9

Тема 10. Основи банківського права.

Лекція – год

План

1. Предмет і метод банківського права.

2. Банківські правовідносини, їх види та суб'єкти.

3. Джерела та принципи банківського права.

4. Правове регулювання банківської діяльності та банківських операцій в Україні.

Самостійна робота: 3 год.

План

1. Правове регулювання розрахункових відносин та кредитних операцій банків.

2. Правове регулювання валютних операцій банків та опе­рацій з цінними паперами.

1. Предмет і метод банківського права

Основне призначення банківського права - регулювати забезпечувати і прогнозувати інтереси банків та їх клієнтів, забезпечувати функціонування фінансової системи української держави.

Банки - це основні фінансово-кредитні установи, що здійснюють функції : - кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян, - касове й розрахункове обслуговування юридичних і фізичних осіб, - випуск чеків, акцій, облігацій та інших платіжних документів, - виконують валютні та інші банківські операції.

Діяльність банків в Україні регулюють ст. 99 та 100 Конституції України та законами України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999р., "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р.

Банки є юридичними особами, економічно самостійними та незалежними від органів державної влади. Вони залучають і нагромаджують вільні грошові кошти підприємств, організацій, населення і перерозподіляють їх, надаючи своїм клієнтам кредити.

Банки не відповідають за зобов’язання держави, а держава не відповідає за зобов'язання банків, крім випадків, коли сторони беруть на себе таку відповідальність.

Банківська система України:

І-ий рівень:

- Національний банк України;

ІІ-ий рівень:

- Зовнішньоекономічний банк України;

- Ощадний банк України;

- Інвестиційні і поточні, земельні, розрахункові та інші. Універсальні та спеціалізовані комерційні банки.

Банки в Україні можуть ство­рюватися у формі акціонерних това­риств, ТзОВ, кооперативного банку. Вони мають право створювати бан­ківську корпорацію, банківську холдин­гову групу, фінансову холдингову групу, бути учасниками промислово-фінансових груп. Учасниками банку можуть бути юридичні та фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів чи уповноважених ним органів.

Центральне місце в банківській системі України посідає Національний банк України.

Керівними органами Національного банку України є:

- Рада Національного банку України;

- Правління Національного банку України.

Голова Національного банку призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України.

Основні функції Національного банку України:

- координує діяльність банківської системи України

- здійснює випуск грошей в обіг, а також випуск національних грошових знаків

- визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн

- проводить єдину державну політику щодо грошового обігу кредиту, зміцнення грошової одиниці

- організовує міжбанківські розрахунки

- створює державну скарбницю країни та організовує її діяльність, зберігає резерви грошових знаків, золотовалютні запаси та дорогоцінні метали

- репрезентує інтереси України з банками інших країн, у міжнародних банках та інших фінансово-кредитних організаціях

Національний банк України є єдиним емісійним центром, відповідальним за проведення єдиної державної політики в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці. Йому надано право видавати нормативні акти, що входять до його компетенції.

Точки зору щодо визначення терміну "банківське право":

- воно є особливою підгалуззю фінансового права (І.С.Гуревич);

- правовідносини з участю банку с предметом регулювання господарського права (М.Л. Кован)

- банківське право с частиною кредитного права (К. Гаволда і Ж. Стуффле)

- банківське право не є ні самостійною галуззю права, ні підгалуззю права (Л. Г. Єфімова)

- не можна сьогодні говорити про банківське право України як про відокремлену самостійну галузь національного права (О. О. Качан)

До сьогодні немає однозначності у визначенні терміну "банківське право".

Банківське право, як свідчить сама назва, є сукупність юридичних норм, що регулюють організацію та діяльність банків. М.М.Агарков

Саме це визначення М. М. Агаркова терміну "банківське право " досить широко підтримали не лише науковці-юристи, але й працівники банків. Враховуючи цю обставину, можна дати таке визначення банківського права:

Банківське право - це сукупність правових норм, що регулюють організацію і діяльність банків та інших фінансово-кредитних установ (у тому числі Національного банку України (НБУ)), їх взаємовідносини з клієнтурою та один з одним, порядок здійснення банківських операцій, надання послуг, передбачених чинним законодавством України, забезпечення функціонування і розвитку банківської системи.

З цієї дефініції випливає, що базовою і системоутворюючою категорією в банківському праві є поняття "банківська діяльність", як зазначає І. Б. Завіруха. Зміст цього поняття полягає у:

- систематичному здійсненні банківських операцій юридичними особами, що мають дозвіл (ліцензію) НБУ на право здійснювати ці операції;

- організації та функціонуванні банківської системи (відповідності її організаційної структури правовому статусу та повноваженням), НБУ, видах та типах банків, фінансових установ, що мають право на здійснення банківських операцій, у їх правовому статусі тощо.

Щодо методу банківського права. Нагадаємо, що метод правового регу­лювання - це сукупність прийомів, способів впливу права на суспільні від­носини.

Метод правового регулювання банківської діяльності є неоднорідним.

Він заснований на двох різних методах:

- адміністративно-правовому

- цивільно-правовому.

Наприклад, відносини комерційних банків з НБУ регулюються, окрім норм банківського права, також нормами цивільного, фінансового та інших галузей права.

Отже, банківське право - це комплексна галузь права, мас міжгалузевий характер.

Якщо банкір виплигне з вікна, стрибайте за ним - там гроші. М. Робесп'єр

В листопадні-грудневі дні 2004 p., коли наша країна пережила чи не найбільший пік політичної нестабільності за всі роки незалежності, національна банківська система виконала свою конституційну функцію, зберегла найсвятіше - приватну власність у вигляді депозитів, які громадяни довірили банкірам, свою надлишкову ліквідність та фінансову стабільність.