маси тіла, виходячи з максимальної недіючої дози, встановленої за репродуктивною токсичністю на організм мишей (1,25 мг/кг маси тіла), та з використанням коефіцієнту запасу 1 000, який враховує міжвидові, внутрішньовидові розбіжності та особливості токсикодинаміки ксенобіотику.

6. Встановлено порогові концентрації мезотріону за органолептичною, загальносанітарною і санітарно-токсикологічною ознаками шкідливості. Показано, що порогова концентрація мезотріону у воді за органолептичною ознакою шкідливості складає 0,2 мг/дм³ (лімітуючий критерій – запах), за загальносанітарною ознакою шкідливості – 0,02 мг/дм³ (лімітуючі показники – вплив на чисельність водної сапрофітної мікрофлори та процеси нітрифікації азотвмісних органічних сполук), максимальна недіюча концентрація речовини у воді за санітарно-токсикологічною ознакою шкідливості – 0,02 мг/дм³. Обґрунтовано гранично допустиму концентрацію мезотріону у воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення на рівні 0,02 мг/дм³ (лімітуючі критерії – загальносанітарний та санітарно-токсикологічний). Визначено, що за показником «стабільність у воді» сполука належить до І класу небезечності (τ₅₀ в системі «вода-осад» при рН 7 – 86-96 діб).

7. Встановлено, що процес деструкції мезотріону в об’єктах довкілля підпорядковується експоненційній залежності. При цьому його деградація в рослинах відбувається більш швидкими темпами, ніж у грунті. За критеріями «стабільність у грунті» та «стійкість у вегетуючих сільськогосподарських культурах і сільськогосподарській сировині» дана хімічна сполука відноситься до ІІІ класу небезпечності (τ₅₀ складає в кукурудзі 13,3±0,07 діб, грунті – 14,6±0,12 діб).

8. Визначені закономірності токсичного впливу пестициду на організм теплокровних та кількісні закономірності його поведінки в об’єктах довкілля дозволили науково обґрунтувати такі гігієнічні нормативи та регламенти мезотріону: орієнтовний безпечний рівень впливу у повітрі робочої зони – 0,2 мг/м³, в атмосферному повітрі населених місць – 0,006 мг/м³; максимально допустимий рівень у зерні кукурудзи – «не допускається»; орієнтовну допустиму концентрацію у грунті – 0,2 мг/кг; терміни очікування до збирання врожаю – «не потребує»; терміни безпечного виходу працюючих на оброблені ділянки для проведення механізованих робіт – 3 доби, ручних робіт – 7 діб.

9. Доведено, що умови виробничого середовища при застосуванні препарату Каллісто 480 SC, к.с. з максимальними нормами витрат (0,12 л/га за мезотріоном) для захисту посівів кукурудзи методом штангового обприскування в агропромисловому комплексі відповідають гігієнічним вимогам до робіт з пестицидами. Розраховані величини потенційного ризику комплексного (перкутанного та інгаляційного) впливу мезотріону на операторів в реальних умовах складають 0,252-0,322, в агравованих умовах – 0,282-0,337, що не перевищує допустимий рівень, який становить 1.

Впровадження розроблених гігієнічних нормативів та регламентів у практику сільськогосподарського виробництва України забезпечить виконання вимог законів України «Про пестициди та агрохімікати», «Про безпечність та якість харчових продуктів та продовольчої сировини», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».