эпизитка птица молодняк — копия

2. КОЛІБАКТЕРІОЗ- (Colibacteriosis, колі інфекція, ешерихіоз, , колісепсис) – гостре захвормолодняку с/г тварин Зб- Ентеропатогенна кишкова паличка Escherichia coli. Збудник має вигляд палички, грам негативний, спор і капсул не утворює, має джгутики. Відомо більше 250 серотипів ешерихій, з яких більше 30 патогенні для телят, поросят, ягнят. Більшість патогенних штамів мають гемолітичні властивості. Ешерихії бобре культивуються на звичайних живильних середовищах, спричиняючи в МПБ інтенсивне помутніння та утворення осаду на дні пробірки. На поверхні МПА через добу утворює невеликі, вологі округлі колонії сіро-білого кру Кишкова паличка досить стійка у зовнішньому середовищі: у ґрунті, воді, гною, тваринницьких приміщеннях. Епізоотологія До колібактеріозу сприйнятливі молодняк усіх видів тварин. Хворіють новонароджені ТВ перших днів життя: Хвороба, як правило, виникає без занесення ззовні і може набувати великого поширення зі значним відходом молодняку. Спочатку хворіють слабкі телята Патогенез В патогенезі колібактеріозу важливе значення мають анатомо-фізіологічні і імунологічні особливості новонароджених. На фоні ослабленої загальної резистентності організму новонароджених ентеропатогенні ешерихії проникають в кишечник і, інтенсивно розмножуючись, виділяють екзо- і ендотоксини. Септичну форму колібактеріозу у телят і ягнят викликають окремі сировари ешерихій, які володіють капсульним антигеном. Капсула забезпечує їм захист від фагоцитозу і бактерицидної дії сироватки крові, сприяє розмноженню в крові і внутрішніх органах, розвитку сепсису.Симптоми Інкубац період триває від декількох годин до 2-3 діб. Перебіг хвороби надгострий, гострий і підгострий. Надгострий перебіг (у молодняку 1-3-денного віку) проявляється в септичній формі: швидкий підйом температури, відмова від корму, почащення пульсу, у деяких тварин порушення координації, пронос, судоми; загибель в коматозному стані за 1-2 доби. Гострий перебіг хвороби (у молодняку 3-5-денного віку) проявляється в ентерит ній формі: в’ялість, профузний пронос, болючість черевної стінки, обезводнення організму, токсикоз, западіння очного яблука, судоми, парези. Більшість тварин гине через 3-4 доби, а у тварин, які одужали, можуть бути рецидиви на 8-10 добу. Підгострий перебіг (у молодняку 3-5-денного віку) проявляється в ентерит ній формі: пронос, незначне обезводнення організму, температура тіла в більшості тварин в нормі. Для ентеротоксимічної форми характерні ураження травного каналу і тд Хворіють вгодовані, добре розвинуті поросята: спочатку спостерігають кон’юнктивіт, набряк повік, шатку ходу, відмову від корму, води, потім уражується центральна нервова система – збудження, судоми, парези, паралічі. Спостерігається тимчасове підвищення температури тіла до 40,5-41,0°С, б У ягнят спостерігається дві форми – септична і ентерит на. У лошат до наведених вище форм хвороби приєднується ураження суглобів. У цуценят відмічають діарею, млявість. Колібактеріоз у птахів перебігає у формі септицемії (колісептицемії): уражуються легені, повітряносні мішки, печінка, перикард, суглоби. Діагноз Встановлюють на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак хвороби, патологоанатомічних змін та результатів лабораторних досліджень. У лабораторію для бактеріологічних досліджень відправляють цілий труп, а від великих тварин - голову (мозок), трубчасту кістку, селезінку, частину печінки з жовчним міхуром, брижові лімфатичні вузли, частину уражених кишок з їх вмістом. Диф д Колібактеріоз усіх видів молодняку потрібно відрізняти від анаеробної дизентерії (ентеротоксемії); у поросят – трансмісивного гастроентериту, ентеровірусного гастроентериту і сальмонельозу; у телят – диплококової, ротавірусної та коронавірусної інфекції. Лікування Хворих тварин ізолюють, їм призначають дієту, виключають з раціону молозиво, яке замінюють сольовими розчинами, АБК, ПАБК, відварами з вівса та лляного насіння. Для специф лікування застосовують моно валентну або антитоксичну сироватку проти колібактеріозу . Застосовують левоміцетин біоміцин, тераміцин, тетрациклін 10-20 мг/кг. Зазначені антибіотики дають з молозивом або водою.Сульфаніламідні (фталазол, сульфазол, сульцимід, сульфадимезин) та нітрофуранові (фуразолідон, фуразидин) препарати застосовують в поєднанні з дієтою та натуральним шлунковим соком Імунітет. У молодняку, який перехворів на колібактеріоз, утворюється тривала несприйнятливість. Для активної імунізації проти колібактеріозу молодняку запропоновані полівалентна гідроокисалюмінієва формолтіомерсалова вакцина проти колібактеріозу (ешерихіозу) поросят, телят і ягнят, а також полівалентна вакцина проти сальмонельозу і колібактеріозу хутрових звірів Ветсанекспертиза У випадку захворювань молодняку до двотижневого віку туші з внутрішніми органами утилізують. Туші, одержані від молодняку, старшого 14-денного віку, за відсутності патологічних змін у м'язовій тканині використовують після проварювання, а внутрішні органи утилізують. Профілактика Головну увагу приділяють підвищенню резистентності організму матері і новонар, дотримання вет-сан правил утримання, годівлі молодняку. В якості проф засобів в перші 2-4 години життя новонар використовують бактеріофаг, колі сироватку, Вакцинація. При виникненні колібактеріозу господарство оголошують неблагополучним. Хворих ізолюють і лікують, в приміщеннях проводять ретельну механічну очистку і дезінфекцію. Умовно здоровий молодняк і вагітних тв вакцинують.

3. СТРЕПТОКОКОЗ - Інф хв різних видів птиці, перебігає гостро, хронічно харктеристика зб хв спричин гемолітичні стрептококи Str zooepidemicus, St faecalis, Str faecium, Str avium. Вони є облігатні анаероби і присут у киш індиків курей качок, найбільш розповсюдж є перші два. Сфер, овал кл, грампоз, фарб за РомГінзи не утв спори, культ на мясопепт агарі, утв дрібні сірі кол, гемолізують. Окремі штами утв помутнінння мпб , кожен вид має свою харктермтику росту. Експерементал заражкролів, мишей, індиків, голубів і тд. Епізоотологія є секундар інф, є част норм мікрофл кишечнику пт, хв усі вікові гр, переважно курчата, індичата, рідше- каченята гусі. Вияв у вигл ензоотій дж зб інф є хв птиця і пт носій, передача аерогенна, модлива також контактно кліментарно. Вияв езонність, навесні. Патогенез екзотокс, проник в кров, накопич бакт у паренхім орг, пошкодж ендотелію судин, гемоліз крові, розв інфільтр, некротичних проц. Клін озн інкуб період 5 діб але і кілька тижнів. Гостра: млявість, анемічність гребіня, тремтіння, виснаж, анорексія. У дорослих зниж несучість, риніти, запал тк сережок, синусит Підгострий/хр: виснаж, анемічність, депресія, зниж несучості, блефарит, конюктивіт, пододерматит шк ніг, можлива загибель без симптомів. Пат ан зм перикардит ендокардит перитоніт, крововиливи, фіб скупч. Скупч рідини в перикарді. Осередки некрозу в печінці, крапт крововил, омфаліти. При респ формі вияв Набряк легень некроз шк підошви ніг запал шкт набряк слизових крововиливи. Підгострий: сальпінгіт перитоніт, некрот фокуси в печ. Діагностика комплексно -//-, в лаб надсил трупи пт роблять посів із серця печінки сеоезінки нирок кісток. Роблять відбитки за ромгімзою , грамом. Диф д пастерельоз, колібакт, стафілококоз, бешиха, пулороз лікування ТИЛОЗИН ТАРТРАТ септовет квінабік, амоксивет, ветасептол, доксициклін, байтрил, + симптоматичне лікув Профілактика хв вибраковують, підозрілих лікують, здорову оброб антибіотиком. Обробка приміщень розчинами -//- , наклад обмеж на госп, заборона вввозу і вивозу птиці до повн ліквід хв.

4. Анаеробна дизентерія молодняку (Dysenteria anaerobica agnorum suum, bovum et caprarum) —гостра інф хв новонароджених ягнят, поросят, телят і козенят, що хар-ся загальною інтоксикацією, діареєю, геморагічним запаленням кишок та високою летальністю. Зб - Clostridium perfringens типу В— у ягнят; С, іноді В,А— у поросят; D, рідко А, С— у телят. Клостридії нерухомі короткі, товсті, грампозитивні анаеробні палички з обрубленими або ледь заокругленими кінцями. Є постійними мешканцями травного каналу у здорових тварин. В організмі тв та на жив. середовищ з кров’яною сироваткою утворюють капсули і спори.  Клостридії мають різко виражені цукролітичні властивості, зброджують майже всі вуглеводи з утворенням кислоти й газу, розріджують желатину. В організмі тварин і на живильних середовищах утворюють сильні токсини. До збудника чутливі морські свинки, кролики,голуби, білі миші. Дуже стійкі у зовнішньому середовищі. Епізоот - Хвор ягнята тонкорунних порід віком до 5 днів, поросята-сисуни перших 3 днів життя, телята 3 –10-йдень після народження. Хв має стаціонарний характер, проявляється в період масових окотів, опоросів, отелень у формі ензоотій і не пов’язана із занесенням зб інф з інших господарств.  сприяє інтенсивне накопичення високовірулентних токсичних штамів збудника у зов. Серед., а також знижена резистентність новонар.У телят, що на відгодівлі, провокуэ надмірне згодовування свіжоскошеної зеленої маси, коренеплодів,  у поросят— надмірна годівля концекормом, контамінованим клостридіями. Першоджерелом збуд інф є здорові дорослі тварини-бацилоносії, які виділяють клостридії з калом і контамінують молозиво, напувалки, відра, підстилку, предмети догляду. Зараження молодняку відбувається аліментарно, у ягнят— при ссанні забрудненого вимені. Після появи перших випадків хвороби основним джерелом збудника інфекції для новонароджених тварин стають хворі та перехворілі тварини. ахворюваність ягнят у неблагополучній отарі іноді досягає 15 – 30 %, летальність— 30 – 100 %, поросят відповідно 10 – 80 % і 50 – 100 %,телят — 60 %і  80 %. Патог - Після проникнення в кишки клостридії швидко розмнож і продук. екзотоксини,  виразки, -некротичні процеси в слизовій обол. Всмоктуючись спричинюють інтоксикацію орг., дистрофічні процеси в паренхіматозних органах,  розлад кровообігу. Клін озн -Інкуб пер від кількох годин до 2 – 3 діб. Перебіг надгострий або гострий. Ндгострий – у 1 – 2-денних ягнят є пригнічення, порушення координації рухів, задуха, судоми. Ягнята перестають ссати матку, подовгу лежать, часто гинуть без прояву характ. симптомів хвороби. За ггострого у ягнят спостерігають кривавий пронос, відмову ссати, озноб,  різке пригнічення, стан прострації. Захворюваність серед ягнят може досягати 60 %, летальність— 40 – 90 %. Упоросят  пронос, іноді бульбашковий, але кров у фекаліях буває рідко.  У телят спостерігається кривавий пронос, фекалії з бульбашками газу, синюшність слизових оболонок, іноді судоми, паралічі кінцівок.Захворюваність становить5 – 10 %, летальність— близько 100%. У телят старшого віку хвороба може супроводжуватись ознаками метеоризму, тонічних судом, плавальних рухів, без кривавого проносу. Лаб.діагн - . Включає виявлення токсину у вмісті тонк.кишок та виділення з патматеріалу чистої культури збуд з типуванням та перевіркою на токсичність. У лабор для дослідж відправляють цілий свіжий труп або перев’язаний з обох кінців відрізок ураженої тонкої кишки з вмістом, а також шматочки печінки, селезінки й нирки, брижові лімфовузли, трубчасту кістку. Для мікроскоп. дослідж готують мазки з хімусу клубової кишки або зскрібків з її слиз.обол, забарвлюють за Грамом, Романовським— Гімза. Бактеріологічними дослідж передбачаються посіви з вмісту кишок і паренхіматозних органів на середовища Кітт— Тароцці, а також МПА і МПБ. Визначення вірулентності виділеної культури проводять біопробою на 2 морських свинках, яких заражають п/ш в дозі 0,5 – 1мл. На місці введення розвиваєть-сядраглисто-желатиновий набряк. Діагноз на анаеробну дизентерію молодняку вважають установленим у разі виявлення токсину у фільтраті вмісту тонкого відділу кишок біологічним методом та визначення типу токсину за РН з типоспецифічними сироватками; виділення з вмісту тонкого відділу кишок культури збудника з властивостями, характерними для клостридій, що продукують токсин, тип якого установлений за РН з типоспецифічними сироватками.  Дифдіагн - Хворобу у ягнят потрібно відрізня- ти від колібактеріозу та сальмонельозу; у поросят і телят— від колібактеріозу, адено- і коронавірусної інфекції. Колібактеріоз трапляється не лише у1 – 5-деннихягнят, а й у молодняку старшого віку. Лікування.  Застосовують антитоксичну сироватку проти анаеробної дизентерії ягнят та інфекційної ентеротоксемії овець П/ш в дозі 200 – 400 двічі на день. Для лікування хвороби телят і поросят - антитоксичну сироватку проти анаеробної дизентерії ягнят та інфекційної ентеротоксемії овець у дозах 1000 – 3000 АО; хвороби,зумовленоїCl. perfringens типу А, — протигангренозну(медичну)сироватку в дозах 120 – 150 МО. Антибіотики, симптоматичне лікування, вітамінотерапія. Для створення у новонар молодняку пасивн імунітету вакцинують кітних вівцематок, тільних корів, супоросних свиноматок. У неблагополучних гос-ах викор. полівалентну конц. гідроксидалюмінієву вакцину проти брадзоту, інфекційної ентеротоксемії, злоякісного набряку овець і дизентерії ягнят. Щеплюють усе поголів’я овець з3-місячноговіку. Проф – дотримання умов, вакцинація.

5. Ентеровірусний гастроентерит свиней - (Gastrienteritis enterovirosis suum) -гостра інфекційна хвороба молодих поросят, що характериз розладом функц травного каналу, дегідратац орг, та заг виснаж. Збудн хв - РНК - геномні ентеротропні віруси, родини Picornaviridae. Віріони сферичн форми. Ентеровіруси містяться в епітел кліт слиз обл тонкого відділу кишок, а також лімфовузлах, печінці, нирках, , крові, селезінці. Ентеровіруси вирощ у первинній культурі клітин нирок, поросят або перещеплюваній лінії СПЕВ. Зберіг тижнями уфекаліях Епізоотол хв - сприйнятливі поросята відлученого віку та підсвинки 4 - 10- місячного віку. Рідко хворіють дорослі тварини і поросята-сисуни з 14- до 60-денного віку. Не хворіють поросята в перші 2 тижні життя. Інші види тварин до ентеровірусів свиней не чутливі. Джер зб - є хворі, перехворілі та латентно інфіковані свині. Вірусоносійство після перехворювання триває 1 - 2 міс. З організму хворих свиней збудник виділяється з фекаліями. Зараження здорових свиней відбувається при спільному утриманні з хворими, а також аліментарним шляхом, через контаміновані вірусом корми, воду, предмети догляду, одяг та руки обслуговуючого персоналу. Патогенез- вивчений недостатньо. Ентеровіруси проникають в організм поросят через глотку та інші відділи травного каналу, де розмножуються в епітеалії слизових оболонок тонких кишок. Згодом з'являються в крові та інших органах. Репродукція вірусу супроводжується різними морфологічними та функціональними змінами травного каналу, що зумовлюють характерні симптоми гастроентериту. Клін озн - інкубац2 період триває 3 - 6 діб, перебіг хвороби завжди гострий. У хворих поросят відмічають пригнічення, відсутність апетиту, спрагу, у багатьох - блювання.. Характерною клінічною ознакою ентеровірусного гастроентериту є профузний пронос, який майже завжди чергується із запором, а також сильне виснаження. Фекалії водянисті, жовтого або жовто-зеленого кольору, іноді з домішкою крові. Діагноз - ґрунт на результ лабораторних досліджень з урахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак хвороби, патологоанатомічних змін. У сумнівних випадках ставлять біопробу на 2 - 4-місячних поросятах. Лаб діагност - виділення ентеровірусу свиней з патологічного матеріалу в культурі клітин, ідентифікацію ентеровірусу за допомогою реакції нейтралізації, виявлення зростання титру типоспецифічних антитіл у парних сироватках крові хворих та перехворілих свиней, біологічну пробу на поросятах. В лаб направл зскрібки зі слизової оболонки прямої кишки та ректальні змиви, взяті від хворих тварин. Диференц діагност - виключ вірусного (трансмісивного) гастроентериту поросят, дизентерії, коліентериту, чуми, сальмонельозу та діареї незаразної етіології. Лікув - не запропоновано. Проводять симптоматичне лікування, дають легкоперетравні корми, для профілактики секундарної інфекції застосовують антибіотики. Імунітет не вивчено. Профіл - дотриманні ветеринарно-санітарного контролю під час завезення свиней для комплектування, утримання та годівлі молодняку.

6.Ротавірусна інфекція (Rotavirosis infectiosa) гостра, контагіозна хв телят, поросят, ягнят, лошат раннього віку, хар-ся діареєю, катарально-геморагічним некротизуючим ентеритом, дегідратацією організму, високою летальністю. Хворіє людина. Зб – РНК вірус родини Реовіріде. Віріон сферичний, діаметром до 75 нм, складається з 2 ікосаедральних кап сидів, серцевини, дволанцюгової фрагментованої РНК та 8 білків. Є 3 серотипи, які різняться за РН. Виявляють віруси у тонкому кишечнику, легенях, лімфовузлах. Спостерігають утворення цитоплазматичних еозинофільних тілець-включень. Лосить стійкі у зовн.середовищі. Епізоотол – має широкий спектр патогенності для новонароджених телят, поросят, ягнят, лошат, мишенподібний. Джерело зб – хворі, перехворілі, виділяють вірус с фекаліями 30-40 днів після видужування. Виникає у будь-яку пору року, у природних умовах передається аліментарно. Телята заражаються в перші хвилини життя з молозивом і повітрям, летальність до 80%. Порсята сприйнятливі у 2-10 днів, заражаються від людей, врх, лошат. Всі гинуть. Ягнята = 7-14 денні, виникає діарея і кахексія. У лошат виникає від кількох днів до 6 міс, загибель на 3-5 добу хвороби. Патогенез – репродукуються в цитоплазмі епітеліальних клітин війок кишечника = некроз, атрофія, порушення травлення, зневоднення, діарея, інтоксикація, загибель. Клін. Ознаки – інкуб.період у поросят 12 год, у телят до 3 діб. Перебіг над гострий і гострий. Симптоми – блювання, діарея (білий пронос), пригнічення, часті позиви до дефекації,швидке схуднення, інтоксикація, загибель на 3 добу. Летальність поросят 5 денного віку 100%. Страших до 10%. Патан – катаральне запал кишок, некроз, печінка переповнена кровя, зерниста дистрофія. Діагноз – епізоотол.дані, аналіз клін ознак, патан змін, результати лаб.досліджень фекалій, відібраних на 1-3 добу звороби і тонкого відділу кишечника, 15 проб парних сироваток, 6-10 проб молозива від матерів. Лаб. Діагностика – індикація рота вірусного антигену у фекаліях, вмісту тонкого кишечника та клітинах слиз.оболонки за РІФ, РДП, РЗК, ІФ, РЗГА. Дифдіагн.- трансмісивного і вірусного гастроентеритів поросят, корона вірусу телят, аденовірусу лошат. Лікування- специфічного немає, антибіотика, етазол, фуразолідон, сироватки вакцинованих матерів або реконвалесцентів, симптоматичне лікування. Імунітет – новонароджених щеплюють вірус вакциною з атенуйованого штаму рота вірусу або асоційованими препаратами. Профіл – створення належних умов, карантинування, ізоляція і лікування хворих.

7. Реовірусна інфекція – гостра хв. Телят і ягнят, що хар-ся гарячкою, ураженням органів дихання, іноді травного тракту. У дорослих перебіг латентний. Зб – РНК-вірус, родини Реовіріде, віріони сферичної форми, 75-80 нм, складаються з серцевини та гексагонального капсиду, не містить вуглеводів і ліпідів. Репродукуються в культурах клітин нирок/легень ембріонів корови, нирок телят,собак,котів. Зафарбовується Романовським гумзою у блакитний колір. Епізоотологія – чутливі молоді телята і ягнята в періш місяці життя, Джерело зб, шляхи передачі не вивчені. Виділяється у хворих з носовими і очними витіканнями, фекаліями. Допускають що передається при контакті здорових з хворими або аліментарно, повітряно-крапельно. Характерним є тривале латентне вірусоносійство у ВРХ. Реєструється хв. Наприкінці зими і рано навесні, у вигляді ензоотій, впливають умови утримання молодняку. Летальність до 13%. Патогенез – вивчено недостатньо. Вірус репродукується в клітинах епітелію слиз.обол. верхніх дих шляхів, викликає запалення. Або у ворсинках кишок викликає некроз, ускладнюється мікрофлорою. Клін.оз – інкуб. Період 18-24 год. Перебіг телят і ягнят над гострий і гострий. Відмічають різке підвищ. температури, відмова від корму, риніт, конюктивіт, кашелЬ. Ентерити, загибель. Патан – катаральна бронхопневмонія, конюктивіт, катаральне апалення травного каналу, у ягнят – інтерстиціальна пневмонія. Діагноз – враховують епізоот.дані, клін ознаки, патан зміни та результати лаб досл. Лаб. діагностика включає виділення реовірусу з пат матеріалу ( в лабораторію надсилають носові виділенняЮ зішкріби зі слиз.обол. носової порожнини, шматочки легень, уражені ділянки кишок та їх вміст).в курячих ембріоназ та культурі клітин, ідентифікація РЗК, РП, РЗГА. Серологічно досліджують парні сироватки за РЗК з антигеном реовірусу. Дифдіагн- від аденовірусної інфекції – у старших телят до 90 діб, виявляють внутрішньоядерні базофільні та еозинофільні тільця включення. Лікування – специфічного немає, лікують антибіотиками, сульфаніламідами, нітрофуранами, симптоматично. Імунітет невивчений, специфічної профілактики немає. Профіл – ізоляція і лікування хворих, дезінфекція боксів та кліток, нагляд, гній знезаражують біотермічно, не допускають завезення хворих , дотримуються вет-сан правил.