- •Практичне заняття №1
- •Практичне заняття №2
- •Практичне заняття №3.1
- •Коефіцієнт навантаженості сr для половинних підшипників [1]*
- •Значення для половинних підшипників [1]
- •Коефіцієнт опору обертанню См для половинних підшипників [1]
- •Практичне заняття №3.2
- •Практичне заняття №4
- •Практичне заняття №5
- •В таблиці додатків (Додаток хіі) наведені значення одиниці допуску для діапазону розмірів до 500 мм в есдп сев (5…16 квалітети).
- •Практичне заняття №6
- •Практичне заняття №7
- •Література
- •Значення коефіцієнта f у залежності від співвідношення розмірів спряжуваних деталей
- •Допустимі значення інтенсивності навантажень на посадочних поверхнях валів і корпусів
- •Рекомендовані поля допусків валів і отворів корпусів під підшипники кочення з місцевонавантаженими кільцями
- •Шорсткість посадочних поверхонь валів і отворів корпусів
- •Значення для інтервалів діаметрів в есдп сев
- •Кількість одиниць допусків в даному квалітеті
- •Різьба метрична з крупним кроком. Діаметри і кроки, мм по гост 8724-81, (ст сев 181-75)
- •Розміри середнього і внутрішнього діаметрів метричних різьб, мм по гост 9150-81 (ст сев 180-75), гост 24705-81 (ст сев 182-75), гост 24706-81 (ст сев 184-75)
- •Розміри прямобічних шліцевих з’єднань, мм (по гост 1139-80)
- •Поля допусків нецентруючих діаметрів (по гост 1139-80)
- •Допуски циліндричності, округлості, профілю поздовжнього перерізу (по гост 24643-81)
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра автомобілів, автомобільного господарства і технології металів
032-222
Методичні вказівки
до практичних занять з дисципліни «Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання» для студентів за напрямами підготовки 6.070106 «Автомобільний транспорт» і 6.050503 «Машинобудування»
денної та заочної форм навчання, які навчаються
за інтегрованими навчальними планами
Рекомендовано методич-ною комісією за напрямом підготовки 6.070106 «Ав-томобільний транспорт»
Протокол №6
від 15.04.2009 р.
Рівне 2009
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання» для студентів за напрямами підготовки 6.070106 «Автомобільний транспорт» і 6.050503 «Машинобудування» денної та заочної форм навчання, які навчаються за інтегрованими навчальними планами/ Є.К.Кім. – Рівне: НУВГП, 2009. –
Упорядник: Є.К.Кім, кандидат технічних наук, доцент.
Відповідальний за випуск: М.М.Марчук, кандидат технічних наук, професор, завідувач кафедри «Автомобілі, автомобільне господарство і технологія металів».
З М І С Т
1. Передмова………………………………………………………....3
2. Практичне заняття №1. Основні поняття про допуски
і посадки та єдина система допусків і посадок……………….…4
3. Практичне заняття №2. Розрахунок і вибір посадки
з натягом…………………………………………………………..5
4. Практичне заняття №3.1. Розрахунок і вибір посадки із
зазором для підшипників ковзання…………………………………….8
5. Практичне заняття №3.2. Розрахунок ймовірності
отримання зазорів і натягів у перехідних посадках………………....16
6. Практичне заняття №4. Розрахунок і вибір посадок
підшипників кочення……………………………………………….…18
7. Практичне заняття №5. Розрахунок розмірних ланцюгів….…19
8. Практичне заняття №6. Допуски і посадки різьбових
з’єднань………………………………………………………………...25
9. Практичне заняття №7. Допуски і посадки шліцевих
з’єднань………………………………………………………………...28
10. Література………………………………………………………28
Додатки……………………………………………………………..29
© Кім Є.К., 2009
© НУВГП, 2009
П е р е д м о в а
На сучасному етапі розвитку науки і техніки, коли широкого розвитку набули спеціалізація та кооперування виробництва, важлива роль належить взаємозамінності, стандартизації і метрології в рішенні проблеми підвищення якості та ефективності виробництва, експлуатації і ремонту машин. У зв’язку з цим підготовка сучасного спеціаліста неможлива без засвоєння широкого кола питань, пов’язаних зі стандартизацією, взаємозамінністю і технічними вимірюваннями, що розглядається у дисципліні «Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання».
Для забезпечення надійності та довговічності машин і механізмів необхідний оптимальний вибір допусків і посадок деталей машин і спряжень. Найбільш обгрунтованим є розрахунковий метод вибору посадок. Тому на практичні заняття винесені типові завдання, пов’язані з розрахунками посадок різноманітних вузлів машин і механізмів, з використанням широкого кола довідкового матеріалу.
Звіти про виконаня практичних завдань оформляються на листах формату А4 з лицьової строни з полями: зліва – 20 мм, зверху, знизу і справа – 5 мм.
Практичне заняття №1
Тема: «Основні поняття про допуски і посадки та єдина система допусків і посадок»
Мета заняття: навчитись розшифровувати умовні позначення посадок гладких циліндричних з’єднань, користуватися довідковими таблицями, визначати всі основні параметри спряжених деталей.
Вихідні дані: умовні позначення посадок гладких циліндричних з’єднань.
Порядок виконання.
1.1. Розшифрувати умовне позначення посадки гладкого циліндричного з’єднання.
1.2. За таблицями СТСЭВ 144-75 (Додатки І і ІІ) визначити граничні відхилення отвору (ЕS, EI) і вала (es, ei).
1.3. Визначити найбільші і найменші граничні розміри (діаметри) відповідно отвору і валу за формулами:
; (1.1)
; (1.2)
; (1.3)
; (1.4)
1.4. Визначити допуски на розміри отвору і валу за формулами:
; (1.5)
; (1.6)
1.5. Визначити найбільший і найменший зазори або натяги у залежності від характеру посадки (із зазором, з натягом чи перехідна) за формулами:
- для посадки із зазором:
; (1.7)
; (1.8)
- для посадки з натягом:
; (1.9)
; (1.10)
- для перехідної посадки визначаються за формулою (1.9) і за формулою (1.7).
1.6. Визначити допуск посадки у залежності від характеру посадки за формулами:
- для посадки із зазором:
; (1.11)
- для посадки з натягом:
; (1.12)
- для перехідної посадки:
; (1.13)
1.7. Побудувати схему розміщення полів допусків заданої посадки.
1.8. Накреслити ескізи спряження і деталей із зазначенням посадки, полів допусків і граничних відхилень.
Практичне заняття №2
Тема: «Розрахунок і вибір посадки з натягом»
Мета заняття: засвоєння методики розрахунку і вибору посадки для нерухомого з’єднання.
Посадки з натягом застосовують в нерухомих з’єднаннях, причому відносна нерухомість спряжених деталей досягається за рахунок пружних деформацій, які виникають при запресовуванні однієї деталі в другу.
Натяг в нерухомому з’єднанні повинен бути таким, щоб з однієї сторони він гарантував відносну нерухомість вала і отвору, а з другої не викликав руйнування деталей при їх з’єднанні. Виходячи із цих умов, нерухому посадку розраховують і вибирають у такому порядку.
2.1. Визначають найменший питомий тиск на контактних поверхнях вала і отвору, необхідний для передачі заданих навантажень:
, (2.1)
де - найменший питомий тиск, Па; - номінальний діаметр спряження, м; - довжина спряження, м; - крутний момент, Н·м; - осьове зусилля, Н; f – коефіцієнт тертя.
2.2. Визначають найменший розрахунковий натяг , м, який може передати задані навантаження:
, (2.2)
де , - модулі пружності матеріалу втулки і вала, Па; , - коефіцієнти Ляме, відповідно для втулки і вала, які визначаються за формулами:
; (2.3) ; (2.4)
де , - коефіцієнти Пуассона для матеріалу втулки і вала; d2 – зовнішній діаметр втулки, м; d1 – внутрішній діаметр вала, м (рис.2.1). Для суцільного вала (d1=0) ; для масивного корпуса (d2 ) . Значення величин Е і наведені в табл.2.1.
2.3. Визначають найменший допустимий натяг з урахуванням того, що в процесі запресовування вала в отвір нерівності поверхонь частково (до 60% їх висот) зрізаються і зминаються:
, (2.5)
де - шорсткість контактуючих поверхонь втулки і вала.
Рис.2.1. |
Таблиця 2.1. Значення коефіцієнта Пуассона і модуля пружності Е |
||
Матеріал |
Е·10-11, Па |
|
|
Сталь |
1,96…2,0 |
0,3 |
|
Чавун |
0,74…1,05 |
0,25 |
|
Бронза |
0,84 |
0,35 |
|
Латунь |
0,78 |
0,38 |
2.4. Визначають найбільший допустимий питомий тиск , при якому відсутня пластична деформація на контактних поверхнях деталей. В якості береться менший з двох значень допустимого тиску, які визначаються за формулами:
; (2.6)
; (2.7)
де - допустимий питомий тиск відповідно до втулки і вала, Па; - границя текучості матеріалу втулки та вала, Па; - відповідно внутрішній (вала) і зовнішній (втулки) діаметри, м (рис.2.1).
2.5. Визначають величину найбільшого розрахункового натягу , м;
. (2.8)
2.6. Визначають величину найбільшого допустимого натягу з урахуванням поправки на зм’яття нерівностей поверхонь вала і отвору:
(2.9)
2.7. З таблиць СТСЭВ 144-75 (Додаток ІV) вибирають стандартну посадку виходячи з умов:
; >, (2.10)
Посадки вибирають, в першу чергу із переважних, рекомендованих СТСЭВ 144-75.
2.8. Визначають необхідне (найбільше) зусилля при запресовуванні деталей , Н:
, (2.11)
де - коефіцієнт тертя при запресовуванні; ; - питомий тиск при найбільшому натязі вибраної посадки, Н/м2:
(2.12)
2.9. З таблиць СТСЭВ 144-75 (Додатки І і ІІ) для вибраної посадки виписують і визначають граничні відхилення отвору і вала.
2.10. Визначають граничні розміри вала й отвору та їх допуски.
2.11. Визначають величини граничних натягів і допуск посадки.
2.12. Будують схему розміщення полів допусків отвору та вала.
2.13. Креслять спряження в зборі та подетально із зазначенням посадок, квалітетів, граничних відхилень і шорсткості поверхонь.