14. Альтернативні теорії міжнародної торгівлі: теорія життєвого циклу продукту, теорія конкурентних переваг, теорія ефекту масштабу

В середині 60-х рр. американський економіст Верном висунув теорію ЖЦП, в якій намагався пояснити розвиток світової торгівлі готовими виробами на основі етапів їх життя, тобто періоду часу, протягом якого продукт має життєздатність на ринку і забезпечує досягнення цілей продавця.

Цикл життя продукту охоплює стадії:

1)впровадження – проходить розробка нової продукції у відповідь на потребу, яка виникла всередині країни. Вир-цтво нового продукту носить малосерійний характер, потребує високої кваліфікації працівників і концентрується в країні нововведення, а виробник займає майже монопольне положення, і лише невелика частина продукту потрапляє на зовнішній ринок;

2)ріст – продукт зростає і його вир-цтво розширяється і поступово розповсюджується на інші розвинуті країни, продукт стає більш стандартизованим, збільшується конкуренція між виробниками і розширюється експорт;

3)зрілість – переважає багатосерійне вир-цтво, в конкурентній боротьбі найвагомішим стає ціновий фактор, і по мірі розширення ринків і розповсюдження технологій країна, що ввела нововведення уже не має конкурентних переваг. Починається переміщення вир-цтва в країни, що розвиваються, де дешева робоча сила може бути ефективно використана в стандартизованих вир-чих процесах;

4)спад – попит скорочується, вир-цтво і ринки збуту концентруються переважно в країнах, що розвиваються, а країна нововведення стає чистим імпортером.

Виходячи з того, що на світовому ринку конкурують фірми, а не країни, Портер показує, як фірма створює і утримує конкурентну перевагу і яка роль уряду в цьому процесі.

Конкурентні переваги, які допомагають фірмі досягати успіху на світовому ринку, залежать: 1)від правильно обраної конкурентної стратегії; 2)від співвідношення факторів (детермінантів) цих конкурентних переваг.

Вибір фірмою конкурентної стратегії залежить від факторів:

1)структури галузі, в якій діє фірма – визначається кількістю конкуруючих фірм і можливістю появи нових конкурентів, наявністю товарів-субститутів, конкурентними позиціями постачальників сировини і обладнання і споживачів кінцевої продукції даної галузі. Це впливає на ступінь монополізації в галузі (недосконалість конкуренції), а отже, і на прибутковість (конкурентноздатність) фірми;

2)позиції, яку займає фірма в своїй галузі – визначається тим, за рахунок чого фірма забезпечує свою прибутковість (конкурентна перевага). Прочность позицій в конкурентній боротьбі забезпечується або більш низьким, ніж у конкурентів, рівнем витрат, або диференціацією продукту, що виробляється.

Портер виділяє детермінанти конкурентної переваги країни:

1)забезпеченість факторами вир-цтва;

2)параметри внутрішнього попиту на продукцію даної галузі, який в залежності від свого об’єму і стр-ри дозволяє використати ефект масштабу, стимулює нововведення і підвищення якості продукції, підштовхують фірми до виходу на зовнішній ринок;

3)наявність в країні конкурентноздатних галузей-постачальників (що забезпечує швидкий доступ до необхідних ресурсів) і галузей, що виробляють взаємодоповнюючу продукцію (що дає можливість взаємодіяти в сфері технологій, маркетингу, сервісу);

4)конкурентноздатність галузі залежить від нац-них особливостей стратегії, структури, тобто від того, які умови в країні, особливості створення і управління фірмами, який характер конкуренції на внутрішньому ринку.

Країни мають найбільші шанси на успіх в тих галузях або їх сегментах, де всі чотири детермінанти конкурентної переваги мають найбільш сприятливий характер.

Згідно теорії Портера, конкуренція – динамічний процес, в основі якого лежать інновації і постійні відновлення технології. Для пояснення конкурентних переваг на світовому ринку необхідно «визначити, як фірми і країни поліпшують якість факторів, підвищують ефективність їх застосування і створюють нові».

Суть теорії ефекту масштабу Кругмана, Ланкастера полягає в тому, що при певній технології і орг-ції вир-цтва довготермінові середні затрати скорочуються по мірі збільшення об’єму продукції, що випускається, тобто виникає економія, що зумовлена масовим вир-цтвом.

Багато країн забезпечені основними факторами вир-цтва в сходних пропорціях, і в цих умовах їм буде вигідно торгувати між собою при спеціалізації в тих галузях, які хар-ризуються наявністю ефекту масового вир-цтва. В цьому випадку спеціалізація дозволяє розширити об’єми вир-цтва і виробляти продукт з меншими затратами і за більш низькою ціною. Щоб цей ефект масового вир-цтва був реалізований, необхідний достатньо об’ємний ринок. Міжнародна торгівля грає в цьому вирішальну роль, бо дозволяє розширити ринки збуту. Міжнародна торгівля дозволяє сформувати єдиний інтегрований ринок, який більше, ніж ринок будь-якої окремо взятої країни, і таким чином робить можливим пропонувати споживачам більше продукції і за більш низькими цінами.

15. Рівноважна ціна на світовому ринку і обсяги торгівлі

16. Вплив міжнародної торгівлі на інтереси виробників

17. Вплив міжнародної торгівлі на інтереси споживачів

18. Показники міжнародної торгівлі

Стан зовнішньої торгівлі країни хар-ризується за допомогою зіставлення експорту і імпорту, тобто через торгівельний баланс:

1)експорт+імпорт=зовнішньо-торгівельний оборот;

2)експорт–імпорт=чистий експорт (сальдо торгівельного балансу). Як надмірно позитивні, так і надмірно негативне сальдо торгівельного балансу має негативні наслідки для ек-чного розвитку;

3)обсяг загального експорту (імпорту) країни;

4)доля (частка) експорту (імпорту) країни в загальному обсязі світового експорту (імпорту);

5)обсяг експорту (імпорту) даної продукції;

6)торгове сальдо країни по даному виду продукції;

7)частка експорту (імпорту) в світовому експорті (імпорті) даного виду продукції.