2. Загальна характеристика адреноміметичних засобів.

а-,β – адреноміметичні засоби.

Залежно від хімічної будови, адреноміметичні речовини можна поділити на дві групи. Перша - речовини, які мають гідроксильну групу в положенні 3 і 4 бензольного кільця. Вони називаю­ться катехоламінами. До них на­лежать норадреналін, адреналін, ізадрин. Друга група - некатехоламінові речовини (мезатон).

Адреналін є гормоном мозкового шару надниркових залоз, який вико­ристовується у вигляді препарату Адреналіну гідрохлориду (Adrenalini hydrochloridum) Випускається в ампулах по 1 мл 0,1 % розчину, у фла­конах по 30 мл 0,1 % розчину. Він є адреноміметиком, який стимулює а- і β-адренорецептори. Вплив на відповідні рецептори залежить від дози препарату. У невеликій дозі він збуджує тільки β -адрено­рецептори, у середній і великих дозах - і а-, і β -адренорецептори.

При стимуляції β -адренорецепторів серця зростають сила, часто­та серцевих скорочень, автоматизм, швидкість проведення імпульсів. Одночасно підвищуються метаболічні процеси в міокарді та його потреба в кисні. Іноді ця властивість адреналіну застосовується при раптовій зупинці серця, наприклад, під час хірургічного наркозу, при електротравмі та ін. У таких випадках препарат вводять внутрішньосерцево по 0,2-0,5 мл 0,1 % розчину, попередньо пересвідчившись, що голка знаходиться у порожнині серця. Введення адреналіну у міокард може спричинити небезпечні шлуночкові фібриляції.

При струминному внутрішньовенному введенні адреналіну спосте­рігається різке зростання артеріального тиску. Це відбувається за рахунок стимуляції а-адренорецепторів судин і підсилення серцевої

діяльності. Через 5 хви­лин артеріальний тиск знижується, оскільки препарат швидко руйну­ється КОМТ і МАО. Для пролонгу­вання гіпертензивної дії його необхідно вводити внутрішньовенно крапе­льно, розчинивши 1-2мл в 500-1000 мл 5% роз­чину глюкози або 0,9 % розчину натрію хлориду. Ця процедура застосо­вується при шокових і колаптоїдних станах. Разом з тим, введення адреналіну гідрохлориду при геморагічному та кардіогенному шоках може підсилити ішемію внутрішніх органів, зокрема, нирок.

Адреналін ефективно знімає спазм бронхів будь-якого походження шляхом стимуляції β-адренорецепторів бронхіальних м'язів. Для цьо­го препарат достатньо вводити підшкірно - 0,2-0,5 мл 0,1 % розчину, оскільки, як зазначалось вище, він стимулює β-адренорецептори вже в невеликих дозах. У наш час адреналін втратив своє значення як засіб для зняття нападу бронхіальної астми. Це пов'язано з тим, що він про­являє значну побічну дію на серцево-судинну систему, та з появою бронхолітиків вибіркової дії. Разом з тим, він є засобом вибору при анафілак­тичному шоку. Висока лікувальна активність адреналіну гідрохлориду при цьому невідкладному стані зумовлена одночасним впливом на декілька ланок його патогенезу. Препарат усуває бронхоспазм, сти­мулює діяльність серця і підвищує артеріальний тиск. Крім того, він має здатність гальмувати вивільнення біологічно активних речовин з тучних клітин шляхом стабілізації оболонки останніх. При анафілак­тичному шоку адреналін вводять внутрішньом'язево по 0,5-1 мл 0,1 % розчину, при необхідності ін'єкцію повторюють через 15-20 хв.

Здатність адреналіну гідрохлориду збільшувати рівень глюкози в крові шляхом стимуляції глікогенолізу в печінці використовується при гіпоглікемічній комі. При закапуванні в око 1-2 % розчину адреналіну гідрохлориду виникає розширення зіниці і знижується внутрішньоочний тиск. Останній ефект пов'язаний із зменшенням під впливом препарату продукції внутрішньоочної рідини і застосовується при лікуванні відкритокутової глаукоми.

Ефедрину гідрохлорид (Ephedrini hydrochloridum) є алкалоїдом, який має непряму а-, β-адреноміметичну (симпатоміметичну) активність. Він стимулює вихід норадреналіну з пресинаптичних закінчень у синаптичну щілину та гальмує зворотне захвачування медіатора.

Ефедрин стійкий у кислому середовищі, не інактивується МАО і КОМТ, добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту.

Форми випуску препарату: порошок, таблетки по 0,025 г, ампу­ли по 1 мл 5% розчину. Входить до складу комбінованих форм: таблетки "Теофедрин", "Антастман".

Препарати ефедрину гідрохлориду призначають всередину, підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньовенно та інгаляційно. Не­залежно від шляху введення, тривалість його дії становить 3-4 год.

Ефедрину гідрохлорид вводять внутрішньовенно (струменем або крапельно - у 250-500 мл 5 % розчину глюкози) при колаптоїдних станах. Він використовується підшкірно та внутрішньом'язово для профілактики зниження артеріального тиску перед спинномозко­вою анестезією, при інфекційних захворюваннях. Судиннотонізуюча дія препарату застосовується при лікуванні ринітів (2 %, 3 % роз­чини для закапування в ніс).

Ефедрину гідрохлорид показаний для профілактики і зняття бронхоспазму. Найшвидше ефект у такому випадку досягається інга­ляцією 0,5 %-1 % розчинів препарату. Але можливе підшкірне і внутрішньом'язове введення, для профілактики -у таблетках. У наш час як бронхолітик препарат використовується рідко, оскільки з'явились засоби більш вибіркової дії.

Ефедрин стимулює центральну нервову систему. Вже в тера­певтичних дозах він може викликати неспокій, збудження, тремор, незначну ейфорію, безсоння, у великих дозах - судоми. Іноді цей збуджувальний вплив препарату використовується при нарколепсії, нічному нетриманні сечі. Для профілактики безсоння його кра­ще не призначати у другій половині дня. Препарат може викликати лікарську залежність, тому будь-яку його форму видають з аптеки лише за рецептом, що має печатку "для рецептів".

Для ефедрину гідрохлориду та деяких інших адреноміметичних речовин при частому повторному застосуванні характерний розвиток тахіфілаксії. При цьому ефект препарату різко зменшу­ється або зовсім зникає, причому, відновити дію лікарського засо­бу шляхом підвищення його дози не вдається. Якщо зробити пе­рерву у призначенні препарату, тахіфілаксія зникає.

а- адреноміметичні засоби.

Норадреналіну гідротартрат (Noradrenalini hydrotartras) є адреноміметиком прямої дії, який переважно стимулює а-адренорецептори. Активуючий вплив на β-адренорецептори в нього вираже­ний значно менше, ніж в адреналіну гідрохлориду. Препарат випу­скається в ампулах по 1 мл 0,2 % розчину. Вводиться виключно внутрішньовенно крапельно. При струминному введенні тривалість його дії не перевищує декількох хвилин. Впливаючи на а-адренорецептори судин, викликає значне зростання артеріального тиску, рівень якого регулюється швидкістю крапельної інфузії препарату. 1 -2 мл 0,2 % розчину норадреналіну перед введенням розчиняють в 1 л 5 % розчину глюкози. Для стабілізації у цей розчин додають 500-1000 мг кислоти аскорбінової. Застосовують норадреналіну гідротартрат у випадках гострого зниження артеріального тиску при шокових, колаптоїдних станах, при хірургічних втручаннях, трав­мах. Як зазначалося вище, при кардіогенному і геморагічному шоках з вираженою гіпотензією норадреналін може погіршити кро­вопостачання внутрішніх органів. Препарат абсолютно протипо­казаний для підшкірного і внутрішньом'язового введення. Якщо розчин норадреналіну потрапляє у тканини навколо судин, розвива­ється локальний судинний спазм, некроз, відшарування клітковини і гангрена. У разі випадкового потрапляння препарату під шкіру, необхідно в це місце негайно ввести розчин а-адреноблокатора фентоламіну для попередження спазму судин.

Мезатон (Mesatonum) є синтетичним а-адреноміметичним за­собом прямої дії. Форми випуску: порошок і ампули по 1 мл 1 % розчину. Для підвищення артеріального тиску мезатон можна вво­дити внутрішньовенно струменем або крапельно, внутрішньом'язово і під шкіру. Тривалість гіпертензивного ефекту коливається, залежно від шляху введення, від 20 до 40-60 хв. У зв'язку з цим мезатон можна використовувати не лише у випадках гострих гіпо­тензивних станів, але й для профілактики зниження артеріального тиску при інфекційних захворюваннях, отруєннях тощо. Препарат може призвести до погіршання мікроциркуляції при кардіогенному і геморагічному шоках. На відміну від катехоламінів, мезатон може бути використаний при зниженні артеріального тиску під час нар­козу фторотаном та циклопропаном. Адреналін і норадреналін у такій ситуації викликають небезпечні серцеві аритмії, тому що вка­зані наркозні засоби підвищують чутливість міокарда до катехол­амінів. Іноді мезатон використовують у 0,25-2 % розчинах для за­капування в ніс при ринітах.

Нафтизин (Naphthyzinum) є а-адреноміметиком прямої дії. Ви­пускається у флаконах по 10 мл 0,05 % і 0,1 % розчинів. При нане­сенні на слизові оболонки викликає тривале звуження судин, що супроводжується зменшенням набряку і протизапальним ефектом. Використовується при ринітах для закапування в ніс по 1-2 краплі 2-3 рази на день. Якщо його застосовувати частіше, швидко роз­вивається тахіфілаксія і судинозвужувальна дія зникає. У зв'язку з цим, нафтизин не рекомендують використовувати при хронічному нежиті. Для пролонгування дії місцевих анестетиків можна додати 2-4 краплі 0,1% розчину препарату до 1 мл розчину місцевоанестезуючого засобу.

Ксилометазолін (Xylometazoline)

Син. Галазолін, Отрівін. Ф.в.: 0,1% розчин(для дорослих); 0,05% р-н (для дітей) – у флаконах по 10мл. Вживається: дорослим по 1-3 краплі 0,1% р-ну 1-3 р/день, дітям – по 1 краплі 0,05% р-ну 1 р/день. Покази до застосування: риніти, ларингіти, синусіти, гайморит, алергічні захворювання порожнини носа та горла.

Візин (Visine).

Ф.в. очні краплі 0,05% у флаконах по 15мл. Виявляє судиннозвужуючу дію (проти набряку) та антиексудативну дію при закапуванні в кон’юнктивальний мішок ока без розвитку мідріазу. Застосування: 1-2 краплі в пошкоджене око 2-3 р/добу при набряку слизової оболонки, для симптоматичного лікування набряку та гіперемії кон’юнктиви у хворих з подразненням ока (відчуття печії, зуд, сльозотеча, хворобливість) зумовлених дією хімічних та фізичних факторів (диму, пилу, хлорованої води, світла, косметичних засобів, контактних лінз); при алергічних кон’юнктивітах. Препарат доцільно використовувати лише при легкому ступені подразнення очей. Слід уникати тривалого застосування візину та його передозування, особливо у дітей. Не рекомендується безперервний прийом препарату більше 4 днів.

Оксиметазолін (Oxymetazolinum) – син. Назол.

Ф.в.: аерозоль назальний, краплі в ніс, розчин офтальмологічний.

Препарат звужує артеріоли слизової оболонки порожнини носа, внаслідок чого зменшується набряк, гіперемія та ексудація. Полегшується дихання через ніс.

Застосування: гострий риніт, синусит, середній отіт, для полегшення риноскопії або хірургічних маніпуляцій в порожнині носа. Тривалість дії – 6 годин.

При закапуванні в око проявляє судиннозвужуючу дію на поверхневі судини кон’юнктиви, застосовується для симптоматичного лікування кон’юнктивальної гіперемії та для відсторонення набряклості при алергічних та неінфекційних кон’юнктивітах.

Санорин (Sanorinum) – емульсія білого кольору, що містить 0,1% нафтизину. Володіє більш тривалим судиннозвужуючим ефектом, ніж водний розчин, тривалість дії близько 2 годин.

β – адреноміметичні засоби.

Ізадрин (Isadrinum) - синтетичний катехоламін, який є сильним стимулятором β1- і β2-адренорецепторів. Форми випуску: порошок, таблетки по 0,005 г, флакони по 25 і 100 мл 0,5% і 1% розчинів.

Під впливом ізадрину, за рахунок стимулюючої дії на β2-адренорецептори, підсилюється і частішає серцева діяльність, прискорю­ється проведення імпульсів по провідній системі серця. Тому ізадрин використовують при атріовентрикулярних блокадах-1/2-1 таб­летку тримають під язиком до повного розсмоктування 3-4 рази на день. За рахунок стимулюючого впливу на β2-адренорецептори проявляє сильну бронхолітичну дію

Препарат може спровокувати виникнення нудоти, тремору рук, сухості в роті, у хворих на ішемічну хворобу серця - напад стено­кардії.

Сальбутамол (Salbutamolum) є селективним β2-адреноміметиком прямої дії. Випускається в аерозольних балонах по 10 мл і в таблетках по 0,002 г і 0,004 г.

Стимуляція β2-адренорецепторів бронхів призводить до усунення бронхоспазму. На адренорецептори серця препарат не впливає, тому не змінює його діяльність. Широко використовується для ін­галяцій при нападах бронхіальної астми і бронхоспазмах іншої етіо­логії, особливо у тих випадках, коли хворі мають супровідні захво­рювання (ішемічну хворобу серця, гіпертонічну хворобу, тиреоток­сикоз). Тривалість дії препарату - 4 і більше годин.

За рахунок стимуляції β2-адренорецепторів матки сальбутамол знижує її тонус і скоротливу діяльність. Ця властивість препарату (токолітична дія) застосовується при передчасних пологах, при бурхливій пологовій діяльності.

Фенотерол (Fenoterol) – син. Беротек, Партусістен.

Ф.в. аерозоль в балонах по 15мл; 0,1% розчин для інгаляцій у флаконах по 20мл. Застосування: - для купіровання нападів по 0,5мл (10 крап.) на інгаляцію; у важких випадках до 1,5мл (30 крап.).

Є β_2- адреноміметиком вибіркової дії. Застосовується для лікування та профілактики бронхіальної астми, хронічного обструктивного бронхіту та інших захворювань, що супроводжуються бронхоспазмом.

Побічні явища: тремор пальців, неспокій, серцебиття, іноді відчуття втоми, головокружіння, головний біль, пітливість. В таких випадках дозу препарату зменшують.

Входить до складу комбінованих препаратів:

„Беродуал” (фенотерол + атровент);

„Дітек” ( фенотерол + кромолін-натрій).

Кленбутерол ( Clenbuterol) – син. Спіропент.

Ф.в. – табл. По 0,02 мг (0,00002г);

- сироп, що містить по 0,01мг або 0,005мг препарату в 5мл (для дітей);

- розчин, що містить по 0,06мг препарату в 1мл (20 крап.).

β_2- адреноміметик вибіркової дії. Застосовується як бронхорозширюючий засіб при бронхіальній астмі, астматичному бронхіті, емфіземі легень, різних бронхоспастичних станах.