Фізіологія лактації
Властивості і склад
Лактація — це складний фізіологічний процес утво рення, нагро- мадження та виділення молока з молочної за лози тварин.
Молоко — секрет молочних залоз, який має складний хімічний склад. У ньому міститься понад 100 різних речо вин, у тому числі 20 амінокислот, 30 жирних кислот, 17 ві тамінів, близько 40 різних міне- ральних речовин, багато фер ментів та інших речовин. Деякі з осно- вних компонентів (ка зеїн, лактоза) є тільки в молоці. У молоці є всі 392 Фізіологія сільськогосподарських тварин речовини, необхідні для росту й розвитку молодого організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, ферменти, вітаміни.
Вуглеводи молока – представлені головним чином лактозою, кількість якої у різних видів ссавців різко відрізняється.
Вітаміни молока за походженням поділяються на дві групи. До першої групи – відносяться в основному жиророзчинні вітаміни корму (А, D, E, F). До другої групи, що синтезуються в травному тракті і тканинах організму (В1, В2, РР, С, В12, D), головним чином це водорозчинні вітаміни.
Загальна кількість мінеральних речовин молока представлена величиною зольного залишку. У середньому кількість зольного залишку становить 0,7%. У зольному залишку молока в значній кількості виявлені Ca, Mg, K, P, S і Cl. У незначній кількості знайдені Fe, Cu, I, Ni, Al, Pb, Sn, Ag, As, Ti та інші елементи.
Молоко, одержане у перші 7–10 днів лактації нази вається моло- зивом.
Молозиво має солом’яно-жовтий колір (від каротину), слабокис- лу реакцію, солонуватий смак, особливий запах, при нагріванні звурджується.
2.Молокоутворення
Гуморальна регуляція молокоутворення. Наприкінці вагітності плацента секретує зростаючу кількість естрогенів, однією з функцій яких є стимуляція секреції аденогіпофізом пролактину, і у жуйних–соматотропіну. Пролактин є основним фактором, що індукує лактопоез у самок майже всіх видів ссавців.
Нервова регуляція молокоутворення. Аферентні нервові волокна молочної залози в складі трьох поперекових і одного крижового нервів проходять до спинного мозку в ділянці 1-4-го поперекового і 2-4-го крижового хребців. Важливіше значення для функціональної діяльності молочної залози має 3-й поперековий і крижовий нерви; перший нерв проходить до молочної залози через пахове кільце і носить назву генітального (зовнішнього сім’яникового).
Ємнісна система заповнюється молоком поступово: спочатку альвеоли і дрібні протоки, потім середні і великі молочні ходи.
3.Молоковиведення
Процес виведення молока умовно поділяють на дві фази.
Перша фаза пов’язана з подразненням рецепторів молочної залози і передачею аферентних імпульсів нервовими шляхами. У результаті цього відбувається розслаблення соскового сфінктеру і активується рухова реакція гладких м’язових елементів протоків і цистерни. У першу фазу виводиться молоко, яке знаходилось в цистерні і великих вивідних протоках (цистернальна порція). Перша фаза виникає безпосередньо вслід за механічним подразненням (через 2-6 сек.) і продовжується перші 25-30 сек.
Друга фаза – це продовження першої, однак її відмінністю є те, що рефлекторна реакція процесу виділення молока включає гуморальний ланцюг. Імпульси з центру рефлексу молоковиведення передаються до гіпофізу, який виділяє окситоцин. Окситоцин потрапляє з кров’ю в молочну залозу, де викликає скорочення міоепітеліальних клітин альвеол. Унаслідок цього відбувається виведення тієї частини молока, яка знаходиться в альвеолах. Друга фаза виникає через 25-50 сек. від початку подразнення і продовжується до декількох хвилин. Обидві фази мають складно – рефлекторний характер з включенням як безумовних, так і умовних рефлексів.
Центральна нервова система для здійснення процесу виведення молока використовує два еферентних шляхи. Один шлях прямий, що приводить у дію гладком’язові волокна судин, протоків, цистерни, сфінктеру соска. Цим шляхом відбувається регуляція першої фази рефлексу виведення молока. Інший шлях складніший – через гіпофіз. Гормон окситоцин, що виділяється через гіпофіз з кров’ю, доходить до міоепітеліальних клітин альвеол і дрібних протоків і викликає їх скорочення