- •Предмет і структура курсу Українська мова за професйним спрямуванням.
- •Мова як засіб професійного спілкування.
- •Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм. Форми сучасної української літературної мови.
- •Понятя усного та писменого мовлення. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •Промова адвоката, прокурора, судді під час судового засідання. Судові промови відомих адвокатів.
- •Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •Функціональна диференціація сучасної українськой мови.
- •Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української мови. Оосбливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
- •Сучасна українська ділова мова: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •Поняття про документ, його властивості та вимоги до його оформлення. Мовностильові особливості тексту документу.
- •Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •Культура мови і мовлення. Основні ознаки культури мовлення юриста.
- •Мовленнєвий етикет — невід'ємний етикет професійної культури юриста.
- •Правила культури спілкування (за і. Томаном).
- •Поняття спілкування. Особливості професійного спілкування.
- •Сутність і зміст етики спілкування правознавців.
- •Етичні норми та нормативи. Професійна юридична етика.
- •Правові те етичні обмеження під час діяльності правочинців.
- •Форми та функції спілкування юристів у ділових стосунках.
- •Бар'єри у спілкуванні, його рівні.
- •Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
- •Допит як різновид переговорів.
- •Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні.
- •Психологічні особливості професійного спілкування.
- •Основи комунікативної лінгвістики.
- •27. Нейролінгвістичне програмування, або скорочено
- •28. Психолінгвістика
- •30. Зако́н «Про мо́ви в Украї́нській рср»
- •31. Ку про мови в Україні
- •Україна
- •32. Держ.Мова та її ф-ції
- •34. Синтаксичні стректури в проф.. Мовленні
- •35. Порядок слів у реченні
- •36. Місце в реченні вставних слів та словосполучень у діловому мовленні
- •39. Документ як основний вид офіційно-ділового стилю
- •40. Правила складання та оформлення документів
- •41. Класифікації документів
- •43. Оформлення сторінки
- •46.Види службових листів
- •49. Телегра́ма
- •50. Оголошення
- •51. Витяг з протоколу
- •52. Управлінська документація
- •54 .Статут
- •Класифікація
- •Положення про підприємство чи установу ] Реквізити
- •56. Види договорів
-
Предмет і структура курсу Українська мова за професйним спрямуванням.
Мета курсу – сформувати національно – мовну особистість, ознайомити
студентів з нормами сучасної української мови в професійному
спілкуванні, з основними вимогами до складання та оформлення
професійних документів; навчити їх професійної мови, збагатити словник
термінологічною, фаховою лексикою, підвищити загально мовний рівень
майбутніх фахівців, формувати практичні навички ділового усного і
писемного спілкування в колективі, розвивати комунікативні здібності.
Предметом вивчення практичного курсу “Українська мова за
професійним спрямуванням” є мова фахової галузі. Тому звертається
багато уваги при вивченні усіх тем засвоєнню стереотипів комунікацій
певного фаху. Робота над культурою мови студентів проводиться з
урахуванням двох аспектів : підвищення загально мовної культури
майбутніх спеціалістів і їх фахової мовної культури.
-
Мова як засіб професійного спілкування.
Знати мову професії — означає вільно володіти лексикою свого фаху, доцільно нею користуватися.
Мовні знання розцінюють як компоненти професійної підготовки. В одних професіях, особливо у сфері техніки, мова є головним засобом найменування приладів та предметів, в інших, переважно в гуманітарних наукових закладах, — засобом наукової, освітньої чи виховної роботи.
Оскільки мова є засобом вираження думки, пізнання та діяльності, то правильного професійного спілкування людина навчається все своє життя.
Знання професійної лексики (особливо у сфері техніки) підвищує ефективність праці, допомагає досягти кращих результатів на виробництві, орієнтуватись у складній професійній ситуації та спілкуватися з представниками своєї професії.
-
Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм. Форми сучасної української літературної мови.
Мовна норма — сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі спілкування. Головна ознака мовної норми — унормованість, обов'язкова правильність, точність, логічність, чистота і ясність, доступність і доцільність.
Типи:
-
орфоепічні норми (вимова); Наприклад: (молод'ба)
-
акцентуаційні норми (визначають правильний словесний наголос); Наприклад: вихо!дити- ви!ходити
-
лексичні норми (розрізнення значень і семантичних відтінків, закономірності лексичної сполучуваності);
-
словотвірні норми (регулюють вибір морфем, їх розташування і сполучення у складі слова);
-
морфологічні норми (регулюють вибір варіантів морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими словами);
-
синтаксичні норми (регулюють вибір варіантів побудови словосполучень і речень);
-
стилістичні норми (доцільність використання мовно-виражальних засобів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування);
-
орфографічні норми (написання слів);
-
пунктуаційні норми (вживання розділових знаків).
Форми сучасної української літературної мови.
-
Усна ( внутріішній молоноло, монолог, діалог, полілог тощо)
-
Писемна.