[Ред.] Ядерце

У ядрі може бути одне або більше ядерець, їхня кількість залежить від виду та стадії клітинного циклу. Ядерця мають вигляд темних округлих структур. В них відбувається утворення субодиниць рибосом: синтезуються рРНК і формується їх комплекс із рибосомальними білками. Великі та малі субодиниці транспортуються через ядерні пори до цитоплазми, де з них утворюються функціональні рибосоми. Ядерця розміщуються на спеціальних ділянках ДНК однієї або кількох хромосом, що називаються ядрецевими організаторами — саме у цих ділянках знаходяться гени рРНК.^[7]

[Ред.] Цитоплазма клітини

Цитоплазма клітини складається із водянистої основної речовини — гіалоплазми, у якій розташовані органели, нитки цитоскелету та інколи клітинні включення.

Гіалоплазма або основна речовниа цитоплазми приблизно на 90% складається із води, в якій в розчиненому вигляді знаходяться всі основні біомолекули: солі, цукри, амінокислоти, нуклеотиди, вітаміни та гази утворюють істинний розчин, тоді як великі молекули, зокрема білки, перебувають у колоїдному розчині. У гіалоплазмі відбувається велика кількість метаболічних процесів, зокрема гліколіз. Вона може змінювати свої властивості, переходячи із стану золю в стан більш густого гелю. Спостерігаючи за живою цитоплазмою клітини, зазвичай, можна помітити, що вона рухається, найкраще видно переміщення мітохондрій і пластид, це явище називаєть циклозом.

[Ред.] Рибосоми

Трансляція і транспорт поліпептидного ланцюга до порожнини ендоплазматичного ретикулуму за участі рибосоми: велика субодиниця зелена, мала — жовта, тРНК — темно-сині

Основна стаття: Рибосома

Рибосоми — дрібні органели (діаметром близько 20 нм) не оточені мембраною, відповідають за здійснення трансляції— синтезу білка на матриці мРНК. Кожна рибосоми складається із двох субодиниць — великої та малої, до слкаду кожної із них входить приблизно рівна (по масі) кількість білків та рРНК. Існує два основних типи рибосом — менші 70S і дещо більші 80S рибосоми. У клітинах прокаріот зустрічаються тільки 70S рибосоми, тоді як у клітинах еукаріот можна зустріти обидва класи: в цитоплазмі 80S, а в мітохондріях і пластидах — 70S рибосоми^[1].

В еукаріотичних клітинах виділяють дві основні популяції рибсом: вільні і зв'язані з ендоплазматичним ретикулумом. Ці дві групи не відрізняються за структурою, а тільки за тим які саме білки вони синтезують: вільні — цитоплазматичні білки, тоді як на шЕПР іде синтез мембранних і секреторних білків. Часто кілька рибосом рухаються одна за одною вздовж одного ланцюга мРНК, синтезуючи поліпептидні ланцюги, такі об'єднання рибосом називають полірибосомами. Нові субодиниці рибосом збираються в ядерці.

[Ред.] Ендомембранна система

Ендомембранна система клітини

Більшість мембран еукаріотичної клітини є частиною ендомембранної системи, функціями якої є здійснення кінцевих етапів біосинтезу більшості білків, та їх транспорт до відповідних органел або назовні клітини, метаболізм і транспорт ліпідів та детоксикація отруйних речовин. Всі мембрани цієї системи або безпосередньо переходять одна в одну, або пов'язані за допомогою маленьких мембранних мішечків — везикул, проте, не зважаючи, на такий зв'язок ці мембрани можуть суттєво відрізнятись за властивостями та функціями. До ендомембранної системи належать ендоплазматичний ретикулум (ЕПР) або ендоплазматична сітка, ядерна оболонка, апарат (комплекс) Гольджі, лізосоми, секреторні везикули та плазмалема^[7].