1. Системне програмне забезпечення.

Більш відоме, як операційна система, це будь-яке програмне забезпечення, що забезпечує інфраструктуру, на якій можуть працювати прикладні програми, тобто воно керує і контролює комп'ютерним обладнанням, для можливості виконання прикладних програм. Операційні системи, такі як Microsoft Windows, Mac OS X та Linux є яскравими прикладами системного програмного забезпечення.

Системне програмне забезпечення — це ПЗ, що в принципі забезпечує роботу комп'ютера. Крім операційних систем, іншими прикладами є антивірусні програми, комунікаційні програми та драйвери принтерів. Без системного програмного забезпечення комп'ютер працювати не буде. На відміну від системного програмного забезпечення, програмні засоби, які дозволяють вам робити щось на кшталт створення текстових документів, грати в ігри, слухати музику або переглядати веб називаються прикладними. ^[1]

В цілому прикладні програмні засоби — це програми, що дозволяють кінцевому користувачу виконання конкретних функцій, таких як обробляння текстів або редагування зображень. Системні програмні засоби виконують такі завдання, як передача даних з пам’яті довільного доступу на диск, або відтворення тексту на дисплеї.

програмне забезпечення, яке призначене для експлуатації та технічного забезпечення.  Не рідко є частиною операційної системи, або однією з її утиліт.

2. Призначення і деякі особливості мови С++.

При створенні С++ прагнули зберегти сумісність з мовою С. Більшість програм на С справно працюватимуть і з компілятором С++. С++ має синтаксис, заснований на синтаксисі С.

Нововведеннями С++ порівняно з С є:

• підтримка об'єктно-орієнтованого програмування через класи;

• підтримка узагальненого програмування через шаблони;

• доповнення до стандартної бібліотеки;

• додаткові типи даних;

• обробка винятків;

• простори імен;

• вбудовані функції;

• перевантаження операторів;

• перевантаження імен функцій;

• посилання і оператори управління вільно розподіленою пам'яттю.

3. Операційна система.

Операці́йна систе́ма — це базовий комплекс програмного забезпечення, що виконує управління апаратним забезпеченням комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організує взаємодію з користувачем.

Операційна система звичайно складається з ядра операційної системи та базового набору прикладного програмного забезпечення.

4. Алфавіт і словник мови С++.

Алфавіт

великі та малі літери латинської абетки;

• арабські цифри;

• пробільні символи : пробіл, символи табуляції, символ переходу на наступний рядок тощо;

• спеціальні символи , . ; : ? ‘ ”   ! | / \ ~ ( ) [ ] { } < > # % ^ & - + * =

 

Програма мовою С складається з синтаксичних конструкцій які називаються команди (оператори, вказівки).

5. Система керування файлами.

Найпростіша база даних організована у вигляді набору звичайних файлів. Ця модель нагадує картотечну організацію документів, при якій папки зберігаються в ящиках, а в кожній папці підшите деяке число сторінок.

Системи керування файлами не можна класифікувати як СКБД, тому що звичайно вони є частиною операційної систем і нічого не знають про внутрішній зміст файлів. Це знання закладене в прикладних програмах, що працюють із файлами. Як приклад можна привести таблицю користувачів UNIX, що зберігається у файлі /etc/passwd. Програми, що звертаються до цього файлу, знають, що в його першому полі перебуває ім'я користувача, що кінчається двокрапкою. Якщо додатку потрібно відредагувати цю інформацію, він повинний безпосередньо відкрити файл і подбати про правильне форматування полів.

6. Базові типи даних, використовувані в C++.

Типи даних

УС/C++ змінні повинні бути описані, а їхній тип специфікований до того, як ці змінні будуть використані. При описі змінних застосовується префіксний запис, при якому спочатку вказується тип, а потім — ім'я змінної. Якщо змінних одного типу є декілька, то вони можуть бути записані в одному рядочку через кому.

Найпростішими скалярними типами, визначеними в С, є:

сhar — представляється як однобайтове ціле число; int — двобайтове ціле; long — чотирибайтове ціле; float — чотирибайтове раціональне; double — восьмибайтове раціональне;

7. C++. Структура програми.

Структуры в С++ используются для логического и физического объединения данных произвольных типов, так же как массивы служат для группирования данных одного типа.

 Структура в С++ задаётся следующим образом:

1: 2: 3:

struct <имя_структуры> {   члены (элементы) структуры };

8. Система програмування.

Система програмування - 1) те ж що й інструментальна система; 2) система автоматичного програмування, що складається з мови програмування, компілятора або інтерпретатора програм, які написані на цій мові, відповідної документації, а також допоміжних засобів для підготовки програм до виконання; Інструментальна система (development environment) — комплекс програмних або програмних і технічних засобів, який використовується фахівцями з програмування як інструмент для розробки програмного забезпечення (програм, програмних комплексів та систем тощо).

Мова програмування — формальна мова представлення програм для системи програмування.

9. C++. Оператор присвоювання.

В будь-якій мові програмування можна виділити чотири типи елементів, що використовуються при побудові описів програм: • символи, • слова, • вирази, • команди (оператори). Команда - це вказівка про виконання деякої дії. При написанні програм команди називають операторами, а величини, що використані в команді - операндами.

Оператори присвоювання (і не тільки вони) в програмі записуються один за одним і відокремлюються роздільником ";", наприклад, z:=1; t:=2 (звичайно, за умови, що z і t означено як імена змінних типу integer). Оператори, записані один за одним, утворюють послідовність операторів. Кожен з них задає зміну стану хоча б однієї зі змінних.

10. Утиліти.

Утилі́та— сервісна програма, що допомагає управляти файлами, одержувати інформацію про комп'ютер, діагностувати й усувати проблеми, забезпечувати ефективну роботу системи.Утиліти — сервісні програми, що розширують можливості ОС.

Утилі́та (в програмуванні) — невеличка прикладна програма.

11. C++. Оператор введення даних.

До сих пор мы использовали в программе данные, которые генерировались сходу. Но в большинстве программ (и конечно же в компьютерных играх) используются дополнительные данные (текст) и ресурсы (картинки). Эти дополнительные данные неудобно хранить в исходном коде программы - они хранятся в отдельных файлах. Именно для получения доступа к этим данным и используются возможности ввода/вывода языка C++.

Вывод данных может осуществляться в консоль, на принтер и, что нас больше всего интересует - в файлы. Соответственно нам больше интересен и ввод данных в программу из файлов.

В C++ есть два способа получить доступ к файлам: потоки (streams) и доступ к файлам унаследованный от C. Мы будем пользоваться только потоками. На мой взгляд они проще того способа, который использовался в C.

Прежде чем мы приступим к обсуждению ввода/вывода на языке C++ стоит разобрать две небольшие, но исключительно полезные функции.

12. Поняття операційного середовища.

    Операционная система выполняет функции управления вычислительными процессами в вычислительной системе, распределяет ресурсы вычислительной системы между различными вычислительными процессами и  образует программную среду, в которой выполняются прикладные программы пользователя. Такая среда называется операционной.

    Любая программа имеет дело с некоторыми исходными данными, которые она обрабатывает и порождает некоторые выходные данные, т.е. результаты вычислений. В абсолютном большинстве случаев исходные данные попадают в оперативную память внешних (периферийных) устройств.

Результаты вычислений также выводятся на внешние устройства. Программирование операций ввода/вывода является наиболее сложной задачей. Именно поэтому развитие операционной системы пошло по пути выделения наиболее часто встречающихся операций и создании для них соответствующих модулей, которые можно в дальнейшем использовать во вновь создаваемых программах. //В конечном итоге возникла ситуация, когда при создании двоичных машинных программ …//

    Программисты могут вообще не знать многих деталей управления ресурсами вычислительной системы, а должны обращаться к некоторой программной подсистеме с соответствующими выводами и получить необходимые функции сервиса. Эта программная подсистема и есть операционная система, а набор её функций сервиса и привело обращение к ней и образует базовое понятие, которое называется операционной средой, т.е. термин операционная среда означает необходимые интерфейсные программы пользователя для обращения к операционной системе с целью получить определённый сервис. Параллельное существование терминов “операционная система” и “операционная среда” вызвано тем, что операционная система может поддержать несколько операционных сред. Например, операционная система OS/2 Warp может выполнять следующие программы: