эпизитка птица молодняк — копия

9.Вірусний гепатит каченят (Hepatitis viralis anaticularum) -— гостра висококонтагіозна хв, що проявл септицемією, характерним ураженням печінки і майже 95 % загибеллю –  30-денного молодняку. Збуд - РНК-геномний вірус з родини Picornaviridae. Віріони сферичної форми,  діаметром 20 – 40 нм. Вірус має 3 антигенних серотипи.  Міститься в усіх органах і тканинах хворих. У найбільшій конц в печінці, селезінці та головному мозку. культивується в курячих, гусячих та качиних ембріонах, у первинних культурах клітин фібробластів качиних ембріонів. Стійкий у зовн. середовищі. На шкаралупі яєць в інкубаторі втрачає активність через 12 – 15 діб. Епізоот - сприйнятливі каченята і гусенята до 10-денного віку та дикі качки. Найчутливішими є каченята 3 – 4-денного віку, які іноді гинуть через 12 годин після вилуплення. Доросла птиця не хворіє.  Джерело зб -хворі та перехворілі каченята Виділяють вірус з фекаліями й носовими витік,  контамінуючи корми,  воду,  повітря,  підстилку,  інвентар. Вірус може передаватися через яйця хворих та перехворілих качок, які можуть бути вірусоносіями впродовж 650 діб. У благополучних господ виникає внаслідок завезення інфікованих ембріонів. Зараження перорально, однак можливе аерогенне. Реєструється навесні та влітку. При первинному виникненні хвороба охоплює майже всіх сприйнятливих каченят, летальність досягає 90 %. Водночас виявляється зниження несучості та виплодження пташенят. Реєструється переважно серед каченят 15 – 30- денного віку, загибель не перевищує 5 – 10 %.  Патоген- Потрапивши в організм, вірус швидко репродукується і заноситься з кров’ю в усі органи й тканини, уражаючи переважно печінку, селезінку та головний мозок. Пригнічення бар’єрної функції печінки призводить до порушення травлення й дисбактеріозу. Кліноз- Інкубац період триває 2 – 5 діб.  Перебіг хвороби надгострий, гострий і хронічний. Надгострий - раптово у великої групи каченят 3 – 4 денного віку. відмова від кормів, сонливість, розлад координації рухів. Каченята сидять нерухомо,  падають на бік,  закидають набік голову, роблять плавальні рухи, судомно розставляють лапки і в такому стані через 2 – 3 год гинуть. Видужання рідко. Гострий - у каченят 15 – 30 д.віку на фоні пасивних материнських антитіл. постава тіла, що нагадує позу пінгвіна. закінчується летально. Хронічний - відставанням каченят у розвитку та зростанням титру специфічних антитіл, реєструється у стаціонарно неблагополучних господ. серед 1 – 2-міс каченят. Летальність 5 – 10 %. У дорослих качок безсимптомно. Патан - Печінка збільшена у 2-3 рази, в’яла, жовто-коричневого кольору, на її поверхні та у товщі крапкові множинні крововиливи. Селез та нирки збільшені.Катаральне запал слиз оболонки кишок. При хроні збільшення печінки й селезінки, крововиливи та некроз на поверхні печінки, фібринозно- дифтеритичні нашарув на стінках повітроносних мішків. Діагноз - Для цього використовують дані епізоотологічного обстеження, клінічні ознаки хвороби, патологоанатомічні зміни, а також результати лабораторних досліджень. Виділення вірусу з патологічного матеріалу (10 клінічно хворих каченят, трупи, 20-25 інкубаційних качиних яєць надсилається у лабораторію). Ідентифікація вірусу РДП, РІФ, РН, РНГА ІФА. Біопроба на 3-денних каченятах. Каченят заражають патматеріалом в об’ємі 0,2 – 0,5 мл інтраназально ( гине до 75 %) , внутрішньочеревно або внутрішньом’язово ( гине до 50 % ), аліментарно (гине до40 %). Дифдіагн - Ботулізм (виникає в разі поїдання кормів, контамінованих бактеріями ботулізму, проявляється одночасною, надзвичайно швидкою загибеллю великої кількості каченят будь-якого віку. Після заміни кормів припиняється) Чума качок (поширюється повільно, явища геморагічного діатезу, зеленувато-білий пронос, спрага) Інфекційний серозит (кашель, втрата рівноваги, судоми, фібринозне запалення серозних оболонок, сирнистий ексудат у повітряносних мішках, після лікування тетраміцином загибель припиняється) Сальмонельоз  (встановлюють бактерію  Salmonella typhimurium, профузний пронос, слабкість ніг, відсутність апетиту, байдужість до оточення. Ефективне лікування антибіотиками та сульфаніламідними препаратами). Лікування- Гіперімунні сироватки та сироватки від реконвалесцентів ефективні лише за умови раннього їх застосування. Перехворілі каченята набувають довічного імунітету. Профілактика – використовують рідку вірусвакцину, запропоновану професором І. І. Панікаром зі співавторами, а також суху вірусвакцину ВДНКІ російського виробництва.  Останнім часом застосовують щеплення вакциною зі штаму 3-М(УНДІП). Обмеження з птахофабрики знімають через 30 днів після ліквідації захворювання і заключної дезінфекції. Одним з ефективних методів оздоровлення стада є повна заміна дорослого поголів’я качок молодняком, завезеним із благополучного господарства

10.Вірусний синусит каченят - висококонтагіозна хв, що хар-ся ураженням слиз оболонок верхніх дихальних шляхів та підочного синуса. Зб - РНК-вірус з родини Orthomyxoviridae,   роду Influenza virus,  типу А. Віріони сферичної форми, діаметром 80 – 120 нм. На основі наявності поверхневих Н-антигенів і N-нейрамінідази віруси грипу А розподілено на 13 підтипів, з них підтипи А1, А2, А3, А4 та А6 викликають захворювання у качок. Вірус міститься в ексудаті гортані, підочних синусів, слизовій оболонці повітроносних шляхів, носа, легень, трахеї. Віруси грипу каченят добре культивуються в 9 – 11-денних курячих, а також у 14 – 15-денних качиних ембріонах. Патоген - Хв розвивається за типом звичайних респіраторних інфекцій. Розмноження вірусу в епітелії дихальних шляхів спричинює катарально-фібринозне запалення слизових оболонок і зумовлює відповідний симптомокомплекс. Клін.озн - Інкубаційний період триває 4 – 10 діб і більше. Перебіг гострий або хронічний. Гострий –слабкість, пригнічення, зниження апетиту, чхання, виділення з носових пазух спочаку прозорого,  каламутного клейкого ексудату, який підсихає і закупорює носові ходи. Дихання утруднене, каченята тяжко дихають з відкритим дзьобом,   кон’юнктивіт, сльозотеча, склеювання повік, кератит. Тривалість хвороби— 1 – 3 доби. Хроніч -  відставання у розвитку, погано поїдають корми. В підочних синусах накопичується серозний ексудат, а згодом фібринозно-казеозні маси, навколо очей утворюються набряки, змінюється конфігурація голови, іноді настає атрофія очного яблука. Тривалість хвороби— до 2 – 5 міс. Патан - Виявляють переважно у верхніх дихальних шляхах: гіперемію, набряк, наявність серозного чи слизового ексудату, нерідко з домішкою фібрину, запальні зміни слизової оболонки носа, підочного синуса, кон’юнктиви.  Діагноз установлюють на підставі епізоотологічних даних, клінічної картини, патологоанатомічних змін та результатів лабораторних досліджень. Включає виділення вірусу з пат матеріалу та його ідентифікацію за допомогою РЗГА, проведення біопроби на 5 – 8-денних каченятах,виявлення специфічних антитіл у сироватках крові за РЗГА або за РН (ретроспективна діагностика). У лабораторію направляють 5 – 10 клінічно хворих каченят, а від щойно загиблих чи забитих на початковій стадії хвороби каченят беруть слизові обол носа трахеї,  підочні синуси,  легені,  селезінку,  печінку, головний мозок. Для серологічних дослід надсилають парні сироватки крові. Диферендіаг - Сальмонельоз (виділення культури сальмонел), Вірусний гепатит (гострий перебіг, судимо, порушення координації рухів, синюшність слизових оболонок, плямисті крововиливи в печінці, висока летальність). Гіповітаміноз А (специфічні зміни у стравоході при відсутності задухи). Лікув - Специфічних методів лікування не розроблено. Рекомендується додавання до питної води йодистих препаратів (1 : 10 000) упродовж 5 діб, а в разі ускладнення хвороби секундарною мікрофлорою — застосування антибіотиків та сульфаніламідних препаратів. Після перехворювання формується імунітет, тривалість якого не встановлена. Профіл - Щоб запобігти занесенню збудника у благополучні господарства, не можна допускати завезення каченят та інкубаційних яєць з неблагополучних господарств. Новоприбулих каченят карантинують.  Яйця качок на 1-шу та 13-ту добу після закладання в інкубатор дворазово дезінфікують парою формальдегіду. Після виведення кожної партії каченят інкубатори очищають і дезінфікують. Пташники ретельно готують до приймання нової партії каченят, підлогу по- сипають хлорним вапном з розрахунку0,2 кг на1 м2.

11.Інфекційний бронхіт (Bronchitis infectiosa) - гостра висококонтагіозна хвороба птиці, що характеризується ураженням органів дихання у курчат, репродуктивних органів з тривалим зниженням несучості у дорослих курей. Збудн хв - РНК-геномний вірус з родини Coronaviridae,роду Coronavirus. Віріони сферичної форми, діаметром 65 - 135 нм, вкриті ліпопротеїновою оболонкою з булавоподібними відростками завдовжки до 20 нм, що утворюють «сонячну корону». Епізоотол хв - сприйнятливі кури будь-якого віку, однак найчутливіші курчата віком до 30 діб. Джерелом збудника інфекції є хвора та перехворіла птиця, яка виділяє вірус з витіканнями з носа, очей, з фекаліями, яйцями. Зараження птиці відбувається аерогенним шляхом, можливо, перорально, а також трансоваріально. Патогенез - уражає насамперед епітеліальні клітини слизової оболонки трахеї та бронхів, спричинюючи в них дистрофічні й запальні зміни. З форменими елементами крові вірус проникає в легені, селезінку, нирки, яєчники, зумовлюючи в них некродистрофічні зміни та порушення функцій. Клін озн - Інкуб період триває 2 - 3 доби. Перебіг хвороби гострий і хронічний. Розрізняють респіраторну, нефрозо-нефритну та безсимптомну форми хвороби. За гострого перебігу хвороба проявляється в респіраторній формі. Спостерігаються пригніченість, сонливість, носові виділення, часте та уривчасте дихання з відкритим дзьобом. У хворої птиці крила опущені, пір'я настовбурчене. Виявляються кон'юнктивіти, риніти, синусити, набряки підочних синусів. Тривалість хвороби - 2 - 3 тижні. Летальність птиці за цієї форми хвороби становить 57 - 70 %. Хронічний перебіг спостерігається у курчат 30 - 60-денного віку. Клінічні ознаки виражені слабко, відмічається лише утруднене дихання й носові виділення. Летальність становить 10 - 35 %. Діагноз ґрунтується на аналізі епізоотологічних даних, клінічних ознак хвороби, патологоанатомічних змін та результатів лабораторних досліджень. Лаб діагност - Включає виділення та ідентифікацію вірусу на курячих ембріонах, дослідження парних сироваток крові хворої та перехворілої птиці, проведення біопроби на 10 - 25-денних курчатах. Для вірусологічних досліджень від забитих хворих курчат відбирають легені, бронхи, гортань, трахею, нирки і використовують їх для виділення вірусу на курячих ембріонах та проведення біопроби. Диф діагн -виключення інфекційного ларинготрахеїту, респіраторного мікоплазмозу, ньюкаслської хвороби, атипової форми віспи. Лікування - не проводиться у зв'язку із загрозою значного поширення хвороби. Усіх хворих та підозрюваних щодо захворювання на інфекційний бронхіт курей забивають. Імунітет - птиця набуває імунітету проти гомологічного серотипу вірусу терміном на один рік, який трансоваріально передається потомству. Для специфічної профілактики інфекційного бронхіту використовують живу атенуйовану вірусвакцину. Профіл - завезення курчат та інкубаційних яєць тільки з благополучних птахоферм, від серонегативних курей. Важливим є забезпечення птиці повноцінними раціонами, додержання в пташниках належного вет-сан стану, своєчасне проведення профіл дезінфекції.

12. ХВОРБА ГАМБОРО ( Інфекційна бурсальна хвороба ) -Bursitis infektiosa galli -Загальна інформація Висококонтаг захворювання курчат до 130-добового віку, що має як гострий, так і підгострий перебіг. Збудник інфекційної бурсальної хвороби (ІБХ) родини Birnoviridae. Віріони мають форму ікосаедра діаметром 55-65 нм. На даний час відомо два серологічні варіанти вірусу. Перший сероваріант ізольовано від хворих курчат, другий — від індиченят. Вірус стійкий у навколишньому середовищі.. Нечутливий до дії формальдегіду, 20%-го розчину хлораміну при екс­позиції 10 хв. Втрачає репродуктивну активність під дією препаратів йоду, 1%-го розчину фенолу. Епізоотологія Хвороба дуже контагіозна, захворіти можуть до 100% курчат одного стада, загибель становить 40—60%. Головне дже­рело інфекції — заражена птиця, від якої в навколишнє середовище вірус виділяється за 24—48 год до появи клінічних ознак. Збудник може передаватися з кормами, шкідниками кормів, обслуговуючим персоналом, дикими птахами (горобці, голуби). Важливе значення у поширенні інфекції має тривале вірусоносійство — протягом 2—3 міс. Патогенез Вірус ІБХ уражує переважно В-лімфоцити клоакальної сумки, спричиняючи атрофію лімфоїдних фолікулів. Одночасно негативну дію його відзначають і в селезінці. У птиці, перехворілої чи вакцинованої "гарячими" вакцинами проти ІБХ. Клін озн Характерним для ІБХ є прояв клінічних ознак у 100% птиці тих стад, куди потрапив збудник. Серед перших ознак хвороби — діарея, що супроводжується виділенням водянистого по­сліду жовто-білого кольору. Хворі курчата пригнічені, скупчуються, пір'я скуйовджено-брудне, особливо навколо клоаки. Птиця відмовляється від корму та води. Триває хвороба 5—7 діб, після чого можуть мати місце ускладнення внаслідок проявів кокцидіозу чи колібактеріозу. Патологічні зміни При розтині клоакальна сумка загиб­лих курчат вишневого кольору, збільшена у 2—3 рази, в деяких у її порожнині спостерігають згустки крові чи нагромадження фібрину. Під шкірою курчат крововиливи у грудних м'язах, м'язах стегна, крил. У травному каналі катарально-геморагічне запалення, в залозистому шлунку можуть мати місце крововиливи. У перехворілої птиці специфічні антитіла утворюються дуже повільно, але вдруге на ІБХ вона не хворіє. Діагноз Діагноз на ІБХ ставлять на основі епізоотологічних даних та результатів розтину курчат. При підгострому перебігу інфекції для постановки діагнозу слід до­дати дослідження по визначенню бурсального індексу. У лабораторії досліджують сироватку крові від птиці для аналізу імунограм та патматеріал з метою ізоляції вірусу ІБХ. Лікування При встановленні діагнозу на ІБХ господарство, в якому вона виявлена, оголошують неблагополучним і вводять обмеження, передбачені відповідною Інструкцією з про­філактики та боротьби з ІБХ. Ветсанекспертиза Ветеринарно- санітарна оцінка продуктів забою при інфекційній бурсальній хворобі. За наявності характерних патан змін у внутрішніх органах і м'язах усі продукти забою утилізують. За відсутності змін у м'язах тушки направляють на проварювання або виготовлення консервів, а внутрішні органи утилізують. Профіл Виконують загальні вет-сан заходи, дотримують умов посадки та утримання курчат при вирощуванні. Чутливих до хвороби курчат вакцинують з профілактичною метою відповідними вірус-вакцинами, при прояві інфекції використовують біопрепарати на основі "гарячих" штамів вірусу ІБХ.

13. ВІРУСНИЙ ЕНТЕРИТ ГУСЕНЯт - Гостре конт захв гусенят з миттєвим перебігом. Характ зб належить до Parvoviridae, дрібний розмн в ядрі кл, безоболонковий, ДНКвмісний, має один антиген, не гемаглютинує. Стійкий у зовн сер. Епізоотолгія чутливі гусенята усіх порід та мускусні каченята віком 1-30 дб. Висока летальність. У дорослих перебігає латентно, перехворілі є вірусоносіями протягом кфлькох років. Реєстр у казарок, диких білих гусей. Кури індики не хворіють. Дж інф є хв та перехв гусенята. Передача черз корм воду підстилку, тобто аліментарний, аерогенний, та трансоваріальний (основний). Розповсюдж вірусу сприяє погана вент бруд щільність утрим птиці, відмічаєтьс сезонність у літньо-весінній період. Патогенез потр з кормом прикріпляється до слиз об кишечника, ств лізис і відшаровування слиз об, проникає в кров, переносится в усі ін органи. Згубно діє на паренхіматозні органи. Клін озн інкуб період 2-6 діб, перебіг наднострий , гстрий, підгострий. Надгострий – тв гине за кілька годин без вияв клін ознак, тобто безсимптомно. Гострий: хв гусенята до десятиденного віку, реєстр високу смертність, пташеня пригнічене, відмовляється від корму, погано дихає, поруш коорд рухів. Гріється, трясе головою, пищить, не реаг на звуки, конюктивіт, витік з очей носа, послід рідкий водянистий смердючий з домішками крові і фібрину. Підгострий: реєстр у молодняку, вияв риніт, конюктивіт, фібрнозні нашарув на язиці , послід рідкий білий, з домішками крові, слизу. Фнколи відвисвє черево, перехвоілі відстають у розв, спост алопеціі, ерозіі, гіпереміі шк покр. Пат ан спост скупч рід солом кольору скупч слизу у роті, шкт, катар ентерит, крововиливи на слиз об кишок, катар гастрит, зміни в серці, печінці, легені набряклі, печінка жовта, блідо-сіра, чи геморагічна, селезінка зменш, асцит у грудочеревній пор і тд. Чим старше гусеня тим більш виражені ознаки. Діагностика на підст епізіт відомостей, клін озн, пат ан змін, підтверж діагноз лаб досл. Налсилают у лаб трупи гусенят чи паренхім орг. Лаб методи : ріф іфа плр рн рнга. Диф д сальмонельрз колібакт пастерельоз аспергілтоз ентерит алімент пох, грип, отруєння. Імунітет післ хв утв нестерил імунітет. Проф пров живими атенуйованими вакц, перша вакц маточного поголівя за 30-45 діб до несучості, повтор через 20 діб. Імун через три тижні виробляється, і зберіг 4 місяці. У гусенят ім форм на 7му добу після щеплення ф зберіг 3 міс. Лікування викор лише сироватку Профілактика вайинація маток , з інтервалом 4 міс, обмеження -//- можна вивозити туші дорослих гусей за умов обробки, обмеження знімають через 60 діб після останнього вип хв. І негативних рез лаб досл.

14.Чума качок (Pestis anatinum, Duck plaque, вірусний ентерит качок) - гостра висококонтагіозна хвороба водоплавної птиці, що характеризується геморагічним діатезом, діареєю, зниженням несучості качок та високою летальністю.Зб - ДНК-геномний вірус із родини Herpesviridae.Віріони сферичної форми, діаметром 90 - 180 нм, вкриті ліпоглікопротеїдною оболонкою. У зовнішньому середовищі збудник чуми качок малостійкий, швидко інактивується під дією дезінфектантів. Епізоот - хворіє свійська та дика водоплавна птиця - качки, гуси, лебеді й казарки незалежно від віку. Дж збуд - інфекції є хвора та перехворіла птиця, що виділяє вірус з фекаліями та витіканнями з дзьоба і очей. при контакті здорової птиці з хворою, а також через контаміновані вірусом корми, воду, повітря. Факторами передавання вірусу можуть бути незнезаражені яйця, пух, пір'я, інвентар, тара, транспортні засоби, одяг і взуття обслуговуючого персоналу. Механічними переносниками збудника можуть стати собаки, коти, гризуни, кліщі, москіти. збудник може поширюватись мігруючими дикими водоплавними птахами. В організм птиці збудник хвороби проникає перорально, аерогенним шляхом, а також через травмовану шкіру. майже 100 %-ва летальність захворілої птиці. Патог -.вірус швидко розмнож в ендотелії дрібних кровонос судин, спричинює поруш цілісності їхніх стінок, що призводить до розвитку геморагічного діатезу. Разом з кров'ю вірус розноситься по всьому організму, накопичується в печінці, селезінці,стравоході, клоаці, зумовлює дистрофічні зміни та розвиток у них патологічного процесу. Клін озн - Інкубаційний період триває 3 - 7 діб, рідко затягується до 15 діб. Перебіг хвороби надгострий, гострий або хронічний. У разі надгострого -птиця гине впродовж 18 - 24 год, без ознак хвороби. За гострого - підвищення температури тіла до 44 °С, гіперемія і набряк третьої повіки та кон'юнктиви, серозне виділення з очей і дзьоба, зниження несучості на 25 - 40 %. З з'являється водянистий пронос зеленого кольору,сильна спрага. набряки підшкірної сполучної тканини сильно деформують голову («совина голова»)..Хронічний - зниженням несучості качок на 25 - 40 %. Діагноз - епізоотол даних, клін ознак, пат анат змін та результатів лабораторних досліджень. Для масових обстежень качок на чуму застосовують спеціальний діагностичний тест - виявлення тілець-включень у мазках зі слизової оболонки стравоходу й клоаки, проводять дослідження сироваток крові за допомогою РН. Лаб діагност - виділ збудн хв в качиних ембріонах або в первинній культурі клітин качиних фібробластів; ідентифікацію виділеного вірусу за РН ,проведення біопроби на каченятах; дослідження сироваток крові перехворілих качок для виявлення специфічних віруснейтралізуючих антитіл. Диференц діагност -. виключення вірусного гепатиту каченят, грипу качок і пастерельозу птиці. Вірусний гепатит уражає каченят до 10-денного віку, тоді як на чуму хворіє птиця незалежно від віку. Лікув не розробл. Профіл -виконанні вет сан правил.

15. Синдром зниження несучості курок – вірусна хв. Курей-несучок, що хар-ся зниженням несучості, розм’якшенням або відсутність шкарлупи яєць, зниженням їх інкубаційнох якості. Зб – качиний ДНК вірус ЕDS-76штам 127, родини аденовіріде. Віріони сферичні, діаметром до 80 нм, вірус аглютинує еритроцити курей. Качок, гучей. У хворих виявляється в яйцепроводах,верхніх дих шляхах, носовому слизі, печінці. Розмножується в качиних\курячих ембріонах, репродукується в первинних культурах клітин нирок і печінки качиних ембріонів. Утворює внутрішньоядерні ацидофільні включення в епіт.клітинах м’язового шлунка. Епізоот – хворіють несучки 25-35 тижневого віку. Уражає переважно племінну птицю і мясні породи. Джерело зб – хворі, перехворілі, свійські і дикі качки, гуси. Виділяється з фекаліями, витіканнями з рота, носа, яйцями. Фактори передачі –пташники, шкарлупа яєць, корми, напувалки, предмети догляду. Зараження трансоваріально, аліментарно, аерогенно, контактно. Патогенез не вивчено. Клін озн – різке зниження несучості за 6-7 тижнів, шкарлупа слабка, деформована, якість яєці знижена, білок водянистий і каламутний, курчата що вилуплюються нежиттєздатні, кволі, гинуть. Курки стають кволими, малорухливими, втрачають апетит, через 2-3 тижні одужують, відновлюють несучість, але не до кінця. Патан – виражені слабко, катаральний ентерит, набряк і інфільтрація яйцепроводів. Лаб.діагн – передбачає виділення вірусу на 12-13 денний качиних ембріонах шляхом зараження в алантоїсну порожнину, а також у первинних культурах клітин фібробластів качиних ембріонів, індикацію та індетифікацію РН, РЗГА, виявляють вірус ЕDS – 76. Дифдіагн – хвороба Ньюкасла, кокцидіоз, отруєння, проводять вірусологічніЮ гельмінтологічні та токсикологічні дослідження. імунітет формується тривалий, для специфічної профілактики запропоновані інактивовані і живі вакцини. Лікування не розробл. Профіл – суворе дотрим. Ветсан правио, для інкубації використов.яйця від курей більше 40 тижнів, перевіряють тварин РЗГА, карантинують, неблагополучну групу птиці забивають, проводять дезінфекцію і профілактичну перерву в інкубації на 2 міс. Дорослих курей щеплюють інактивованою вакциною перед яйцекладкою.

1. Сальмонельоз – Sallmonellosis, паратиф – інфекційна хвороба молодняку різних видів тварин, хар-ся септицемією,токсемією, ураженням травного каналу та органів дихання. Може хворіти людина. Реєструється у господарствах з незадовільним ветсан станом, летальність в межах 20-80%. Зб - сальмонели роду Salmonella – 20 родів і 2200 сероваріантів. У телят – S. Typhimurium, у поросят -S. choleraesuis, s.dublin, S. typhisuis, у ягнят – S. Abortus ovis, у лошат – S. Abortusequi, у курей -S. Pullorum. Грам негативні, рухливі, фарб-ся аніліновим фарб, спор і капсул не утворюють, ростуть на звич. жив.середовищах. О-антиген на поверхні, джгутиковий К антиген і капсульний К –антиген. Стійкі у середовищі. Епізоот – хворіє молодняк, телята до 60 днів, поросята до 4 міс, ягнята у перші дні життя, лошата заражаються в утробі або з молоком, хутрові до 2 міс. У дорослих перебіг безсимптомний, кобили,вівці абортують. Дж збуд – хворі, перехворілі, збудник виділяють з сечею, фекаліями, слиною, витіканнями з носа. Бактеріоносії після зараження рік виділяють сальмонел з калом і сечею. Фак-ри передачі – заражені корми, підстилка, вода, предмети догляду, загони, пасовища. Мех. Переносники миші, щури, таргани, птиці. Зараження аліментарно, аерогенне, у лошат- утробне. Протікає у вигляді ензоотій або епізоотій. Якщо виникло 1 раз – швидке поширення і летальність молодняку відлученого, якщо стаціонарно – в’яло, довго (роками). Патог – сальмонели швидко розмнож. – гостре катаральне, крупозне дрифтер. Запал. Кишок. При аерогенному бронхопневмонія, бактеріємія, септицемія, ураження органів ССС, Дих.системи, паренхіматозних органів. Клін оз – інкуб.пер- кілька годин – 5-8 днів. Теля, порося, ягня – гострий, аідгострий, хронічний, лоша – гострий, підгострий. Гострий теля ягня - різке підвищ.темпетарури, слабкість, відмова від молозива. Профузний пронос на 2 день, зі слизом, бульбашками, кровю, загибель. Хронічний – теля 1-3 міс – бронхопневмонія, підвищ. Температури, хрипи, кашель. Поросята гострий переб - відставання у рості, пригніч., відсутність апетиту, блювання, гарячка, гинуть 5-10 днів зі слабкістю. Поросята підгострий – гарячка, пронос, запор, схуднення, задишка, кашель. Триває до 5 тижнів. Поросята хронічний – хронічні ентерити, пневмонії. Лоша – гострий – пропасниця, відс.апетиту, пронос, гемоглобінурія гинуть на 3 день. Лаб діагн. – зажиттєво – проба фекалій з прямої кишки за наявності крові, плівок слизу, гною. Посмертно – свіжі трупи, паренхіматозні органи (печ, селез, нирки, лімф.вузли), від свиней – сліпу кишку із вмістом, від телят змінені легені, при абортах плід з оболонками. Дослідження – мікроскопія мазків, фарб за Грамом або флуоресціюючими сальмонельоз ними сироватками, виділення чистий культур на диференціальних середовищах, ідентифікація пластинчастою РА з сальмонельозною полівалентною сироваткою. У сумнівних – біопроба на мишах (п/ш 0,2 мл) – загибель до 10 днів. ДифДіагн – у поросят – виключають чуму, дизентерію, колібактеріоз, вірусн. трансміс. гастроентерит, у телят – колібактеріоз, диплококову інф., у ягнят – анаеробну дизентерію, у всіх – незаразну діарею. При чумі св. – геморагічний діатез, хворіб різний вік, мармурові ЛВ, у кишках «бутони». Дизентерія- лише гостро, хворіють всі віки, кривавий пронос, ефективний препарат осарсол. ВТГ – 15-денні порося, Г перебіг, 100% летальність. Колібак – хв..новонароджені, білий пронос, ентерити, виділяють кишкову паличку. Анаеробна дизентерія – кривавий пронос, висока летальність, геморагії у тонких кишках, виявляють анаеробну паличку. Діареї – після згодовування недоброякісних кормів. Лікув- анти біот, сульфаніламіди, нітрофурани. Полівалентна гіперімунна антитоксична сироватка, бактеріофаг проти паратифу, симптоматичне. Імунітет – тривалий нестерильний. Вакцинують глибоко тільних самок концентрованою формолгалуновою вакциною. Для пасивної імунізації – антитоксичну сироватку телятам, ягнятам, вівцям і птиці. Застосовують живі та інактивовані вакцини. Проф - сироватки досліджують РА, фекалії – бактеріологічним методом. Додержання чистоти у телятниках, родилках. Хворих ізолюють і лікують, решту щеплюють, приміщення дезінфікують. Оголошують через 30 лнів після ліквідації благополучно. .