2.4 Кредитно-інвестиційна діяльність та управління валютною позицією

До кредитних операцій належать активні операції банку, що пов’язані з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов’язань про надання коштів у тимчасове користування, а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми.

Кредитна політика банку спрямована на мінімізацію ризиків, що виникають в процесі кредитно-інвестиційної діяльності і включає в себе наступні заходи:

• детальний аналіз фінансового стану позичальника;

• надання кредитів під високоліквідне забезпечення, вартість якого достатня для покриття основної суми боргу та відсотків за користування кредитом, а також витрат, пов’язаних з реалізацією заставного майна в період його зберігання та реалізації;

• проведення детального моніторингу кредиту в період обслуговування боргу – контролю за фінансовим станом позичальника, контролю стану збереження заставленого майна, контролю цільового використання кредитних коштів, контролю своєчасного погашення відсотків та основної частини боргу та інші;

• забезпечення доходності кредитних операцій, встановлення відсоткових ставок, що враховують кредитний ризик та планову маржу, вартість ресурсів банку в розрізі валют, витрати на формування страхових резервів та витрати на виконання норми обов’язкового резервування;

• обмеження розмірів кредитів наданих одному позичальнику, або групі споріднених осіб;

• диверсифікація кредитного портфелю за різними секторами економіки;

• встановлення лімітів для філій банку, що обмежують розмір кредитного портфелю та дають право філії надання кредитів одному позичальнику, або групі споріднених осіб;

• виконання економічних нормативів, встановлених національним банком України, що обмежують ризики кредитно-інвестиційної діяльності банку;

• проведення активної претензійно-позовної роботи по стягненню проблемних боргів.

Однією з найважливіших складових системи управління активами і пасивами банку є управління валютною позицією. Діяльність банку на валютних ринках пов’язана з валютними ризиками, які виникають у зв’язку з тим, що зміни валютних курсів впливають на вартість фінансових інструментів.

Балансова валютна позиція – це співвідношення між сумами балансових активів та зобов’язань банку в одній валюті. Вона виникає в результаті проведення операцій, які безпосередньо впливають на баланс банку. Особливістю такої позиції є те, що її переоцінка у зв’язку зі зміною курсу відноситься безпосередньо на фінансовий результат банку до моменту реального перенесення позиції на баланс.

Позабалансова валютна позиція – це співвідношення між сумами позабалансових вимог та позабалансових зобов’язань банку в одній валюті. Особливістю такої позиції є те, що її переоцінка у зв’язку зі зміною спот-курсу не відноситься безпосередньо на фінансовий результат банку до моменту реального перенесення позиції на баланс (Поточні конверсійні операції здійснюються на умовах спот, тобто з датою валютування на 2-й робочий день після дня укладання угоди. Спот-курс (курс спот) – ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни. Спот (англ. spot – готівкова) є угодою купівлі-продажу валюти за курсом, зафіксованим в угоді, відповідно до якої обмін валют між банками-контрагентами проводиться, як правило, протягом 2-х робочих днів, не враховуючи дня укладення угоди. Той, хто прострочив платіж, платить прогресивно зростаючий штраф-відсоток).

Закрита валютна позиція – це ситуація, коли сума активів у певній валюті повністю відповідає сумі пасивів у тій самій валюті.

Відкрита валютна позиція – виникає в ситуації, коли сума активів у певній валюті повністю відповідаю сумі пасивів у тій самій валюті.

Довга відкрита валютна позиція – виникає в ситуації, коли сума активів у певній валюті перевищує суму зобов’язань у тій самій валюті.

Коротка відкрита валютна позиція – виникає в ситуації, коли сума зобов’язань у певній валюті перевищує суму активів у тій самій валюті.

При управлінні валютним ризиком банк здійснює контроль відкритої валютної позиції у розрізі валют та дотримання економічних нормативів, встановлених Національним банком України. Валютна позиція банку визначається щоденно, окремо щодо кожної іноземної валюти. Норматив ризику загальної відкритої валютної позиції банку обмежує ризик, пов’язаний з проведенням операцій на валютному ринку, що може призвести до значних витрат банку.

При виконанні валютних операцій банк виконує функцію агента валютного контролю на підставі декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і контролю в Україні», контролює терміни розрахунків клієнтів банку за експортними та імпортними операціями, забезпечує виконання чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України.

У межах встановлених Національним банком України значень нормативу ризику загальної відкритої валютної позиції банк може здійснювати такі валютні операції:

- купівлю іноземної валюти для виконання зобов’язань перед нерезидентами за власними зовнішньоекономічними договорами, а також для виконання власних забов’язань за виданими гарантіями, поручительствами, векселями;

- купівлю за власні кошти за дорученням клієнтів іноземної валюти для виконання їх зобов’язань перед нерезидентами за зовнішньоекономічними договорами та зареєстрованими Національним банком України кредитами, що о держані резидентами від уповноважених банків та уповноважених фінансових установ, а також від нерезидентів;

- купівлю іноземної валюти для виконання зобов’язань перед клієнтами за неторговельними операціями. Операції за продажу готівкою іноземної валюти в касі банку та в пунктах обміну іноземної валюти, що не пов’язані з виконанням вищезазначених зобов’язань , можуть здійснюватися лише в межах суми іноземної валюти, купленої касою банку та пунктом обміну іноземної валюти;

- купівлю-продаж за іноземну валюту основних засобів і товарно-матеріальних цінностей;

- залучення коштів в іноземній валюті до статутного капіталу банку та розрахунки з резидентами і нерезидентами за іншими видами капітальних операцій (за операціями з цінними паперами, депозитами, вкладами тощо);

- з погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті;

- з організації безготівкових розрахунків уповноважених банків з міжнародними платіжними системами за платіжними картками.