Постанова про направлення справи за підслідністю

8 грудня 2006 р. м. Богданівка

Старший дізнавач відділення ДАІ Богданівського райвідділу внутрішніх в лейтенант міліції Федоряко С. В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 106, порушеної за фактом виявлення трупа громадянина Остапенка В.Г., за ознаками ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

27 листопада 2006 р. в районі перехрестя вулиць Зеленої і Будівельної Богданівки на узбіччі був знайдений труп громадянина Остапенка Василя Григоровича з ознаками насильницької смерті. За висновком судово-медичного експерта смерть була насильницькою і настала від дії з Великою силою тупого предмета, найімовірніше в результаті наїзду авто­машини. Під час огляду місця події недалеко від трупа на асфальті дороги виявлені бурі плями, схожі на кров, а також сліди волочіння трупа на узбіччі.

Вжитими слідчими та оперативно-розшуковими діями встановити транспортний засіб, а також його водія поки що не вдалося. Оскільки зло­чин є тяжким і вже сплив 10-денний строк дізнання, кримінальна справа підлягає передачі слідчому прокуратури для проведення досудового слід­ства.

Беручи до уваги викладені обставини та керуючись статтями 104, 108, 111 та 116 КПК України,

постановив:

направити кримінальну справу № 106, порушену за фактом виявлення трупа громадянина Остапенка Василя Григоровича з ознаками насиль­ницької смерті, прокурору Богданівського району Львівської області для передачі її за підслідністю.

Ст. дізнавач Федоряко Г. В.

Проаналізуйте наведений процесуальний документ і дайте висновок щодо його законності. Крім того, з'ясуйте:

1. Що таке підслідність і які є її види?

2. Які процесуальні документи можуть бути прийняті в стадії досудового розслідування?

7. Старший інспектор районного управління пенсійного фонду Матусевич допоміг своєму двоюрідному брату Лащу оформити одержання пенсії на підставі фальшивих докумен­тів. Інспектор державної служби по боротьбі з економічною злочинністю Івасюта виявив цей факт і, відібравши від Матусевича і Лаща пояснення, доповів про нього начальнику рай-1ДДілу внутрішніх справ, висловивши при цьому свою думку з Приводу кваліфікації злочину. Він вважав, що дії Матусевича слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 364 КК, а дії Лаща — за ст. 193 ч. З ст. 358 КК України.

Начальник райвідділу внутрішніх справ вислухав міркування інспектора, але виніс постанову про порушення кримінальної справи проти Матусевича та Лаща за ч. З ст. 191 КК України і доручив провести дізнання в цій справі інспектору Івасюті. Останній від його проведення відмовився, подавці рапорт на ім'я начальника райвідділу. В ньому він відзначив що кваліфікацію дій Матусевича і Лаща, вказану в постанові начальника райвідділу, він вважає неправильною.

За невиконання його розпорядження начальник райвіддіду виніс Івасюті догану, а проводити дізнання доручив іншому оперативному працівнику. Після закінчення 10-денного стро­ку справа була передана слідчому райвідділу внутрішніх справ Даниленку, який у постановах про притягнення як обвинува­чених кваліфікував дії Матусевича за ст. 366 КК, а дії Лаща за ч. 1 ст. 190 КК України. Начальник слідчого відділення відмі­нив постанови слідчого про притягнення як обвинувачених, мотивуючи неправильною кваліфікацією їх дій.

1. Чи має право оперативний працівник органів внутрішніх справ відмовитися від дорученого йому досудового роз­слідування?

2. Чи може слідчий райвідділу внутрішніх справ змінювати кваліфікацію злочину, дану начальником райвідділу?

3. Чи зобов'язаний слідчий узгоджувати свої дії з думкою начальника слідчого відділення?

4. Охарактеризуйте повноваження слідчого.

5. Який порядок передачі справи за підслідністю?

8. Райвідділ внутрішніх справ 9 серпня почав дізнання щодо факту розкрадання державного майна на трикотажній фабрика «Промінь». Матеріали дізнання були передані в проку­ратуру району 19 серпня, і в цей лее день справа була прийнята слідчим.

Слідчий проводив досудове слідство до 11 жовтня, після чого прокурор району продовжив строк слідства на місяць. Слідчий змушений був зупинити слідство 3 листопада у зв'язку з тим, що один з обвинувачених, організатор розкрадання Копилевич, до слідчого не з'явився і перейшов на нелегальне ста­новище. 12 грудня Копилевич був розшуканий і досудове слідство було відновлене.

1. Скільки часу тривало розслідування в цій справі?

2. З якого моменту слідство вважається продовженим?

3. Яким є порядок продовження строку досудового слід­ства?

Тема. 8. Пред'явлення обвинувачення та допит обвинуваченого

Заняття 13.

1 Поняття і значення притягнення особи як обвинувачено­го у вчиненні злочину.

2 Підстави та умови притягнення особи як обвинуваченого. 3. Постанова про притягнення особи як обвинуваченого: її

структура, зміст та процесуальне значення.

5. Процесуальні права обвинуваченого на досудовому слід­стві. Обов'язки обвинуваченого.

6. Процесуальний порядок пред'явлення обвинувачення. Участь захисника під час пред'явлення обвинувачення.

7. Підстави та процесуальний порядок зміни і доповнення обвинувачення.

8. Засоби процесуального примусу, які можуть бути засто­совані до обвинуваченого.

Задачі і завдання

1. Черговому на залізничному переїзді Борковичу було пред'явлено обвинувачення в тому, що в ніч на 15 листопада 2005 року він пробрався до вагона пасажирського поїзда, який стояв на запасній колії, виламавши ломом двері, і вкрав 10 дзеркал, бак для кип'ятіння води, 12 комплектів постільної білизни та 8 ковдр. Всього було викрадено матеріальних цін­ностей на суму 1036 грн. В основу обвинувачення були покла­дені такі докази:

1. Залізничний переїзд розташований біля 500 м від вагона, з якого було вчинено крадіжку. Свідок Червоній — черговий на станції — дав показання, за якими в ніч з 15 листопада близько 24 години він з інтервалами біля 15 хвилин телефонував на пе­реїзд, але до телефону Боркович так і не підійшов.

2. Біля приміщення чергового на переїзді було знайдено лом, на якому виявлені подряпини та фарба, схожа кольором із фарбою на дверях вагона.

3. Коло вагона, з якого вчинено крадіжку, під час огляду місця події було виявлено кілька клаптів доповідної, написаної рукою Борковича на ім'я начальника станції.

4. Висновок криміналістичної експертизи, з якого вба­чається, що знайдений на переїзді лом міг бути використаний як знаряддя злому дверей вагона, але час появи на ньому под­ряпин встановити неможливо.

Обвинувачений Боркович у пред'явленому обвинуваченні вини своєї не визнав, запевняючи слідчого, що в ніч на 15 лис­топада він зі свого посту нікуди не відлучався.

1. Чи були підстави для притягнення Борковича як обвину­ваченого?

2. Яким процесуальним документом оформляється притяг­нення особи як обвинуваченого?

3. Які процесуальні права має і які несе обов'язки обвинува­чений за кримінально-процесуальним законом України?

4. Які, на вашу думку, слідчі дії необхідно було б провести в описаній ситуації з метою перевірки показань обвинува­ченого?

2. У процесі розслідування кримінальної справи №72/1 про відкрите викрадення майна (грабіж) громадянки Мазур С. І. слідчий встановив, що 20 січня 2006 p., біля 23 години, Мар­ченко Сергій Петрович, 20 грудня 1983 року народження, підійшов на трамвайній зупинці «Площа Івана Франка» до гро­мадянки Мазур С. І. і почав виривати з її рук жіночу сумку. Остання здійняла лемент і сумки з рук не випустила. З метою подолання опору Марченко завдав потерпілій кілька ударів кулаком в обличчя, спричинивши легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я, вирвав сумку і втік на вул. Стрийську. Там він був затриманий міліцейським патрулем.

Зібравши достатню сукупність доказів вини Марченка С. П. у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, слід­чий виніс таку постанову: