УРОК 6. ВИДИ ЗАБРУДНЕНЬ ТА ЇХ ВПЛИВ НА КОМПОНЕНТИ ПРИРОДИ,

ЖИВІ ОРГАНІЗМИ. СТІЙКІСТЬ ПРИРОДНИХ КОМПОНЕНТІВ, ГЕОСИСТЕМ

ДО АНТРОПОГЕННИХ ЗАБРУДНЕНЬ

Цілі уроку: ознайомити учнів із видами забруднень та їх впли­вом на компоненти природи й живі організми, проаналізувати стійкість природних компонентів до забруднень; розвивати логічне мислення; ви­ховувати розуміння відповідальності за наслідки своєї діяльності.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації із зображенням

різних видів і джерел забруднення навколишнього середовища.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

1. Що таке забруднення?

2. Які види забруднення вам відомі?

3. Які джерела антропогенного забруднення?

III. Вивчення нового матеріалу

За видами забруднення поділяються на такі види:

1. Механічні — це забруднення навколишнього середовища механічними від­ ходами без хіміко-фізичних наслідків.

2. Хімічні — це зміна хімічних властивостей середовища, що негативно впли­ває на екосистеми й техногенні системи.

3. Фізичні — це зміна фізичних параметрів навколишнього середовища, що призводить до негативних наслідків.

4. Біологічні — це проникнення в екосистеми чи техногенні системи живих іс­тот, ворожих певним співтовариствам.

Фізичні забруднення поділяються на підвиди:

1. температурно-енергетичне (теплове) забруднення — це вид фізичного за бруднення, пов'язаний з підвищенням температури середовища під впли­вом антропогенних факторів. Стосовно міського середовища теплове забруд­нення поки що носить локальний характер. «Острови тепла» з підвищеною температурою на кілька градусів — це великі міста, виробничі комплекси тощо. Так, відповідно до температурного режиму, Париж має бути розташо­ваний на 170 км південніше від свого дійсного місця розташування;

2. світлове — це вид фізичного забруднення, пов'язаний з порушенням при­родної освітленості в результаті дії штучних джерел світла (яскравий спа­лах світла, спалах під час ядерного вибуху, включені на близькій відстані вогні далекого світла в зустрічного автомобіля);

3. електромагнітне — зміна електромагнітних властивостей середовища. Це своєрідні електромагнітні хвилі, дія яких підсилюється під високовольтни­ми лініями, у районі локаторів, біля телевізорів. Воно негативно позначаєть­ся на живих організмах через порушення роботи клітинних і молекулярних біологічних структур. Є дані про вірогідність появи катаракти кришталика ока під впливом цього виду забруднення;

4)радіоактивне забруднення — це забруднення, пов'язане з перевищенням природного рівня радіації над природним фоном;

5) шумове забруднення — це перевищення природного рівня шуму, виклика­ного механічними коливаннями пружних тіл.

Стійкість геосистеми полягає в її здатності в разі дії зовнішнього фактора перебувати в одній із областей етапів та повертатися до неї за рахунок інертності й відновлюваності, а також переходити завдяки пластичності з однієї області станів до інших, не виходячи при цьому за рамки інваріантних змін протягом заданого інтервалу часу.

1. ПРИРОДА ТА ЇЇ КОМПОНЕНТИ

1.1 Повітряна оболонка

1.2 Тверда оболонка, або літосфера

1.3 Водна оболонка, або гідросфера

1.4 Біосферна оболонка Землі

Антропогенний вплив на літосферу і гідросферу

План

1.Антропогенний вплив на літосферу

2.Хімічне і радіаційне забруднення

3.Антропогенний вплив на гідросферу

      Антропогенний вплив на літосферу проявляється в вилученні родючих земель, створенні штучного рельєфу і підземних структур, порушенні геодинамічної і теплової рівноваги надр, хімічному і радіоактивному забрудненні ґрунтів. Антропогенним впливом охоплено біля 60% площі Землі на глибину більше 10 км.

      На протязі геологічного часу природна швидкість утворення ґрунтів перевищувала швидкість ерозії. На поверхні Землі утворився багатий гумусом шар ґрунту товщиною 15-25 см і більше. Техногенний рельєф стає причиною штучної ерозії, яка призводить до виснаження ґрунтового шару. Темпи антропогенної ерозії перевищують темпи природного грунтотворення (для відтворення 2 см шару необхідно 300-1000 років). Ґрунтову ерозію пришвидшує вирубка і спалювання лісів, розробка корисних копалин.

      В межах природно-антропогенних систем при інтенсивному відкачуванні підземних вод з карбонатних горизонтів активуються процеси карстоутворення і суфозії. Вони супроводжуються утворенням в водоносних горизонтах порожнин. В результаті на поверхні утворюються депресивні воронки і провали, деформуються будинки і споруди.

      Довгий час пустині виникали лише в результаті природної зміни клімату (пустиня Сахара в Африці, Каракуми в Туркменістані). Сучасне опустинювання – результат дії не тільки природних факторів, але і нераціональної дії людини (за підрахунками ООН 9 млн.км²). Деградація земель починається при скороченні природного рослинного покриву із-за вирубки тропічних лісів (6 млн. га в рік). Він прискорюється водною і вітровою ерозією (дно Аральського моря).

      З вдосконаленням технічних можливостей людини вплив  господарської діяльності на геологічне середовище зростає (і деколи  негативно). В процесі урбанізації рельєф території землі піддається  перетворенням у зв’язку з потребами певного етапу розвитку. Негативні форми рельєфу антропогенного походження  представлені виробітками, які утворюються при прокладанні транспортних магістралей, будівельними котлованами і кар’єрами по розробці корисних копалин (будівельних матеріалів). Позитивні  форми рельєфу антропогенного походження пов’язані з насипами при прокладанні транспортних магістралей, а також накопичення відходів  у вигляді відвалів різної форми. (терикони)

      Зараз в зв’язку з дефіцитом вільних земель в містах проходить  заглиблення під землю. Підземні споруди в залежності від  призначення і характеру використання: а)транспортні (пішохідні і транспортні тунелі, автостоянки і гаражі,  станції метрополітену); б)підприємства торгівлі, комунально – побутового обслуговування, зв’язку, склади; в)адміністративні, масові і спортивні споруди; г)об’єкти міської інженерної сітки (тепло-, водо-, газопроводи, кабелі); д)окремі  цехи,  лабораторії  і  виробництва. Глибина  закладання  від  40 м  і  більше

       Ґрунти, які створені людиною в процесі рекультивації тих чи інших об’єктів, або господарського освоєння ділянок землі - техноземи – для них характерно: 1).відсутність чітко виражених  горизонтів; 2).мозаїчний характер забарвлення; 3).підвищена щільність; 4).менша пористість

Природні  ґрунти  в  лісопарках  і  старих  паркових  насадженнях.

      Антропогенна діяльність – причина виникнення техногенних землетрусів. Вони виникають при заповненні водою водосховищ, добуванні підземних вод, нафти і газу, при закачуванні стічних вод в підземні горизонти, а також під впливом вибухів. Землетруси супроводжуються руйнуванням дамб, пошкодженням споруд і будинків, загибеллю людей (1931 р. оз.Марафон (Греція) заповнення штучного водосховища – 5 балів; 1932-1933 рр. 7 балів водосховище на р.Уєд-Фодда (Алжир); 1949 р. нафтові родовища Лонг Біч (США) – 200 свердловин зміщені; 1962 р. Денвер (США) на глибину 3671 м закачали рідкі хімічні відходи – 7 поштовхів за 3 роки (4,7 б); 1989 р. Мурманська область вибух на руднику призвів до землетрусу).

      При порушенні стійкості схилів, коли підрізається їх основа під час будівництва автомобільних і залізнодорожних магістралей – техногенні зсуви (Київ, 1961 р. знищено район Куренівка; 1966 р. Аберан (Англія) – 144 людини; 1995 р. с.Алкун (Інгушетія) – 17 чол.).