- •Кривий Ріг
- •Розділ і: Легка атлетика /і курс/
- •1. Введення в легку атлетику
- •2. Історія розвитку легкої атлетики.
- •2.1. Виникнення і розвиток легкої атлетики
- •Історія вітчизняної легкої атлетики
- •3. Рекорди і рекордсмени світової легкої атлетики на початку XX століття
- •Питання до теми: л е г к а а т л е т и к а /і к у р с/
- •Історія розвитку легкої атлетики.
- •Рекорди і рекордсмени світової легкої атлетики
- •Розділ іі: Легка атлетика /іі курс/
- •1. Класифікація і характеристика легкоатлетичних вправ
- •1.1. Характеристика легкоатлетичних вправ
- •Питання до теми: легка атлетика / іі к у р с/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В. ГЕТЬМАНА”
М Е Т О Д И Ч Н І Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї
З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ
СТУДЕНТАМИ І - ІІ КУРСІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ В
СЕКЦІЇ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ АБО ЗВІЛЬНЕНІ ВІД
ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Кривий Ріг
2009 рік
ЗМІСТ.
Розділ І: Легка атлетика / І курс/.
1. Введення в легку атлетику…………………………….3
2. Історія розвитку легкої атлетики……………………...4
2.1. Виникнення і розвиток легкої атлетики………………4
2.2. Історія вітчизняної легкої атлетики……………….…..8
-
Рекорди і рекордсмени світової легкої атлетики на
початку XX століття…………………………………..11
Питання до теми ………………………………….…...13
Розділ ІІ: Легка атлетика /ІІ курс/.
1. Класифікація і характеристика легкоатлетичних вправ.
1.1. Характеристика легкоатлетичних вправ……………..17
Питання до теми ………………………………………26
Список використаних джерел…………………… …..29
Розділ і: Легка атлетика /і курс/
1. Введення в легку атлетику
Легка атлетика - один із основних і найбільш масових видів спорту, який поєднує ходьбу і біг на різні дистанціі, стрибки в довжину і висоту, метання диска, спису, молота, штовхання ядра, а також легкоатлетичні багатоборства. В сучасній спортивній класифікації нараховується понад 60 різновидів легкоатлетичних вправ.
Назва «легка атлетика» — умовно заснована на чисто зовнішньому враженні легкості виконання легкоатлетичних вправ всупереч важкій атлетиці. В ряді країн легку атлетику називають атлетикою або вправами на доріжці та полі ( США, Англія, Австралія).
У програмі сучасних Олімпійських ігор легка атлетика представлена 24 номерами. Легкоатлетичні змагання входять в програми значних континентальних спортивних змагань: чемпіонатів Європи, Африканських, Азіатських, Балканських, Британських, Панамериканських ігор та ін.
Основою легкої атлетики є природні рухи людини. Заняття легкою атлетикою сприяють всебічному фізичному розвитку, укріпленню здоров'я людей. Популярність і масовість легкої атлетики пояснюється загальнодоступністю та великою різноманітністю легкоатлетичних вправ, простою технікою виконання, можливістю варіювання навантажень і можливістю проводити заняття в будь-яку пору року не тільки на спортивних майданчиках, але й в природних умовах.
Легка атлетика — частина державної системи фізичного виховання. Легкоатлетичні вправи входять до програми фізичного виховання школярів, учнів всіх типів учбових закладів, в плани тренувальної роботи в усіх видах спорту. Легкоатлетичні секції займають ведуче місце в діяльності колективів фізкультури, спортивних клубів, добровільних спортивних товариств.
Звернемося до історіі цього виду спорта. історіі, насиченої цікавими подіями.
2. Історія розвитку легкої атлетики.
2.1. Виникнення і розвиток легкої атлетики
Ще в давні часи людині було необхідно вміти швидко бігати, спритно долати різноманітні перешкоди, метати різного роду снаряди. Від вміння
людини наздогнати і мітко вразити здобич, від здатності бути стійким та загартованим в боротьбі з таємничими силами природи залежала його мисливська вдача, а значить — і життя.
Первісній людині були знайомі біг, стрибки і метання — вправи, які складають фундамент сучасного легкоатлетичного спорту. Археологи, розкопуючи стоянки первісної людини, знаходять багато красномовних свідоцтв тому, що вже на зорі цивілізації ці навики грали велику роль в повсякденному житті людини. Звичайно в ту пору про спорт в сучасному його розумінні і мови не могло бути. Народився він значно пізніше. Батьківщиною легкої атлетики вважають Древню Грецію, де в 776 р. до н.е. пройшли І Олімпійські ігри і програма цих змагань була в основному легкоатлетичною. Учасники змагались з бігу на дистанції, яка дорівнювала довжині стадіону (192 м 27 см) і називалась «стадій» (звідси і виникло слово «стадіон».) Більш ніж піввіку цей вид бігу— стадіодром — залишався єдиним видом змагань на еллінських олімпійських святах.
На Іграх ХІV Олімпіади (724р. до н.е.) вперше були розіграні призи з бігу на дистанції, яка дорівнювала двум стадіям. На Іграх ХV Олімпіади з'явився біг на витривалість — від 7 до 25 стадіїв.
На той час учасники ігор спеціалізувались в окремих видах програми змагань. Бігун на довгі дистанції, як правило, дуже рідко встановлював рекорди в змаганнях з бігу на короткі дистанції. Але нерідко один і той же атлет виступав на двох коротких дистанціях і тим самим виявлявся найсильнішим на обох відразу.
На олімпійських святах проводились і змагання бігунів, які виступали в повному бойовому обладнанні. Атлет, який переміг на коротких дистанціях, а також в цьому виді змагань, отримував почесне звання «триаст», тобто трьохкратний переможець. Двічі такої честі був удостоєний Леонідас з острову Родос.
Починаючи з ХVІ Олімпіади (708 р. до н. е.) програма Ігор збагатилась новим видом — п'ятиборством. Він включав біг, метання диску, стрибки в довжину, метання спису і боротьбу.
Стрибок в довжину виконувався зі спеціальними гантелями в руках, вважалось, що це допомагає посилити маховий рух руки і подолати в польоті більшу відстань.
Спис і диск метали з невеликого узвишшя, спис тримали не просто в руці, а за допомогою петлі із шкіряного ременя, яку спортсмен вставляв у пальці.
Якими ж були досягнення учасників олімпійських змагань минулого? Нажаль співставити їх результати з результатами сучасних спортсменів досить складно. Річ у тім, що до нас дійшли дуже суперечливі факти. Але за окремими джерелами можливо зробити висновок про те, що переможці різних олімпіад досягали непоганих результатів навіть за сучасними критеріями. Згідно з легендою дискобол Флегій на тренуванні міг метнути диск через річку Алфей ( її ширина на теперішній час сягає 50 м).
Переможців змагань увінчували вінками із оливи, гілки для яких зрізали спеціальним золотим ножем зі старих священних дерев. З поверненням додому їх зустрічав натовп радісних співвітчизників, поети складали на честь переможців хвалебні гімни. Імена чемпіонів висікали на кам'яних плитах, а деяким із них встановлювалися навіть пам'ятники. Тільки завдяки цьому до нас дійшли їх імена [ 3 ].
Навіть зважаючи на досить обмежені дані щодо виникнення легкої атлетики як одного з видів спортивних змагань, можно зробити висновок, що вона є однією із старіших видів спорту і нараховує майже 3000 років.
Вважається, що початок історії сучасної легкої атлетики розпочався зі змаганнь учнів з бігу на дистанцію біля 2 км у коледжу м. Регбі в 1837 р., після чого такі змагання стали проводитися і в інших учбових закладах Англії. Пізніше в програму змагань почали включати біг на короткі дистанції, біг з перешкодами, а з 1851 р.— стрибки в довжину і висоту з розбігу. Широкий розвиток сучасної легкої атлетики пов'язаний з відродженням Олімпійських ігор у 1896 р., в яких їй була відведена головна роль. І сьогодні Олімпійські ігри - стимул для розвитку спорту, і загалом легкої атлетики, у всьому світі.
У 1912 р. була створена Міжнародна аматорська легкоатлетична федерація (ІААФ) — орган, який керує розвитком легкої атлетики і проведенням змагань. Цей орган складається із рад і комітетів: технічного (за правилами і рекордами), медичного, зі спортивної ходьби, проведення кросів і жіночої легкої атлетики. На цей час членами федерації є національні федерації легкої атлетики більш ніж 170 країн.
Для керування розвитком легкої атлетики в країнах Європи була створена в 1967 р. Європейська атлетична асоціація (ЄАА).
Розвиток сучасної легкої атлетики тісно пов'язаний з олімпійським рухом. Достатньо сказати, що розігрування олімпійських нагород в Афінах в 1896 р. стало першим офіційним міжнародним змаганням з легкої атлетики. З тих пір вона зайняла перше місце у програмі всіх Олімпійських ігор.
І саме легкоатлет став першим олімпійським чемпіоном. Це був американець Джеймс Коннолі 5 квітня 1896 р., отримавший перемогу в потрійному стрибку з результатом 13м 71см.
Але не Коннолі став справжнім героєм І Олімпіади сучасності. Кількома днями пізніше в боротьбу вступили марафонці Вони бігли 42км 195м по тій самій каменистій дорозі, по якій біля 2500 років тому пробіг із селища Марафон в Афіни еллінський воїн – гінець зі звісткою про перемогу греків над персами. За легендою, гінець прибіг у місто не зупиняючись у дорозі, і з криком «Ми перемогли !» упав мертвий. На честь подвига цього солдата у програму Олімпійських ігор включили пробіг з Марафона до Афін. Згодом марафонський біг став одним з обов'язкових видів легкої атлетики. Для Греціі — господині I Олімпіади — перемога в цьому виді програми була питанням національної гордості і честі. Тисячі вболівальників були розчаровані, коли з середини дистанції прийшла звістка, що серед лідерів немає грецьких бігунів. Але потім ситуація на дистанції змінилась. Попередні лідери, не витримавши спеки, зійшли і першим на стадіон прибіг грек Спірос Луіс, скромний листоноша із селища Марузі. Останнє коло разом з переможцем пробіг сам король Греції. Спірос Луіс став національним героєм своєї країни.
Олімпійський дебют «королеви спорту» пройшов в Афінах дуже скромно. Легкоатлети змагались лише в 12 видах ( зараз програма легкої атлетики нараховує 47 видів). Всього на старт вийшло меньше ста спортсменів (у висоту стрибали лише п'ятеро, більше учасників зібрали змагання з гімнастики та стрільби).
Заслуговує уваги такий епізод олімпійських змагань: на старт дистанції 100 м більшість бігунів вийшли у коротких білих штанях і коротких чоботях. І тільки один спортсмен — американець Томас Берк — був у трусах та у взутті, яке нагадувало сучасні шиповки. Якщо його суперники приймали старт стоячи, то Берк опустився на одне коліно і уперся в землю руками. Глядачі навіть насміхались над цим оригіналом. Та яке ж було їх здивування, коли саме Берк фінішував першим. З тих пір низький старт став загальноприйнятим у змаганнях спринтерів. Техніка бігу в той час мало чим нагадувала відточені рухи сучасних бігунів. Досягнення найсильніших атлетів на той час росли дуже швидко.
На восьми Олімпіадах сучасності боротьбу вели тільки чоловіки. В Амстердамі в 1928 р. на легкоатлетичні арени вперше вийшли жінки. Їх олімпійський дебют перевершив усі сподівання. В усіх п'яти видах програми жінки встановили світові рекорди [2].