Тема 1: Основи сучасного загальновійськового бою

Заняття №1:

“Тактика-складова частина воєнного мистецтва ”

1 Навчальне питання

ЗНАЧЕННЯ ТАКТИКИ В ПІДГОТОВЦІ ОФІЦЕРІВ І НАВЧАННІ ВІЙСЬК.

ВИМОГИ МІНІСТРА ОБОРОНИ, КОМАНДУВАЧА СУХОПУТНИМИ ВІЙСЬКАМИ ЩОДО ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПІДРОЗДІЛІВ І ОФІЦЕРІВ.

Воєнна наука - це система знань про характер, закони війни, підготовки Збройних Сил до війни і способах її ведення.

СТРАТЕГІЯ

• складова частина воєнного мистецтва, його вища область, що охоплює теорію і практику підготовки країни і Збройних Сил до війни, планування і ведення війни та стратегічних операцій.

ОПЕРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО

• охоплює теорію і практику підготовки і ведення операцій (бойових дій) об'єднаннями видів Збройних Сил.

ТАКТИКА

теорія і практика підготовки і ведення бою підрозділами, частинами (кораблями) і з'єднаннями різних видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ.

ЗАГАЛЬНА ТАКТИКА досліджує закономірності загальновійськового бою і виробляє рекомендації з його підготовки і ведення спільними зусиллями підрозділів, частин і з'єднань різних видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ.

Тактика видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ розробляє специфічні питання бойового застосування підрозділів, частин і з'єднань виду ЗС, роду військ і спеціальних військ у загальновійськовому бою і самостійно.

Вимоги Міністра оборони ЗСУ

1. Готувати частини і підрозділи до ведення бойових дій у складній обстановці із сильним і технічно оснащеним противником з повним використанням бойових можливостей штатного озброєння і техніки,

2. Постійно удосконалювати тактику ведення бойових дій з урахуванням змін в організаційно-штатній структурі і технічній оснащеності,

3. Відпрацювати усі види бойових дій, уміло переходити від одного до іншого

4. Більше уваги приділяти вивченню і практичній організації оборонного бою, створенню стійкої й активної оборони.

5. Освоїти порядок заняття оборони в короткий термін на різних рубежах.

ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ, ЗБРОЙНІ СИЛИ СКЛАДАЮТЬСЯ З ОБ'ЄДНАНИХ СИЛ ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ, ОСНОВНИХ СИЛ ОБОРОНИ ТА СТРАТЕГІЧНИХ РЕЗЕРВІВ.

СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ВКЛЮЧАЮТЬ

РОДИ ВІЙСЬК:

Другє навчальне питання: "основні тактичні поняття, визначення і терміни".

2.1. Бій, наступ, оборона, марш, зустрічний бій, переслідування.

БІЙ - ОСНОВНА ФОРМА ТАКТИЧНИХ ДІЙ ВІЙСЬК

являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань у обмеженому районі протягом короткого часу.

БІЙ МОЖЕ БУТИ:

- загальновійськовим,

- протиповітряним,

- повітряним

- і морським.

УДАР - одночасне ураження угрупувань військ та об'єктів противника шляхом потужного впливу на них усіма наявними засобами або військами.

ВОГОНЬ – стрільба з різних видів зброї на ураження; один з основних засобів ураження противника в бою на суші, морі та в повітрі.

МАНЕВР - організоване пересування військ під час бою з метою заняття вигідного положення відносно противника й створення необхідного угруповання сил та засобів, а також перенесення або перенацілювання (масування, розподіл) ударів та вогню для найбільш ефективного ураження противника.

ВИДАМИ МАНЕВРУ Є:

- охоплення, - обхід, - відхід - маневр вогнем

ОБОРОНА здійснюється навмисно або вимушено з головною метою - відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об’єкти) місцевості і тим самим створити спиятливі умови для переходу в наступ. Оборона широко застосовуватиметься як на початку, так і у ході війни. Але тільки обороною добитися перемоги неможливо.

НАСТУП проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Найбільш типовим для частин і підрозділів на початку війни буде перехід у наступ в умовах безпосереднього зіткнення з противником, як правило, із положення оборони.

МАРШ – організоване пересування військ по дорогах або колоних путях з метою висування в указаний район.

ПРИ ВИКОНАННІ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ ПІДРОЗДІЛИ, ЧАСТИНИ ТА З’ЄДНАННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ОБСТАНОВКИ МОЖУТЬ ДІЯТИ У ПОХІДНОМУ, ПЕРЕДБОЙОВОМУ ТА БОЙОВОМУ ПОРЯДКАХ.

ПОХІДНИЙ ПОРЯДОК - шикування підрозділів, частин, з’єднань з їх засобами підсилення для здійснення маршу (маневру), тобто скритого пересування військ своїм ходом на бойовій техніці або у пішому порядку.

ПЕРЕДБОЙОВИЙ ПОРЯДОК - шикування частин, підрозділів для пересування в колонах, розчленованих по фронту та в глибину.

БОЙОВИЙ ПОРЯДОК - це шикування з’єднань, частин і підрозділів з їх засобами підсилення для ведення бою.

ВОГОНЬ (ПО ОКРЕМИМ ЦІЛЯМ, ЗОСЕРЕДЖЕНИЙ, НЕРУХОМИЙ ЗАГОРОДЖУВАЛЬНИЙ, РУХОМИЙ ЗАГОРОДЖУВАЛЬНИЙ, ФРОНТАЛЬНИЙ, ФЛАНГОВИЙ, ПЕРЕХРЕСНИЙ, КИНДЖАЛЬНИЙ).

ВОГОНЬ – стрільба з різних видів зброї на ураження; один з основних засобів ураження противника в бою на суші, морі та в повітрі.

ФРОНТАЛЬНИЙ ВОГОНЬ - вогонь гармат або стрілецької зброї, що спрямовується перпендикулярно фронту цілі (бойового порядку противника).

ФЛАНГОВИЙ ВОГОНЬ - вогонь з гармат або стрілецької зброї, спрямований у фланг цілі (бойового порядку противника).

ПЕРЕХРЕСНИЙ ВОГОНЬ - вогонь, що ведеться по одній цілі не менш ніж з двох напрямків.

КИНДЖАЛЬНИЙ ВОГОНЬ - вогонь з кулеметів і автоматів по цілях, що викривається раптово з близьких відстаней в одному напрямку