Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метода по Ценообразованию.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
04.11.2018
Размер:
503.3 Кб
Скачать

Тема 5. Ординалістська концепція цін.

1.Використання апарату кривих байдужості.

2.Використання кривих байдужості для вивчення впливу зміни ціни на об’єм попиту.

3.Ефект заміни, ефект доходу.

Дж. Хіксом було використано аналітичний апарат кривих байдужості. У своїх дослідженнях він припустив, що конфігурація цих кривих залежить від співвідношення поміж граничними корисностями різних товарів і має строго опуклу форму, але конкретній їх побудові Дж. Хікс не приділяв уваги. Він припускав, що криві байдужості заздалегідь задано, що надало йому можливість зосередитися на вивченні їхніх властивостей .

Вибудована Дж. Хіксом карта байдужості зазначає взаємодію реального доходу споживача, що він визначає його бюджетну лінію, обсягу споживання того чи іншого товару в загальній сукупності споживаних товарів та ціни на даний товар. Якщо на осі ОХ буде визначено обсяг придбання даного товару, а на осі ОY – решти споживаних товарів і сумарна їхня кількість формуватиме бюджетну лінію, то її перетинання з кривою байдужості в певній точці зазначатиме, як розподіляється бюджет даного споживача на дві частини: на ту, котра витрачається на придбання даного товару, й на ту частину, яка витрачається на придбання решти товарів. Якщо ціна на цей товар зменшиться, це призведе до збільшення реального доходу, який має у власному розпорядженні споживач, а отже, до переміщення бюджетної лінії праворуч по осі ОХ. Інакше кажучи, зі зменшенням ціни на товар обсяг його

придбання збільшиться й нова бюджетна лінія перетинатиме криву байдужості, котра відповідає більш високому реальному доходові. Якщо ж припустити, що зміна ціни на товар не спричинило зростання доходу, який має у своєму розпорядженні споживач, а лише призвело до зміни співвідношення цін, тоді бюджетна лінія переміститься вниз і ліворуч і стане рівнобіжна до попередньої. Вона перетне криву байдужості, відповідну більш високому доходові, незважаючи на те що він залишився на початковому рівні. Нова точка перетинання зазначатиме, що змінилася структура споживання у зв'язку зі зменшенням ціни товару за сталого рівня реального доходу споживача. Величина, на яку за даних умов зріс попит, дістала назву ефекту заміщення. Ступінь розширення попиту залежить від того, наскільки розглядуваний товар може замінити інші предмети споживання. Звідси Дж. Хікс доходить до висновку, що змінювання ціни й ефект заміщення завжди мають протилежні напрями: підвищення цін пов'язане зі скороченням, а зниження цін – з розширенням попиту. Загальне змінювання попиту на товар складається з двох компонентів – ефекту заміщення й ефекту доходу. Зазвичай, вони діють в одному напрямі, тобто за зниження ціни на товар збільшується попит на нього й навпаки. Проте може скластися така ситуація, за якої зниження ціни товару не призводить до збільшення обсягу його продажів, тому що зрослий доход, спричинений зниженою ціною даного товару, дозволяє змінити структуру індивідуального споживання, витрачаючи більшу, аніж раніш, частину доходу на більш коштовні товари. У даному разі можна спостерігати так званий негативний ефект доходу. Аналогічна ситуація може скластися також і в тому разі, якщо витрати на товар, зміну ціни якого ми спостерігаємо, становлять значну частину всього доходу. Тоді негативний ефект доходу буде більше за ефект заміщення, внаслідок чого зростання ціни на цей товар супроводжуватиметься розширенням попиту на нього («парадокс Гіффена»).

Криві байдужості й побудовані на їхній підставі карти байдужості Дж. Хікс широко застосовує не лише для дослідження індивідуального споживання, але й для аналізування виробничої сфери. Оскільки рівень ціни залежить не лише від попиту, але й від пропозиції, а обсяги виробництва впродовж тривалого періоду значною мірою залежатимуть від витрат виробництва, то на підставі використання кривих байдужості можна виявити таку структуру виробництва, котра за різних сполучень використовуваних ресурсів та однакового обсягу виробництва забезпечить найменший рівень витрат.

Використовуючи в даному разі криві байдужості, по осях координат слід відкладати витрати відповідних чинників виробництва в грошовому вираженні, а крива байдужості являтиме собою геометричне місце точок, які характеризують випускання тієї самої кількості продукції. Роль бюджетної лінії тут відіграє лінія сталих витрат, місце розташування якої залежить від загальної суми витрат та співвідношення цін розглядуваних чинників виробництва. Отже, за допомогою запропонованого Дж. Хіксом методу можна визначити умови часткової рівноваги в сфері виробництва й ринкового обміну.

Ідеї теорії попиту знайшли відбиття у розвиненні концепції виявлених переваг. Прихильники цієї теорії тлумачать перевагу як певний емпіричний факт, здобутий шляхом застосовування математичних методів дослідження попиту. Одна з найбільш характерних особливостей концепції виявлених переваг полягає в тому, що на всіх стадіях аналізування вона прагне обіпертися на встановлені заздалегідь закономірності поводження споживачів на ринку. При цьому в центрі уваги мають перебувати саме такі співвідношення, котрі підлягають безпосередньому спостереженню й перевірці. Головний висновок, який випливає з даної концепції, полягає в тім, що за підвищення ціни попит на певні товари знижуватиметься, а за зниження – розширюватиметься. Здобутий висновок видається, на перший погляд простим, котрий можна постійно спостерігати на практиці. Проте, важливим є те, що сам споживчий вибір здійснює функції зворотного зв'язку, слугує за найважливіший канал, яким передається інформація про сформовану на даний момент систему індивідуальних потреб, на які, окрім економічних чинників, таких як рівень розвинення й структура виробництва, характер розподілу доходів, відносні ціни товарів, обсяги накопичення тощо, впливає й низка інших об'єктивних чинників, котрі характеризують історичний, культурний рівень розвинення суспільства. Виявлення всіх цих чинників відіграє особливу роль у сучасних умовах, коли високий рівень розвинення продуктивних сил набагато розширює коло потреб і ускладнює вивчення переважних уподобань споживача.