Малюнок 1. Гірські породи Криворізького басейну

Осадові гірські породи

Осадові гірські породи утворюються внаслідок впливу зовнішніх про­цесів на поверхню літосфери. За походженням розрізняють уламкові, хімічні й органічні осадові гірські породи.

Власне назва уламкових гірських порід вказує на те, що вони склада­ються з уламків (осколків) мінералів і гірських порід, утворених в резуль­таті вивітрювання. Цей процес призводить до руйнування твердих порід, що подрібнюються й транспортуються вітром, текучими водами й льодо­виками, а потім накопичуються на дні морів, озер, рік, пониженнях сухо­долу, де згодом можуть твердіти. До уламкових порід належать валуни, галечники, пісок, конгломерати, піщаники, леси, глини.

Хімічні гірські породи утворюються в результаті випадання в осад (відкладення) речовин, розчинених у водах океанів, морів, озер і рік. Найбільш поширеними гірськими породами цього різновиду є кам'яна (кухонна) та калійна солі, гіпси.

Уламкові й хімічні гірські породи часто поєднують у групу осадових гірських порід неорганічного походження.

До органічних осадових порід належать торф, буре й кам'яне вугілля, вапняк, крейда та ін. Вони утворилися із решток відмерлих організмів, у першу чергу рослин. Деякі органічні породи сформовані мушлями за­гиблих морських тварин (наприклад, черепашник) і продуктами життє­діяльності організмів.

Метаморфічні гірські породи

Осадові й магматичні гірські породи не залишаються незмінними в земній корі. З часом вони можуть занурюватися в глибокі зони, де пере­бувають під впливом високих температур і великого тиску. За таких умов відбуваються якісні зміни порід (ущільнення, перекристалізація), в резуль­таті чого утворюються метаморфічні гірські породи, що відрізняються за зовнішнім виглядом і властивостями від осадових і магматичних. Процес формування нових порід називається метаморфізмом (у перекладі з грець­кої — «перетворення») а власне породи — метаморфічними.

У результаті метаморфізму з вапняків формуються різнобарвні сму­гасті мармури, з глин — кристалічні сланці, а з пісків і піщаників — квар­цити. Граніти в процесі метаморфізму набувають смугастості й перетво­рюються на гнейси й граніто-гнейси. Смугастість і сланцюватість — го­ловні ознаки метаморфічних порід.

Корисні копалини та їх видобуток

Гірські породи й мінерали, що використовуються людиною назива­ють корисними копалинами. Залежно від використання розрізняють го­рючі, металеві й неметалеві копалини.

Корисні копалини, що залягають близько поверхні, видобувають відкри­тим способом. Для цього можуть використовуватися кар'єри. Кар'єр — сукупність гірських копалень, обладнаних для видобування корисних ко­палин безпосередньо із земної поверхні. Вугільні кар'єри називають роз­різами, а кар'єри з видобутку будівельного каменю — каменоломнями. Поклади корисної копалини, наприклад шар залізної руди чи його части­на, призначена для відпрацьовування одним кар'єром, називається кар'єр­ним полем. Довжина кар'єрного поля становить від сотень метрів до 2-4 км, ширина може дорівнювати 100-200 м, а в окремих випадках — 350-500 м. Це залежить від глибини копальні.