Відношення дітей та підлітків до свого здоров’я

ВСТУП

Діти – це майбутнє держави. Значні вкладення в них з боку батьків і суспільства мають вирішальне значення щодо економічного зростання і духовного розвитку нації. Україна зараз перебуває у стані глибокої демографічної кризи, котра характеризується старінням населення зменшенням тривалості життя. Показники захворюваності дітей досить великі. Лише 15% дітей народжуються здоровими . 80% першокласників вже мають розлади здоров’я.

Ці тенденції в стані здоров’я підростаючого покоління викликані, насамперед, низьким рівнем матеріального добробуту сімей, фінансово-економічною невизначеністю в суспільстві, відсутність віри у майбутнє, стабільності. Швидкий ріст науково –технічного прогресу, комп’ютеризація, автоматизація життя, гіподинамія молоді, збільшення розумового навантаження і нервової напруги інтенсифікація навчання в школі, збільшення комфортних умов існування і зменшення адаптивних механізмів людини значною мірою сприяють цьому прогресу. Вплив Чорнобильської катастрофи, інших екологічних криз, збільшення забруднення навколишнього середовища (води, повітря, продуктів харчування) теж негативно впливають на стан здоров’я дітей.

Захворюваність дітей та підлітків дуже зросла порівнюючи з попереднім століттям. Рівень хворобливості (дані по дорослим та підліткам) за 10 років зріс в 1,58 р., захворюваності - в 1,23 р. Найбільш поширеними хворобами населення є хвороби органів дихання, системи кровообігу, ендокринної системи, розладу живлення, порушення обміну речовин. Частота хвороб органів дихання має тенденцію зниження, що може бути пов’язано із зниженням обсягів викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення. З 1999 по 2001 рр. поширення хвороб органів дихання зменшилось майже на 5%.

Аналіз загальної захворюваності населення за показником звертання до органів охорони здоров'я свідчить про подальше погіршення ситуації. Поширення хвороб за всіма 17 класами хвороб збільшилася у 1998 порівняно з 1997. Найбільші погіршення спостерігаються за класом хвороб крові та кровотворних органів (на 11,2%), серед них анемії збільшилося на 12,2%. Система крові й кровотворних органів особливо чутливо реагує на існуючі негативні чинники (кризові соціально-економічний та екологічний стани). Серед регіонів хвороби крові та кровотворних органів набувають поширення у Південному (на 16%), Південно-Східному (на 14) та Північно-Східному (на 13,6%) регіонах.

Хвороби сечостатевої системи — на другому місці за темпами поширення (на 8,6%), з них найбільше підвищення спостерігається за ураженнями нирок (на 10,1%) та хворобами статевих органів у жінок (на 8,4%). Хвороби кістково-м`язової системи та сполучних тканин збільшилися на 8,0%. Хвороби нервової системи та органів чуття збільшилися на 7,5%, у тому числі глаукома — на 4,5%. Хвороби системи кровообігу за рік збільшилися на 7,3%, у тому числі стенокардія — на 10,3%, церебро-васкулярні хвороби — на 8,8%. Поширення хвороб системи кровообігу в 1998 р. порівняно з 1997 збільшилося майже в усіх регіонах з — 7,2-8,5%, за винятком Центрального регіону, де приріст був меншим — 5,3%. Найбільше серед регіонів поширення цієї патології було в Північно-Східному та Центральному регіонах, тобто регіонах з найбільш старим населенням (табл. 6.3.). Найнижчий показник поширення хвороб системи кровообігу — в Західному регіоні.

Хвороби органів дихання займають перше місце в структурі поширеності захворювань. У 1998 р., порівняно з 1997, рівень їх дещо знизився, що пов`язано з мінливістю збудників грипу.

Значну тривогу за санітарно-епідеміологічний стан у державі викликає поширення інфекційних та паразитарних хвороб, зокрема в Південно-Східному (на 8,8%) та Північно-Східному (на 8,3%) регіонах.

Наслідки Чорнобильської катастрофи вплинули на рівень загальної захворюваності на гіпертрофію щитовидної залози і клас хвороб ендокринної системи, розлад травлення, порушення обміну речовин. Поширення цих хвороб — найвище в Центральному регіоні, а темпи зростання — в Західному регіоні (збільшення на 10% порівняно з 1997), досить значні темпи (6,5%) — у Південно-Східному регіоні..

Захворюваність на новоутворення невпинно підвищується — на 2,5-3,0%. Відмічено значну диференціацію за регіонами: найвищий рівень у регіонах з більш старим населенням (Північно-Східний) та в регіонах більш забруднених відходами промислового виробництва (Південно-Східний).

Травматизм має тенденцію до зниження, особливо в останні роки, що значною мірою пов`язано зі зниженням інтенсивності виробництва. Найвищий рівень травм та отруєнь спостерігається у найбільш промислово-розвинутому Південно-Східному регіоні. Перевищення становить 18,9% порівняно з Центральним, 21,5 — з Південним та 44,4% — із Західним регіонами.

Розподіл питомої ваги різних факторів ризику для здоров’я в групі молоді від 10 до 22 років:

Надмірна вага	4%
Вживання алкоголю	14,1%
Психологічний дискомфорт	22%
Відсутність фізичної активності	24%
Хронічні захворювання	10%
Вживання наркотиків	5%
Паління	20%
Небезпечний секс	1%

РОЗДІЛ 1