- •Передмова
- •Розділ 1 значення догляду за хворими в клініці внутрішніх хвороб Визначення поняття «догляд за хворими». Догляд за хворими як лікувальний чинник, його місце серед інших методів лікування
- •Роль лікаря, середнього та молодшого медичного персоналу в догляді за хворими та коло їхніх обов'язків
- •Обов'язки лікаря
- •Обов'язки медичної сестри
- •Обов'язки санітарки
- •Деонтологічні підходи до догляду за хворими
- •Взаємини лікаря і хворого
- •Взаємини лікаря і родичів хворого
- •Взаємини медичної сестри і хворого
- •Взаємини медичної сестри і лікаря
- •Взаємини медичної сестри і санітарки.
- •Зовнішній вигляд та особиста гігієна медичної сестри
- •Розділ 2 основні типи лікувальних закладів, їx обладнання та устаткування. Санітарно-гігієнічний режим терапевтичного відділення Основні типи лікувальних закладів
- •Амбулаторні заклади
- •Стаціонарні заклади
- •Загальний та індивідуальні режими у лікарні
- •Приблизний розпорядок дня у відділеннях терапевтичного профілю
- •Організація роботи терапевтичного відділеная
- •Штати терапевтичного відділення
- •Приміщення терапевтичного відділення
- •Медична документація терапевтичного відділення
- •Прийом та передача чергувань палатними медичними сестрами
- •Санітарний стан у терапевтичному відділенні
- •Загальні правила виготовлення розчинів хлорного вапна
- •Приготування розчинів хлораміну
- •Методика вологого прибирання приміщень відділення Загальні правила
- •Організація відвідувань хворого
- •Виписка хворих зі стаціонари
- •Розділ 3 догляд за хворими у прийомному відділенні
- •Типи прийомних відділень
- •Організація роботи прийомного відділення Загальні вимоги
- •Приміщення прийомного відділення
- •Організація поступлення хворих до стаціонару
- •Санітарна обробка хворих
- •Гігієнічні водні процедури
- •Виявлення педикульозу та боротьба з ним
- •Боротьба з головною вошею
- •Боротьба з лобковою вошею
- •Антропометричні дослідження хворих
- •Транспортування хворих
- •Правила транспортування хворих з прийомного до лікувального відділення
- •Правила перенесення хворих на ношах (мал. 13, а, б, в)
- •Правила перекладання хворого з кушетки на ноші або каталку
- •Правила перекладання хворих з нош (каталки) у ліжко
- •Особливості транспортування хворих при різних захворюваннях внутрішніх органів
- •Розділ 4 особиста гігієна хворого Положення хворого в ліжку
- •Гігієнічнї вимоги до ліжка
- •Будова функціонального ліжка
- •Переміна постільної білизни
- •Гігієна натільної білизни
- •Догляд за шкірою у важкохворих
- •Умивання важкохворих
- •Миття рук у важкохворих
- •Миття ніг у важкохворих
- •Догляд за волоссям у важкохворих
- •Профілактика пролежнів та боротьба з ними
- •Проведення профілактичних заходів
- •Лікування пролежнів
- •Підмивання та спринцювання важкохворих
- •Користування підкладним судном та сечоприймачем
- •Користування підкладним судном
- •Користування сечоприймачем
- •Догляд за ротовою порожниною у важкохворих
- •Догляд за очима у важкохворих
- •Догляд за вухами у важкохворих
- •Догляд за порожниною носа у важкохворих
- •Розділ 5 лікувальне харчування. Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Відмінності від стола № 1
- •Індивідуальні дієти
- •Годування важкохворих
- •Штучне годування хворих
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Розділ 6 вимірювання температури тіла. Типи гарячок. Догляд за гарячковими хворими Поняття про механізми терморегуляції
- •Температура тіла здорової людини та її фізіологічні коливання
- •Сучасні методи вимірювання температури тіла Прилади для вимірювання температури тіла
- •Правила і техніка вимірювання температури тіла за допомогою медичного термометра
- •Оцінка результатів вимірювання температури тіла
- •Реєстрація даних вимірювання температури тіла
- •Поняття про патогенетичні механізми гарячки
- •Вндн гарячки
- •Стадії гарячки
- •Боротьба з гіпертермією (гіперпірексією)
- •Розділ 7 засоби впливу на кровообіг Загальні механізми дії засобів впливу на кровообіг
- •Застосування банок
- •Застосування гірчичників
- •Застосування тепла Зігріваючий компрес
Приміщення прийомного відділення
-
Вестибюль, де хворий та його родичі очікують прийому. Тут мають бути гардероб, стіл для довідок, ще один стіл зі стільцями, дошка відомостей про правила внутрішньогорозпорядку в лікарні, де вказано часи відвідування хворого, бесід з лікарем, номери телефонів для довідок, список продуктів харчування, що їх можна приносити хворому.
-
До оглядових кімнат належать: кімната для огляду хворого лікарем; реєстратура, де медична сестра заповнює документи на хворого; боксована кімната (ізолятор), де приймають хворого з підозрою на інфекційне захворюван ня або гарячку невідомого генезу; кімната для консультацій фахівців; кімната, де проводять антропометричні дослід ження хворих.
-
Санітарний пропускник, куди входять такі кімнати: душові та ванни; кімната, де хворий переодягається в лікарняний одяг; кімнати, де проводиться спеціальна санітарна обробка хворих (гоління, боротьба з педикульозом, коростою тощо).
-
Процедурні кабінети включають: маніпуляційний, де в разі потреби хворому роблять різні ін'єкції; кабінет, де проводять промивання шлунка, катетеризацію сечового міхура, ставлять клізми.
-
Діагностичні кабінети (в основному у великих стаціонарах), де здійснюють електрокардіографічні, лабораторні, рентгенологічні, ендоскопічні дослідження.
-
Кабінет чергового лікаря.
-
Туалетна кімната (санвузол).
-
Гардероб з камерою для зберігання одягу. Докумен ти та коштовності описують та складають у сейф. Одяг хворого також описують на трьох примірниках квитанцій: один залишається в гардеробній, 2-й вклеюють в історію хвороби, 3-й видають хворому на руки.
-
У великих лікарнях при прийомному відділенні облад нуються невеликі реанімаційне відділення, перев'язні, операційні та травматологічні пункти.
Організація поступлення хворих до стаціонару
А. Реєстрація хворих
Порядок реєстрації зумовлюється причиною госпіталізації хворого до стаціонару та станом його здоров'я.
-
На хворих, що поступили за направленням поліклініки, медична сестра прийомного відділення одразу заповнює історії хвороби та реєструє їх у різних журналах.
-
Заповнення документації на хворих, яких доставила машина «швидкої допомоги» або які звернулися самостійно, відбувається тільки після їх огляду черговим лікарем та встановлення ним попереднього діагнозу і вирішення питання щодо необхідності госпіталізації хворого у певне відділення стаціонару.
У даному разі можливі такі 2 варіанти: а) хворого приймають у певне відділення' лікарні; б) хворому відмовляють у госпіталізації (що реєструється у спеціальному журналі) з таких причин: відсутність необхідності у госпіталізації взагалі; якщо після надання допомоги стан хворого повністю нормалізувався (наприклад, купірувався гіпертонічний криз); непрофільність хвороби. Наприклад, у лікарню, де відсутнє хірургічне відділення, машина «швидкої допомоги» привезла хворого з, діагнозом «гострий панкреатит», у котрого у прийомному відділенні виявлено перфорацію виразки дванадцятипалої кишки. Або до соматичної лікарні привезли хворого з діагнозом «медикаментозна алергія», а у прийомному відділенні в нього був виявлений кір або інше інфекційне захворювання.
У таких випадках, якщо під час огляду хворого бригада «швидкої допомоги» ще не поїхала, вона повинна доставити хворого до профільної лікарні. Якщо вона вже поїхала, черговий лікар викликає бригаду «швидкої допомоги», що спеціалізується на перевезенні таких хворих.
-
Існує певний порядок черговості госпіталізації при масовому поступленні хворих до стаціонару. Спочатку приймають та реєструють важкохворих, потім хворих середнього ступеня важкості, і в останню чергу приймають хворих за направленням поліклініки.
-
Хворому, що поступає до стаціонару у надто важкому стані, або стані, який потребує реанімаційних заходів, спочатку надають відповідну допомогу, а тільки потім його реєструють.
-
Якщо у хворого, що поступає до стаціонару, у прийомному відділенні виявлено інфекційне захворювання, то тактика медичного персоналу має бути такою: до появи бригади «швидкої допомоги» хворого розміщують у боксовану палату (ізолятор); чергова медична сестра прийомного відділення заповнює «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне захворювання» (ф. № 058/у), яке негайно направляють до санепідемстанції.
-
6. Якщо хворий, якого привезла до стаціонару машина «швидкої допомоги», знаходиться в непритомному стані, ре єстрація його відбувається зі слів супроводжуючих осіб або за наявними документами. Якщо їх немає (наприклад, як що хворого знайшли на вулиці без документів), у прийом ному відділенні докладно описують його зовнішні дані та прикмети, і ці відомості подають до міліції.
32
Б. Реєстраційна документація
-
Карта стаціонарного хворого (історія хвороби) —ос новннй документ лікувальних відділень стаціонара.
У прийомному відділенні заповнюється титульний лист цього документа, що містить основні відомості про хворого, а саме: прізвище, ім'я та по батькові; рік народження; домашня адреса та телефон родичів (у разі смертельного випадку); дата та точний час прибуття хворого до стаціонару: останнє особливо важливе, якщо йдеться про важкохворого; місце роботи та посада; дані стосовно неперенос-ності тих чи інших ліків (за словами хворого або з виписки); попередній діагноз; це звичайно є діагноз, поставлений дільничним лікарем в ордері на госпіталізацію або лікарем «швидкої допомоги»; діагноз прийомного відділення; його вписують після обстеження хворого черговим лікарем прийомного відділення.
-
Журнал реєстрації хворих, що поступили до стаціонара.
-
Журнал відмовлень хворих від госпіталізації.
В. Огляд хворого лікарем
Він здійснюється в оглядових кабінетах. Як було зазначено вище, лікар проводить такі заходи: повне клінічне обстеження хворого; при необхідності призначає лабораторне, інструментальне, рентгенологічне чи ендоскопічне дослідження; при необхідності викликай лікарів - фахівців для консультації.
На підставі проведених заходів ставить так званий діагноз на час прибуття хворого до стаціонару та вирішує такі питання: доцільність госпіталізації; в яке відділення слід госпіталізувати хворого; про необхідність переведення хворого в іншу лікарню; призначення хворому необхідних методів лікування та догляду.
Г. Обов'язки медичної сестри прийомного відділення
-
1. Реєстрація хворих, заповнення різних видів документації.
-
Вимірювання температури тіла хворих.
-
При підозрі на інфекційне захворювання медична сестра здійснює такі маніпуляції:
за призначенням чергового лікаря бере мазок із зіва або носа;
заповнює екстрене повідомлення про інфекційного хворого;
34
Для взяття мазка із зіва (мал. 6) слід приготувати стерильну пробірку, стерильний ватний тампон, накручений на жолобуватий зонд або дерев'яну паличку, стерильний шпатель. Хворий максимально відкриває рота. Медична сестра бере зонд або паличку з тампоном із пробірки; шпателем, що знаходиться у лівій руці, притискає корінь язика. Тампоном треба швидко провести по дужках та мигдаликах або по задній стінці глотки, не торкаючись слизової оболонки ротової порожнини. Тампон кладуть назад до пробірки, на якій пишуть прізвище хворого та відправляють її до лабораторії.
Для взяття мазка з носа хворий відхиляє голову назад. Медична сестра лівою рукою трохи піднімає кінчик носа хворого, правою рукою вводить у ніздрю стерильний тампон, злегка повертаючії його у нижній носовий хід з одного боку, а потім з іншого.
Тампон кладуть знову до пробірки, яку підписують та відправляють до лабораторії.
36
проводить антропометричні дослідження та санітарну обробку хворого.
Надання невідкладної допомоги у прийомному відділенні
Невідкладну допомогу у прийомному відділенні надають у таких випадках:
-
При раптовому погіршенні стану хворого, якого було доставлено машиною «швидкої допомоги». Наприклад, при повторному підвищенні артеріального тиску або при виникненні больового приступу, блювання.
-
Якщо до прийомного відділення поступив хворий за самозвертанням внаслідок поганого самопочуття (біль у серці, животі, запаморочення тощо).
-
3. При раптовому погіршенні стану хворого, що посту пає за направленням поліклініки.
Як зазначено вище, у великих лікарнях для надання невідкладної допомоги при прийомному відділенні організовують палати інтенсивної терапії або ж реанімаційні відділення (палати). Це дає змогу не гаючи часу швидко перевести важкохворих до цих відділень.