Методичні рекомендації та плани семінарських занять

Семінарське заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

Загальні методичні рекомендації до семінарських занять

При підготовці семінарських занять бажано дотримуватись наступного порядку:

• спочатку повторити матеріал, отриманий на лекціях;

• потім ознайомитись із методичними рекомендаціями до кожного пункту плану семінарського заняття, опрацювати вказану літературу, архівні матеріали, нормативні документи, і в обов’язковому порядку сумлінно виконати зазначені завдання;

• після систематизації самостійно отриманих знань приступити до написання конспекту відповіді чи реферату (на кожен пункт плану окремо), де в систематизованій формі потрібно висловити основні положення питання та власні думки. Обсяг реферату довільний.

Студенти повинні знати вимоги до процесу проведення семінарських занять. Так, один студент виступає з доповіддю за конкретним пунктом плану. Протягом 10-15 хвилин він зобов’язаний своїм виступом цілісно розкрити основний зміст питання, організувати дискусію щодо порушених проблем. Також протягом 5-10 хв. проводиться обговорення виступу студента через доповнення, уточнення, висловлювання своїх поглядів тощо. Особлива увага приділяється вмінню використовувати знання набуті під час вивчення інших дисциплін.

Слід зазначити, що готуватися до семінарського заняття потрібно не безпосередньо перед його проведенням, а за декілька днів. Перед семінарським заняттям потрібно перечитати підготовлений конспект. В конспекті мають бути посилання на використану літературу, цитати, при необхідності, статистичні дані та висновки по кожному питанню. Висновки мають бути короткими, змістовними, написані в науковій формі, але при використанні доступної для розуміння студентів лексики. Студент повинен орієнтуватись в основних поняттях, що використовуються при відповіді. Для цього необхідно під час підготовки перевірити тлумачення цих понять у предметному словнику. Такий підхід сприяє розвитку культури мислення, допоможе за короткий термін отримати навички аналізу, порівняння та систематизації, що знадобляться при написанні курсових, дипломних чи інших робіт.

Як правило, вважається незадовільною підготовка студента з опрацюванням одного джерела, бо такий підхід фактично унеможливлює формування студентами вищезазначених навиків і зводить відповідь до переказу кількох сторінок однієї книги.

Тема 1: “Давньоруський період української історії” План

1.Боротьба з монголо-татарською навалою.

2. Причини піднесення Галицько-Волинського князівства. Політика Романа Мстиславовича (1199-1205 рр.). Період “смути” в історії князівства (1205-1238рр.).

3. Апогей в історії Галицько-Волинського князівства (1238-1264рр.). Данило Галицький: політика, оцінки. Історичне значення Галицько-Волинської держави.