Інформаційний пакет_ ЗТП_16_4 к

філологічних дисциплін.

Теоретичний опис окремих

видів перекладу. Перекла-

дність та неперекладність.

Безеквівалентна лексика та

хибні еквіваленти. Про

природу та небезпеку

буквального перекладу.

Одиниця перекладу. Денота-

ативна та експресивна

функція перекладу. Моделі

перекладу. Ситуативна,

семантична, трансформа-

ційна, комунікативна,

інформативна моделі.

Модель мовних відповід-

ностей. Психологічна

модель. Акустична модель

„теорії змісту".

Психолінгвістична модель

перекладу.

Тема 3. Еквівалентність і

8

2

-

-

6

-

-

-

адекватність перекладу.

Прагматичні аспекти

перекладу. Еквівалентність.

Рівні та види еквівалентно-

сті. Поняття комунікативної

еквівалентності та

еквіваленту. Ієрархічна

модель еквівалентності

В.Н. Комісарова. Рівнева

модель комунікативно-

прагматичної еквівалентно-

сті О.Д. Швейцера. Адеква0

тність перекладу.

Співвідношення понять

еквівалентності та

адекватності у відношенні

перекладу. Поняття

прагматичного потенціалу

перекладу. Залежність

перекладу від прагматичного

спрямування оригіналу.

Чорновий, робочий та офіцій

ний переклад. Прагматична

адаптація перекладу.

Разом за

24

6

0

0

0

18

змістовим модулем 3

Усього годин

80

20

60

Короткий зміст кожної лекційної теми

Змістовий модуль 1. Основні історичні етапи розвитку перекладу та перекладознавства.

.

Тема 1. Перекладацька діяльність в античному світі.

Історія перекладу як складова частина перекладознавства. Ключова роль перекладу в розвитку світової культури. Періодизація історії перекладу та думок про переклад. Переклад у стародавні часи: Єгипет, Месопотамія, Стародавні Греція та Рим. Легенда про Вавилонську вежу. Переклад як інструмент збереження традиції. Школа перекладачів у Стародавньому Єгипті. Переклади повелінь вавилонських та асирійських царів мовами підкорених народів. Двомовні шумерсько-аккадські словники. Перекладачі на службі уряду та торговців у Стародавньому Китаї. Переклади буддійських текстів. Статус перекладача у Стародавній Індії. Переклади медичних трактатів. Зародження перекладу у Стародавньому Римі: Лівій Андронік, Гней Невій. Переклад драматичних творів: Енній, Стацій, Плавт, Теренцій. Погляди Цицерона, Горація, Плінія Молодшого, Квінтиліана та Авла Геллія на переклад. Переклад поезії (Катулл, Горацій, Вергілій). Переклад прози: Ієронім Стридонський, Боецій, Касіодор. Александрійський переклад книг Старого Завіту давньогрецькою мовою у 3-2 ст. до н.е. (Септуагінта). Грецький переклад Старого Завіту Симмаха Евіоніта (2-3 ст.). Готська Біблія Вульфіли (4 ст.). Латинський переклад Біблії Св. Ієроніма (Вульгата) (кінець 4-поч. 5 ст.).

Тема 2. Перекладацька діяльність у середньовічній Європі.

Англія. Перекладацька діяльність короля Альфреда (9 ст.). Переклади духовної літератури абата Ельфріка (кінець 10-поч. 11 ст.). Ельфрік про відповідальність перекладача Святого Письма. Переклад латинської граматики Ельфріка — перша латинська граматика рідною мовою у середньовічній Європі. Роджер Бекон (1214-1294) про мистецтво перекладу. Переклади Джефрі Чосера (1343-1400). Франція. Переклади класичних праць при королі Карлі V Мудрому (1337-1380). Перекладацька діяльність у середньовічній Італії. Данте Аліг'єрі (1265-1321) про неможливість поетичного перекладу. Іспанія. Заснування толедської школи перекладачів у 12 ст. Переклади античних праць з арабської мови латиною. Діяльність Герарда Кремонського (1114-1187). Перший переклад Біблії англійською мовою Джона Уікліфа (14 ст.). Німецький переклад Біблії Мартіна Лютера (16 ст.) — народна книга. Вплив перекладу Лютера на формування німецької літературної мови. Англійський переклад Біблії Уільяма Тіндейла (16 ст.) та його вплив на англійську традицію біблійного перекладу.

Велика Біблія Генріха VIII (16 ст.) — перша авторизована Біблія англійською мовою.

Тема 3. Перекладацька діяльність у Західній Європі в епоху Відродження.

Зростання перекладацької діяльності в епоху Відродження. Підвищення уваги до достовірного відтворення праць античності. Вплив розвитку національних мов на перекладацьку діяльність. Франція. Етьєн Доле (1509-1546) та його трактат "Про те, як якісно перекладати з однієї мови на іншу". П’ять принципів перекладу. Переклади Плутарха, Гомера, Цицерона французькою у 16 ст. Новий підхід до перекладу, відомий як les belles infidels («чарівні невірні»), запропонований д’Абланкуром та його послідовниками (Ж. Аміо (J.Amyot,) Lemaister та ін.) Німеччина. Буквалізм перекладів з латини Ніколаса фон Віле (1410-1478) та його вплив на перекладачів. Переклади комедій Плавта, виконані Альбрехтом фон Айбом (1420-1475). Культурологічна адаптація оригіналу та наближення його мови до народної. "Послання про переклад" (1530) Мартіна Лютера. Англія. Переклади давньогрецької літератури. Дискусії щодо адекватності рідної мови як цільову мову перекладу з класичних мов. Погляд на перекладацьку діяльність як засіб зміцнення англійської національної мови і культури. Переклади з сучасних європейських мов. Англія. Погляд на перекладацьку діяльність як засіб зміцнення англійської національної мови і культури. Переклади з сучасних європейських мов. Сер Томас Еліот (1490-1546) — перекладач класичної літератури, автор латинсько-англійського словника (1538).

Тема 4. Перекладацька діяльність в епоху Класицизму і Просвітництва (17-18 ст.).

Англія. Поетичні переклади Джона Денхема (1615-1669). Переклади класичної поезії Джона Драйдена (1631-1700). Погляди Драйдена на особистість перекладача та принципи перекладу. Три види перекладу за Драйденом. Його рекомендації перекладачам. Переклади Гомера, виконані Олександром Поупом (1688-1744). Семюель Джонсон (1709-1784) про переклад. Франція. Трактат "Про переклад" (1661) Пьєра-Даніеля Юе. Дискусія про принципи французького перекладу поем Гомера. Зменшення популярності перекладів з класичних мов у 18 ст. та зростання інтересу до західноєвропейських культур того часу. Німеччина. Мартін Опіц (1597-1639) про подвійну мету перекладу. Раціональні погляди на проблему перекладності. Різні думки Йоганна Крістофа Готшеда (1700-1766) та Йоганна Якоба Брайтінгера (1701-1776) щодо припустимості внесення змін до оригіналу у процесі перекладу.

Тема 5. Перекладацька діяльність в Європі у другій половині 18-го ст. та в 19 ст.

Вплив духу епохи Романтизму на принципи перекладу. Німеччина. Бачення німецькими романтиками перекладу як шляху, що з’єднує національну культуру в її західноєвропейському контексті зі світом. Концепція пріоритетності "духу" оригіналу Фрідріха Готліба Клопштока (1724-1803) та Йоганна Готфріда Гердера (174-1803). Думки Йоганна Вольфганга Гете (1749-1832) про переклад. Принципи перекладу Вільгельма Шлегеля (1767-1845): об’єднання "об’єктивних" та "суб’єктивних" аспектів перекладу. Трактат Фрідріха Шлейєрмахера "Про різні методи перекладу" (1813). Англія. Прагнення до правдивого відтворення змісту та стилю оригіналу. Александр Тайтлер та його "Есе про принципи перекладу" (1791). Образ перекладача як рівноправного партнера автора оригіналу.

Змістовий модуль 2. Витоки українського перекладознавства.

Тема 1. Історія перекладу в Київській Русі та Україні (19 ст., поч. 20 ст.)

Перекладацька діяльність у Київській Русі в 10-13 ст. Переклад в Україні 14-16 ст. Переклад Біблій, перевидання перекладів попередніх століть. Зміни орієнтації суспільства на Західну Європу. Перекладачі Києво-Могилянської Академії (Ф.Прокопович, Д. Туптало, Максимовичі). Г.Сковорода — перекладач. Перелицьована “Енеїда” І. Котляревського і початок нової ери в українській історії літератури. Вільні переклади й переспіви в Росії на початку 19 ст. (Державін, Жуковський, Пушкін, Лермонтов). Харківська школа перекладу (П. Гулак-Артемовский, Л. Боровиковський, О. Білецький-Носенко). Київська школа перекладу (М. Костомаров, Т. Шевченко). Продовження переспівів і вільних перекладів у другій половині 19 століття. Переклади світової класики Пантелеймона Куліша (1819-1897). Перекладознавча концепція Івана Франка (1856-1916). Леся Українка (1871-1913) — перекладач. Перекладацька діяльність на західноукраїнських землях в період царських репресій проти української мови і культури у 2-й пол. 19 ст. Поетичні переклади Павла Грабовського (1864-1902), Михайла Старицького (1840-1904), Володимира Самійленка (1864-1925). Царські заборони української мови й культури в Україні. Поява видавництв у Галичині.

Тема 2. Переклад в Україні в 20 ст.

Переклад в Україні у першій половині 20 ст. Здобутки неокласиків (2030рр.): М. Зеров, М. Драй-Хмара, М. Рильський. Переклад в Україні після другої

світової війни. Зростання вимог до достовірності та художнього рівня літературного перекладу. Становлення українського перекладознавства. Максим Рильський (1895-1964) та розвиток теорії віршового перекладу. Діяльність Бориса Тена (1897-1983), Миколи Лукаша (1919-1988) та ін. Внесок Григорія Кочура (1908-1994) у практику та теорію перекладу. Систематизація та теоретичний розвиток основних положень української школи перекладознавства Віктором Коптіловим (1930-2009). Перетворення перекладознавства на міждисциплінарну галузь знань в останню чверть 20 ст. Видатні постаті в українському перекладознавстві сьогодення.

Змістовий модуль 3. Розвиток теорії перекладу у 20 ст. і на поч. 21 ст. Концептуальні засади загальної теорії перекладу.

Тема 1. Розвиток теорії і практики перекладу у 20 ст. і на початку 21 ст.

Стаття про переклад, написана для енциклопедії "Британіка" Джеймсом Фіцморісом-Келлі (1857-1923). Перекладацьке новаторство Езри Паунда (18851972) та його вплив на поетичні переклади у 20 ст. "Про лінгвістичні аспекти перекладу" Романа Якобсона (1896-1982). Концепція літературного перекладу Їржі Левого (1926-1967) та його "Мистецтво перекладу". Розгляд сутності, видів та принципів перекладу у книзі Теодора Севорі "Мистецтво перекладу" (1952). "Лінгвістична теорія перекладу" (1965) Джона Кетфорда. Перекладознавчі праці Юджина А. Найди (1914-). Теорія динамічної еквівалентності. Внесок Пітера Ньюмарка до теорії і практики перекладу. Погляди на переклад як засіб зв’язку між культурами та функціонування мов Джорджа Стейнера. Його монографія "Після Вавилонської вежі " (1975). Джеймс Холмс (1924-1986), перекладач і теоретик перекладу. Інтегрувальна концепція Мері Снелл-Хорнбі. Лоренс Венуті та "невидимість перекладача". Проблеми інтерпретації тексту у книзі Умберто Еко "Досліди про переклад". Розвиток перекладознавства у Росії: Л.С. Бархударов (1923-1985), Я.І. Рецкер (1897-1984), О.Д. Швейцер (1923-2002), В.Н. Комісаров (1924-2005), В.Г. Гак (1924-2004), В.С. Віноградов (1925-2009). Розвиток теоретичного перекладознавства в Україні: М. Зеров, М. Рильський, Г. Кочур, В. Коптілов, М. Лукаш, Ю. Жлуктенко, Р. Зорівчак, О. Чередниченко. Дидактика перекладу.

Тема 2. Теорія перекладу як наука. Моделі перекладу.

Визначення поняття «переклад». Статус теорії перекладу. Особливості об’єкту та предмету сучасної теорії перекладу Задачі теорії перекладу. Основні розділи теорії перекладу та місце дисципліни серед інших філологічних дисциплін. Теоретичний опис окремих видів перекладу. Перекладність та неперекладність. Безеквівалентна лексика та хибні еквіваленти. Про природу та небезпеку буквального перекладу. Одиниця перекладу. Денотативна та експресивна функція перекладу. Моделі перекладу. Ситуативна модель. Семантична модель. Трансформаційна модель. Комунікативна модель. Інформативна модель. Модель мовних відповідностей. Психологічна модель. Акустична модель „теорії змісту". Психолінгвістична модель перекладу.

Тема 3. Еквівалентність і адекватність перекладу. Прагматичні аспекти перекладу.

Еквівалентність. Рівні та види еквівалентності. Поняття (комунікативної) еквівалентності та еквіваленту. Ієрархічна модель еквівалентності В.Н. Комісарова. Рівнева модель комунікативно-прагматичної еквівалентності О.Д. Швейцера. Адекватність перекладу. Співвідношення понять еквівалентності та адекватності у відношенні перекладу. Поняття прагматичного потенціалу перекладу. Залежність перекладу від прагматичного спрямування оригіналу. Чорновий, робочий та офіційний переклад. Прагматична адаптація перекладу.

План семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість
		годин
1.	The role of translation and interpretation in present-day
	interstate and international relations. Prehistory of European
	interpretation and translation. Translation and interpretation in
	ancient Egypt, Babylon, and Assyria. Alexander the Great and
	his interpreters/ translators. Translation in ancient Rome.
	Livius Andronicus and his translations in the 3rd century B.C.
	The Septuagint and the historically first principle of
	translation. Cicero and the birth of the historically second
	principle of translation. Horace, Quintilian, Apuleius, and the	2
	appearance of free (unrestricted) translation. Principles of
	translation of ecclesiastic and secular works during the Middle
	Ages. The Vulgate and St. Jerome’s principles of translation.
	Domestication as a method of enriching national literatures.
	Translating in England during the 10th—11th centuries. King
	Alfred the Great and Abbot Aelfric as translators. Schools of
	translation in the Middle Ages. The Kyivan and Spainish
	schools of translation.
2.	Translation of the Bible in European Countries. The period of
	Renaissance and Classicism in Western Europe (Italy),
	Germany (Nicolas von Wyle, Albr. von Eyb, H. Steinhöwel as
	translators). The activity of M. Luther as a translator.
	Translation in France. E. Dolet and his principles of
	translation; J. Amyot, A. d’Ablancourt, Lemaister, etc. and the
	belles-infideles principle of translation. Translation in England
	during the Renaissance and Classicim periods: W. Caxton,
	J. Denham as translators. J. Dryden as a poet and translator.	2
	His principles of translation in the period of the Renaissance,
	Classicism & Enlightenment: N. von Wyle, A. von Eib, and
	others. Martin Luther and his activity. Translation during the
	period of Enlightenment in England (A. Tytler and his views).
	Translation in Germany during the period of Enlightenment
	(Frau Gottsched, G. Ventzky, J. Breitinger). Principles of
	translation in European countries during the periods
	mentioned above.

3.The Kyiv Mohyla Academy (1633-1801) and development of

translation in the	seventeenth-eighteenth centuries Ukraine
(I. Maksymovych,	F. Prokopovych,	D. Tuptalo,	H.	2
Skovoroda). I. Kotlyarevskyi's free interpretation of Virgil's
Aeneid. The methods of translation of P. Hulak-Artemovskyi,

Ye. Hrebinka, L. Borovykovskyi, P. Bilets'kyi-Nosenko in the

first half of the nineteenth century. The epoch of Romanticism

and protests against the unrestricted freedom of translation in

England, Germany and France. J. Herder and the birth of the

principle of faithful translation. Translation in Ukraine and

Russia in the period of Romanticism (S. HulakArtemovskyi,

L. Borovykovskyi, O. Biletskyi-Nossenko, Y.

Hrebinka,

T. Shevchenko and others as translators). P. Kulish as a

translator.

His

methods

of

translation.

M.Shashkevych,

I. Vahylevych, Y. Holovats'kyi and the beginning

of

translation in

Halychyna

in the 1830's. L. Ukrainka and

I. Franko

as

translators.

O.Navrots'kyi,

P.Nishchyns'kyi,

S.Rudans'kyi, M.Staryts'kyi, P.Hrabovs'kyi, B. Hrinchenko

with his family as translators. Their contribution to Ukrainian

belles-lettres during the Tsarist prohibitions of the Ukrainian

language, literature and culture in the second half of the

nineteenth century - the first decades of the twentieth century.

4.

The most outstanding translators during the period of the

translation

revival

in

Halychyna

(O.Ovdykovs’kyi,

H. Romanovych-Tkachenko,

P. Karmanskyi,

O. Oles’,

D. Dontsov,

A. Voloshyn,

M.

Lozynskyi,

M.

Zahirnia,

O.Makovey, I. Belay, T. Bordulyak, M.Voronyi, Ahatangel-

Kryms’kyi).

Translation

during the

first

Ukrainian

independence (1917-20). Translation plans during the first

years of Soviet

power. F. Cooper’s works

in

Ukrainian.

2

M. Ryabova, M. Lysyсhenko, M. Ivanov, V. Samiylenko,

L. Staryts’ka-Cherniakhivs’ka, O. Kosach-Kryvyniuk

as

translators. The Neoclassicists as translators and their fate.

M. Johansen, D. Zahul, I. Kulyk, P. Mokhor,V. Pakharevskyi,

V. Shchurat, M. Tereshshenko, S. Sakydon as translators. The

S. V. U. trial (1930) and the change in the orientation in the

domain of translation of Communist and pro-Communist

Western authors.

5.	The revival of Ukrainian translation after World War II in the
	mid and late 1940's (M.Ryl'skyi, M.Tereshchenko, M.Bazhan,
	M.Lukash,	LPervomaiskyi).		The role of the renewed
	Vsesvitjournal in fostering the post-war translators of poetic and
	prose works (M.Pinchevs'kyi, O.Terekh, V.Pasichna,
	V.Mytrofanov, H.Filipchuk,			A.Perepadya,		O.Mokrovol'skyi,
	Ye.Popovych, P.Sokolovs'kyi and others). O. Kundzich, M.
	Ryl’skyi and protest against literalism and free adaptation from
	Russian translations. M. Ryl’skyi, M. Lukash, H. Kochur, Y.
	Drobyazko as translators. The change in					the	principles of	2
	fiction translation during the late 1950’s and 1960’s. New
	publishing houses in Ukraine. The new galaxy of translators:
	Borys Ten,	I.	Steshenko,	Yu.	Lisnyak, R. Dotsenko,
	O. Terekh,	Ye.	Popovych,	O. Senyuk,		V.	Mytrofanov,
	Y. Kobiv, A. Sodomora, A. Perepadya and others. Former
	Institute of Foreign Languages graduates as translators: M.
	Pinchevs’kyi, M.		Lytvynets,	Yar.	Stel’makh,		Musiyenko,
	I. Chyrko, H. Fylypovych, M. Novikova.Translation during the
	1990’s and 2000’s in Ukraine. Domestication vs. translation.
	Their difference.
	Усього годин							10
		Завдання для самостійної роботи
№ з/п			Назва теми					Кількість
								годин
1	Victor Koptilov's scholarship in translation didactics.
2	Ezra Pound as a translator.							2
3	Roman Jakobson’s essay “On Linguistic Aspects of							2
	Translation”.
4	Steiner's theory of translation “After Babel: Aspects of							2
	Language and Translation”.
5	Jiří Levý’s translation theory and his fundamental opus							2
	“The Art of Translation”.
6	Holmes' paper "The Name and Nature of Translation Studies"							2
	(1972).
7	Snell-Hornby's proposal for an integrated approach within							2
	Translation Studies.
8	Lawrence Venuti’s translation studies book “The							2
	Translator's Invisibility: A History of Translation”.
9	Umberto Eco's Experiences in Translation.							2

10	The Art of Translation, by Theodore Savory (1957).							2
11	Catford's approach to translation equivalence (“A Linguistic							2
	Theory of Translation”, 1965).
12	Nida's translation theory of dynamic equivalence.							2
13	Peter Newmark's dual theory of semantic and communicative							2
	methods of translation.
14	Russian translation theories (L. Barkhudarov, V. Vinogradov,							2
	V. Gak, V. Komissarov, Ya. Retsker, A. Shveitser).
15	Translation in		Ukraine at	the	threshold of	the	millennia	2
	(O.	Cherednychenko,		V.	Koptilov,	I.	Korunets,
	R. Zorivchak,).
16	Translation theory: subject, object, objectives, key concepts.
17	Kinds of translation.							2
18	Translation of non-equivalent lexis.							2
19	Interlingual homonyms (translator's “false friends”).							2
20	The functions of translation.
21	Translation models (semantic, transformational, denotative
	(situational), communicative).
22	Translation		models	(informational,		psychological,
	psycholinguistic, acoustic).
23	Types and degrees of equivalence in translation.
24	Komissarov’s translation equivalence levels.
25	Shveitser’s pragmatic equivalence levels in translation.
26	Adequacy and equivalence as key terms in the theory and
	practice of translation.
27	Levels of translation equivalence .
28	Cross-cultural equivalence in translation.
29	Pragmatic and sociocultural adaptation in translation.
30	Draft and official (certified translation).
	Усього годин							60

Рекомендована література

Базова

1.Корунець І.В. Нарис з історії західноєвропейського та українського перекладу: навч. посібник / І.В. Корунець. — К. : КДЛУ, 2000. — 86 с.

2.Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник / Корунець І.В. — Вінниця : Нова книга, 2003. — 448 с.

3.Monday J. Introducing Translation Studies: Theories and Applications / J. Monday. — Routledge, 2001. — 240 p.