3. Характеристика етапів статистичного спостереження.

Процес проведення статистичного спостереження включає наступні етапи:

1) підготовка спостереження. (Підготовка статистичного спостереження - процес, що включає різні види робіт, зокрема: методологічні питання, найважливішими з яких є визначення мети й об'єкта спостереження, складу ознак, що підлягають реєстрації; розробка документів для збору даних; вибір звітної одиниці й одиниці, щодо якої буде проводитися спостереження, а також методів і засобів одержання даних; проблеми організаційного характеру

2) проведення масового збору даних. (Проведення масового збору даних включає роботи, безпосередньо пов'язані з заповненням статистичних формулярів;

3) підготовка даних до автоматизованої обробки. (Зібрані дані на етапі їхньої підготовки до автоматизованої обробки піддаються арифметичному і логічному контролю, ща ґрунтуються на взаємозв'язку між показниками і якісними ознаками;

4) розробка пропозицій по удосконалюванню статистичного спостереження. (На заключному етапі проведення спостереження аналізуються причини, що привели до невірного заповнення статистичних бланків, і розробляються пропозиції по удосконалюванню спостереження. Це дуже важливо для організації майбутніх обстежень).

4. Характеристика форм, видів та способів статистичного спостереження.

Основні організаційні форми статистичного спостереження.

Звітністю називають таку організаційну форму статистичного спостереження, при якій відомості надходять у статистичні органи від підприємств, установ і організацій у виді обов'язкових звітів про їх діяльності. Звітність надається за усталеною формою та в чітко встановлені строки.

У звітах відображають основні обліково-статистичні дані про стан і діяльність підприємств, установ і організацій, що використовують з метою контролю виконання плану, для розробки нових планів і оперативного керівництва. Звітність є основною формою спостереження, вона базується на первісному обліку і є його узагальненням. Її рисами є те, що вона затверджується органами державної статистики - носить обов’язковий характер і має юридичну силу, так як підписується керівництвом підприємства та має документальну обґрунтованість, адже базується на документах первісного обліку. Звіти можуть бути типовими - тобто складатися з показників, що є єдиними для усіх підприємств народного господарства, та спеціалізованими – коли склад показників змінюється в залежності від особливостей окремих галузей економіки.

Спеціально організоване статистичне спостереження являє собою спостереження, що організується з якою-небудь спеціальною метою на визначену, як правило, дату одержання даних, що у силу тих або інших причин не збираються за допомогою звітності, або для перевірки, уточнення даних звітності. Прикладами такої форми статистичного спостереження можуть служити переписи населення, проведені для вивчення чисельності і складу населення (статевого, вікового, національного складу і т.п.), обстеження бюджетів родин робітників, службовців; генеральні інвентаризації і переоцінки основних фондів у народному господарстві; обліки фахівців у народному господарстві, наукових установ і науковців тощо.

Реєстр являє собою систему, що постійно стежить за станом одиниці спостереження й оцінює силу впливу різних факторів на досліджувані показники. У реєстрі кожна одиниця спостереження характеризується сукупністю показників. На практиці застосовують реєстри населення і підприємстві. Реєстр населення - пойменований і регулярно поновлюваний перелік жителів країни. Інформація в реєстр населення заноситься на кожного народженого та прибулого з-за кордону. Реєстр підприємств містить у собі усі види економічної діяльності і містить значення основних ознак за кожною одиницею об'єкта спостереження, за визначений період або момент часу. Реєстри підприємств містять дані про час створення (реєстрації підприємства), його назву та адресу, телефон, про організаційно-правову форму, структуру, види економічної діяльності, кількість зайнятих (цей показник відбиває розмір підприємства) і ін. В Україні ведеться Єдиний Державний реєстр підприємств і організацій України ЄДРПОУ

У залежності від ступеня повноти охоплення спостереженням досліджуваного об'єкта статистичне спостереження буває суцільне і несуцільне.

Суцільним називають таке спостереження, при якому обстеженню піддаються усі без винятку одиниці досліджуваної сукупності явищ (об'єкта спостереження). Прикладом суцільного спостереження (спеціально організованого) може служити Всеукраїнський перепис населення 2001 р.

Несуцільним називають таке спостереження, при якому обстеженню піддаються не всі одиниці досліджуваної сукупності, а тільки частина з них. Причому заздалегідь, при проектуванні спостереження встановлюється: по-перше, сам факт, що спостереження буде несуцільним; по-друге, яка саме частина сукупності повинна бути піддана спостереженню і яким чином варто відібрати ті одиниці, що повинні бути обстежені. Не можна, наприклад, невдале суцільне спостереження, через значні пропуски одиниць досліджуваної сукупності, назвати несуцільним і користуватися його матеріалами як результатами несуцільного спостереження. Несуцільне спостереження проводиться з метою одержання характеристики об'єкта в цілому.

У практиці статистичної роботи застосовується кілька видів несуцільного спостереження. Основними з них є: вибіркове спостереження, монографічне обстеження і метод основного масиву.

1) Вибірковим називають спостереження, засноване на принципі безстороннього, або, як часто говорять, випадкового, добору тих одиниць досліджуваної сукупності, що повинні бути піддані спостереженню. Вибіркове спостереження при правильній його організації і проведенні дає досить достовірні дані для характеристики досліджуваної сукупності явищ у цілому.

2) Монографічне обстеження являє собою детальне, глибоке вивчення окремих, характерних у якому-небудь відношенні, одиниць. Монографічне дослідження проводиться з метою виявлення наявних або намічених тенденцій у розвитку явища. Монографічне дослідження обмежується окремими одиницями спостереження, що досліджуються з високим ступенем деталізації.

3) Метод основного масиву полягає в тім, що обстеженню піддаються найбільш істотні, звичайно найбільш великі, одиниці досліджуваної сукупності. Взяті разом вони мають переважну питому вагу в сукупності за основною для даного дослідження ознакою (або декількома ознаками). Одиниці сукупності, що володіють незначною величиною досліджуваної ознаки обстеженню не піддаються.

А тепер розглянемо декілька ситуацій, на визначення виду спостереження.

1.Обстеження фінансового стану ВАТ „Суми-Хімпром” ВИД: МОНОГРАФІЧНЕ

2.Обстеження стану забезпечення копіювальною технікою у ВУЗах України. ВИД:ВИБІРКОВЕ

3.Обстеження забезпечення комп’ютерною технікою на 3 факультетах ВУЗу з 5 наявних ВИД: МЕТОД ОСНОВНОГО МАСИВУ

4.Обстеження виконання місцевих бюджетів ВИД:СУЦІЛЬНЕ

Спостереження за часом реєстрації фактів може бути безперервним, або, інакше поточним (називають таке спостереження, що ведеться систематично, безупинно. Реєстрація фактів проводиться в міру їх здійснення. Так, наприклад, реєстрація актів цивільного стану, облік явки робітників на роботу і т.д.), і перериваним. Останнє у свою чергу підрозділяється на спостереження:

• періодичне (називають таке спостереження, що повторюється через визначені, рівні проміжки часу), наприклад, облік успішності студентів за даними екзаменаційної сесії;

• одноразове (таке спостереження, що проводиться в міру потреби, час від часу, без дотримання строгої періодичності або взагалі проводиться один раз і потім знову ніколи не повторюється).