Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

proekt_zakonu

.rtf
Скачиваний:
7
Добавлен:
24.07.2017
Размер:
243.65 Кб
Скачать

13) повідомляти з метою профілактичного впливу державним органам, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання особи про факти вчинення нею правопорушення;

14) вносити відповідним державним органам, громадським об'єднанням або службовим особам, підприємствам, установам, організаціям обов'язкові до розгляду подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;

15) відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров'я людей;

16) вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку;

17) заохочувати громадян, які надають допомогу вартовим у виконанні покладених на них завдань;

18) зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та пристрої для відстрілу гумових куль;

19) застосовувати заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення в порядку статей 260-267 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 26. Умови і межі застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і пристроїв для відстрілу гумових куль працівниками Варти.

1. Вартовий має право застосовувати заходи фізичного!!!! впливу!!!!, спеціальні засоби і пристрої для відстрілу гумових куль у випадках і в порядку, передбачених цим Законом та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

2. Застосуванню сили, спеціальних засобів і пристроїв для відстрілу гумових куль повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження!!!!! фізична сила, спеціальні засоби і зброя!!! можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи вартових.

3. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і пристроїв для відстрілу гумових куль до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, вартових, або збройного нападу чи збройного опору.

4. У разі неможливості уникнути застосування сили вартовий не повинен перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на Варту обов'язків і має зводити до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян.

5. Про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, пристрої для відстрілу гумових куль, а також про будь-які ушкодження або смерть, які спричинені особі внаслідок застосування працівником Варти заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, пристрої для відстрілу гумових куль, вартовий негайно та письмово доводить до відома безпосереднього начальника для сповіщення прокуророві.

6. Перевищення повноважень щодо застосування сили, в тому числі спеціальних засобів і пристрої для відстрілу гумових куль, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 27. Застосування засобів фізичного впливу

Вартові мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі спеціальні прийоми!!!!!!!!, що унеможливлюють рухи!!!!!!!!, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам вартового, яка здійснюється із застосуванням сили щодо вартового або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на Варту обов'язків.

Стаття 28. Застосування спеціальних засобів

Вартові мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби що унеможливлюють рух, сльозоточиві речовини та інші спеціальні засоби визначені Статутом Варти:

1) для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;

2) для припинення масових заворушень і групових порушень громадського порядку;

3) для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення у разі захоплення;

4) для затримання і доставки у Варту або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір вартовому, або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі;

5) для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльності населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров'я людей;

6) для припинення опору працівникові Варти.

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.

Повний перелік спеціальних засобів, а також правила їх застосування співробітниками Варти встановлюються Кабінетом Міністрів України в Статуті Варти.

Стаття 29. Застосування пристроїв для відстрілу гумових куль

Вартові, як крайній захід мають право застосовувати засоби для відстрілу гумових куль у таких випадках:

1) для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заручників;

2) для відбиття нападу на вартового або членів його сім'ї, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека;

3) для відбиття нападу на об’єкти яки охороняються, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;

4) для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;

5) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що можуть становити небезпеку;

6) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або вартового.

Забороняється застосовувати і використовувати пристрій відстрілу гумових куль при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

Вартові мають право використовувати пристрій відстрілу гумових куль для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян або вартового.

Стаття 30. Гарантії особистої безпеки вартового

1. Вартовий зобов’язаний вчинити всіх доступних йому заходів задля забезпечення особистої безпеки та недопущення протиправних дій відносного нього.

2. Вартовий має право оголити пристрій для відстрілу гумових куль і привести його у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для його застосування. При затриманні злочинців чи правопорушників або осіб, яких вартовий запідозрив у скоєнні злочинів чи правопорушень, а також при перевірці документів у підозрілих осіб, вартовий може привести у готовність пристрій для відстрілу гумових куль, що є попередженням про можливість його застосування. У випадку нападу на вартового або протиправного фізичного контакту порушника направленого на вартового, що несе небезпеку життю і здоров’ю вартового, він має право застосувати пристрій для відстрілу гумових куль.

Розділ IV. ПРАВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ВАРТОВИХ

Стаття 31. Правове становище вартових

1. Законні вимоги вартових є обов'язковими для виконання громадянами і службовими особами.

2. Вартовий при виконанні покладених на нього обов'язків керується цим законом і діє в його межах.

3. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися у законну діяльність Варти.

4. Вартові перебувають під захистом держави, що здійснюється в порядку і випадках, передбачених цим законом.

5. Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності, житла, майна вартового, членів його сім'ї та близьких родичів від злочинних посягань та інших протиправних дій.

6. Вартовий має право оскаржити до суду прийняті щодо нього рішення службових осіб органів внутрішніх справ, якщо вважає, що вони принижують його гідність і особисті права, якщо такі рішення не були пов'язані із службовою діяльністю.

7. Звільнення вартового зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину, допускається лише після набуття звинувачувальним вироком законної сили.

8. У разі затримання вартового за підозрою у вчиненні злочину або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його тримають окремо від інших осіб.

Стаття 32. Соціальний захист вартових

1. Держава гарантує вартовим соціальний захист.

2. Надання пільг вартовим визначається законодавством України, постановами Кабінету Міністрів, рішенням місцевих рад рішенням яких Варта була утворена.

3. За працівниками Варти, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги.

4. Родині вартового у випадку загибелі при виконанні службових обов’язків виплачується матеріальна допомога в зв’язку з втратою годувальника, на державу покладаються всі витрати пов’язані з похованням. Члени родини загиблого вартового продовжують користуватись протягом 10 років з моменту загибелі всіма пільгами, встановленими для членів родини вартового.

5. Вартові мають пріоритетне право, на отримання фінансування за державною програмою «доступне житло».

Стаття 33. Матеріальне і соціально-побутове забезпечення вартових

1. Форми і розміри матеріального забезпечення вартових, включаючи грошове утримання, встановлюються відповідною радою.

2. Пенсійне забезпечення вартових та оподаткування їх доходів здійснюються в порядку, визначеному для осіб які проходять службу в органах місцевого самоврядування.

3. Кабінетом Міністрів України може бути встановлений особливий розмір пенсійного забезпечення, якщо такі зміни будуть збільшувати розмір такого забезпечення.

Стаття 34. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення Варти

1. Фінансування Варти здійснюється з місцевого бюджету, та інших джерел визначених законодавством, актами Кабінету Міністрів України та рішеннями місцевих рад.

2. Встановити, що протягом 10-ти днів після прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про створення Варти керівник територіального органу внутрішніх справ приймає рішення про відповідне скорочення чисельності працівників підпорядкованого йому територіального органу внутрішніх справ.

3. Витрати місцевих бюджетів на фінансування Варти у повному обсязі компенсуються з Державного бюджету України з одночасним скороченням витрат на утримання відповідного територіального органу внутрішніх справ.

Стаття 35. Оплата праці вартових

1. Оплата праці вартових повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню підрозділів Варти компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.

2. Заробітна плата вартових складається з посадових окладів, премій, надбавки за вислугу років та інших надбавок і платежів, що встановлюються у порядку визначеному законодавством України.

3. Посадові оклади вартових встановлюються залежно від складності та рівня відповідальності покладених службових завдань.

4. Умови оплати праці вартових, розміри їх посадових окладів, матеріальної допомоги, доплати за високі досягнення у праці встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою, але не нижче розмірів окладів та надбавок встановлених для працівників міліції системи Міністерства внутрішніх справ України.

Розділ V. НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ВАРТОЮ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЙОГО ПОРУШЕННЯ

Стаття 36. Нагляд за додержанням законності Вартою

Нагляд за додержанням законності в діяльності Варти, здійснює прокуратура, у порядку нагляду за виконавчим органом місцевого самоврядування.

Стаття 37. Контроль за діяльністю Варти

1. Контроль за діяльністю Варти здійснюють відповідні органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Стаття 38. Відповідальність службових осіб Варти

1. Вартовий у межах повноважень, наданих законодавством, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із статутом Варти, та іншу, передбачену законодавством, відповідальність.

2. При порушенні працівником Варти прав і законних інтересів громадянина відповідні органи та службові особи місцевого самоврядування зобов'язані вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися.

3. Вартовий, який виконує свої обов'язки відповідно до наданих законодавством повноважень та у межах закону, не несе відповідальності за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок місцевого бюджету, на підставі вмотивованого рішення суду та рішення відповідної ради про виділення коштів із місцевого бюджету на виконання такого рішення суду.

4. Дії або рішення Варти, її службових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду, прокуратури та відповідному сільському, селищному, міському голові.

Розділ VI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у місячний термін з дня набрання чинності цим Законом:

- Забезпечити приведення актів Кабінету Міністрів та рішень органів виконавчої влади у відповідність з цим Законом;

- Дати доручення Міністерству Внутрішніх Справ України у місячний термін розробити проект Статуту Варти;

- Ввести в дію Статут Варти;

- Дати доручення Міністерству Соціальної політики у місячний термін розробити проект змін до цього закону та законодавства України в частині соціального захисту та пенсійного забезпечення вартових;

- Внести до Верховної Ради України проект змін в частині соціального захисту та пенсійного забезпечення вартових.

3. Міністерству Внутрішніх Справ України та Міністерству Освіти України забезпечити виконання навчальними закладами Міністерства внутрішніх справ розробки освітніх програм навчання та/або підготовки/перепідготовки для осіб, які претендують на роботу у Варті.

4. Внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122)

ст 213. п. 1 після слів «адміністративними комісіями» доповнити словами «, вартами»

ст 214. доповнити абзацом третім з таким змістом « Варти розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання у випадку, якщо такі справи документувались вартовими.»

Главу 17 доповнити статтею 218-1 з назвою "Варта" з таким змістом «Окрім органів, що вже розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені статтями 135, 139, 148, 152, 153, 154, 160, 173, 173-1, 175-1, 181, 181-1, 182, 185-7, варти також можуть розглядати справи по цим статтям»

ст. 255 п.1. доповнити абзацом з таким змістом: «Уповноважені на то вартові за такими статтями цього закону: 135, 139, 148, 152, 153, 154, 160, 173, 173-1, 175-1, 181, 181-1, 182, 185-7»

ст. 262 п.1 після слів «органами внутрішніх справ» доповнити словами «та вартами»

ст. 288 доповнити пунктом 4) з таким змістом: «постанову Варти - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;»

5. Внести зміни до Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, №33, ст. 175)

в ст. 10 Абзац 3 частини 1 після слів «…виконавчих органів ради » доповнити словами “, коменданта Варти, ”.

6. До затвердження Кабінетом Міністрів України Статуту Варти уповноважити міські, селищні, сільські ради в положеннях визначати вимоги, які передбачені даним Законом у Статуті Варти.

7. Самоорганізованим групам населення, що виникли до моменту набуття чинності даного Закону, які організувались з метою захисту життя і здоров’я людей, припинення злочинних посягань та правопорушень, а також забезпечення законності, надається право, упродовж п’яти днів з моменту створення Варти в місті, селищі, селі відповідно де такі групи діяли, але не пізніше двох тижнів з моменту набуття чинності даним Законом, на вступ до відповідної Варти, за спрощеною процедурою, що полягає виключно у поданні колективної заяви від всієї такої групи Коменданту Варти. Комендант Варти негайно, але не пізніше 24 годин з моменту подання такої заяви приймає рішення про зарахування всієї такої групи до Варти, або про зарахування окремих осіб з такої групи до Варти, або про вмотивовану відмову у зарахуванні у випадку, якщо заявники не відповідають вимогам пункту 7 “Прикінцевих та перехідних положень” даного Закону. Відразу після зарахування, особи що зараховані в такий спосіб до Варти набувають юридичного статусу вартових. Відносно вартових призначених у такий спосіб не розповсюджеється дія статтей 19, 20 даного Закону, а також відносно них Комендант Варти визначається, як кожний вартовий буде здійснювати свою діяльність: на постійній основі, або за сумісництвом, або на громадських засадах. На вартових, які здійснюють свою діяльність за сумісництвом, або на громадських засадах не поширюється дія Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 33, ст. 175).

8. В Києві і Севастополі, як у містах (відповідно до ст.133 Конституції України) зі спеціальним статусом, Варта утворюється, діє, ліквідовується за рішенням Верховної Ради України. Варта Києва та Варта Севастополя підконтрольна і підзвітна Верховній Раді України. Комендант Варти Києва та Варти Севастополя призначається Верховною Радою України. Верховна Рада приймає положення і статут Варти Києва та Варти Севастополя. Всі рішення передбачені пунктом 8 “Прикінцевих та перехідних положень” Верховна Рада України приймає самостійно. Варта Києва та Варта Севастополя – входить до структури виконавчого органу відповідної міської ради, якщо інше не передбачено в Постанові Верховної Ради України про утворення Варти. В такій Постанові Верховна Рада також визначає порядок і розмір фінансування відповідної Варти. Структура, штатний розпис, чисельність та планування роботи Варт Києва та Севастополя встановлюються Комендантом відповідної Варти.

9. Пункти 6, 7, 8 “Прикінцевих та перехідних положень” даного Закону втрачають свою чинність 1 січня 2015 року.

Голова Верховної Ради України О. ТУРЧИНОВ