5.2. Класифікація і токсикологічна
ОЦІНКА БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ДОБАВОК ДО ЇЖІ
Біологічно активні добавки до їжі одержують із визначених видів рослинної, тваринної або мінеральної сировини хімічними чи біологічними способами (рис. 5.1).
1 |
Біологічно активні добавки (БАД) до їжі |
|
||||||||||||
^ |
|
і |
у |
|
1 |
|
|
|
|
|||||
БАД рослинного походження |
|
БАД тваринного походження |
|
БАД продуктів бджільництва |
|
|
БАД біотехноло- гічного походження |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
БАД синтетичні |
|
БАД пробіотики |
|
Рис. 5.1. Класифікація БАД до їжі за походженням
Залежно від особливостей складу БАДи до їжі поділяють на три класи: нутріце-втики, парафармацевтики і еубіотики (пробіотики) (табл. 5.3).
» Таблиця 5.3
ч
КЛАСИФІКАЦІЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ДОБАВОК (БАД) ДО ІЖІ
Класи БАД до їжі |
Функції |
НУТРИЦЕВТИКИ |
• Забезпечення організму ессенціальними харчовими речовинами. • Підвищення неспецифічної резистентності організму до дії несприятли вих факторів зовнішнього середовища. • Зв'язування та виведення з організму шкідливих речовин. • Індивідуалізація харчування людини відповідно до віку, статі, інтенсив ності фізичного навантаження, фізіологічного стану та екологічних умов. • Профілактика хронічних захворювань (ожиріння, атеросклероз, ішемічна хвороба серця, імунодефіцитний стан, злоякісні новоутворення). |
ПАРАФАРМАЦЕВТИКИ |
• Регуляція у фізіологічних межах функціональної активності органів та си стем. • Поліпшення адаптації організму до екстремальних умов. • Профілактика та допоміжна дієтотерапія різних патологічних станів. |
ЕУБІОТИКИ (ПРОБІОТИКИ) |
• Відновлення балансу мікрофлори кишечника. • Антагоністична дія на патогенну та умовно-патогенну кишкову мікро флору. |
Нутрицевтики — це БАД, які передбачені для функціонального харчування та усунення дефіциту ессенціальних речовин в організмі. Вони включають незамінні иутрієнти, у тому числі профілактично-лікувального спрямування як вітаміни і їх попередники ((3-каротин), ш-3 та інші поліненасичені жирні кислоти, частину мак-ро- і мікроелементів (залізо, кальцій, селен, цинк, йод, фтор), незамінні амінокислоти, харчові волокна, деякі вуглеводи та ін.
Виділяють наступні групи БАД-нутрщевтиків: джерело переважно білків і амінокислот, ессенціальних жирних кислот, ліпідів і жиророзчинних вітамінів, вугле-иодів, харчових волокон, водорозчинних вітамінів, макро- і мікроелементів.
Функціональні властивості нутрицевтиків забезпечують: відновлення потреб в ічсенціальних харчових сполуках; регульовані зміни метаболізму речовин; підвищення неспецифічної резистентності організму до дії несприятливих чинників до-икілля; імуномоделюючу дію; зв'язування і виведення ксенобіотиків, лікувальне чпрчування.
178
179
Кінцева мета використання нутрицевтиків —= поліпшення харчового статусу людини, зміцнення здоров'я і профілактика ряду захворювань (рис. 5.2).