- •Тема 1. Соціальна думка, соціальні науки та соціологія
- •1. Соціальна думка та соціальні науки
- •2. Соціальні науки та соціологія
- •3. Мікросоціологія та макросоціологія
- •Тема 2.Теоретичні засади соціології
- •1. Практичний досвід та теорія, або чому науковий підхід потребує теорії?
- •2.Основні теоретичні напрямки у сучасній соціології Функціоналізм
- •Функції та дисфункції
- •Явні та латентні функції
- •Оцінка функціонального підходу
- •Конфлікціонізм
- •Дві течі ї у конфлікціонізму: „критична” та „аналітична”
- •Оцінка конфлікціоністського підходу
- •Інтеракціонізм
- •Основні поняття інтеракціонізму
- •Оцінка інтеракціоністського підходу Найбільш поширеною позитивною оцінкою інтеракціонізму є визнання його заслуги, як кажуть, у поверненні до соціології людини.
- •Тема 3. Дослідницькі методи соціології
- •1. Три основні припущення науки
- •2. Етапи застосування наукового методу
- •3. Основні методи збору даних в соціології Експеримент
- •Обстеження
- •Спостереження
- •Тема 4. Культура
- •1. Поняття культури і значення культури
- •2. Виникнення культури
- •3.Елементи культури
- •Цінності
- •Тема 5. Соціальна структура
- •1. Природа соціальної структури, її компоненти
- •2. Соціальні статуси
- •3. Соціальні ролі
- •4. Соціальні групи
- •5. Соціальні інституції
- •Тема 6. Суспільство та його типи
- •1. Поняття суспільства
- •2. Типи суспільств
- •1. Суспільства мисливців та збирачів
- •2. Городницькі суспільства
- •3. Аграрні суспільства
- •4. Індустріальні суспільства
- •Тема 7. Соціальні групи
- •1. Первинні та вторинні групи
- •2. Групи належності та сторонні групи
- •3. Референтна група
- •4. Вплив первинних груп
- •5. Розмір групи
- •6.Лідерство
- •7. Соціальне ледарство (socіal loafіng) та соціальні дилеми
- •8. Групове мислення
- •9. Груповий конформізм
- •Тема 8. Соціальні організації
- •1. Поняття цільової організації
- •2.Типи цільових організацій
- •3. Поняття бюрократії
- •4. Особливості бюрократії (за м.Вебером)
- •5. Недоліки бюрократії
- •Тема 9. Соціалізація.
- •1. Поняття та значення соціалізації
- •2. Природа та виховання ("Nature" and "Nurture")
- •3. Теорії навчання
- •4. Теорії розвитку особистості
- •6. Концепція дзеркальної самості Чарльза Хортона Кулі
- •7. Концепція самості Джорджа Герберта Міда
- •8. Типи соціалізації
- •9. Фактори соціалізації
- •Тема 10. Соціальна взаємодія.
- •1. Поняття соціальної взаємодії
- •2. Соціальна взаємодія як знакова взаємодія
- •3. Драматургічний підхід
- •4. Етнометодологія
- •5. Взаємодія як соціальний обмін
- •6. Складання уявлень про інших людей
- •Тема 11. Соціальний контроль, відхили та злочини.
- •1. Поняття відхилення (девіації, devіance)
- •2. Соціальні властивості відхилення
- •3. Соціальний контроль та відхилення (девіація)
- •4. Соціальні наслідки відхилення
- •5. Теорія аномії та концепція структурної напруженості
- •6. Концепція культурального передавання
- •7. Кофлікціоністські концепції відхилення
- •8. Оцінка конфлікціоністського підходу до відхилення
- •9. Концепція “ярликування” (labelіng)
- •Тема 12. Соціальна стратифікація та соціальні класи.
- •1. Поняття соціальної диференціації та стратифікації
- •2. Виміри стратифікації
- •Процентний розподіл загального сімейного доходу
- •3. Відкриті та закриті системи стратифікації
- •4. Теоретичні концепції соціальної стратифікації
- •Спроба синтезу: еволюційна концепція Герхарда Ленського
- •5. Соціальні класи
- •Тема 13. Расові та етнічні відносини
- •1. Особливості етнічної стратифікації
- •2. Раси (поняття раси в соціології)
- •3. Етнічні групи
- •4. Групи меншин
- •5. Упередження
- •6. Дискримінація
- •7. Типи політики домінантної групи
Тема 12. Соціальна стратифікація та соціальні класи.
1. Поняття соціальної диференціації та стратифікації
Вже давно помічено, що у людських суспільствах існує соціальна нерівність, а саме - нерівний поділ таких соціальних благ як багатство, влада та пошана. Із приблизно 40 тисячоліть існування Homo sapіens близько 36 тисячоліть наші предки жили у невеликих групах мисливців та збирачів, які ділили їжу, шкури звірів, сховища та інші ресурси. У цих суспільствах соціальна нерівність - крім тої, що була пов’язана з віком або статтю, - означала лише відносно невеликі відмінності у статусі певних індивідів. Одна особа могла мати вищий статус ніж інші завдяки, наприклад, таким особистим якостям, як мудрість, мисливські вміння або врода.
Але коли суспільства стали більшими та складнішими - як це сталося в більшості за останні кілька тисяч років - виник зовсім інший вид соціальної нерівності: нерівність цілих категорій людей. Мешканці цих суспільств розподіляються по різних верствах. Це виявляється, зокрема, в тому, що в одній верстві люди вважають себе рівними між собою, людей з вищої верстви вони вважають такими, що займають у якомусь відношенні вище становище, а людей з нижчої верстви вони вважають такими, що займають у якомусь відношенні нижче становище.
Цей вид нерівності формується на основі соціальної структури в тому розумінні, що він має тенденцію переходити від попереднього покоління до наступного. Наприклад, багатство і бідність існували в суспільстві до того, як ви в нього прийшли, і вельми імовірно, що ваші діти теж з ними зустрінуться.
І тому що діти народжуються в сім’ях, які мають різний достаток, вони вже з перших років життя набувають досвід впливу багатства, бідності або чого-небудь проміжного. Узагальнюючи такі явища, соціологи виробили поняття соціальної стратифікації.
Соціальна стратифікація - це структурована нерівність цілих категорій людей, які через нерівний статус у соціальній ієрархії мають різний доступ до соціальних благ.
Коротше можна сказати, що соціальна стратифікація - це структуроване ранжування людей та груп. Соціальна стратифікація залежить від соціальної диференціації, але не збігається з нею.
Соціальна диференціація - це процес, в якому члени суспільства стають різними через поділ між собою різних видів діяльності та виконання відповідних соціальних ролей.
Дуже рано в своїй історії люди відкрили, що поділ функцій та праці може значно підвищувати їх соціальну ефективність. І в усіх суспільствах історики знаходять певний поділ статусів та ролей. При цьому люди розподіляються в соціальній структурі таким чином, що доповнюють різні статуси та виконують пов’язані з ними ролі.
При такому устрої люди мусять знати:
-
що вони мають робити,
-
коли,
-
якими засобами,
-
як довго,
-
у яких відносинах з іншими людьми?
Природа допомагає виконувати це завдання, визначивши, що тільки жінки народжують дітей та годують їх своїм молоком. Але поза цим природа мало що визначає. Решту люди мають визначати самі.
І хоча в соціальній структурі статуси можуть бути різними, вони не обов’язково мають бути ранжованими стосовно один одного. Наприклад, американці розрізняють статуси немовляти й дитини. Але вони не кажуть, що один є вищим за інший. Вони просто різні. Соціальна диференціація створює лише можливість для соціального ранжування. Інакше кажучи, там де є соціальна стратифікація є й соціальна диференціація. Але навпаки буває далеко не завжди.