Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Індз звіт пр.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
06.11.2018
Размер:
136.47 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Кафедра хімії

Індивідуальне навчально-дослідне завдання на тему:

«Коагуляція. Очищення води методом коагуляції»

Виконала

студентка V курсу

природничо-географічного ф-ту

спеціальності «хімія і біологія»

групи 5 – Д

Босенко Оксана

Керівник практики:

Ковальчук О. В.

Вінниця

2011р.

План

Вступ

  1. Загальні відомості про коагуляцію

  2. Технологія очищення води коагулянтами

  3. Коагулянти. Коротка характеристика

    1. Гідроксохлорид алюмінію

    2. Сульфат алюмінію технічний очищений

    3. Сульфат алюмінію технічний очищений ( водний розчин)

    4. Гідроксохлорсульфат алюмінію

    5. Алюмозалізний коагулянт

    6. Алюмінію сульфат технічний очищений модифікований

    7. Оксихлорид алюмінію

Висновок

Список літератури

Вступ

Обробка води коагулянтами - найпоширеніший метод очищення більших об'ємів води від грубодисперсних грязьових і колоїдних забруднень. Масштаби застосування методу коагуляції в централізованій водоподготовці в останні роки зросли, і дана тенденція продовжує зберігатися.

Останнім часом значно збільшилася різноманітність домішок у природних водах зі значним сезонним коливанням їх складу й кольоровості. Це вимагає більших зусиль по освітленню й знебарвленню вод, для чого традиційно використовуються різні коагулянти.

  1. Загальні відомості про коагуляцію

Природні й стічні води, що містять дрібнодисперсні часточки розміром від 10~9 до 10~4 м, утворюють колоїдно-дисперсну систему. Зокрема, домішки, які зумовлюють каламутність і кольоровість води, різняться надзвичайно малими розмірами, внаслідок чого їх осадження відбувається досить повільно. За розміром часточок (ступенем дисперсності) дисперсні системи поділяють на грубо- і тонкодисперсні. У грубодисперсних системах (зависі, суспензії, емульсії) часточки мають розмір понад 0,1 мкм, осідають або спливають у гравітаційному полі, не проникають крізь паперові фільтри і видимі в оптичному мікроскопі. Тонкодисперсні колоїдні розчини (золі) містять часточки завбільшки 10~7...10~9 м, які проникають крізь звичайні фільтри, але затримуються в ультрафільтрі (пергамент, целофан), практично не осідають і невидимі в оптичному мікроскопі.

Стійкість дисперсних систем залежить від їх властивостей та властивостей дисперсійного середовища (води) і дисперсної фази, властивості дисперсійного середовища характеризуються вмістом розчинених солей, газів, органічних поверхнево-активних та інших речовин, також кислотністю, лужністю, твердістю, густиною, в'язкістю, поверхневим натягом тощо. На властивості дисперсної фази впливають розмір форма часточок, їх хімічний і мінералогічний склад, щільність, пористість, йонообмінна ємність, заряд поверхні часточок, адсорбційні властивості тощо. Ці властивості залежать від складу природної води, перероблюваної сировини і реагентів, параметрів технологічних процесів та інших факторів, які визначають склад стічних вод.

Для очищення природних і стічних вод, що утворюють колоїдно-дисперсну систему, треба провести розділення рідкої й твердої метою виділення завислих речовин. При цьому внаслідок малого розміру часточок дисперсної фази, а також високої агрегативної і седиментаційної стійкості системи виникають певні ускладнення. Інтенсифікувати процес розділення, тобто порушити агрегативну стійкість колоїдно-дисперсної системи, можна за рахунок укрупнення часточок в агрегату дією коагулянтів, флокулянтів та їхніх сумішей.

Низькомолекулярні неорганічні або органічні електроліти, що спри­яють агрегації часточок, називають коагуляторами. Як коагулятори можна використовувати коагулянти і флокулянти. Коагулянти — солі, що гідролізують, наприклад сульфати або галогеніди багатозарядних катіонів, переважно алюмінію і феруму, рідше титану та інших металів. Флокулянти - неорганічні та органічні високомолекулярні сполуки, що сприяють утворенню агрегатів за рахунок об'єднання кількох час­очок за допомогою макромолекул адсорбованого або хімічно зв'язано­го полімеру.

Отже, суть процесу коагуляційного очищення стічних вод від колоїдно-дисперсних речовин полягає у зниженні стійкості дисперсних систем за допомогою агрегування часточок дисперсної фази під дією коагуля­торів (коагулянтів і флокулянтів) з подальшим відокремленням агрегованих часточок відстоюванням, фільтруванням, центрифугуванням та іншими способами.