4. Розрахунок точки роси

Стіна – блоки з пінозолобетону h₁= 20 см, утеплена пінополіуретаном h₂ =12 см. Коефіцієнт теплового опору пінозолобетону λ₁=0,44 Вт/м·К, пінополіуретану– λ₂ = 0,050 Вт/м·К. Температура всередині t₁=+15°, зовні t₂=-10 °. Вологість всередині приміщення і зовні приймається однаковою – 69%. Згідно таблиці, точка роси складе 9,5 %.

Теплові опору стіни й утеплювача визначаються як:

h /, Вт/м²·K

В даному прикладі тепловий опір стіни складе:

0,2/0,44=0,45 Вт/м²К,

Утеплювача:

0,12/0,050= 2,4 вт/м²К.

Відношення теплових опорів першого шару до другого (стіни допінополіуретану) складе:

n=0,45/2,4=0,18.

Тоді перепад температур в першому шарі (стіна) складе:

Т= t₁ – t₂·n = 15-(-10)·0,18=4,5°.

Відповідно температура на границі шару буде дорівнює:

t₁-Т=15-4,5=10,5 град.

Як бачимо, ситуація «впритул». З підвищенням вологості, що звичайне явище, з падінням температури усередині приміщення, або в холодну зиму, точка роси буде «гуляти» всередині стіни. Таке утеплення для відносно «теплим» цегляної стіни, вже буде вважатися недостатнім, і по положенню точки роси і з нормативним значенням тепловтрат через огороджувальні конструкції.

У цих випадках вирішити проблему можна додавши шари пароізоляції на стіни. Це допоможе утримувати водяні пари, і вони не пройдуть крізь стіни всередину приміщення, що запобіжить поява точки роси на стінах і стелі. Якщо клімат дуже холодний і більшу частину року температура тримається більше ніж мінус 10 градусів, варто розглянути варіант надходження нагрітого повітря в приміщення в примусовому порядку. Зробити це можна за допомогою теплообмінника або нагрівача повітря.