Вказівки до виконання завдання 3.

Рівні звукового тиску, створюваного на грні жилого району визначаються за формулою:

L_i=L_P-20lgr_i-8+ПН,

де L_i – октановий рівень звукового тиску в розрахункновій точці, дБ;

L_P – октановий рівень сили шуму одного джерела, дБ;

r_i – найкоротша відстань від центру джерела шуму до розрахункової точки, м;

ПН – показник спрямованості змін (ПН=7дБ).

Приклад. На території підприємства в октановій смузі 63 Гц джерело шуму створює рівень сили шуму 105 дБ. Визначити рівень звукового тиску на грані жилого району, розташованого на відстані 30 м від підприємства.

L_i=105-20lg30-8+7=74 дБ

Для октанової смуги 63 Гц в розглянутій точці відповідно нормам L_i доп.=67 дБ. Отже, необхідно знизити шум на 74-67=7 дБ, що може бути досягнуто збільшенням r_i.

Приймаємо r_i=100 м, тоді рівень звукового тиску:

L_i=105-20lg100-8+7=64, тобто L_{i доп.} = 67дБ.

Питання для самоконтролю

1. Що таке шум?

2. Вплив шуму на організм людини.

3. Вплив шуму на продуктивність праці.

4. Нормування виробничого шуму.

5. Методи зниження шуму.

6. Методика виміру шуму на виробництві.

Порядок проведення заняття та оформлення протоколу

Методика проведення заняття та оформлення протоколу такі ж, як і заняття № 1.

Практичне заняття № 4.

Вибір і розрахунок заземлювальних пристроїв.

Зміст заняття. Поняття про захисне заземлення

Вибiр i розрахунок опору одиничного заземлювача (електрода). Вибiр i розрахунок опору заземлюючих провідників. Розрахунок загального опору заземлюючого пристрою.

Рекомендована література: [3],[11]с.191-197,[12]

Теоретичні передумови до виконання роботи

Заземленням називають навмисне з’єднання частин електроустановок iз заземлюючим пристроем. Заземлення роподiляють на робоче i захисне.

Робочим заземленням називають заземлення якої – небудь точки токопровiдних частин електроустановки, необхiдне для нормальноi її експлуатацii.

Захисним заземленням називають заземлення частин електроустановок, що не знаходяться пiд напругою.

Заземлювачем називають провiдник або сукупнiсть металевих з’єднаних провiдникiв, що знаходяться у контактi iз землею або її еквiвалентом.

Заземлюючим провiдником називають провiдник, що з’єднує заземлюючi частини iз заземлювачем.

Сукупнiсть конструктивно об’єднаних заземлюючих провiдникiв i заземлювача називають заземлюючим пристроєм.

Відповідно вимог ГОСТ 12.1.030-81 захисне заземлення або занулення має забезпечити захист людей від ураження електричним струмом під час дотику людини до металевих частин електричних пристроїв, що можуть опинитись під напругою внаслідок пошкодження ізоляції.

Захисне заземлення слід виконувати примусовим електричним з’єднанням металевих частин електропристроїв з землею або її еквівалентом.

Захисному заземленню або зануленню підлягають металеві частини електричних пристроїв, доступні для дотику людини, що не мають інших видів захисту для гарантування електробезпеки.

Захисне заземлення або занулення електроустановок слід виконувати:

• При номінальній напрузі 380 В і вище змінного струму і 440 В і вище постійного струму – у всіх випадках;

• При номінальній напрузі від 42 В до 380 В перемінного струму і від 110 В до 440 В постійного струму при роботах в умовах підвищеної небезпеки і особливо небезпечних умов за ГОСТ 12.1.013-78.

В якостi заземлюючих пристроїв електроустановок в першу чергу мають бути використанi природнi (натуральнi) заземлювачi (залiзобетоннi фундаменти, iншi металевi i залiзобетоннi конструкцii). Якщо використовувати природнi конструкцii неможливо, то застосовують штучне заземлення електричних пристроїв, причому допустима напруга дотику i опiр заземлюючих пристроiв має бути забезпечений в любу пору року.

При штучному заземленнi в якості провiдників слiд використовувати спецiально призначенi для цього матерiали i провідники, причому матеріал, з якого виготовлено заземлюючий пристрiй має бути стiйким до механiчних, хiмiчних i термiчних дiй на весь термiн експлуатацii.

При наявностi заземлення дотик людини до устаткування, що знаходиться пiд напругою, не призводить до ураження електричним струмом, бо згiдно закону Кірхгофа струм проходить двома шляхами: через заземлюючий пристрiй i тiло людини. При цьому сила струму в електричному ланцюзі буде зворотньо пропорцiйна опору. Опiр людини дорiвнює  100 Ом, а опiр заземлюючого пристрою  4 -10 Ом. Таким чином, опiр заземлюючого пристрою у 100 – 250 разiв менше за опір тiла людини і електричний струм пройде лише через заземлення.

Заземленню пiдлягають:

а) корпуса електричних машин, трансформаторiв, апаратiв, свiтильникiв тощо;

б) приводи електричних апаратiв;

в) каркаси розподiльних щитiв, щитiв управлiння;

г) металевi конструкцii розподiльних простроiв, металевi кабельнi конструкцii, металевi корпуса кабельних муфт, стальнi труби електропроводки;

д) металевi корпуси пересувних електроустановок.

Заземленню не пiдлягають:

а) арматура пiдвiсних i опорних iзоляторiв, кронштейни i арматура освiтлювальних установок при iх монтажi на дерев’яних опорах i недерев’яних конструкцiях пiдстанцiй, якщо вони не потребують захисту вiд атмосферних осадкыв;

б) устаткування, встановлене на заземлених металевих конструкцiях при забезпеченнi достатнього контакту з останнiми;

в) електроприймачi з подвiйною iзоляцiєю;

г) рельсовi шляхи за межами пiдстанцiй, розподiльнi пристроi промислових пiдприємств;

д) металевi частини заземлених каркасiв, що можуть знiматися або вiдкриватися.

Кожен елемент установки, що заземлюється, має бути приєднаний до заземлювача або заземлюючоi магiстралi з використанням вiдповiдного розгалуження.

Приєднання заземлюючих провiдникiв до заземлювача i заземлюючоi конструкцii має бути виконано зварюванням, а до корпусiв апаратiв машин i т.п. – зварюванням або болтовим з’єднанням.

Вiдкрито прокладенi оголенi провiдники i голi мережi заземлення мають бути пофарбованi у чорний колiр.