ема. Педагогічна техніка.

I. Педагогічна техніка, як комплекс умінь вчителя.

II. A.C. Макаренко про значення педагогічної техніки в процесі виховання.

III. Особливості сприйняття вчителя школярами.

IV. Естетична виразність педагога.

V. Культура зовнішнього вигляду учителя.

Література:

2.

1.

Макаренко A.C. Проблеми шкільного радянського виховання || Пед. Твори : В 8 т. - Т. 4. - с 201 - 203.

Брдалєв А. А. Особистість і спілкування || Вибрані праці. - М.,

1983.-с 98-115.

3.

Вурб М. А., Куценко В.Г. Педагогічна техніка || Теорія і методика комуністичного виховання в школі / Під ред. Г.І. Щукіної. - М., 1974. - с 278 - 282.

Ножин Є. О. Майстерність усного виховання. - 2-ге вид., - М.,

4.

1967. с 307-323.

5.

Риданова О. Про костюм вчителя || Виховання школярів. - 1973.

-№ 6. с 49-51

І. Педагогічна техніка, як комплекс умінь вчителя.

Важливу роль у становленні майстра педагогічної справи відіграють спеціальні уміння:

• уміння ставити запитання;

• уміння мобілізувати учнів на інтенсивну пізнавальну діяльність;

• уміння спілкуватись з колективом і окремою особистістю;

• уміння вести спостереження;

• уміння організовувати колектив;

• уміння володіти своїм настроєм, голосом, мімікою, жестами. Макаренко: "Вихованець сприймає вашу душу і ваші думки не тому, що

знає, що у вас в душі, а тому, що бачить вас, слухає вас. "

Педагогічна техніка і сприяє гармонійній єдності внутрішнього змісту діяльності вчителя і зовнішнього його вираження. Що ж таке педагогічна техніка?

В поняття "педагогічна техніка" прийнято вкладати об'єднання різноманітних прийомів особистого впливу вчителя на школярів. Засоби педагогічної техніки:

• здатність до перевтілювання;

• постановка голосу;

• міміка;

• пантоміміка;

• здатність артистично грати. A.C. Макаренко про вміння перевтілюватись:

"Безумовно, розмовляючи з вами, я зовсім інша людина, але коли з дітьми, я повинен додати трохи цього мажору і винахідливості, і посмішки, і не будь-якої запобігливої посмішки, не просто привітливої посмішки, а досить наповненої уявою.

В поняття "педагогічна техніка" включають дві підгрупи умінь.

1. - уміння педагога керувати своєю поведінкою:

- володіння своїм організмом (міміка, пантоміміка);

- керівництво емоціями, настроєм;

- наявність перцептивних здібностей;

- техніка мови (дихання, сила голосу, дикція, темп мови)

2. - уміння впливати на особистість і колектив:

- дидактичні уміння;

- техніка пред'явлення вимог;

- техніка організації режиму;

- техніка створення дисципліни;

- техніка покарання.

Ми зупинимося на першій групі умінь. Типові помилки педагогічної техніки молодих педагогів - не вміють задушевно поговорити з учнем, його батьками;

1

- не вміють стримати або проявити обурення, придушити невпевненість;

- неспокійні за своє мовлення;

- проявляють надмірну суворість;

- бояться доброзичливого тону;

- проявляють швидкомовлення;

- відчувають страх;

- надмірно рухливі біля дошки, зайве жестикулюють, або навпаки кам'яніють і не знають куди подіти руки;

- не надають уваги усуненню сутулості, положенню голови, рук;

- в мовленні трапляються індивідуальні недоліки: нечітка дикція, недостатня або надмірна сила голосу.

Всі ці помилки заважають педагогу ефектно впливати на учнів і правильно керувати навчально-виховним процесом. Щоб їх усунути, треба працювати над собою.

II. A.C. Макаренко про значення педагогічної техніки в процесі виховання.

Поняття "педагогічна техніка" було вперше введено в педагогічну науку A.C. Макаренком як складне синтетичне поняття, що включає в себе різні педагогічні уміння та навички, володіння своєю поведінкою і вплив на особистість та колектив з метою досягнення освітньо-виховних завдань.

Стаючи до роботи в колонії ім. Горького, він помітив своє "технічне безсилля". Його хвилювала "потворно організована педагогічна техніка". Досягнувши деяких успіхів у вихованні колоністів, Макаренко все ж не був задоволений собою як педагогом-вихователем. "Для справжньої перемоги, -писав він, - від мене вимагалась тепер педагогічна техніка. " В "Педагогічній поемі" нема визначення поняття "педагогічна техніка", але образно і переконливо розкривається зміст цього явища. Справа не в тому, що потрібно робити, а як зробити. "А це питання педагогічної техніки", -відмічав A.C. Макаренко. Виходить вона лише з педагогічного досвіду, з педагогічної практики.

В зміст педагогічної техніки A.C. Макаренко включав техніку спілкування, постановку вимоги, створення дисципліни, організацію завтрашньої радості, організацію режиму і покарання. Без цього жоден педагог не може стати хорошим вихователем. "Не може бути хорошим вихователь, котрий не володіє мімікою, який не може надати своєму обличчю необхідного виразу чи стримати свій настрій. Вихователь повинен уміти організовувати, ходити, жартувати, бути веселим, сердитим. Вихователь повинен вести себе так, щоб кожен рух його виховував, і завжди повинен знати, що він хоче і чого не хоче. Якщо вихователь не знає цього, то кого він зможе виховати ? "

Говорячи, наприклад, про володіння голосом, він відмічав: "Дуже важливо, яким тоном говориться. Звичайна фраза "Можеш іти ", але ці два слова можна сказати 50 способами. Причому в кожен спосіб ви додаєте

2

такі нотки, що це буде краплиною яду, якщо це потрібно для того, хто повинен її відчути. Це вам звісно буде тяжко. Постановка голосу, міміка, уміння встати, сісти - все це дуже і дуже важливо для педагога."

A. C. Макаренко був упевнений у тому, що майбутніх вчителів і вихователів будуть навчати педагогічній техніці, так, як навчають приватним методикам. "Я впевнений в тому, що в майбутньому в педагогічних вузах обов'язово буде викладатись і постановка голосу, і поза, і володіння своїм організмом, і володінням своїм обличчям і без цього я не уявляю собі роботи виховатиля. "

Ш. Особливості сприйняття вчителя школярами.

Включення дітей в такий вид діяльності, як учіння - робить школу центром життя дитини. Школа для молодшого школяра — це перш за все вчитель, який вчить його, оцінює успіхи, приходить на допомогу.

Молодші школярі при визначенні, що таке добре, а що погано орієнтуються на вчителя. Ровесники ще не грають значної ролі в житті молодшого школяра, самооцінка розвинута недостатньо. Авторитет тільки у вчителя. Він для нього - взірець у всьому. Учень копіює свого вчителя, хоче бути у всьому схожим на нього.

Тому вчитель повинен сам серйозно відноситись до свого авторитету, розуміти, що кожна його дія, оцінка явищ і людей свідомо чи несвідомо засвоюються учнями.

Діти помічають все:

• як вчитель одягнений,

• як він розмовляє з іншими людьми (батьками, своїми товаришами, з директором, завучем, зі своїми учнями),

• як відноситься до відмінників і невстигаючих,

• як оцінює поведінку,

• як виконує чи не виконує свої обов'язки. Молодшими школярами ці спостереження не завжди усвідомлюються,

але вони накопичуються і складають уявлення про вчителя.

B. О. Сухомлинський: "Ніщо так не дивує, не захоплює підлітків, як

розумна, інтелектуально багата і щедра людина, розум виховується розумом, совість — совістю, відданість Батьківщині - справжнім служінням Батьківщині.

3