4. Спростування уявлень про суспільство к.Маркса та Просвітництва: вчення про воєнне і індустріальне суспільства г.Спенсера

Спенсер головний фактор суспільного розвитку вбачав у поділі праці, який призводить до вищого типу суспільного устрою – «індустріального суспільства».в цьому відношенні С. повторює загальну схему розвитку суспільства за Контом. Але уявлення С. про шляхи та стадії розвитку суспільства значно багатше Контовської «соціальної динаміки», бо вони засновані на теоретичному узагальненні соціоетнографічного матеріалу. Тут С. довгий час був неперевершений. Він наглядно показував, як під впливом конкретних соціоприродних умов (родових особливостей, історичних передумов, специфічних звичаїв…) різняться форми окремих суспільств та їх соціальні структури.

Всяке розвинене суспільство має 3 системи органів: виробничу, розподільчу, регулятивну. Регулятивна в особі держави.

С. поділяв суспільство на 2 основні типи: воєнне та промислове (індустріальне) – примусові та добровільні відносини відповідно.

«Воєнний тип» - суспільства характеризуються сильним децентралізованим контролем та ієрархічним порядком влади. Все життя тут підпорядковане дисципліні, церква схожа на воєнну організацію. Індивід у такому суспільстві примусово підпорядкований соціальному цілому.

В «індустріальному суспільстві» переважними є промисловість та торгівля, в ньому з’являється політична свобода, а соціальна організація стає більш гнучкою. А головне, влада розглядається у такому суспільстві, як виявлення волі індивідів, та їх об’єднання стає добровільним. Разом з тим, він підкреслював, що окремі риси воєнного типу присутні і в промисловому суспільстві.

С. дав реальну картину закономірної еволюції, яка відображає перехід від суспільства з натуральним господарством та жорсткою ієрархічною системою до суспільства, до суспільства, заснованого на товарному виробництві та поділі праці.

С. був непримиренним противником соціалізму. Він заперечував його як з точки зору справедливості, так і з точки зору користі. С. був переконаний, що соціалізм в будь-якій формі передбачає рабство. Характерною рисою рабства він вважав працю за примусом.

Ступінь рабства залежить від того, скільки раб повинен віддати, а скільки повинен залишити собі, а хто його хазяїн – особа чи суспільство, принципового значення не має.

Аналізуючи соціально-політичну ситуацію кінця ХІХ ст.., С. досадою та почуттям власного безсилля визнає, що «соціалізм неминучий, але буде великим нещастям, яке коли-небудь переживав світ, оскільки закінчить він тільки найрізнішою формою деспотизму».

С. стверджував, що «людство може піти прямо, тільки вичерпавши всі можливі криві шляхи».цей песимістичний погляд тим не менш не похитнув віру С. в кінцеве панування соціального прогресу людства. Соціалістичний переворот пройде і людство продовжить свій шлях на основі принципів рівної свободи для всіх. Комунізм назвав «наступаючим рабством».

В той час небагато людей розуміли значення статей Спенсера, його ідеї називали реакційними, адже С. виступав і проти лібералів, і проти соціалістів. Але його ідеї справили великий вплив на соціологію і суспільно-політичні ідеї та мали прогресивне значення.