24

Зміст

Вступ……………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Обсяг виконаної роботи та основні

теоретико-методологічні засади………………….........................4

1.1. Методи управління на підприємстві………………………….5

1.2. Поняття менеджменту…………………………………………9

РОЗДІЛ2.Інформація про

ТзОВ «КК «КОМЕНЕРГО-ТЕРНОПІЛЬ»»………………………12

2.1. Мета і предмет діяльності…………………………………..13

2.2. Майно підприємства…………………………………………14

2.3. Права підприємства…………………………………………….15

2.4.Обов'язки підприємства………………………………………. 17

2.5.Управління Підприємством і самоврядування…………….18

трудового колективу

2.6.Господарська та соціальна діяльність підприємства………..19

2.7. Ліквідація і реорганізація підприємства…………………...20

Список використаних джерел…………………………………….22

Вступ

Навчальна практика студентів є важливою складовою частиною навчального процесу. Мета її полягає у закріплені теоретичних знань , які студент одержав під час навчання.

Вона сприяє формуванню фахівця , який повинен досконало володіти обраною спеціальністю; формуванню потреби та здатності поповнювати знання, творчо мислити, правильно тлумачити і застосовувати правові норми; грамотно обґрунтовувати та відстоювати власну позицію.

Студент за період практики має оволодіти сучасними методами та формами праці менеджера, освоїти основні моменти роботи в організації і управління нею, що є важливою складовою навичок майбутнього спеціаліста.

Навчальна практика допомагає закріпленню та поглиблено теоретичних знань з вивчених предметів, а саме менеджменту, маркетингу, основ підприємництва, господарського законодавства. Практика є невід’ємною частиною засвоєння навчального матеріалу і формування майбутнього фахівця.

1. Обсяг виконаної роботи

Я, ____________, студент економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка в період з 21 червня 2010р. по 4 липня 2010р. проходив практику в підприємстві «____________________», що знаходиться за адресою м. Тернопіль вул. Д. Нечая, 31. Керівником практики на даному підприємстві є директор підприємства ___________________.

В перший день проходження практики я знайомився з структурою та основною діяльністю підприємства. Основними видами діяльності підприємства є:

- обслуговування житлового фонду м. Тернопіль

- вивезення та утилізація твердих побутових відходів

- капітальне будівництво

- ремонт внутрішньо квартальних доріг

- інші види діяльності, не заборонені законодавством України.

В наступні дні проходження практики я знайомився з основними правами та обов’язками менеджера на підприємстві, спостерігав за роботою інших управлінців.

Я знайомився з організаційною формою підприємства, спостерігав за виконанням поставлених завдань поставлених керівництвом в особі директора підприємства «КК «КОМЕНЕРГО-ТЕРНОПІЛЬ»».

Розділ 2

2.1.Методи управління

Методи управління – це способи впливу керуючих систем на керовані об'єкти з метою реалізації завдань управлінської діяльності. Вони визначають (з урахуванням змін у розвитку систем) конкретні способи, прийоми досягнення мети управління і визначають вибір способів управлінської діяльності. Оскільки управління як цілеспрямований вид діяльності спирається на систему об'єктивних законів розвитку керуючих і керованих об'єктів, то методи управління є складовою частиною механізму їхнього свідомого використання.

Саме за допомогою методів управління керівники підприємств мають змогу впливати на трудові колективи, координувати їхню діяльність, спрямовувати на виконання робіт, стимулювати працівників, підвищувати рівень їхнього матеріального та морального задоволення від роботи. Від методів управління залежить ефективність функціонування структури підрозділів і підприємства в цілому як складної соціально-економічної системи.

А тому дослідження системи методів, що використовуються сучасними підприємствами та пошук шляхів удосконалення їх використання є надзвичайно важливою проблемою сучасного управління виробництвом.

Методи являють собою важливий елемент процесу менеджменту. Наявність прогресивних методів та їх вміле використання є передумовою ефективності менеджменту і господарських процесів.

Методи менеджменту покликані забезпечити високу ефективність діяльності колективів, їх злагоджену роботу, сприяти максимальній мобілізації творчої активності кожного працівника, забезпечити своєчасну і дійову ліквідацію відхилень від накресленої програми. Цим вони відрізняються від усіх інших технічних чи технологічних методів, які використовуються у ході вирішення комплексних виробничо-господарських завдань.

Методи менеджменту є засобом практичної реалізації вимог об’єктивних економічних законів розвитку суспільства і відповідних їм закономірностей і принципів менеджменту. Вони багатогранні, неперервно розвиваються і удосконалюються на основі критичного аналізу практики і експериментів.

Методів менеджменту є дуже багато, але всіх їх можна класифікувати на такі три групи:

• економічні;

• організаційно-розпорядчі;

• соціально-психологічні.

КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ МЕНЕДЖМЕНТУ

За напрямком впливу:

1. Прямого впливу

2. Непрямого впливу

За способом врахування інтересів працівників:

1. Матеріаль-ного впливу

2. Владного впливу

3. Морального впливу

За формою впливу:

1. Кількісні

2. Якісні

За характером впливу:

1. Економічні

2. Технологічні

3. Соціально-психологічні

4. Адміністративні

Рис.1.1. Класифікація методів менеджменту за різними ознаками

Методи менеджменту взаємопов’язані, отже цей поділ цілком умовний. Наприклад техніко-економічний план (економічний метод) починає впливати на працівників організації після того, як він затверджений наказом директора (розпорядчі методи). При цьому можливі зміни у складі працівників (соціально – психологічні методи), викликані необхідністю виконання цього плану. Тому на практиці застосування конкретного методу має комплексний характер[10, с.28-29].

Особлива роль методів менеджменту полягає у тому, щоб створити умови для чіткої організації процесу управління, використання сучасної техніки і прогресивної технології організації праці та виробництва, забезпечити їх максимальну ефективність при досягненні поставленої мети. Таким чином, зміст поняття "методи менеджменту" витікає із суті і змісту управління і відноситься до числа основних категорій менеджменту.

Формування цілеспрямованого впливу на трудові колективи та їх окремих членів безпосередньо пов'язане з мотивацією, тобто використанням факторів, які визначають поведінку людини в колективі у процесі виробництва. Звідси витікає дуже важлива вимога до методів управління: методи менеджменту повинні мати свою мотиваційну характеристику, яка визначає напрям їх дії. Ця характеристика показує мотиви, які визначають поведінку людей і на які зорієнтована відповідна група методів.[7]

Методи управління — це способи впливу на окремих праців­ників і трудові колективи в цілому, які необхідні для досягнення цілей фірми (підприємства, організації).

Управління фірмою (підприємством, організацією) спрямоване на людей, коло їхніх інтересів, передовсім матеріальних. Тому основою класифікації методів управління є внутрішній зміст мотивів, яки­ми керується людина у процесі виробничої чи іншої діяльності. За своїм змістом мотиви діяльності можна поділити на матеріальні, соціальні та мотиви примусового характеру. Відповідно до цього розрізняють економічні, соціально-психологічні та організаційні методи управління діяльністю підприємств.

Значення методів управління визначає їхню спрямованість на досягнення цілей у найбільш стислі строки за умов раціонального використання всіх видів ресурсів.

За змістом методи управління ідентифікуються з основними функціями управління: плануванням, організуванням, мотивуванням, контролюванням та регулюванням. Відповідно до цього є наступні основні групи методів управління: економічні, організаційно-розпорядчі (адміністративні), соціально-психологічні, правові, ідеологічні та технологічні. Між ними існує тісний зв'язок і взаємозумовленість. Кожний метод має елементи заохочення і покарання.

Класифікація методів за спрямованістю дії заснована на характері впливу їх на мотиви діяльності окремих працівників і трудового колективу організації в цілому. Мотиви діяльності ґрунтуються на реальних матеріальних і духовних потребах. Направленість методів характеризується тим, на які конкретно мотиви вони впливають. Виходячи з цього, виділяють чотири групи методів - матеріальної, соціальної, психологічної та владної мотивації.[8]

За організаційними формами дії виділяють методи прямого (безпосереднього) впливу, постановки мети, створення стимулюючих умов.