Динаміка виробництва літаків і танків в срср

Роки	Літаки, тис.	Танки, тис.
1942	21,7	24,4
1943	34,9	20
1944	40,9	29

 

Цікаво знати

            У роки війни (з 1941 р.)в СРСР було запроваджено карткову систему. Вперше карткова систему в СРСР було запроваджено в 1928 р. З 1 січня 1935 р. було скасовано картки на муку, хліб, крупи. З 1 жовтня – на решту продтоварів, а з 1 січня 1936 р. – на пром товари. За картками видавалися не тільки продукти, але і мило, одяг, взуття. Норми для всіх були різні. Втрата карток ставила людину на межу голодної смерті.

 

Норми видачі за картками, що діяли в 1941-1947 рр. (у грамах)

	Хліб	Цукор	М`ясо, риба	Жири	Крупи, макарони
	В день	На місяць
Робітникам і ІТР на воєнних заводах	880	800	2200	600	1500
Робітники і ІТР на інших заводах	600	600	1800	400	1200
Службовці	500	600	1200	300	800
Непрацездатні (іждивенці)	400	400	500	200	600
Діти до 12 років	400	400	400	300	800

 

            Англiї довелося пережити загрозу ворожого вторгнення, масованi повiтрянi бомбардування, яким пiддавались Лондон, Бiрмiнгем, Ковентрi та iнші мiста, блокаду нiмецькими кораблями морських комунiкацiй, окупацiю ряду колонiй — Бiрми, Сiнгапуру, Малайї, втрату великої частини торгового i військово-морського флоту. Промислове виробництво країни за роки вiйни скоротилося на 5%. Рiзке зниження виробництва спостерiгалось у вугiльнiй промисловостi (на 21%), у легкiй, зокрема бавовнянiй, бiльш нiж удвоє, вовнянiй — на 27%.

            Витрати на вiйну становили 25 млрд. фунтів стерлінгів. Щоб хоч частково покрити цi витрати, Англiя залучила приблизно третину своїх закордонних капiталовкладень, особливо з колонiальних країн — Iндiї, Канади, Австралiї, Пiвденно-Африканського Союзу, а також з Латинської Америки й США. Державний борг збiльшився за роки вiйни втроє. У багатьох районах, що вважалися ранiше сферою впливу Англiї, наприклад, країнах Арабського Союзу i Пiвденно-Схiдної Азiї, закрiпився американський капiтал, який посилено проникав в англiйськi домiнiони i колонiї.

            Тягар вiйни в першу чергу позначився на добробуті населення. Податки в розрахунку на душу населення зросли втроє, вартiсть життя — на 72%.

            Вiйна i окупацiя завдали Францiї значних збиткiв, що оцiнювались у 1,44 трлн. довоєнних франкiв. Людськi жертви становили 1,1 млн. чоловiк. Промислове виробництво скоротилося до 30% щодо рiвня 1938 р., продукцiя сiльського господарства — вдвоє. Францiя залишилась без вiйськового i торгового флотiв. Закордоннi капiталовкладення країни до 1945 р. зменшилися наполовину. До того ж Францiя втратила свої колонiї: Iндокитай, Сирiю, Лiван, якi здобули незалежність.

            Сполученi Штати Америки не брали участi на початковому етапi вiйни, але займали чiтко вираженi антинiмецькi позицiї. Вступ США у вiйну проти Японiї та Нiмеччини змусив американський уряд переорiєнтувати господарство на вiйськовий лад.

            США, ще не вступивши у вiйну, надавали в позику чи в оренду озброєння, боєприпаси, стратегiчну сировину, продовольство та iншi матерiальнi ресурси країнам-союзницям по антигiтлерiвськiй коалiцiї (Ленд-лiз). Вiн забезпечив масовий збут американських товарiв на зовнiшньому ринку, що сприяло пiдтриманню високого рiвня виробництва в США. Американськi витрати на проведення операцiй по ленд-лiзу перевищували 30,3 млрд. дол.

            За роки вiйни в США були введенi в дiю новi промисловi пiдприємства військового призначення вартiстю в 25 млрд. дол.

США стали «арсеналом» антигітлерівської коаліції. У рік (1944 р.) американська промисловість випускала стільки літаків, як німецька за всі роки війни.